Рішення

від 21.10.2013 по справі 910/16061/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16061/13 21.10.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Владфарм» доПідприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» простягнення 20.838,10 грн. Суддя Балац С.В.

Представники сторін:

від позивача:Бондарук О.В., дов. №20/13 від 30.07.2013 р. від відповідача:не з'явився

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Владфарм" (надалі - ТОВ "Владфарм") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" (надалі - ТОВ "Фалбі") про стягнення 20.838,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору №30-09/08 від 15.09.2008 р. поставив відповідачу товар (лікарські засоби та вироби медичного призначення), а останній свого грошового зобов'язання належним чином не виконав у зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 12.600,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2.128,00 грн., 3% річних у розмірі 427,60 грн., штраф у розмірі 1.162,00 грн. та витрати на послуги адвоката у розмірі 2.800,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.09.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.09.2013 р. у зв'язку із клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 07.10.2013 р. У цьому ж клопотанні відповідач просив суд застосувати строки позовної давності до заявлених позовних вимог про стягнення неустойки у вигляді штрафу та пені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.10.2013 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача, невиконанням ним вимог ухвал суду розгляд справи відкладено до 21.10.2013 р.

В судове засідання 21.10.2013 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 21.10.2013 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відміткою про відправку на зворотній стороні ухвали суду від 07.10.2013 р., яка була надіслана за адресою вказаною в позовній заяві та повідомленням про вручення поштового відправлення №25419743 згідно якого ухвала суду від 07.10.2013 р. отримана відповідачем 14.10.2013 р.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доводи представника позивача по суті даного спору та дослідивши докази наявні в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

15.09.2008 р. між ТОВ "Владфарм" (постачальник) та ТОВ "Фалбі" (покупець) було укладено Договір поставки № 30-09/08 (надалі - "Договір").

Згідно п 1.1 Договору постачальник зобов'язується систематично передавати (постачати) у зумовлені строки покупцеві лікарські засоби та вироби медичного призначення, у кількості, асортименті і за цінами, згідно з накладними, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і своєчасно сплатити за нього на умовах даного договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору поставка товару здійснюється окремими партіями за заявками покупця, в строк і на умовах, узгоджених сторонами, якщо інше не передбачено в додатковій угоді. Асортимент і кількість товару, що постачається, вказується у видаткових накладних на такий товар, який виписується на підставі узгодженої сторонами заявки покупця.

Датою поставки товару є дата передачі товару покупцеві, зазначена у видатковій накладній на товар, за підписом уповноваженої особи (п. 3.2 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору вартість договору складається із вартостей всіх партій товару за накладними, відпущених відповідно до цього договору, якщо інше не передбачено додатковою угодою.

Пунктами 5.1, 5.2 Договору встановлено, що розрахунки між сторонами здійснюються на умовах відстрочки платежу. Покупець сплачує вартість поставленої партії товару у безготівковій формі (платіжним дорученням) протягом 30-ти днів з дати поставки товару.

Відповідно до п. 6.2.1 Договору покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору.

Згідно п. 12.5 Договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Владфарм" на виконання умов Договору за період з квітня по червень 2012 р. поставило ТОВ "Фалбі" товар (лікарські засоби та вироби медичного призначення) на загальну суму 25.271,84 грн, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000003 від 18.04.2012 р., №РН-0000004 від 03.05.2012 р., №РН-0000012 від 15.05.2012 р., №РН-0000023 від 28.05.2012 р., №РН-0000041 від 27.06.2012 р. та довіреностями №000846 від 18.04.2012 р., №000953 від 03.05.2012 р., №001035 від 15.05.2012 р., №001118 від 28.05.2012 р. та №001342 від 27.06.2012 р.

Видатковими накладними визначені ціна, кількість та номенклатура переданого товару.

У період з липня по листопад 2012 р. відповідачем було здійснено часткову оплату вартості поставленого товару у розмірі 12.671,84 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №005199 від 23.07.2012 р. та №005200 від 02.11.2012 р.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений позивачем згідно Договору та видаткових накладних товару становить 12.600,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості відповідача.

Договір № 30-09/08 від 15.09.2008 р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи (видатковими накладними та довіреностями) підтверджується поставка позивачем товару за Договором, прийняття, часткова його оплата відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 12.600,00 грн.

Видаткові накладні містить підписи повноважних представників та відтиск штемпелю відповідача.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 5.2 Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого позивачем за Договором товару на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 12.600,00 грн. за поставлений на підставі Договору та видаткових накладних товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Фалбі" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 12.600,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2.128,00 грн. та штраф у розмірі 1.162,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до положень визначених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.3 Договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати товару, обумовлених в п. 5.2 цього договору, покупець сплачує постачальнику за кожний день прострочення пеню, яка нараховується від ціни поставленої партії відповідно до накладної у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом терміну затримки платежу.

Згідно п. 8.5 Договору у випадку порушення строків оплати, обумовлених в п. 5.2 даного договору, понад 25 календарних днів, покупець сплачує штраф у розмірі 7% від вартості неоплаченої продукції.

Судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, проте суд здійснює перерахунок пені з урахуванням такого.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, строк нарахування пені виходить за межі строку встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, тобто за межі шестимісячного строку.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про застосування позовної давності до заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені та штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, враховуючи вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій (пені) за видатковими накладними: № РН-0000012 від 15.05.2012 р., № РН-0000023 від 28.05.2012 р., № РН-0000041 від 27.06.2012 р. - припиняється 14.12.2012 р., 27.12.2012 р. та 28.01.2013 р., відповідно.

При цьому, згідно наявного відтиску штемпелю господарського суду на позовній заяві, останню подано до суду 20.08.2013. Враховуючи дату подання позову до суду та спеціальну позовну давність, пеня нарахована до 20.08.2012 виходить за межі строку позовної давності.

Отже, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені підлягає задоволенню частково в сумі 849,62 грн, згідно такого розрахунку суду, здійсненого із застосуванням спеціальної позовної даності та правил визначених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України:

Видаткова накладнаЗаборгованість (грн)Оплата (грн)Період нарахування пеніПодвійна облікова ставка НБУПеня (грн) від 15.05.2012 № РН-0000012 на суму 6.640,00 6.640,00 0,00з 20.08.2012 по 07.11.2012 7,5 % 217,70 2.640,00 07.11.2012 сплачено 4.000,00з 08.11.2012 по 14.12.2012 7,5 % 40,03 від 28.05.2012 № РН-0000023 4.980,00 0,00з 20.08.2012 по 27.12.2012 7,5 % 265,33 від 27.06.2012 № РН-0000041 4.980,00 0,00з 20.08.2012 по 28.01.2013 7,5 % 326,56 сума пені: 849,62

Стосовно заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1.162,00 грн суд зазначає, що вказана вимога задоволенню не підлягає, оскільки заявлена вона після спливу строку спеціальної позовної давності, яка застосовується до вказаної вимоги.

Також, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 427,60 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками 3% річних, а тому вимога позивача про стягнення 3% річних у розмірі 427,60 грн. підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Фалбі" на користь ТОВ "Владфарм" заборгованості у розмірі 12.600,00 грн, пені у розмірі 849,62 грн та 3% річних у розмірі 427,60 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стосовно заявлених позивачем до відшкодування витрат сплачених на правову допомогу коштів у розмірі 2.800,00 грн. суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

10.07.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридичною компанією "Алексус" та ТОВ "Владфарм" укладено Договір №00102/07/А-8 про надання юридичних послуг, предметом якого є надання юридичних послуг з питань, що виникають в результаті проведення юридичного супроводу представництва інтересів ТОВ "Владфарм" у справі до ПІІ ТОВ "Фалбі" по відшкодуванню заборгованості на підставі договору поставки товару №30-09/08 від 15.09.2008 р.

Пунктами 3.1.1, 3.1.2 Договору встановлено, що загальна вартість юридичних послуг становить: 2.800,00 грн. Сума в розмірі 2.800,00 грн., сплачується клієнтом протягом 2-5 днів з моменту підписання цього договору.

Проте, позивачем жодних доказів, які б підтверджували факт понесення витрат пов'язаних із наданням юридичних послуг не надано, а тому суд вважає, що такі витрати не підлягають включенню до складу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Владфарм" задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" (03170, м. Київ, вул. Тулузи, 3б; ідентифікаційний код 21568905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Владфарм" (04073, м. Київ, пр-т. Московський, 21; ідентифікаційний код 36025538) основний борг у розмірі 12.600,00 (дванадцять тисяч шістсот) грн 00 коп.; пеню у розмірі 849,62 (вісімсот сорок дев'ять) грн 62 коп.; 3 % річних у розмірі 427,60 (чотириста двадцять сім) грн 60 коп.; судовий збір у розмірі 1.498,38 (одна тисяча чотириста дев'яносто вісім) грн 38 коп.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 28.10.2013 р.

Суддя С.В. Балац