Рішення

від 01.11.2013 по справі 705/4477/13-ц

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/4477/13-ц

2/705/1475/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2013 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі Щербаковій Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області, третя особа - управління Держземагенства в Уманському районі Черкаської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування , -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі в серпні 2013 року звернулися до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. В обгрунтування позовних вимог позивачі посилаються не те, що вони є спадкоємцями після смерті їх матері ОСОБА_4, яка померла 27 жовтня 2012 року. Після смерті матері відкрилась спадщина на все належне її майно, зокрема на земельну частку (пай) площею 8,8738 га , яка розташована в адмінмежах Оксанинської сільської ради Уманського району, кадастровий номер відповідної земельної ділянки 7124385500:02:000:1011,1012 та призначена вона для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивачі є спадкоємцями за законом після смерті матері. Позивачі в позові зазначили, що окрім них інших спадкоємців не має. Вони звернулися в нотаріальну контору і міською державною нотаріальною конторою була відкрита спадкова справа, з метою оформлення своїх спадкових прав. Однак так як відомості про відповідну земельну, яка є об»єктом спадкування, не внесені до Державного земельного кадастру, - нотаріус відмовив їм у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 8, 8738, яка на праві власності належала матері позивачів ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 111-ЧР №002679 від 05.12.2002 року. Позивачі в позові вказують, що вони не можуть отримати витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку, що є перешкодою для нотаріального оформлення на позивачів права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. 19.07.2013 року державний нотаріус Уманської міської державної нотаріальної контори винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Відповідно до вимог чинного законодавства України, так як ОСОБА_4 померла, то в даний час не можливо провести державну реєстрацію та внести відомості до державного кадастру на її ім.»я з об»єктивних причин не можливо. Тому позивачі змушені звернутись до суду з метою визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування після смерті матері.

Відповідно до ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04 вересня 2013 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог було залучено управління Держземагенства в Уманському районі Черкаської області.

Позивач ОСОБА_2, який на підставі доручення представляє і інтереси іншого позивача ОСОБА_3, в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини і просив його задоволити в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлений в судове засідання не з»явився, при цьому попередньо подав до суду заяву про слухання справи у його відсутність.

Предствник відповідача - Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області в судове засідання не з»вився. До судового засідання представником відповідача до суду було надано письмову заяву, в якій вказано, що Оксанинська сільська рада просить розгляд справи проводити у відсутність представника відповідача і не заперечує проти визнання права власності за позивачами в порядку спадкування на земельну ділянку.

Представник третьої особи без самостійних вимог - управління Держземагенства в Уманському районі Черкаської області в судовому засіданні позов не визнала і вказувала на відсутність підстав для його задоволення, оскільки на момент розгляду справи в суді встановлено, що позивачу ОСОБА_2 видано відповідні документи і позивачі, відповідно до вимог чинного законодавства України, можуть в нотаріальні конторі оформити право власності на земельну ділянку в порядку спадкування. Також представник третьої особи вказувала, що позивачу ОСОБА_2 було видано відповідні документи, а саме - витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку даної земельної ділянки, оскільки вказана земельна ділянка перебуває в оренді, і під час реєстрації договору оренди земельної ділянки відомості про орендовану земельну ділянку були внесені до Державного земельного кадастру.

Суд, заслухавши пояснення позивачів, беручи до уваги процесуальну позицію відповідача, заслухавши пояснення представника третьої особи без самостійних вимог, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1)є рідним сином ОСОБА_4 (свідоцтво про народження ОСОБА_2 серії ЯУ № 002906 від 20 листопада 1940 року - а.с. 7), яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2 та 27 жовтня 2012 року - померла ( свідоцтво про смерть серії І-СР №201785 від 30.10.2013 року - а.с. 6). Після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 8, 8738 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала на праві власності останній (державний акт на право приватної власності на землю серії 111- ЧР № 002679, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 48 - а.с.9).

ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3) - є рідним сином ОСОБА_4 (свідоцтво про народження ОСОБА_3 серії ІІ-СР № 286666 від 25 липня 1980 року - а.с. 8), яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2 та 27 жовтня 2012 року - померла (свідоцтво про смерть серії І-СР № 201785 від 30.10.2013 року - а.с. 6). Після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 8, 8738 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала на праві власності останній (державний акт на право приватної власності на землю серії 111- ЧР № 002679, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 48 - (а.с.9).

Уманською міською державною нотаріальною конторою до суду була надана належним чином завірена копія спадкової справи № 520/2012 до майна померлої 27.10.2012 року ОСОБА_4, яка розпочата 10.11.2012 року (супровідний лист вих. № 2900/01-16 від 31.10.2013 року). Згідно даних спадкової справи спадкоємцями визнані сини померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно поданих ними заяв про прийняття спадщини 10.11.2012 року та 19.03.2013 року відповідно. Вказані заяви ними подані до Уманської міської держнотконтори.

Згідно листа управління Держземагенства в Уманському районі Черкаської області № 1862/7-1-19 від 28.08.2013 року відомості про земельну ділянку ОСОБА_4 площею 8,8738 га, яка розташована на території Оксанинської сільської ради, не внесені до Державного реєстру земель. У разі якщо відомості про земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, її державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників. Провести державну реєстрацію даної земельної ділянки неможливо, тому що власник, а саме ОСОБА_4 померла і не може звернутися з відповідною заявою (а.с. 45).

Відповідно до постанови державного нотаріуса Уманської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 19.07.2013 року - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 8,8738 га , яка розташована в адмінмежах Оксанинської сільської ради Уманського району, що залишилася після смерті ОСОБА_4, яка померла 27.10.2012 р., у зв’язку з відсутню витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку даної земельної ділянки (а.с. - 10).

20.09.2011 року за заявою ОСОБА_2 було видано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ - 7100673712013. Пошук інформації у Державному земельному кадастрі здійснювався за кадастровим номером 7124385500:02:000:1011. У вказаному витязі, вказано, що відповідна земельна ділянка на праві власності належить ОСОБА_4 і документом який посвідчує її право власності - є державний акт від 05.12.2002 року номер ІІІ-ЧР 002679. Також у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вказано, що дата державної реєстрації речового права - 12.03.2011 року; орган, що здійснив державну реєстрацію речового права - міськрайонне управління Держкомзему у м. Умань та Уманському району Черкаської області. До витягу доданий кадастровий план земельної ділянки номер 7124385500:02:000:1011, площа якої 8,8738 га (рілля) (а.с. 56-60).

В матеріалах спадкової справи № 520/2012 яка надана до суду Уманською міською державною нотаріальною конторою міститься копія витягу № 1861 від 22.07.2013 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що розташована на території Оксанинської сільської ради, належить ОСОБА_4 розміром 88738 м. кв.

У Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (ст. 1) і визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина , її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави (ст. 3), права та свободи людини є невідчужуваними і непорушними (ст. 21). В статті 13 визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону(ст.. 14).

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно із ст.ст. 1216 , 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб(спадкоємців), до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 ЦК України . Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Згідно з ст. 1261 ЦК України позивачі відносяться до першої черги спадкоємців за законом.

Відповідно до п.2 « Прикінцевих та перехідних положень ЗУ « Про державний земельний кадастр » земельні ділянки, право власності ( користування ) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 зазначено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування при підтвердженні цього права спадкодавця Державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. При цьому в абзаці другому п. 23 вказаної постанови зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством і за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

В пункті 1 листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 зазначено, що главою 86 ЦК, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про нотаріат", підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Ці вимоги чинного законодавства України знайшли також підтвердження у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику в справах про спадкування".

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 182 ЦК України , право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або право чинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

На позивачів покладений обов’язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини на які вони посилаються, як на підставу своїх позовних вимог і відповідно, що є підстави до застосування до спірних правовідносин відповідних положень Цивільного кодексу України. Тобто, відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України - позивачі повинні були довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 ЦПК України, зазначені ними обставини. Однак таких доказів вони не надали, а навпаки в судовому засіданні достовірно встановлено, що документи, які необхідні для оформлення права власності на земельну ділянку спадкоємцями: витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку даної земельної ділянки - позивачам видані і вони не позбавлені можливості оформити свої спадкові права у встановленому чинним законодавством порядку - через нотаріальну контору.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області, третя особа - управління Держземагенства в Уманському районі Черкаської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Беручи до уваги положення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 та положення, що викладені в листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, керуючись Інструкцією про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, що затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 року № 325, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.08.2009 року за № 735/16751, зі змінами відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 30.08.2010 року № 631, ст. 4 ЗУ «Про нотаріат», ст.ст. 11,16, 316, 317, 328, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58-60, 208, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_2, ОСОБА_3 в задоволені позову до Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області, третя особа - управління Держземагенства в Уманському районі Черкаської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10-и днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ю.В. Резнік