Рішення

від 29.10.2013 по справі 911/3361/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД Київської області 01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81   Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "29" жовтня 2013 р.                                                                        Справа № 911/3361/13 Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КХП "Айдар-Борошно", 93500, Луганська обл., Новоайдарський р-н, смт Новоайдар, вул. Октябрська, 42А/1           до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долівенко", 09104, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Пушкінська, 47 про стягнення 82  600,50 грн. за участю представників: позивача – не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином; відповідача – не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Обставини справи: До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КХП "Айдар-Борошно" (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долівенко" (далі – відповідач) про стягнення  82  600,50  грн., з яких: 60  000,00 грн. – основний борг, 3  255,57 грн. – 3% річних, 5  013,93 грн. – пеня та  14  331,00 грн. – штраф. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань зі здійснення розрахунку за товар, що поставлений позивачем. Ухвалою господарського суду Київської області від 30.08.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.09.2013. На адресу господарського суду Київської області (вх. № 152              від  18.09.2013) від позивача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити участі представника у судовому засіданні 19.09.2013. У судове засідання 19.09.2013 представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду від 30.08.2013 не виконали, розгляд справи відкладено на 03.10.2013. Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 20878 від  03.10.2013) позивачем подано пояснення, в яких зазначено про сплату  відповідачем основного боргу за Договором у повному обсязі, у розмірі                  60  000,00 грн., на підтвердження чого додано банківські виписки. У судовому засіданні 03.10.2013 судом, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, відкладено розгляд справи на 17.10.2013. У судове засідання 17.10.2013 представники сторін не з'явились, розгляд справи відкладено на 29.10.2013. Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 22504              від  29.10.2013) позивачем подано детальний розрахунок позовних вимог про стягнення пені, штрафу та 3 % річних. У судове засідання 29.10.2013 представники сторін не з'явились, проте, судом враховано позицію позивача, що викладено в документах, що подані ним до матеріалів справи; відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судові засідання не направив, хоча належним чином повідомлений про дату та час судових засідань. Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи. На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами. Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.10.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд    - встановив: Між Товариством з обмеженою відповідальністю "КХП "Айдар-Борошно" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Долівенко" (далі – відповідач, покупець) укладено договір від 16.05.2013 № 160512 (далі – Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язався поставити, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар в строки та на умовах Договору (пункт 1.1. Договору). Ціна та кількість визначається на момент поставки і відображається в Додаткових угодах, які є невід'ємною частиною Договору (пункт 2.1. Договору). Відповідно до пункту 4.1. Договору покупець проводить 100% оплату усієї партії товару протягом 14 банківських днів з моменту поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у відповідності з реквізитами, зазначеними у виставленому позивачем рахунку. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012, але, у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами зобов'язань за ним (пункт 10.1. Договору). До матеріалів справи залучені Додаткові угоди до Договору № 1                         від 16.05.2012, № 2 від 28.05.2012, № 3 від 05.06.2012, № 4 від 18.06.2012, в яких сторони визначили ціну та кількість поставок та які є невід'ємною частиною Договору. На виконання умов Договору, позивач за видатковими накладними (Т.1,              а.с.    №№ 22-26) на суму 259  600,00 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, поставив відповідачу товар, а відповідач вказаний товар отримав. Крім того, підписи уповноважених представників сторін на видаткових накладних скріплені відбитками печаток обох сторін, що оцінюється судом як підтвердження юридичною особою – відповідачем, факту вчинення господарської операції з отримання товару. До матеріалів справи долучені копії зазначених накладних. З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 24.09.2012 № 116 з вимогою погасити заборгованість за Договором у сумі 129  800,00 грн. На момент звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач не оплатив вартість прийнятого товару на суму 60  000,00 грн. Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті  32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від  виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пункту 4.1. Договору покупець проводить 100% оплату усієї партії товару протягом 14 банківських днів з моменту поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у відповідності з реквізитами, зазначеними у виставленому позивачем рахунку. Згідно з вимогами статті  599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав. Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, досліджені судом, суд дійшов висновку про наявність у позивача на час звернення до суду права на стягнення з відповідача основного боргу у сумі 60  000,00 грн. Як підтверджується матеріалами справи, відповідач, після порушення провадження у справі ухвалою господарського суду Київської області від  30.08.2013, здійснив оплату основного боргу за Договором на суму 60  000,00 грн., що підтверджується  банківськими виписками (оригінали у матеріалах справи). Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Оскільки відповідачем під час розгляду справи сплачена сума боргу в розмірі 60  000,00 грн., то провадження у справі, в цій частині, підлягає припиненню на підставі  пункту  1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі  статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3%  річних у розмірі 3  255,57 грн. Відповідно до частини 2  статті 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 3  255,57 грн. 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі. Крім того позивач заявляє до стягнення з відповідача 14  331,00 грн. штрафу. Відповідно до пункту 7.3. Договору, у випадку затримки оплати за товар протягом 2-х календарних днів від термінів, зазначених у пункті 4.1. Договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 5% від суми прострочення платежу та відповідно до пункту 7.4. Договору у випадку односторонньої необґрунтованої відмови від виконання своїх зобов'язань за Договором, винна сторона сплачує штраф у розмірі 1% від суми Договору. Відповідно до  статті 549 Цивільного кодексу України  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Відповідно до  статті 230 Господарського кодексу України  штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Враховуючи викладене, за результатами перевірки судом розрахунку позивача, зважаючи, що судом встановлено порушення відповідачем зобов'язання за Договором, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення штрафу у розмірі  14  331,00 грн. підлягає задоволенню. Крім того, позивач на підставі Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” заявляє до стягнення з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка за розрахунком позивача складає 5  013,93 грн. Відповідно до статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання. Відповідно до приписів статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. За результатами дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що такий вид забезпечення виконання грошового зобов'язання, як сплата неустойки у вигляді пені за час прострочення грошового зобов'язання з оплати товару, сторони у Договорі не встановили. Зважаючи на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань 5  013,93 грн. пені є безпідставною та задоволенню не підлягає. На підставі аналізу вищезазначених норм чинного законодавства, дослідження матеріалів та всебічного розгляду всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача                3  255,57 грн. 3% річних та 14  331,00 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 5  013,93 грн. задоволенню не підлягають. Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі                 1  720,50 грн., відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Керуючись статтями 4, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –       вирішив:       1.  Позов задовольнити частково.              2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Долівенко" (09104, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Пушкінська, 47, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37865691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КХП "Айдар-Борошно" (93500, Луганська обл., Новоайдарський р-н, смт Новоайдар,                          вул. Октябрська, 42А/1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35785431)   3  255 (три тисячі двісті п'ятдесят п'ять) грн. 57 коп. 3% річних, 14  331  (чотирнадцять тисяч триста тридцять одна)  грн. 00 коп. штрафу та 1  616 (одна тисяча шістсот шістнадцять) грн. 06 коп. судового збору. 3.  Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення               60  000,00 грн. основного боргу припинити. 4.  У задоволенні решти позовних вимог відмовити. 5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку. Повне рішення складено 04.11.2013.   Суддя                                                                                 С.О. Саванчук