Постанова

від 31.10.2013 по справі 801/9552/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2013 р. (15:16) Справа №801/9552/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Алексєєвої Т.В., за участю секретаря судового засідання Могильної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний торговий дім"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю:

представника позивача - Зуєвої О.О., довіреність № б/н від 21.10.13, паспорт НОМЕР_1;

представника відповідача - Чакал А.Р., довіреність № 55/10 від 16.10.13, паспорт НОМЕР_2;

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний торговий дім" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010292280 від 24.09.2013 року щодо нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15748,00 грн.

Ухвалою від 21.10.2013 року суд замінив відповідача по справі Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію Головного Управління Міндоходів в АРК .

У судовому засіданні 21.10.2013 року позивач надав клопотання про збільшення позовних вимог, у якому просить суд також визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 09.10.2013 року № 668-22 та визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 193/22.3 від 15.10.2013 року про опис майна у податкову заставу.

У судовому засіданні 31.10.2013 року позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням збільшення позовних вимог.

Відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний торговий дім" зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 27.12.1994 року, ЄДРПОУ 22322454, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 8).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний торговий дім" знаходиться на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим з 26.01.1995 року за № 2470, що підтверджується довідкою № 1604/29-0 від 04.08.2009 року (а.с. 10).

ТОВ "Південний торговий дім" має Ліцензію серії АЕ № 028935 на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (а.с. 12).

Посадовими особами відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління Міндоходів в АР Крим на підставі наказу № 530 від 06.09.2013 року "Про призначення та проведення фактичної перевірки" (а.с. 13) 11.09.2013 року було проведено перевірку ТОВ "Південний торговий дім" щодо дотримання позиваем норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами перевірки складено акт № 8/21.1-17/22322454 від 11.09.2013 року (а.с. 14-17). Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010292280 від 24.09.2013 року, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 15748,00 грн. (а.с. 18).

09.10.2013 року Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим сформована податкова вимога № 668-22 на суму штрафних санкцій у розмірі 15746,78 грн. (а.с. 36) та відповідно до цієї вимоги 15.10.2013 року начальником Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим прийнято рішення № 193/22.3 про опис майна ТОВ "Південний торговий дім" у податкову заставу (а.с. 37).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 12) ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 20 Закону України № 265/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обов'язок ведення обліку товарних запасів передбачений також Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за № 751/4044, Положенням про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/04, що також вказано відповідачем у запереченнях на адміністративний позов.

Пунктами 1 та 2 Положення № 246 передбачено, що вказане Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Пункт 4 Положення № 246 зазначає, що запаси - активи, які:

- утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством/установою.

Пунктом 5 Положення № 246 передбачено, що запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають згідно п. 6 Положення товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством/установою з метою подальшого продажу.

Згідно п. 7 Положення № 246 одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Відповідно до п. 8 Положення № 246 придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю.

Положенням також визначена оцінка вибуття запасів.

Згідно п. 24 Положення № 246 запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Положення № 88 від 24.05.1995 року встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Згідно п. 1.2. Положення № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно п. 2.1. Положення № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2.4. Положення № 88)

Пунктом 2.13. Положення № 88 передбачено, що керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Пунктом 2.14. Положення № 88 встановлено, що відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Згідно п. 3.1. Положення № 88 облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Відповідно до п. 3.4. Положення № 88 відповідальність за несвоєчасне складання облікових регістрів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці облікові регістри.

Статтею 6 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року N 996-XIV цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Частиною 2 ст. 3 Закону України N 996-XIV передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно частин 2-3 статті 8 Закону України N 996-XIV питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно частин 1, 3, 5 статті 9 Закону України N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Частиною 7 статті 8 Закону України N 996-XIV передбачено, що головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер):

- забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

- організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

З аналізу вищезазначених нормативних актів випливає, що суб'єкти господарювання зобов'язані вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника, керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах.

Судом встановлено, що перевірка кафе ТОВ "Південний торговий дім" проводилась у залі кафе для відвідував у присутності бармена ОСОБА_3

Відповідачем не надано доказів того, що про проведення перевірки були повідомлені посадові особи позивача, а саме директор та головний бухгалтер, а також не доведено факту того, що вказані посадові особи залучались до перевірки або від них вимагались будь-які документи.

Судом досліджена посадова інструкція бармена, яка затверджена директором ТОВ "Південний торговий дім" та встановлено, що до функціональних обов'язків бармена не відноситься обов'язок зберігання первинних документів бухгалтерського обліку або ведення обліку товарних запасів (а.с. 22-25).

Судом встановлено, що ТОВ "Південний торговий дім" 01.04.2013 року видано наказ № 15-П "Про облікову політику підприємства у 2013 році" (а.с. 19-21), згідно якого обов'язок ведення бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві покладено на бухгалтерську службу підприємства на чолі з директором підприємства та головним бухгалтером.

Згідно п. 2 наказу № 15-П обов'язками директора та бухгалтера, працюючого у штаті постійно є у тому числі контроль відображення на рахунках бухгалтерського звіту усіх господарських операцій; забезпечувати неперервності відображення господарських операцій відповідно до Плану рахунків та достовірності оцінки активів, обов'язків, капіталу у бухгалтерському обліку.

Пунктом 19 наказу № 15-П передбачена організація аналітичного обліку руху товарно-матеріальних цінностей: в бухгалтерії - у відомостях обліку залишків матеріалів у кількісно-сумарному вираженні; на складах - у картках складського обліку у кількісному вираженні.

Таким чином, суд зробив висновок про те, що відповідальною особою за зберігання первинних документів, на підставі яких обліковуються товари, у тому числі алкогольні напої, є бухгалтер ТОВ "Південний торговий дім", відповідачем не доведено того, що обов'язком бармена є зберігання первинних документів та ведення обліку товарів та запасів.

На підтвердження наявності первинних документів та факту ведення обліку товарів та запасів позивачем надані:

- Накладна № 0060463 від 15.09.2012 року (а.с. 39);

- Рахунок № 001-003780 від 15.09.2012 року (а.с. 40);

- Декларація посвідчення якості № 1_ 023744 (а.с. 41-42);

- Декларація посвідчення якості № 1_023576 (а.с. 43);

- Декларація посвідчення якості № 3_014114 (а.с. 44);

- Видаткова накладна № РН-10747886 від 07.12.2012 року (а.с. 45);

- Видаткова накладна № РН-1073830 від 22.01.2013 року (а.с. 46);

- Видаткова накладна № РН-1075833 від 12.03.2013 року (а.с. 47);

- Видаткова накладна № 32844/32041 від 04.06.2013 року (а.с. 48);

- Товарно - транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв від 04.06.13 до дорожнього листа Серія 00 № 000956 (а.с. 49);

- Видаткова накладна № РН-55-012728 від 11.07.13 року (а.с. 50);

- Товарно - транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв від 11.07.13 до дорожнього Листа № 222 серія ТТ - 55 № 014619 (а.с. 51);

- Посвідчення про якість № РН - 55 - 012728 (а.с. 52);

- Видаткова накладна № РН - 55-013437 від 23.07.13 року (а.с. 53);

- Товарно - транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв від 23.07.13 до дорожнього Листа № 542497 серія ТТ -55 № 015485 (а.с. 54);

- Посвідчення про якість № РН -55-013437 (а.с. 55);

- Звіт про використання коштів, виданих на/або під звіт № А-АО-0000020 від 31.05.2013 року з додатками (а.с. 56-57);

- Звіт про використання коштів, виданих на/або під звіт № А-АО-0000032 від 30.06.2013 року з додатками (а.с. 58-60);

- Звіт про використання коштів, виданих на/або під звіт №А-АО-0000035 від 22.07.2013 року з додатками (а.с. 61-54);

- Звіт про використання коштів, виданих на/або під звіт №А-АО-0000041 від 15.08.2013 року з додатками (а.с. 65);

- Звіт про використання коштів, виданих на/або під звіт №А-АО-0000047 від 02.09.2013 року з додатками (а.с. 55-67)

- Оборотно - сальдові відомості по рахунку 281 в розділі ТМЦ за період 01.08.13 - 30.09.13 року (а.с. 68-79);

- Податкові накладні (а.с. 80-90);

- Х - звіт денний (91-93);

- перелік найменувань товарів по бару підприємства (а.с. 94);

- реєстри виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 97-134).

З огляду на встановлене, суд дійшов висновку, що податковим органом не було доведено належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним рішення, з огляду на ведення позивачем обліку товарних запасів у відповідності до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з урахуванням облікової політики підприємства, зокрема, щодо зберіганням первинних бухгалтерських документів в бухгалтерії підприємства.

Висновок суду кореспондується з висновком Вищого адміністративного суду України, викладеному в ухвалі від 16.01.2013 року К/9991/26515/11 по справі № 2-а-1510/10/1079, що ненадання документів первинного бухгалтерського обліку продавцем у момент перевірки, спричинене зберіганням первинних бухгалтерських документів в бухгалтерії підприємства, не свідчить про неведення суб'єктом підприємницької діяльності обліку товарних запасів.

Отже, судом встановлена відсутність підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0010292280 від 24.09.2013 року щодо нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15748,00 грн., а тому відповідач не мав законних підстав для прийняття податкової вимоги від 09.10.2013 року № 668-22 та рішення № 193/22.3 від 15.10.2013 року про опис майна у податкову заставу.

Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від № 0010292280 від 24.09.2013 року щодо нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15748,00 грн., податкова вимога від 09.10.2013 року № 668-22 та рішення № 193/22.3 від 15.10.2013 року про опис майна у податкову заставу не можуть бути визнані такими, що прийняти на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності в порядку статей 69, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про безпідставність висновків відповідача, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 31.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови, постанова складена у повному обсязі 05.11.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим №0010292280 від 24.09.2013 року щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Південний торговий дім" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15748,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим від 09.10.2013 року № 668-22

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим № 193/22.3 від 15.10.2013 року про опис майна у податкову заставу.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариству з обмеженою відповідальністю "Південний торговий дім"(95053, АР Крим, м. м. Сімферополь, вул. Київська, 1-А, ЄДРПОУ 223222454) судовий збір в розмірі 191,89 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Алексєєва Т.В.