Постанова

від 22.10.2013 по справі 801/7489/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2013 р. (10 год. 28 хв.) Справа №801/7489/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участю секретаря судового засідання Лєбєдєвої О.М., представників позивача Лісового Є.В., Степанової Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Джанкойське лісомисливське господарство"

до Міськрайонного управління держземагенства у м. Джанкої, Джанкойському та Красногвардійському районах АР Крим

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій.

Обставини справи: Державне підприємство "Джанкойське лісомисливське господарство" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Міськрайонного управління держземагенства у м. Джанкої, Джанкойському та Красногвардійському районах АР Крим, в якому просить:

- визнати протиправними дії Міськрайонного управління держземагенства у м. Джанкої, Джанкойському та Красногвардійському районах АР Крим з відмови в наданні дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, загальною площею 1176,0 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Яснополянської сільської ради Джанкойського району АР Крим, у постійне користування для ведення лісного господарства, що оформлено листом від 27.06.2013р. вих. № 01-07/641,

- визнати протиправними дії Міськрайонного управління держземагенства у м. Джанкої, Джанкойському та Красногвардійському районах АР Крим з відмови в наданні дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, загальною площею 30 га, яка розташована за межами населених пунктів с. Кіндратове, Кіндратівської сільської ради Джанкойського району АР Крим, у постійне користування для ведення лісного господарства, що оформлено листом від 27.06.2013р. вих. № 01-07/641,

- визнати протиправними дії Міськрайонного управління держземагенства у м. Джанкої, Джанкойському та Красногвардійському районах АР Крим з відмови в наданні дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, загальною площею 30 га, яка розташована за межами населених пунктів с. Роскішне та с. Зернове Роскошненьської сільської ради Джанкойського району АР Крим, у постійне користування для ведення лісного господарства, що оформлено листом від 27.06.2013р. вих. № 01-07/641,

- зобов'язати Міськрайонне управління держземагенства у м. Джанкої, Джанкойському та Красногвардійському районах АР Крим надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, загальною площею 1176,0 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Яснополянської сільської ради Джанкойського району АР Крим, у постійне користування для ведення лісного господарства,

- зобов'язати Міськрайонне управління держземагенства у м. Джанкої, Джанкойському та Красногвардійському районах АР Крим надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, загальною площею 30 га, яка розташована за межами населених пунктів с. Кіндратове, Кіндратівської сільської ради Джанкойського району АР Крим, у постійне користування для ведення лісного господарства,

- зобов'язати Міськрайонне управління держземагенства у м. Джанкої, Джанкойському та Красногвардійському районах АР Крим надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, загальною площею 30 га, яка розташована за межами населених пунктів с. Роскішне та с. Зернове Роскошненьської сільської ради Джанкойського району АР Крим, у постійне користування для ведення лісного господарства.

Позов мотивовано тим, що саме відповідач є уповноваженим територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних відносин та не має права відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у постійне користування.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позові, та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив. Обґрунтованість своєї позиції виклав у письмових запереченнях на позов, в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с. 56-57).

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у ній матеріалами у відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача , всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Джанкойське лісомисливське господарство" є юридичною особою, ідентифікаційний код 00992326, засновано на державній власності, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України та входить до сфери управління Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по лісовому та мисливському господарству (а.с.17-31, 32).

Метою створення підприємства, відповідно до п.3.1. Статуту є ведення лісового господарства, включаючи питання охорони, захисту, раціонального використання лісових ресурсів та відтворення лісів, що знаходиться в користуванні підприємства.

Майно підприємства, згідно з п.5.2 Статуту є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи до нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.

Відповідно до п.5.6. Статуту підприємство здійснює володіння, користування землею та іншими ресурсами, відповідно до мети своєї діяльності і чинного законодавства України.

З матеріалів справи вбачається, що 05.06.2013 року листами за № 106, 107, 108 позивач скерував до Міськрайонного управління держземагенства у м. Джанкої, Джанкойському та Красногвардійському районах АР Крим заяви (клопотання) (з додатками) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме:

- № 109 щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1176,0 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Яснополянської сільської ради Джанкойського району АР Крим, у постійне користування для ведення лісного господарства (а.с. 7),

- № 110 щодо відведення земельної ділянки загальною площею 30 га, яка розташована за межами населених пунктів с. Кіндратове, Кіндратівської сільської ради Джанкойського району АР Крим, у постійне користування для ведення лісного господарства (а.с. 8),

- № 111 щодо відведення земельної ділянки загальною площею 30 га, яка розташована за межами населених пунктів с. Роскішне та с. Зернове Роскошненьської сільської ради Джанкойського району АР Крим, у постійне користування для ведення лісного господарства (а.с.9).

На наведені листи Міськрайонне управління держземагенства у м. Джанкої, Джанкойському та Красногвардійському районах АР Крим скерувало позивачу відповідь від 27.06.2013р. за вих. № 01.07/641, з якої слідує, що на час звернення позивача з заявами (клопотанням) повноваженнями по наданню у власність чи користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення наділений центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів в області земельних відносин та його територіальні органи, проте, на території Автономної Республіки Крим такий орган не визначений.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчинюється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до ст.ст. 13, 14 Конституції України земля та її надра є об'єктами права власності українського народу.

Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені ст.122 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року N 2768-III (із змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою (клопотанням, ділі - ЗК України).

З 01.01.2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", яким, зокрема внесено зміни до ст.122 ЗК України щодо повноважень органів виконавчої влади з передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з п.п.6-1) п.4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 року №445 (із змінами та доповненнями, далі - Положення №445), Держземагентство України, відповідно до покладених на нього завдань, передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб.

Підпунктом 4.32 п.4 Положення про Головне управління Держземагентства в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 року №258, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 травня 2012 року за № 852/21164 (із змінами та доповненнями) передбачено, що Головне управління Держземагентства в області відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Згідно з п.п.4.33 п. 4 наведеного Положення, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах міста.

Крім того, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів" N974 від 17.08.2011 року.

Аналізом норм чинного законодавства судом встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин не було визначено територіального органу центрального органу виконавчої влади (Держземагентства України) з питань земельних відносин, уповноваженого розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на території АР Крим.

Таким чином, відповідач не мав підстав та повноважень приймати рішення про надання позивачеві дозволу щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у постійне користування для ведення лісового господарства.

Прийнявши таке рішення, відповідач перевищив би свої повноваження. Адже, спираючись на те, що юридична відповідальність органів влади є одним з видів соціальної відповідальності держави та одним з основних способів реалізації ст. 3 Конституції України, яка встановлює, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність, що в свою чергу випливає з того, що відповідно до задекларованого в статті 1 Основного Закону України як правової держави, держава, органи влади та громадянин несуть відповідальність за порушення норм права та невиконання покладених на них обов'язків, то можна зробити висновок, що відповідальність органів влади має деякі особливості, ніж підстави для відповідальності, встановлені главами 82-83 Цивільного кодексу України, а саме відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади несуть відповідальність не лише за протиправну діяльність, а за діяльність поза межами своєї компетенції, в контексті чого, будь-яке відступлення від обсягу повноважень або не вчинення прямо передбаченого законом вже є правопорушенням.

Судом встановлено, що на час спірних правовідносин та на час розгляду справи в суді у діючому законодавстві відсутні норми матеріального права, які б чітко врегулювали спірні відносини з питань віднесення компетенції розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на території АР Крим певному територіальному органу центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог, які у даному випадку спрямовані на визнання протиправною відмови саме Міськрайонного управління держземагенства у м. Джанкої, Джанкойському та Красногвардійському районах АР Крим у наданні відповідної згоди щодо узгодження проекту відведення, право якого на розпорядження землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на час виникнення спірних правовідносин не передбачено діючим законодавством.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства. Суд не може підміняти державний орган, приймаючи замість нього рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

У той же час, суд зазначає, що враховуючи загальні принципи права, принципи аналогії права та закону, ч.4 ст.122 ЗК України визначено право центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, яким є Держземагентство України.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.07.2013 №453 визначено на території Автономної Республіки Крим орган виконавчої влади (Держземагентства України) з питань земельних відносин, уповноважений розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на території АР Крим, позивач не позбавлений можливості звернутись з відповідними документами та заявою у встановленому законом порядку.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено у судовому засіданні 22.10.2013р. Постанову складено у повному обсязі та підписано 25.10.2013р.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.