Рішення

від 14.03.2008 по справі 11/19/6827

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/19/6827

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2008 р.Справа № 11/19/6827

За позовом  Приватного підприємства "РОТЕРМ" смт. Лисянка   

до Відкрите акціонерне товариство "Красилівський машинобудівний завод" м. Красилів

про стягнення 28018,59 грн.

                   Суддя   Радченя Д.І.

за участю представників сторін:

від позивача      не з'явився

від відповідача  не з'явився  

Позивач –ПП “Ротерм” звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ВАТ “Красилівський машинобудівний завод” на свою користь заборгованості в розмірі 28 018, 59 грн., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 13.02.2004р. договору поставки товару.

Рішенням Господарського суду від 17.01.2006р. по справі №19/6827 позов ПП "РОТЕРМ" смт. Лисянка до ВАТ "Красилівський машинобудівний завод" м. Красилів про стягнення 28 018, 59 грн.  задоволено. Стягнуто з ВАТ "Красилівський машинобудівний завод" м. Красилів на користь ПП "РОТЕРМ" смт. Лисянка Черкаської області 28 018, 59 грн. заборгованості, 280,18 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Вищого господарського суду України  скасовано рішення господарського суду Хмельницької області від 17.01.2006 року  та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від  25 квітня 2006 року, якою рішення залишено без змін, по справі № 19/6827, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області..

Ухвалою Верховного Суду України  відмовлено в  порушенні касаційної скарги ПП «Ротерм»з перегляду постанови Вищого Господарського суду України від 14 серпня 2006 року у справі №19/6827.

Ухвалою  суду  від 17.10.2006 року справу за №19/6827 суддею Радченею Д.І. прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на  14 листопада 2006 року.

Ухвалою суду від 12.12.2006 року,  в звёязку з порушенням провадження у справі №13/143-Б про банкрутство відповідача та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, провадження у справі №11/19/6827 зупинялося.

Ухвалою суду від 16.08.2008 р. заяву ПП «Фірма «Новас»про порушення справи про банкрутство ВАТ «Красилівський машинобудівний завод»залишено без розгляду.

В зв'язку з цим ухвалою суду від 12.02.2008р. провадження по справі №11/19/6827 поновлено, а справу призначено до розгляду в засіданні суду на 03.03.2008 року.

В судовому засіданні 03.03.2008 року представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для надання можливості врегулювання спору в добровільному порядку.

Представник позивача в засідання суду 03.03.2008р. не з'явився, однак ним 13.03.2008р. телефонограмою подано суду клопотання в якому позовні вимоги підтримує та просить суд розглянути справу по суті за наявними в ній документами. Також позивачем повідомлено суд, що пропозицій щодо врегулювання спору від відповідача не надходило.

Розгляд справи відкладався на 14.03.2008р.

В судове засідання 14.03.2008р. представники сторін не з'явилися, доказів врегулювання спору в добровільному порядку, а також доказів щодо зміни порядку розрахунків з позивачем  відповідачем суду не надано. Крім цього відповідачем заперечень щодо наявної суми заборгованості перед позивачем в розмірі 28 018, 59 грн., та доказів її погашення суду не надано.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

13 лютого 2004 року між ПП “Ротерм” та ВАТ “Красилівський машинобудівний завод”  укладено договір поставки гофротари, у відповідності до умов якого позивач зобов'язався виготовляти та систематично постачати і передавати у власність відповідача певний товар, а відповідач, в свою чергу, приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору (п.1.1. Договору).

Згідно п. 1.2 договору, предметом поставки є наступний товар: гофроящик  виготовлений з гофрокартону з нанесенням кольрового логотипу, та без логотипу. Розміри, ціна, та обсяги поставки товару зазначені у специфікації, яка додається до договору і є невід'ємною частиною цього договору (додаток №1).

Відповідно до п.4.1. Договору, товар повинен бути поставлений відповідачу не пізніше 20 банківських днів після 100 % передплати на рахунок позивача.

Однак, сторони своїми діями змінили умови договору, так позивачем поставлено відповідачу товар без отримання 100% передоплати. Новий строк проведення розрахунків за отриманий товар сторони не погодили.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 211 783, 15 грн., підтвердженням чого є накладні № 26/1 від 26.07.04р. на суму 36288,00 грн., № 1/5 від 24.05.04р. на суму 36706,50 грн., № 15/1 від 15.03.04р. на суму 24102,00 грн., № Ѕ від 23.02.04р. на суму 22564,05 грн., № 1/1 від 28.01.04р. на суму 35670,00 грн., № 29/1 від 29.06.04р. на суму 28434,00 грн., № 27/1 від 27.10.04р. на суму 28018,60 грн. та  довіреності на отримання товару, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідачем свої зобов'язання в частині оплати за наданий позивачем товар виконано частково та, згідно підписаного представниками сторін акту звірки розрахунків станом на 01.03.05р., заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент винесення рішення є незмінною та становить 28 018,59 грн.

Направленні позивачем на адресу відповідача вимоги (претензії) №327 від 17.10.2005р. Та №397 від 16.11.2005р., відповідачем залишені без відповіді та задоволення.

Крім цього слід відмітити, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до матеріалів справи додано, як доказ зміни порядку розрахунків, протокол домовленості сторін від 17.06.2004р. Однак даний протокол не є доказом зміни порядку розрахунків з позивачем, оскільки в даному документі відносно сторін у справі йде посилання саме на те, що позивач згідно специфікації до договору поставки від 1.02.2004р. зобов'язаний поставити товар - гофротару. Інших зобов'язань позивача чи відповідача  в даному протоколі не передбачено.

Дослідивши зібрані у справі докази  та давши їм правову  оцінку в сукупності   суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності  до ст.. 538  Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПП “Ротерм” підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116  Господарського процесуального кодексу  України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства "РОТЕРМ" смт. Лисянка до Відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" м. Красилів про стягнення 28 018, 59 грн.  задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" м. Красилів, вул. Центральна, 16 (код 14310394) на користь Приватного підприємства "РОТЕРМ" вул. Тищика, 28 смт. Лисянка Черкаської області (код 32745705) заборгованість в сумі 28 018, 59 грн. (двадцять вісім тисяч вісімнадцять грн. 59 коп.), 280, 19 грн. (двісті вісімдесят грн. 19 коп.) державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.  

                              Суддя                                                                      Д.І. Радченя