Ухвала

від 06.08.2013 по справі 9101/180683/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ "06" серпня 2013 р.        справа № 2а/0470/4010/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Шлай А.В.                суддів:                     Проценко О.А.  Туркіної Л.П. за участю секретаря судового засідання:          Кязимової Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 р.  № 2а/0470/4010/12 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аберон ЛТД» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -                                          В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аберон ЛТД» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області № 40251/10/28-215 від 09.12.2011 року про неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року як податкової звітності та зобов'язати прийняти      вказану      декларацію без застосування штрафних санкцій. В обґрунтування позову зазначало про протиправність спірного рішення, оскільки податкова декларація була заповнена та подана до податкового органу у відповідності до вимог статей 48 та 49 Податкового кодексу України і наказу Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.01.2011 року «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», тому законні підстави для її неприйняття відсутні. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 р.   № 2а/0470/4010/12 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аберон ЛТД» задоволені. Не погодившись із рішенням суду, Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, суд не врахував, що на момент подання декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року ТОВ «Аберон ЛТД» в реєстрі платників цього податку було відсутнє.   Крім того, відповідно до п.49.9   ст.49 Податкового кодексу України, податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ «Аберон ЛТД» за листопад 2011 року, надіслана засобами поштового зв'язку 07.12.2011р., складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією. Представник позивача у судовому засіданні просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін, як законну та обґрунтовану.     Відповідач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив. Згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду      в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, що містяться в матеріалах справи,    Товариство з обмеженою відповідальністю «Аберон ЛТД» (код ЄДРПОУ 36441976), зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 14.04.2009 року та перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби. До Лівобережної МДПІ у м. Дніпропетровськ ним була подана   податкова декларація з податку на додану вартість   за листопад 2011 року від 02.12.2011р., в якій самостійно визначена сума податкового зобов'язання у розмірі      4167грн.00коп.  Листом № 40251/10/28-215 09.12.2011р. податкового органу ТОВ «Аберон ЛТД» повідомлено, що свідоцтво про реєстрацію платника вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку, та у його випадку «Рішення про анулювання реєстрації платника ПД», видане Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська від 10.01.2011р. за №869. Також, податківцями зазначено, що у відповідності до норм п.49.9   ст.49 Податкового кодексу України, податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ «Аберон ЛТД»за листопад 2011 року, надіслана засобами поштового зв'язку 07.12.2011р., складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією (а.с.8-15). Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення відповідача, оскільки чинним законодавством, що регулює спірні правовідносини, не передбачено такої підстави для невизнання податкової звітності, як анулювання реєстрації платником ПДВ. Крім того, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 р. по справі №2а/0470/4477/11 скасовано рішення про анулювання реєстрації ТОВ «Аберон ЛТД» як платника ПДВ. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що положеннями п.п.49.2, 49.1   ст.49 Податкового кодексу України   передбачений обов'язок платника податків за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього   Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. При цьому, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. За приписами п.49.8   ст.49 Кодексу   прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4   статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. У відповідності до п.48.7   ст.48  Кодексу податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією. Згідно п.49.10   ст.49 ПК України   відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється. У відповідності до п.п.49.11.1 п.49.11   ст.49 Кодексу    у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4   статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання. Так, пункт 49.9   статті 49 Кодексу,   на яку послався податковий орган,  визначає умови, за яких податкова декларація вважається прийнятою, зокрема, за умови дотримання вимог, встановлених статтями   48   і   49   цього   Кодексу. Отже, вказана норма не містить такої підстави для відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ як анулювання реєстрації платника ПДВ, як не містять такої підстав й інші норми   Податкового кодексу України.      Іінші підстави відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ за листопад 2011 року відповідачем не визначені. В апеляційній скарзі відповідач зазначає про залишення судом першої інстанції поза      увагою того, що при прийнятті податкової декларації податковий орган повинен перевіряти не лише повноту заповнення обов'язкових реквізитів, але й достовірність даних, зазначених в цих обов'язкових реквізитах. На момент подання спірної податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Аберон ЛТД" було анульовано, що тим самим виключає можливість підприємства виступити платником ПДВ у розумінні   ст.180 Податкового кодексу України. Згідно п.184.6   ст.184 цього Кодексу   у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Пунктом 48.3 та пунктом 48.4   статті 48 Кодексу    визначені обов'язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація. Зокрема, у п.48.4   ст.48 Кодексу      зазначено, що в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період. Отже, за позицією податкового органу в зв'язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ      позивачем вказано недостовірні дані щодо свідоцтва про реєстрацію такого платника. Колегія суддів такі доводи вважає необґрунтованими, оскільки: по-перше, така підстава не була зазначена податковим органом у спірному рішенні про відмову у прийнятті податкової декларації з ПДВ за листопад 2011 року, оформленому листом №40251/10/28-215 від 09.12.2011р; по-друге, матеріали справи містять постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 р. у справі №2а/0470/4477/11, якою      скасовано рішення Лівобережної МДПІ № 869, оформлене листом № 878/10/29-0 від 11.01.2011 р., про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Аберон ЛТД», відмінено анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Аберон ЛТД» із залишенням свідоцтва платника податку на додану вартість № 04348465; зобов'язано Державну податкову адміністрацію України внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Аберон ЛТД» (а. с.104, 105). За приписами частини 5   статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України   постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.07.2012 р. № К/9991/41529/12,    відмовлено Лівобережній МДПІ у відкритті касаційного провадження на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 р. у справі № 2а/0470/4477/11. Отже, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 р. у справі № 2а/0470/4477/11 набрала законної сили і у відповідності до частини 1   статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України   обставини щодо неправомірного анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Аберон ЛТД» не потребують доказування. При цьому, у разі      набрання      законної      сили      рішенням      про       задоволення зазначених      позовних      вимог      та      визнання протиправним рішення про анулювання      реєстрації      платника      податку на додану вартість відповідне      рішення      податкового      органу вважається протиправним з моменту його прийняття.   Таке      рішення      податкового      органу      не створює будь-яких правових наслідків, тому протиправно анульоване свідоцтво      платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту      його      видачі,      у      тому      числі      в період      від      дати      прийняття      протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду (Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р. №1172/11/13-10). Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань. Зважаючи на те, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскарженій постанові, остання підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована, а у задоволенні апеляційної скарги має бути відмовлено. Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,                                           У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області - залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 р.   № 2а/0470/4010/12 - залишити без змін. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. Головуючий:                                                            А.В. Шлай           Суддя:                                                            О.А. Проценко           Суддя:                                                            Л.П. Туркіна