Рішення

від 31.03.2009 по справі 18/1259

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/1259

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" березня 2009 р.Справа № 18/1259

За позовом комунального підприємства по експлуатації теплового господарства „Тепловик” Старокостянтинівської міської ради м. Старокостянтинів

до Старокостянтинівської районної організації Народного руху України м. Старокостянтинів м. Старокостянтинів

про стягнення 2632,81грн.

Суддя Саврій В.А.

представників сторін:

від позивача: Доманський В.А. –представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на свою користь, з врахуванням поданого уточнення, заборгованості в розмірі 4246,46грн., в тому числі 1583,87грн. заборгованості, 1583,87грн. пені, 931,12грн. індексу інфляції, 147,60грн. три відсотки річних згідно договору від 07.12.2003р. про надання послуг з опалення за №8.

Ухвалою господарського суду від 17.03.2009р. відкладено розгляд справи на іншу дату. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвали про відкладення розгляду справи сторонам направленні рекомендованими листами.

В судовому засіданні 31.03.2009р. представник позивача заявлений позов підтримує, мотивуючи тим, що він заявлений обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Повноважний представник відповідача в судове засідання 31.03.2009р. не з'явився, витребуваних документів не подав, про причини неявки суд не повідомлено.

У раніше поданому відзиві на позов відповідач щодо позовних вимог заперечував, мотивуючи тим, що не надаючи організації необхідних рахунків КП „Тепловик” в січні 2006 року припинив теплопостачання шляхом демонтажу та роз'єднання опалювальної системи керуючись не договором, а політичними мотивами. Це призвело до того, що організація змушена була проводити оплату суми, без наданих рахунків. В кінці березня 2006 року за безпосереднього втручання керівництва Хмельницької обласної державної адміністрації позивач частково відновив теплопостачання, однак, при цьому було припинено теплопостачання в окреме приміщення площею 5 кв.м. та від'єднано один із чотирьох обігрівальних пристроїв. При цьому було зменшено площу приміщення на яку надавалися послуги.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

07 грудня 2003 року між сторонами по справі укладено договір про надання послуг з опалення за №8.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 даного договору, підприємство (позивач) зобов'язався надавати споживачеві послуги з опалення приміщення, а споживач (відповідач) оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Розрахунки за опалення здійснюються згідно тарифів, затверджених виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради, які можуть змінюватися. При зміні тарифів розрахунки проводяться за новими тарифами з дня введення їх в дію, згідно поданих підприємством рахунків (п. 2.1 договору).

Згідно п. 2.1.1 договору, на час заключення договору вартість послуг становить: тариф за опалення 1м.кв. - 2,80 грн.

Згідно розділу 3 договору, розрахунковий період оплати послуг – один календарний місяць. Термін внесення платежів –не пізніше ніж 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Свої зобов'язання за даним договором відповідач належним чином не виконав і станом на день подання позовної заяви за ним рахується дебіторська заборгованість за спожиті послуги, з врахуванням поданого уточнення, в сумі 1583,87грн.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності до ст. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості, з врахуванням поданого уточнення у сумі 1583,87грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, у разі прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, він на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми. Позивачем правомірно заявлено до стягнення 147,60грн. три відсотки річних та 931,12грн. індексу інфляції.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача відповідно до п. 4.1 договору пеню у розмірі 1583,87грн. за період з 11.04.2006р. по 11.11.2007р.

Вирішуючи питання про стягнення пені судом враховується, що статтею 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Статтями 256-258 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Разом із цим при перерахуванні нарахованої позивачем суми пені, із дотриманням норм Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. 232 ГК України встановлено, що правомірним розміром пені є 14,07грн. за період з 21.02.2006р. по 21.08.2006р. Отже позовні вимоги щодо стягнення пені належить задоволити частково, стягнувши із відповідача 14,07грн. пені. У стягненні 1569,80грн. пені належить відмовити.

Оплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно покласти на відповідача пропорційно правомірно заявленим та задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 232 господарського кодексу України, ст.ст. 11, 526, 538, 625 Цивільного кодексу України суд –

ВИРІШИВ:

Позов комунального підприємства по експлуатації теплового господарства „Тепловик” Старокостянтинівської міської ради м. Старокостянтинів до Старокостянтинівської районної організації Народного руху України м. Старокостянтинів м. Старокостянтинів про стягнення 4246,46грн. задоволити частково.

Стягнути з Старокостянтинівської районної організації Народного руху України м.Старокостянтинів (м. Старокостянтинів, вул. Красовського, 3 код 14146351) на користь комунального підприємства по експлуатації теплового господарства „Тепловик” Старокостянтинівської міської ради (м. Старокостянтинів, вул. Ессенська, 2, код 14151464) 1583,87грн. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят три гривні 87коп.) заборгованості, 931,12грн. (дев'ятсот тридцять одна гривня 12коп.) індексу інфляції, 147,60грн. (сто сорок сім гривень 60коп.) три відсотки річних, 14,07грн. (чотирнадцять гривень 07коп.) пені, витрати по оплаті державного мита в розмірі 64,29грн. (шістдесят чотири гривні 29коп.) та 74,38грн. (сімдесят чотири гривні 38коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

                              Суддя                                                                      В.А. Саврій