Постанова

від 29.12.2008 по справі 12/145-3198

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/145-3198

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"29" грудня 2008 р.Справа № 12/145-3198

 13 год. 40 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Скрипчук О.С.             

при секретарі судового засідання  Дудник А.І.

Розглянув справу

за позовом: Приватного підприємства «СИЛАТ», вул. Гріга,3, м. Тернопіль

до відповідача: Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька,1, м. Тернопіль

про: визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 23.10.2006р. №0000892305/1/69494, №0000902305/1/69495

За участю представників сторін:

прокуратури: Мігоцький Л.З. –старший помічник прокурора, посвідчення №8

позивача: Гаврилова О.С. –директор, наказ №1 від 05.09.2003р.

відповідача: Полівчак С.С. –заступник начальника юридичного відділу, довіреність 47678/7/10-015 від 04.08.2008р.;

                        Яремчук Г.Г. –головний державний ревізор, довіреність №81720/7/10-015 від 29.12.2008р.

Суть справи:

Приватне підприємство «СИЛАТ»м. Тернопіль, надалі позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції м. Тернопіль, надалі відповідач, про визнання нечинними податкові повідомлення - рішення Тернопільської ОДПІ від 23.10.2006р. №0000902305/1/69495, №0000892305/1/69494.

          Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на Акт "Про результат виїзної планової перевірки" від 11.08.2006р. №14313123-422/7/32578213, податкове повідомлення - рішення від 23.10.2006р. №0000892305/1/69494, скаргу ПП «СИЛАТ»від 28.08.2006р. №28/08-01-06, рішення Тернопільської ОДПІ "Про результат розгляду первинної скарги від 20.10.2006р. №67696/7/25-011, рішення Тернопільської ОДПІ "Про  продовження строку розгляду первинної скарги від 14.09.2006р. №59183/7/25-011, скаргу ПП «СИЛАТ»від 17.01.207р. №17/01-07, рішення  ДПА України в Тернопільській області "Про продовження строку розгляду повторної скарги" від 24.11.2006р. №13593/10/25-007, рішення ДПА України в Тернопільській області "Про залишення повторної скарги без розгляду" від 07.02.2007р. № 1167/6/25-0115, лист ДПА України в Тернопільській області від 06.03.2007р. №2182/6/25-0115, ухвала господарського суду м. Києва від 02.04.2007р. по справі №05-5-28/4303-А, протокол виїмки від 19.05.2006р., податкові накладні, видаткові накладні, Акти переробки обладнання, Акти про проходження брухту чорних металів, приймально - здавальні Акти.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечують. У поданих запереченнях від 21.08.2007р. №55740/7/10-115 Тернопільська ОДПІ зазначає, що ПП «СИЛАТ»при здійсненні господарської діяльності були порушенні норми Законів України «Про податок на додану вартість»та «Про оподаткування прибутку підприємств», під час проведення перевірки підприємством не подано первинних документів та первинної транспортної документації, які б підтверджували право у відповідності до вимог Законів віднесення сум до валових витрат та включення сум податку на додану вартість до суми податкового кредиту. Видані контрагентами податкові накладні, на які посилається позивач не можуть слугувати підставою для підтвердження та віднесення сум податку до податкового кредиту, оскільки не виконують покладенні на них законодавчі функції, контрагенти не подають звітність про отриманні прибутки, податки до бюджету не сплачують.

Прокурор в судовому засіданні підтримує заперечення Тернопільської ОДПІ щодо неправомірного внесення понесених ПП «СИЛАТ»витрат до валових за наслідками господарських операцій та включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Суд, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та висновки прокурора встановив наступне.

11 серпня 2006 року працівниками податкової інспекції була проведена перевірка приватного підприємства «СИЛАТ», за результатами якої складений Акт «Про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2006р.»№143/3/23-422/7/32578213.

Перевіркою встановлено та зафіксовано в Акті перевірки порушення ПП «СИЛАТ», зокрема, п.п. 1.1, 1.8 п. 1 ст. 1. п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.5, 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємство занизило сплату податку на додану вартість на суму 343430 грн., а також п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- підприємством занижено податок на прибуток в сумі 502479,50 грн.

Тернопільською ОДПІ на підставі висновків Акту перевірки 16 серпня 2006 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000902305/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 515145 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000892305/0, яким визначено суду податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 677926,29 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскарженні ПП «СИЛАТ»в порядку статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Рішенням Тернопільської ОДПІ від  20.10.2006р. №67696/7/25-011 «Про результати розгляду первинної скарги» податкове повідомлення-рішення від 16.08.2006р. №0000892305/0 залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення від 16.08.2006р. №0000902305/0 частково скасоване в сумі 10000 грн. основного платежу та 5000 грн. штрафних санкцій.

Рішенням ДПА в Тернопільській області від 28.12.2006р. №15360/10/25-007 «Про результати розгляду повторної скарги»та рішенням ДПА України «Про залишення повторної скарги без розгляду»від 07.02.2007р. №1167/6/25-0115 податкові повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 16.08.2006р. №0000892305/0 та №0000902305/0 з врахуванням рішення Тернопільської ОДПІ від 20.10.2006р. №67696/7/25-011 залишені без змін.    

 23 жовтня 2006 року Тернопільською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000892305/1/69494, яким згідно п.п. «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на підставі акта перевірки від 11.08.2006р. №14313/23-422/7/32578213 за порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»приватному підприємству «СИЛАТ»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 502479,50 грн. основного платежу та 175446,79 грн. штрафних санкцій.

  23 жовтня 2006 року Тернопільською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000892305/1/69494, яким згідно п.п. «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на підставі акта перевірки від 11.08.2006р. №14313/23-422/7/32578213 приватному підприємству «СИЛАТ»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 333430 грн. основного платежу та 166715 грн. штрафних санкцій.

Дані податкові повідомлення-рішення оскаржуються позивачем в судовому порядку.

Суд, оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

У відповідності до п.п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(надалі Закон №168/97), який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 7 Закону №168 передбачено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити вимоги, які зазначені в п.п. 7.2.1 п. 7.2 цієї статті. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом і підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Нормами Закону України «Про податок на додану вартість», а саме п.п. 7.4.5 ст. 7 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом  7.2.6  цього  пункту).

Стаття 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»надає визначення валових витрат виробництва, згідно якої валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як передбачено п.п. 5.2.1 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених  пунктами  5.3-5.7 цієї статті.

У відповідності до вказівки п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Також, п.п. 5.3.1 Закону передбачено, що включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Тернопільська ОДПІ в обґрунтування правомірності прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень посилається на висновки перевіряючих, зроблених під час здійснення планової перевірки приватного підприємства «СИЛАТ», а саме.

Згідно пункту 3.2.1 Акту перевіряючими зазначено, що між ПП «СИЛАТ»та ПП «Технопром КТ»01.02.2006р. був укладений договір купівлі-продажу металобрухту та відходів металів №1/02. На виконання умов договору ПП «Технопром КТ»виписало ПП «СИЛАТ»приймально-здавальні акти №МБ-003 від 20.02.2006р. на суму 20178 грн.; №МБ-004 від 01.03.2006р. на суму 43000 грн.; №Мб-0013 від 30.03.2006р. на суму 30000 грн. та оформлено податкові накладі №2002 від 20.02.20006р. №010312 від 01.03.2006р. та №300310 від 30.03.2006р.

Приватним підприємством «СИЛАТ»платіжними дорученнями від 20.02.2006р. від 01.03.2006р. та від 30.03.2006р. оплачені вказані суми і відображено вартість придбаної продукції у складі валових витрат з декларації з податку на прибуток за І квартал 2006 року в сумі 77648,33 грн. та податку на додану вартість в сумі 15529,67 грн. в декларації з податку на додану вартість за лютий 2006 рік в сумі 3363 грн. та березень 2006 рік в сумі 12166,67 грн.      

Однак, податковим органом зроблений висновок, що посадовими особами ПП «СИЛАТ»не представлено первинних документів (товарно-транспортних накладних, подорожніх листів автомобіля), що засвідчують виконання умов договору від 01.02.2006р. №1/02.

Також, встановлено, що ПП «СИЛАТ»01.03.2006р. з ПП «Весна Плюс»був укладений договір купівлі-продажу металобрухту та відходів, згідно з яким ПП «Весна Плюс»передало, а ПП «СИЛАТ»прийняло у власність продукцію.

На виконання умов даного договору ПП «Весна Плюс»виписало ПП «СИЛАТ»приймально-здавальні Акти №3 від 07.03.2006р. на суму 21000,40 грн.; від 21.03.2006р. на суму 15180,43 грн. та оформлено податкові накладі №20 від 07.03.2006р., №28 від 21.03.2006р.

Приватним підприємством «СИЛАТ»було частково оплачено вартість отриманої продукції і відображено у складі валових витрат в декларації з податку на прибуток за І квартал 2006 року в сумі 30150,69 грн. та податку на додану вартість в сумі 6030,13 грн. в декларації з податку на додану вартість за березень 2006 рік.

В ході перевірки встановлено, що посадовими особами ПП «СИЛАТ»не представлено первинних документів (товарно-транспортних накладних, подорожніх листів автомобіля), що засвідчують доставку товару автомобільним транспортом на склад ПП «СИЛАТ», у представлених здавально-приймальних актах не вказано виду і власника транспорту.

Крім цього перевіряючими було встановлено, що ПП «СИЛАТ»уклало ряд договорів оренди автомобілів із фермерським господарством «Під містом», а саме №01/04-1 від 01.04.2006р., №01/07-1 від 01.07.2006р., №01/10-1 від 01.10.2006р., №01/11-1 від 01.11.2006р.

Отримання автомобілів приватним підприємством «СИЛАТ»підтверджується актами передачі автомобілів. Однак, встановлено, що використання у власній господарській діяльності автомобіля бортового марки ГАЗ 5204, держаний номер 018-37 ТЕ не зафіксовано у первинних документах бухгалтерського обліку за перевіряє мий період, наданих посадовими особами ПП «СИЛАТ»для перевірки.

На підставі наведених обставин підприємство відобразило вартість оренди автомобілів для перевезення вантажів у складі валових витрат декларації з податку на прибуток за дев'ять місяців 2005 року в сумі 6666,67 грн., а саме за ІІ квартал 2005 року в сумі 1666,67 грн., за ІІІ квартал 2005 року в сумі 1666,67 грн., за IV квартал 2005 року в сумі 3333,34 грн. та податок на додану вартість в сумі 1333,33 грн. у декларації з податку на додану вартість, а саме за квітень місяць 2005 року в сумі 333,33 грн., липень 2005 року в сумі 333,33 грн., жовтень 2005 рік в сумі 333,33 грн. та листопад 2005 рік в сумі 333,33 грн.

Тому, податковим органом зроблений висновок, що у разі відсутності первинних бухгалтерських документів, що підтверджують суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у господарській діяльності підприємство не мало підстав віднести такі витрати до складу валових витрат.   

Також, перевіркою було встановлено, що між ПП «СИЛАТ»і ПП «Глобо»01.11.2005р. був укладений договір щодо надання маркетингових послуг №1/11 від 01.11.2005р., згідно з якого ПП «СИЛАТ»доручив, а ПП «Глобо»зобов'язувався надати послуги з проведення маркетингових досліджень. Згідно акту здачі–приймання робіт до договору №1/11 від 01.11.2005р. ПП «СИЛАТ»прийняв роботи з проведення маркетингових досліджень щодо визначення загальної ваги обладнання та устаткування ВАТ «Городецький цукровий завод» та ВАТ «Мікрон». Загальна вартість наданих ПП «Глобо»робіт з проведення маркетингових досліджень становить 117360 грн., в тому числі ПДВ –19560 грн.   

Так як у податковому обліку зазначені витрати потрібно враховувати у складі валових витрат у тому податковому періоді, в якому вони виникли за правилом першої події у відповідності до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тому підприємство в IV кварталі 2005 року за твердженням перевіряючи зайво включило у валові витрати 97800 грн.

Також, в ході перевірки було встановлено, що посадовими особами ПП «СИЛАТ»за березень 2006 року не представлено первинних документів (товарно-транспортних накладних, подорожніх листі автомобіля), відсутність власних транспортних засобів на балансі підприємства, договір оренди автомобілів, які б засвідчували виконання умов договору купівлі-продажу №28/02-06, укладеного між ПП «СИЛАТ»та ВАТ «Мікрон».

В листопаді і грудні 2005 року та січні 2006 року ПП «СИЛАТ»отримало від СМП «Магістр»ПМП на суму 275876,74 грн. Однак, підприємством не було представлено первинної документації, а також встановлено відсутність власних транспортних засобів та договір оренди автомобілів для перевезення ПММ в листопаді і грудні 2005 року та січні 2006 року. Отже, ПП «СИЛАТ»в IV кварталі 2005 року зайво включило до валових витрат витрати в сумі 50000 грн. та в І кварталі 2006 року –179898 грн.

Крім цього встановлено, що ПП «СИЛАТ»в порушення п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безпідставно віднесло до складу валових витрат вартість отриманих від ПП «Глобо»послуг з переробки обладнання на суму 150741,82 грн., оскільки відповідно до отриманої від Збаразької МР ДПІ інформації ПП «Глобо»немає власних транспортних засобів, складських приміщень, не укладено угод на перевезення вантажів, не вказано об'єкту чи місця, де виконувались дані роботи. Відповідно до даних звітності Ф№1 ДФ чисельність працюючих ПП «Глобо»становить один чоловік.

Також зазначено, що контрагент по господарських операціях між ПП «СИЛАТ»та ПП «Глобо»по договору міни №1 від 02.01.2006р. є ТОВ «Дарт Мекс Ньо», яке згідно інформації ДПІ у Солом'янському районі та ДПІ у Голосіївському районі міста Києва не знаходиться за юридичною адресою, не займається господарською діяльністю та не декларує доходи, отримані від реалізації товарів за звітні періоди.

За таких обставин, Тернопільська ОДПІ стверджує, що суми податку на додану вартість, віднесені до податкового кредиту не знаходять підтвердження в податкових зобов'язаннях продавця цих товарів, податкові накладні не виконують своїх законодавчо встановлених функцій, оригінали не підтверджується копіями. Також зазначає, що Законом України «Про податок на додану вартість», крім інших обов'язкових підстав наявності у платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум.

Ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що постачальники (ТОВ «Дарт-Мекс-Ньо») продавця (ПП Глобо»), якому ПП «СИЛАТ»перерахувало відповідні суми податку на додану вартість та які повинні були сплатити відповідну суму податку до Державного бюджету України у відповідному податковому періоді таку суму в податковій декларації з податку на додану вартість в рядку оподатковане зобов'язання не відображало та відповідно податку до бюджету не сплачувало.  

Однак, суд критично розцінює висновки податкового органу, зроблені під час проведення перевірки про порушення ПП «СИЛАТ»норм Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств»та «Про податок на додану вартість»щодо відсутності первинних документів, необхідних для віднесення витрат до складу валових витрат підприємства, а також включення сум податку до податкового кредиту, виходячи з наступного.

Позивач в підтвердження правомірності здійснення господарської операції із ПП «Технопром КТ», віднесення понесених підприємством витрат до валових та наявність правових підстав для включення сум податку до складу податкового кредиту до матеріалів справи додав договір купівлі-продажу металобрухту та відходів металів від 01.02.2006р. №1/02, приймально-здавальні акти №МБ-0013 від 30.03.2006р., №МБ-004 від 01.03.2006р, №МБ-003 від 20.02.2006р, видаткову накладну №20/02 від 20.02.2006р., податкові накладні від 30.03.2006р. №300310, від 01.03.2006р. №010312, від 20.02.2006р. №20/02, посвідчення про вибухобезпечність, хімічну та радіаційну безпечність металобрухту чорних металів від 30.03.2006р. №0013 та від 01.03.2006р. №004.

 В правомірність включення сум податку до податкового кредиту та віднесення витрат до валових по господарській операції із ПП «Весна-плюс»додає договір купівлі-продажу металобрухту та відходів металів від 01.03.2006р., Акти про походження брухту чорних металів, приймально-здавальні акти №3 від 07.03.2006р., від 21.03.2006р., накладні та податкові накладні від 07.03.2006р. №20 та від 21.03.2006р. №28.

Щодо віднесення сум податку до податкового кредиту та валових витрат підприємства із господарської операції із фермерським господарством «Під містом»позивач додає договори оренди автомобілів від 01.11.2005р. №01/11-1, від 01.09.2005р. №01/09-1, від 01.07.2005р. №01/07-1, від 02.08.2004р. №02/08-1, договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні №01/07-04, Акти передачі автомобілів від 01.11.2005р., від 01.09.2005р., від 01.07.2005р., від 02.08.2004р. до договорів оренди.

 Щодо віднесення сум податку до податкового кредиту та валових витрат підприємства із господарської операції із ВАТ «Мікрон»додає договір купівлі-продажу металобрухту та відходів металів від 28.02.2006р. №28/02-06, накладні від 31.03.2006р. №168 та №167, від 03.03.2006р. №050 та №151, від 17.03.2006р. №154 та від 15.03.2006р., від 23.03.2006р. №157 та від 16.03.2006р. №153, від 30.03.2006р. №159, податкові накладні від 31.03.2006р. №167 та №166, від 03.03.2006р. №150 та №151, від 16.03.2006р. №152, від 15.03.2006р. №153, від 17.03.2006р. №154, від 23.03.2006р. №157, від 30.03.2006р. №159.

По господарських операціях із СМП «Магістр»позивачем долучено податкові накладні від 12.01.2006р. №0000000034, №0000000033, №0000000032, від 11.01.2006р. №0000000025, №0000000024, №0000000023, від 28.12.2005р. №0000001360, від 27.12.2005р. №0000001355, від 29.11.2005р. №0000001261, видаткові накладні від 12.01.2006р. №РН-0000027, №РН-0000026, №РН-0000025, від 11.01.2006р. №РН-0000017, №РН-0000018, №РН-0000016, від 28.12.2005р. №РН-0001150, від 27.12.2005р. №РН-0001145, від 29.11.2005р. №РН-0001062.

Щодо віднесення до складу валових витрат вартості отриманих від ПП «Глобо»послуг з переробки обладнання та включення сум податку до податкового кредиту встановлено наступне.

23 березня 2005 року між ПП «Глобо»(виконавець) та ПП «СИЛАТ»(замовник) був укладений догові на переробку обладнання, за умовами якого ПП «СИЛАТ»доручив, а ПП «Глобо»зобов'язувався своїми силами і засобами виконати відповідно до умов даного договору роботи з демонтажу, розбирання обладнання машин, механізмів, агрегатів до стану брухту чорних металів та завантажити брухту у вагони, а ПП «СИЛАТ»зобов'язувався прийняти цю роботу і оплатити її.

Як зазначено перевіряючими в п.п. 3.1.2 Акту перевірки ПП «СИЛАТ»згідно Актів переробки обладнання №290405 від 29.04.2005р., №30/06 від 30.06.2005р., №21/07 від 21.07.2005р., №12/09 від 12.09.2005р., №18/11 від 18.11.2005р., №02/12 від 02.12.2005р. включило до складу валових витрат 150741,82 грн.      

В наданих для перевірки бухгалтерсько-господарських документах прослідковується перехід власності на товар за послуги надані  ПП «Глобо». Відсутність ПП «Глобо»за юридичною адресою, а також, відсутність власних приміщень, транспортних засобів для надання вказаних послуг не є правовими підставами для позбавлення ПП «СИЛАТ»права на включення сум податку до податкового кредиту. При цьому встановлено, що ПП «Глобо»зареєстроване в установленому порядку як платник податку на додану вартість. Державна  реєстрація і установчі документи підприємства не скасовані.

Також, як вбачається із матеріалів, доданих позивачем, 02.01.2006р. між ПП «СИЛАТ»та ПП «Глобо»був укладений договір міни №1, за умовами якого між сторонами здійснюється обмін наступною продукцією: бензин А95 в кількості 30000 літрів, бензин А80 в кількості 5000 літрів, дизпаливо у кількості 40000 літрів власником яких є ПП «СИЛАТ», на трубу чавунну д109 б/в у кількості 100 тонн, прес у кількості 2 штуки, металопрокат у кількості 10 тонн, чавун ливарний в кількості 100 тонн, власником яких є ПП «Глобо».

Твердження податкового органу про відсутність у ПП «СИЛАТ»та ПП «Глобо»транспортних засобів, договору на перевезення вантажів, відсутність власних складських приміщень, відсутність на юридичною адресою та неподання звітності контрагентами не можуть слугувати правовими підставами в розумінні п.п. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» про безпідставне віднесення витрат підприємства до складу валових витрат.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні або при одержанні послуг по визначених цінах, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару чи одержання послуг до складу валових витрат, до яких п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” відносить суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, для вказаного віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару чи послуг до податкового кредиту платника податку, який придбав товар або отримав послуги Законом України „Про податок на додану вартість” не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету. Статтею 7 Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податку накладну. Якщо ж контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Матеріалами справи підтверджено отримання та оприбуткування товару по прибуткових накладних, які належним чином проведенні в бухгалтерському обліку.

Крім цього, зазначені вище договори, за наслідками виконання яких позивач відніс понесенні витрати до складу валових та включив суми податку до податкового кредиту станом на дату розгляду справи є чинними і в судовому порядку не визнанні недійсними.  

У відповідності до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення.

За статтею 1 вказаного Закону первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Разом з тим, суд зазначає, що не можуть бути взяті до уваги посилання відповідача на порушення ПП «СИЛАТ» наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995р. №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», яким передбачено обов'язкове застосування для всіх суб'єктів господарської діяльності товарно-транспортних накладних, яка на думку податкового органу є єдиним документом, що підтверджує правомірність віднесення до складу валових витрат по оплаті транспортних послуг, оскільки вищезазначений наказ в порушення вимог указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерства та інших органів виконавчої влади»від 03.10.1992р. №493/92 не було зареєстровано в Міністерстві юстиції України.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 23.10.2006р. слід визнати нечинними, а саме податкове повідомлення-рішення №0000892305/1/69494 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 404679,50 грн. основного платежу та 128609,78 грн. штрафних санкцій, податкове повідомлення-рішення №0000902305/1/69495 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 313870 грн. основного платежу та 156935 грн. штрафних санкцій, оскільки віднесення підприємством вказаних сум до валових витрат та включення сум податку до складу податкового кредиту підтверджується первинними документами, які долучені до матеріалів справи.

В частині позовних вимог щодо визнання нечинними податкового повідомлення-рішення від 23.10.2006р. №0000892305/1/69494 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 97800 грн. основного платежу та 46837,01 грн. штрафних санкцій, податкового повідомлення-рішення №0000902305/1/69495 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 19560 грн. основного платежу та 9780 грн. штрафних санкцій слід відмовити, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із Акту перевірки від 11.08.2006р. Тернопільська ОДПІ стверджує, що ПП «СИЛАТ»безпідставно віднесло в IV кварталі 2005 року у валові витрати 97800 грн. і в листопаді місяці 2005 року неправомірно включило у податковий кредит 19560 грн. Дані суми витрат та податку на додану вартість підприємство віднесло на підставі наслідків господарської операції, а саме договору щодо надання маркетингових послуг.

Так, 01 листопада 2005 року між ПП «СИЛАТ» (замовник) та ПП «Глобо»(виконавець) був укладений договір щодо надання маркетингових послуг №1/11. За умовами даного договору замовник доручив, а виконавець зобов'язався надати послуги з проведення маркетингових досліджень.

18 листопада 2005 року між ПП «СИЛАТ»та ПП «Глобо»був підписаний Акт здачі-приймання робіт до договору №1/11 від 01.11.2005р., яким сторони засвідчили факт виконаних робіт на суму 117360 грн., в тому числі ПДВ –19560 грн. ПП «Глобо»18.11.2005р. позивачу були виписані накладна №039 та сформована податкова накладна №039 в які, зокрема, включені суми на маркетингові послуги.

Однак, на думку суду подані позивачем документи, а саме договір від 01.11.2005р. №1/11, акт здачі-приймання робіт від 18.11.2005р., накладна та податкова накладна від 18.11.2005р. не можуть слугувати належними доказами, які б підтверджували здійснення ПП «Глобо»робіт з проведення маркетингових досліджень з наступних підстав.

У відповідності до визначення, яке надається «Практикою застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції»маркетинг –це комплексна система заходів по організації управління виробничо-збутовою діяльністю, що ґрунтується на вивчені ринку з метою максимально можливого задоволення потреб покупців.

Сторони умовами договору від 01.11.2005р. №1/11 встановили, що маркетингові дослідження здійснюються за наступними напрямками: можливості та перспективи ведення комерційних операцій, визначення діючих та потенційних конкурентів, стан і практика застосування господарського законодавства, визначення загальної ваги обладнання та устаткування, яке буде в подальшому перероблене на металобрухт. Територією дослідження сторони визначили ВАТ «Городоцький цукровий завод»та ВАТ «Мікрон». Згідно п. 7 договору виконавець –ПП «Глобо»надає результати досліджень у письмовому вигляді і оформляється актом здачі-приймання роботи.  

Однак, як вбачається із представленого позивачем як доказу виконання ПП «Глобо»зобов'язань згідно укладеного договору від 01.11.2005р. №1/11 Акту здачі-приймання робіт від 18.11.2005р. сторони не засвідчили в ньому факт виконання ПП «Глобо»робіт з проведення маркетингових досліджень. В Акті містяться дані щодо загальної ваги обладнання та устаткування ВАТ «Городоцький цукровий завод», ВАТ «Мікрон», тобто перелічені лише найменування обладнання та його вага.

Інших доказів, які б підтверджували виконання робіт з проведення ПП «Глобо»маркетингових досліджень за напрямками, а також результатів досліджень, як це встановлено умовами договору та випливає з правового поняття маркетингові послуги, позивачем не представлено.

За таких обставин, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність віднесення понесених витрат до складу валових по господарській операцій згідно договору від 01.11.2005р. №1/11 та включення сум податку до складу податкового кредиту.

Заява від 20 грудня 2007р. не підтримується та не обґрунтовується позивачем в судових засіданнях, відтак не розцінюється судом як зава про збільшення позовних вимог в розумінні ст. 51  КАС України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 94 КАС України судовий збір позивачу відшкодовується за рахунок Державного бюджету пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69–71, 158, 161-163 КАС України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити частково.

2.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 23.10.2006р. №0000892305/1/69494 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 404679,50 грн. основного платежу та штрафних санкцій в розмірі 128609,78 грн.

3.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 23.10.2006р. №0000902305/1/69495 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 313870 грн. та штрафних санкцій в розмірі 156935 грн.   

4.          В частині позовних вимог щодо визнання нечинними податкового повідомлення-рішення від 23.10.2006р. №0000892305/1/69494 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 97800 грн. основного платежу та 46837,01 грн. штрафних санкцій, податкового повідомлення-рішення №0000902305/1/69495 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 19560 грн. основного платежу та 9780 грн. штрафних санкцій відмовити.

5.          Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП «СИЛАТ», вул. Гріга,3, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 32578213, р/р 2600801300018 ТФ ТОВ «Укрпромбанк», МФО 338738 –72,45 грн. судового збору.

Виконавчий лист видати заявою ПП «СИЛАТ».  

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі „14” січня 2009 року до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.      

Суддя                                                                                                    О.С. Скрипчук