Ухвала

від 22.10.2013 по справі 2а-6748/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6748/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

22 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Гусак О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроссвіль» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 серпня 2012 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроссвіль» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2012 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроссвіль» в якому просила стягнути з відповідача до Державного бюджету України суму податкової заборгованості на загальну суму 145 078,12 грн. за рахунок активів боржника.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 серпня 2012 року позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроссвіль» до Державного бюджету України заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за листопад та грудень 2011 р. в сумі 145 078,12 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.11.2008 Київською міською радою прийнято Рішення «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Гроссвіль» земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошино-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському (перетин з вул. Будівельників) у Дніпровському районі м. Києва» № 748/748, відповідно до якого, відповідачу передано 8 земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошино-Броварської лінії метро з обладнанням, пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському (перетин з вул. Будівельників) у Дніпровському районі м. Києва загальною площею 4,2 га.

27.08.2009 на виконання Рішення КМР № 748/748 між Київською міською радою та відповідачем були укладені, зокрема, договори оренди земельних ділянок, зареєстровані у книзі записів державної реєстрації договорів за номерами № 66-6-00534, № 66-6-00535, № 66-6-00536, № 66-6-00538, № 66-6-00539, № 66-6-00540.

12.04.2010 на рішення КМР № 748/748 був внесений протест заступника прокурора м. Києва № 7/4-149 вих-10 з вимогою скасувати Рішення КМР № 748/748.

14.07.2011 Київською міською радою прийнято Рішення «Про розгляд протесту заступника прокурора міста Києва від 12.04.2010 № 07/4-149 вих-10 на рішення Київської міської ради від 27.11.2008 № 748/748, відповідно до п. 1.3 якого, протест заступника прокурора міста Києва задоволено, Рішення КМР № 748/748 скасовано, відповідачу запропоновано надати згоду на розірвання договорів оренди земельних ділянок від 27.08.2009 № 66-6-00534, № 66-6-00535, № 66-6-00536, № 66-6-00537, № 66-6-00538, № 66-6-00539, № 66-6-00540, № 66-6-00541.

Відповідачем була подана податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 26.01.2011 за звітний податковий період (2011 рік) з самостійно визначеним податковим зобов'язанням з орендної плати у розмірі 870 506,88 грн., в т.ч. за листопад 2011 року - 72 542,24 грн. та за грудень 2011 року - 72 542,24 грн.

З облікових карток платника податків судом встановлено, що відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом по сплаті податку на загальну суму 145 078,12 грн., яка на день подання вказаного вище позовом є несплаченою.

Враховуючи, що відповідачем на час подання позову названі вище податкові зобов'язання не сплачені, позивач звернувся до суду про стягнення податкової заборгованості на загальну суму 145 078,12 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 6.1., 6.2. ст. 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Згідно п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

З облікових карток платника податків судом встановлено, що відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом по сплаті податку на загальну суму 145 078,12 грн., яка на день подання вказаного вище позовом є несплаченою.

Згідно пунктів 59.1., 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була надіслана податкова вимога від 10.01.2012 № 72 про сплату податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 10.01.2012 на загальну суму 72 535,88 грн., яка отримана відповідачем 30.01.2012.

Відповідно до пунктів 56.1. та 56.2 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідачем не надано доказів оскарження вказаної податкової вимоги № 72 від 10.01.2012, а відтак, вона є чинною.

Згідно п. 50.1. ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (пп. 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України).

Однак, матеріали справи не містять доказів, що відповідачем подавались позивачу уточнюючі розрахунки до податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 26.01.2011 за звітний податковий період.

З огляду на зазначене, безпідставними є твердження відповідача, що податкові зобов'язання, задекларовані у Декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 683 від 26.01.2011 у зв'язку з Рішенням КМР № 796/6183 та з фактичним невикористанням земельних ділянок, отриманих в оренду згідно договорів оренди, укладених 27.08.2009 за номерами № 66-6-00534, № 66-6-00535, № 66-6-00536, № 66-6-00538, № 66-6-00539, № 66-6-00540 є завищеними.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість рішення суду щодо задоволення позовних вимог, оскільки сума податкової заборгованості не була погашена, а позивачем були виконані вищезазначені вимоги податкового законодавства щодо суми податкового зобов'язання.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроссвіль» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 серпня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 серпня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 28.10.2013

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.