Рішення

від 20.02.2008 по справі 11/9330

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/9330

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2008 р.Справа № 11/9330

За позовом  Український державний Фонд підтримки фермерських господарств в особі Хмельницького відділення м. Хмельницький   

до Сільськогосподарське фермерське господарство "Золоті ворота" с. Заміхів Новоушицький район

про стягнення 2 400,00 грн.

                   Суддя   Радченя Д.І.

за участю представників сторін:

від позивача      Цибулько Н.О.  –представник за довіреністю від 15.12.2006р.

від відповідача  не з'явився

Позивач - український державний фонд підтримки фермерських господарств  в особі Хмельницького відділення звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача –СФГ „Золоті ворота” заборгованість в розмірі 2400, 00 грн., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 08.04.2003р. договору про надання фінансової допомоги, за №10.

Ухвалою господарського суду від  20.12.2007 року порушено провадження у справі № 11/9330.  Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі сторонам направленні рекомендованими листами.

Копія ухвали що направлялася на адресу відповідач повернулася на адресу суду з відміткою про те, що адресат відмовився від отримання.

Розгляд справи відкладався через неявку в засідання суду представника відповідача.

В судовому засіданні 20.02.2008р. представник позивача позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

В судове засідання 20.02.2008р. повноважний представник відповідача не з'явився, витребуваних судом документів не подав та позовні вимоги не оспорив.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

08 квітня 2003 року між сторонами по справі укладено договір про надання фінансової допомоги, за №10.

Відповідно до п. 1.1. договору позивачем надано відповідачу фінансову допомогу в розмірі 5 000,00грн. для придбання міндобрив, ПММ, засобів захисту рослин, з умовою повернення до 20 грудня 2003року.

08 квітня 2003 року між сторонами укладено договір застави, у відповідності до умов якого, з метою забезпечення виконання зобов'язання по поверненню кредиту в розмірі 5000,00 грн. в строк до 25.12.2003р. заставодавець зобов'язався передати  в заставу заставодержателю посіви озимої пшениці площею 20 га на суму 5000,00 грн.

На виконання договору позивачем перераховано відповідачу кошти в сумі 5 000, 00 грн., підтвердження чого є платіжне доручення №78 від 17.04.2003р.

25 листопада 2003 року сторонами підписано додаткову угоду до договору №10, якою внесено зміни до договору, а саме п. 1.2 „повернути отримані кошти до 10.09.2004р.

06 квітня 2006 року відповідач звернувся до позивача про надання відстрочки по поверненню фінансової допомоги в зв'язку з важким фінансовим становищем до 30 травня 2006р.

Відповідач свої зобов'язання станом на момент звернення до суду виконав частково, повернувши кошти в сумі 2600,00 грн, підтвердженням чого є платіжні доручення № від 14.09.2006р. на суму 500,00 грн., від 08.04.2006р. на сумі 1000,00 грн., від 25.04.2007р. на суму 500,00грн. та від 01.08.2007р. на суму 600,00 грн.  і  станом на 19.12.2007р. за ним рахується заборгованість в сумі 2400, 00 грн.

Дослідивши зібрані у справі докази  та давши їм правову  оцінку в сукупності   суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню  з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності  до ст.. 538  Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116  Господарського процесуального кодексу  України, суд –

вирішив:

Позов українського державного фонду підтримки фермерських господарств  в особі Хмельницького відділення м. Хмельницький до селянського (фермерського) господарства „Золоті ворота” с. Заміхів Новоушицького району про стягнення  2 400 грн. 00 коп. задоволити.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства „Золоті ворота” с. Заміхів Новоушицького району (код 21324149) на користь українського державного фонду підтримки фермерських господарств  в особі Хмельницького відділення м. Хмельницький, вул. Свободи, 70 (код 21327194) – 2 400, 00 грн. заборгованості, витрати по оплаті державного мита в розмірі 102, 00 грн. та  118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      Д.І. Радченя