Постанова

від 11.02.2008 по справі 15/117-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/117-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"11" лютого 2008 р.                                                            Справа №15/117-А

за позовом  Дочірнього підприємства "Крок-Плюс" комунального підприємства "Побуткомбудсервіс" м. Кам'янець-Подільський    

до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції  м. Кам'янець-Подільський

про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2008 рік

 Суддя  Муха М.Є.                    

Секретар судового засідання Маєвська Н.В.

Представники сторін:

від позивача                   Мельник М.П. –директор

від відповідача              Яцуляк О.М. –за довіреністю №8817/10/10-019 від 25.04.2007р.

У судовому    засіданні  згідно  ч.3 ст.  160 КАСУ  проголошено  вступну  і  резолютивну частини постанови.

Суть спору

Позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог. Просять суд зобов'язати відповідача видати свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2008рік. В підтвердження позовних вимог наголошують на тому, що середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві станом на 13 грудня 2007 року становить 9 чоловік, тобто не перевищує п'ятидесяти осіб, а обсяг валового доходу від надання послуг за цей період складає 82,3 тис. грн. тобто не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Нацбанку України. Засновником підприємства є міська Рада. Звертають увагу суду на те, що статтею 7 Указу Президента України від 03.07.98 р. №727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, зі змінами та доповненнями встановлено, що його дія не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частка, що належить юридичним особам-учасникам та засновникам цих суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищує 25 відсотків. У разі якщо частка у статутному фонді суб'єкта підприємницької діяльності, що належить юридичній особі, яка не є суб'єктом малого підприємництва, перевищує 25%, то дія зазначеного Указу не поширюється на такого суб'єкта. Наголошують, що відповідно до статті 42 Господарського кодексу України під підприємництвом розуміють самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. З огляду на зазначене Держпідприємництво України в листі від 11.10.2005 року за №8832 вважає, що у разі коли підприємство з державною та комунальною формою власності бажає перейти на спрощену систему оподаткування, то таке підприємство має бути зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством, відповідати критеріям малого підприємництва і вимогам Указу №727 стосовно обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), середньооблікова чисельність працюючих та за умови, якщо частки учасників та засновників, які не є суб'єктами малого підприємництва, цього підприємства у статутному фонді в сумі не перевищують 25 відсотків. Повідомили, що у підприємства відсутній статутний фонд. З врахуванням чого, не бачать підстав не працювати за спрощеною системою оподаткування.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. Посилаються на те, що відповідно до статуту позивач створений на підставі Рішення Кам'янець-Подільської міської ради та наказу комунального підприємства „Побуткомбудсервіс” вищим органом Позивача є Кам'янець-Подільська міська рада. Статтею 1 Указу Президента України №727/98 від 3 липня 1998 року „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для юридичних осіб –суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень. Одночасно частиною четвертою статті 7 Указу № 727/98 визначено, що його дія не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків. Відповідно до частини 1 статті 63 Господарського кодексу України комунальне підприємство - це підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади. Отже, незалежно від наявності чи відсутності статутного фонду, єдиним засновником (учасником) комунального підприємства є територіальна громада в особі уповноважених органів. Тобто, їх частка в цих підприємствах перевищує 25 відсотків. Згідно статті 1 Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва” суб'єктами малого підприємництва є юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500000 євро. Частиною 1 статті 8 Господарського кодексу України передбачено, що держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання. Таким чином, оскільки засновник (орган місцевого самоврядування - міська рада) Позивача не є суб'єктом малого підприємництва і його частка в цьому підприємстві перевищує 25 відсотків, то дія Указу № 727/98 на Позивача не поширюється. Також зазначив, що у листі Міністерства юстиції України № 20-35-389 від 12.12.2005 року зазначено, що дія Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” не поширюється на комунальні підприємства. З врахуванням викладеного просить суд у позові відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне

13.12.2007р. позивач звернувся до Кам'янець-Подільської ОДПІ з заявою про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2008рік за ставкою єдиного податку 10відсотків.

20.12.2007р. вих. 28121/10/15-128 Кам'янець-Подільська ОДПІ відмовила  Дочірньому підприємству „Крок-Плюс” у переведенні на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на 2008р. мотивуючи тим, що оскільки засновники (органи державної влади та органи місцевого самоврядування) державних та комунальних підприємств не є суб'єктами малого підприємництва і їх частка в цих підприємствах перевищує 25 відсотків, дія Указу Президента України від 03.07.1008р. №727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” на зазначені підприємства не поширюється.

Позивач вважаючи відмову податкового органу у переведенні підприємства на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на 2008рік неправомірною просить суд зобов'язати Кам'янець-Подільську ОДПІ видати свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2008рік.

В матеріалах справи також наявні свідоцтва про право сплати єдиного податку Дочірнім підприємством „Крок-Плюс” м. Кам'янець-Подільський на 2002р., 2003р., 2004р., 2005 роки.

Досліджуючи  надані  сторонами  докази,  аналізуючи наведені  представниками сторін пояснення та заперечення, оцінюючи  їх  в  сукупності, судом  враховується  наступне.

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статтею 1 Указу Президента України №727/98 від 3 липня 1998 року „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для юридичних осіб –суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Приписами ст.4 Указу визначено, що для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано.

Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.

Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.

З наявної в матеріалах справи заяви позивача про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку, отриманої відповідачем 13.12.2007р., вбачається, що ДП „Крок-Плюс” КП „Побуткомбудсервіс” просило перевести підприємство на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 2008р. за ставкою єдиного податку 10%. При цьому в заяві підприємство зазначило, що середньооблікова чисельність працюючих на дату подання заяви, а також обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), майна, основних фондів за рік, не перевищують встановлені Указом межі.

20.12.2007р. вих. 28121/10/15-128 Кам'янець-Подільська ОДПІ відмовила  Дочірньому підприємству „Крок-Плюс” у переведенні на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на 2008р. мотивуючи тим, що оскільки засновники (органи державної влади та органи місцевого самоврядування) державних та комунальних підприємств не є суб'єктами малого підприємництва і їх частка в цих підприємствах перевищує 25 відсотків, дія Указу Президента України від 03.07.1008р. №727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” на зазначені підприємства не поширюється.

Відмовляючи позивачу у видачі свідоцтва на право спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 2008р. за ставкою єдиного податку 10% відповідачем не було враховано наступне.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки Хмельницького обласного управління статистики №1496 форма власності дочірного підприємства „Крок-Плюс” комунального підприємства „Побуткомбудсервіс” визначена як комунальна.

Статтею 78 ГК України визначено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Згідно із зазначеною нормою орган місцевого самоврядування не є засновником або учасником комунального підприємства, натомість останній являється представником власника, тобто територіальної громади.

Відповідно, засновником (учасником) комунального підприємства є територіально громада, яка не є юридичною особою, що в свою чергу унеможливлює посилання на ст.7 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” як на підставу для відмови у можливості перебування на спрощеній системі оподткування комунальному підприємству.

За таких обставин позовні вимоги дочірнього підприємства „Крок-Плюс” про зобов'язання відповідача видати свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2008р.  суд вважає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що  підлягають задоволенню.

При цьому судом також враховується, що незважаючи на відсутність змін в існуючу редакцію ст.7 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, позивач протягом 2002, 2003, 2004, 2005р.р. перебував на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвами про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва –юридичною особою за відповідні роки.

Доводи відповідача судом до уваги не приймаються з підстав викладених вище. При цьому суд зважає на приписи ч.2 ст.71 КАС України, в силу якої, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Враховуючи  задоволення позову згідно ч. 3 ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем   (держмито згідно платіжного доручення №291 від 26.12.2007р. в сумі 3,40 грн.) присуджуються йому. При цьому згідно ч. 1 ст. 94 цього Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного  бюджету України.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Дочірнього підприємства „Крок-Плюс” м. Кам'янець-Подільський до Кам'янець –Подільської об'єднаної державної податкової інспекції м. Кам'янець - Подільський про зобов'язання відповідача видати свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2008р. задовольнити.

Зобов'язати  Кам'янець –Подільську об'єднану державну податкову інспекцію видати  Дочірньому підприємству „Крок-Плюс” м. Кам'янець-Подільський свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2008р.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства „Крок-Плюс” (м. Кам'янець –Подільський, вул. Червоноармійська, 49, код ЄДРПОУ 32225318) понесені витрати по державному миту в розмірі 3грн. 40коп. (три гривні 40коп.).

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

         Суддя                                                                              М.Є. Муха

Постанова складена в повному обсязі і підписана 15.02.2008р.

Віддруковано 3 примірники:

1 –позивачу;

2 –відповідачу;

3 –до матеріалів справи.