Постанова

від 28.02.2008 по справі 15/410-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/410-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"28" лютого 2008 р.                                                            Справа №15/410-А

за позовом  Державної податкової інспекції у Волочиському районі м. Волочиськ    

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мир" с.Федірки Волочиського району

про стягнення заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 193868,02 грн. та 19996грн. 92коп. пені

      Суддя  Муха М.Є.                    

Секретар судового засідання Маєвська Н.В.

Представники сторін:

від позивача        Петровський В.А. –за довіреністю №211/10-025 від 12.01.2008р.

від відповідача             Заверуха І.О. –за довіреністю №14 від 06.02.2008р.

У судовому    засіданні  згідно  ч.3 ст.  160 КАСУ  проголошено  вступну  і  резолютивну частини постанови.

Суть спору

Позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача 28894грн. заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб та 19996грн. 92коп. пені.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 28894грн. заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб.

Уточнення позовних вимог судом приймається.

Відповідач в судовому засіданні повідомив, що визнає позовні вимоги про стягнення 28894грн. заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне

07.11.2007р. працівниками ДПІ у Волочиському районі проведено перевірку відповідача (код ЄДРПОУ 03790155) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 30.06.2007р. За результатами перевірки складено акт №829/23/003790155 та довідку до акту.

В акті перевірки та довідці до акту зазначено, що відповідачем в порушення вимог Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” своєчасно не перераховувався податок з доходів фізичних осіб із сум виплаченої заробітної плати. За результатами перевірки встановлено наявність у відповідача заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 193868грн. 02коп.

Оскільки відповідачем суму заборгованості в добровільному порядку в повному обсязі сплачено не було, позивач звернувся до суду з позовом про примусове стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 28894грн.

Відповідач борг по сплаті податку з доходів фізичних осіб в розмірі 28894грн. визнає.

Сума заборгованості підтверджується також податковими розрахунками сум доходу, розрахунком суми боргу.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.

Згідно ст. 124 Конституції України юрисдикція  судів  поширюється  на  всі  правовідносини,  що виникають  у  державі.

Згідно п. 11  ст. 11 Закону  України “Про  державну  податкову  службу  в  Україні”  із змінами і  доповненнями,  органи державної податкової служби  в  установленому  законом порядку мають право  застосовувати  до  платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами  України.

Згідно положень Закону України “Про  порядок  погашення  зобов'язань платників  податків  перед бюджетами та  державними  цільовими  фондами” відповідач є платником податків, зборів (обов'язкових платежів), на якого згідно із законом покладено обов'язок утримувати податки.

Зокрема, Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб” (пп.8.1.2 ст.8 ) на відповідача покладений обов'язок  сплати (перерахування) даного податку до бюджету під час  виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно п.п. „а” п.19.2 ст.19 даного Закону відповідач, як податковий агент, зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок. Податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідальність за порушення вищевказаних положень Закону передбачена пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 цього Закону, а саме: у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента.

Пунктом 3.2.1 ст.3 Закону України  “Про  порядок  погашення  зобов'язань платників  податків  перед бюджетами та  державними  цільовими  фондами “ передбачено, що у будь-яких випадках,  коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

На кошти бюджетного фонду, визначеного підпунктом 3.2.1 цього пункту, не може бути накладено стягнення за причинами, відмінними від стягнення такого податку, збору (обов'язкового платежу) (п.3.2.2).

Зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб самостійно визначене відповідачем не потребує узгодження, оскільки податковим законодавством не передбачено встановленої форми податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб та строків її подання.

Судом враховується, що чинними нормативно-правовими актами не передбачено також направлення платникам податків податкових повідомлень-рішень про донарахування та сплаті податку за доходів фізичних осіб, тобто самостійно визначених , але не узгоджених зобов'язань.

При  цьому  згідно п.2.3.1. ст. 2  Закону  України  “Про  порядок  погашення  зобов'язань платників податків  перед бюджетами та  державними  цільовими  фондами”  органами, уповноваженими   здійснювати   заходи   з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Дослідивши зібрані у справі докази та враховуючи те, що заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 28894грн. визнається відповідачем, підтверджується актом перевірки, податковими розрахунками сум доходу, суд вважає, що позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 51, 71, 86, 104, 105, 112, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Волочиському районі м. Волочиськ до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Мир” с. Федірки Волочиського району про стягнення заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 28894грн. задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Мир” (с. Федірки Волочиського району, вул. 1-ї П'ятирічки, 18, код 03790155) на користь Державної податкової інспекції у Волочиському районі (м. Волочиськ, вул.. Центральна, 3а, код 33758060) 28894грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот дев'яносто чотири гривні) заборгованості.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

         Суддя                                                                              М.Є. Муха

Постанова складена в повному обсязі і підписана 29.02.2008р.

Віддруковано 3 примірники:

1 –до справи;  

2 –позивачу;  

3 –відповідачу.