Постанова

від 04.11.2013 по справі 823/3153/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 року справа № 823/3153/13-а

16 год. 23 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

при секретарі - Педані О.В.,

за участю сторін:

представників позивача: Кирмана О.Д. (за довіреністю), Коваленко Ж.В. (за довіреністю),

представників відповідача: Павленко М.В. (за довіреністю), ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «БАС-Сервіс» до державної податкової інспекції у м. Черкасах головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

03.10.2013 приватне підприємство «БАС-Сервіс» (далі-позивач) звернулось у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м.Черкасах головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі-відповідач), в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.06.2013 №0003082301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 40648,00 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач безпідставно дійшов висновку про заниження позивачем податку на прибуток підприємств за ІІ-ІІІ квартали 2011 року внаслідок формування витрат за рахунок господарських операцій з ТОВ «Вест Інтер'єр» і ТОВ «Електропромкомплекс», оскільки жодних правовідносин із вказаними підприємствами позивач не мав, відповідно не відображав їх в бухгалтерському обліку, не формував за їх рахунок витрати, а взяття податкового кредиту згідно з уточненими даними додатків 5 до декларації з ПДВ у червні та липні 2011 року шляхом заміни найменування та коду ЄДРПОУ підприємств-контрагентів того ж розміру податкового кредиту здійснено помилково. Тому, на його думку, оскаржуване податкове повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток прийняте безпідставно та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував на тій підставі, що у 2-3 кварталах 2011 року, на його думку, позивач сформував витрати згідно з господарськими відносинами з ТОВ «Вест Інтер'єр» і ТОВ «Електропромкомплекс» без належних бухгалтерських документів. Вказані порушення призвели до заниження податку на прибуток підприємств за 2-3 квартал 2011 року, оскільки правовідносини з вказаними контрагентами відображені шляхом уточнення за червень-липень 2011року податкової звітності (податковий кредит) з податку на додану вартість (далі - ПДВ), а показники податкової звітності з податку на прибуток - не коригувались. Тому відповідач встановив завищення позивачем розміру витрат за рахунок правовідносин з ТОВ «Вест Інтер'єр» і ТОВ «Електропромкомплекс», заниження позивачем податку на прибуток підприємства в періоді, що підлягав перевірці, та донарахував податкове зобов'язання з цього податку.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази у справі у їх взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Приватне підприємство «БАС-Сервіс» згідно з даними ЄДРПОУ зареєстроване як юридична особа з 02.02.2007 (код ЄДРПОУ 34863906) та є платником ПДВ відповідно до свідоцтва №200017674.

З письмових доказів суд встановив, що на підставі наказу ДПІ у м. Черкасах від 14.05.2013 №764 головний державний податковий ревізор-інспектор відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у м.Черкасах ОСОБА_1 провела документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Електропромкомплекс», ТОВ «Вест Інтер'єр», ТОВ «Цс-Таб» в частині правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток за період з 01.01.2009 до 30.10.2012. Під час перевірки встановила порушення позивачем вимог п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі -ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток на 40648,00 грн. (у т.ч. за 2 квартал 2011 року - 25361,00 грн. та 3 квартал 2011 року - 15286,00 грн.), а також - вимог п.198.1, 198.6 ст.198 ПК України, що призвело заниження ПДВ в сумі 35346,00 грн. (у т.ч. за червень 2011 року - 22053,00 грн. та липень 2011 року - 13292,00 грн.).

За результатами перевірки складено акт від 27.05.2013 №214/22-12/34863906 (далі - акт перевірки), на підставі чого відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) від 14.06.2013 №0003092301, яким позивачу збільшив суму грошового зобов'язання з ПДВ на 38670,00 грн. (у т.ч. штрафні санкції - 3324,00 грн.), а також оскаржуване ППР від 14.06.2013 №0003082301, яким позивачу збільшив суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 40648,00 грн.

ППР від 14.06.2013 №0003082301 про донарахування податку на прибуток підприємства суд вважає неправомірними з огляду на наступне.

Донарахування податку на прибуток позивачу здійснене у зв'язку зі встановленим безпідставним відображенням в бухгалтерському обліку витрат за правовідносинами з ТОВ «Вест Інтер'єр» у 2 кварталі 2011 року та ТОВ «Електропромкомплекс» у 3 кварталі 2011 року.

Суд звернув увагу, що вищевказані порушення згідно з даними акту перевірки пов'язані із встановленням податковим органом завищення задекларованих показників у рядку «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (послуг)» в сумі 176729,00 грн., внаслідок відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій із вищеназваними підприємствами, які не підтверджені жодними бухгалтерськими документами. Відповідно до акту висновки перевірки ґрунтуються на матеріалах про загальну інформацію позивача, податкових накладних, оборотно-сальдової відомості за 01.06.2011-31.07.2011 про наявність дебіторської заборгованості в сумі 79755,00 грн. перед ТОВ «Вест Інтер'єр» і 132319,00 грн. - ТОВ «Електропромкомплекс», податкової звітності з ПДВ та прибутку підприємства за період, що підлягав перевірці, документах кримінального провадження відносно посадових осіб вищевказаних контрагентів позивача. Документів бухгалтерського обліку позивач ревізору-інспектору не надав.

Суд встановив, що ревізором не перевірялися дані бухгалтерських рахунків позивача, дані про кількісно-якісні зміни на складі товару позивача, не перевірялися показники реєстру витрат за період, що підлягав перевірці. Висновків про формування витрат за рахунок правовідносин із вищезазначеними підприємствами ревізор дійшов виключно з даних податкової звітності, що підтверджується свідченнями ревізора-інспектора ОСОБА_1 під час допиту в судовому засіданні, і лише з тих підстав, що розмір податкового кредиту входить до складу витрат звітного періоду. Суд не погоджується з цими судженнями у зв'язку з наступним.

Показники звітності з податку на прибуток підприємства не містять персоніфікованого характеру за контрагентами, на відміну від даних декларації з ПДВ.

П.п.134.1.1. ст.134 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу.

Згідно з п.135.1. ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, відповідно до якої витрати визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до даних акту перевірки, що підтверджується поясненнями представників позивача, у позивача відсутні будь які бухгалтерські документи на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Вест Інтер'єр» та ТОВ «Електропромкомплекс». Водночас такі операції відображені у податковому обліку позивача з ПДВ шляхом подання уточнюючих декларацій з ПДВ за червень 2011 року на суму 110266,17 грн. (у т.ч. ПДВ - 22053,23 грн.) та липень 2011 року на суму 66462,85 грн. (у т.ч. ПДВ - 13292,57 грн.) (а.с.97-111).

Згадана в акті перевірки оборотно-сальдова відомість за 01.06.2011-31.07.2011 суду відповідачем не надана. Дані її показників з акту перевірки не відповідають даним податкової звітності з позивача з ПДВ. Крім того, суд звернув увагу, що згідно з даними журналу розрахунків з вітчизняними постачальниками (а.с.37-39), довідок банківських установ (а.с.233-235), а також оборотно-сальдової відомості за період 01.04.2011-30.09.2011 (а.с.237-240) позивач господарської діяльності, розрахунків з ТОВ «Вест Інтер'єр» та ТОВ «Електропромкомплекс» у 2-3 кварталах 2011 року не здійснював, придбані в них товари не реалізовував.

Згідно з підп.14.1.27. п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1. ст.138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон України № 996-XIV) первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Ч.2 ст.3 Закону України № 996-XIV встановлює, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Ст.9 Закону України № 996-XIV передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Обов'язковими реквізитами первинних документів є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, право на формування витрат підприємства дають лише належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи. Водночас не перевіривши обставин включення до витрат сум коштів за правовідносинами з ТОВ «Вест Інтер'єр» та ТОВ «Електропромкомплекс» у ІІ-ІІІ кварталах 2011 року, відповідач протиправно стверджує про факт такого включення саме у цей період лише з підстав звітності з ПДВ.

Пунктом 83.1 ст. 83 ПК України передбачено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.138.4. ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Однак відповідач не довів жодними доказами отримання доходу позивачем від господарської діяльності з вищезазначеними контрагентами, доказів взяття на витрати придбання робіт (товарів, послуг) від ТОВ «Вест Інтер'єр» та ТОВ «Електропромкомплекс» саме у період 2-3 квартали 2011 року. Тому відповідач не обґрунтував обставин заниження позивачем податку на прибуток підприємств за вказаний період.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України обов'язком суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах про протиправність його рішень, дій чи бездіяльності є доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності у разі заперечення проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що відповідач не довів факту формування позивачем витрат за господарськими правовідносинами з ТОВ «Вест Інтер'єр» та ТОВ «Електропромкомплекс» у періоді 2-3 квартали 2011 року. Отже висновки акту перевірки про завищення позивачем валових витрат щодо відносин із вказаними підприємствами та донарахування податку на прибуток за вказаний період є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 40648,00 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Беручи до уваги розмір сплаченого судового збору за подання адміністративного позову і обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність присудження судових витрат на користь позивача у розмірі 1% суми зміни майнового стану позивача, а саме: 406,48 грн .

Керуючись ст. ст. 2, 160 - 165, 254 - 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Черкасах головного управління Міндоходів у Черкаській області від 14.06.2013 №0003082301, яким збільшено приватному підприємству «БАС-Сервіс» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 40648,00 грн.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «БАС-Сервіс» (код ЄДРПОУ 34863906) суму сплаченого судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 406грн. 48коп. (чотириста шість гривень 48 копійок).

3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

4. Копію постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 07.11.2013