Рішення

від 24.06.2008 по справі 11/18/1872

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/18/1872

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2008 р.Справа № 11/18/1872

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Технооптторг-Центр" м. Вишгород   

до Закрите  акціонерне товариство "Техінсервіс" м. Хмельницький

про стягнення 44813,32 грн.

                   Суддя   Радченя Д.І.

за участю представників сторін:

від позивача       Герасімов А.Й.- представник за довіреністю від 21.05.08 року

від відповідача  Лошатецький В.В. -представник за довіреністю №9 від 02.04.08 року

Позивач –ТОВ "Технооптторг-Центр"  звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ЗАТ "Техінсервіс" на свою користь заборгованості в розмірі 44 813, 32 грн., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 28.11.2005р. договору купівлі-продажу за №05/1,  з яких 26 516, 74 грн. сума основного боргу, 4493, 31 грн. пені, 2314,03 грн. 3%річних та 11489, 24 грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 28.03.2008р. порушено провадження у справі №18/1872 за позовом ТОВ “Технооптторг- Центр” м. Вишгород до ЗАТ “Техінсервіс” м. Хмельницький  про стягнення 44813,32 грн.

Розпорядженням голови господарського суду області від  23 квітня 2008 року №371 в зв'язку з закінченням строку повноважень судді Саврія  В.А. дану справу  передано на розгляд  судді Радчені Д.І.

Ухвалою суду від 23.04.2008р. справу №18/1872 прийнято до свого провадження, присвоєно справі порядковий номер 11/18/1872  та призначено до розгляду в судовому  засіданні суду на 22 травня  2008 року.

В судовому засіданні 24 червня 2008 року представником позивача подано суду заяву про зміну підстав позову, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 39 440, 44 грн., що утворилася через неналежне виконання договірних зобов'язань, що склалися на підставі накладної №28003785 від 28.11.2005р. та довіреності ЯКЧ №983950 від 28.11.2005р., з яких 26 516, 74 грн. сума основного боргу, 2042,11 грн. 3%річні та 10881, 59 грн. інфляційні.

Дане клопотання судом розглянуте та приймається.

Предметом спору необхідно визначити стягнення 39 440, 44 грн.

Представник відповідача позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 26 516, 74 грн. визнає.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

28 листопада 2005 року між сторонами по справі склалися договірні зобов'язання, в результаті яких позивачем передано, а відповідачем прийнято за накладною №28003785 від 28.11.2005 року та по довіреності серії ЯКЧ №983950 від 28.11.2005р.  товар –шини на загальну суму 67 516, 74 грн.

Свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару  відповідач виконав частково, сплативши позивачу грошові кошти  в сумі  41 000,00 грн. і станом на 24.06.2008р. за ним рахується заборгованість в сумі 26516, 74 грн.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Крім суми основного боргу позивачем на підставі ст. 625 ЦК України  нараховано до стягнення  з відповідача 2042,11 грн. 3% річних та 10881, 59 грн. інфляційних.

Дослідивши зібрані у справі докази  та давши їм правову  оцінку в сукупності   суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно п.4. Прикінцевих положень Господарського кодексу України, кодекс застосовується до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання чинності цими положеннями.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності  до ст.. 538  Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Згідно ст. 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний  сплати  суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором,  або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу та інфляційних підлягають задоволенню. Позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в розмірі 2 042,11 грн.  підлягають задоволенню частково, оскільки при обрахуванні 3% річних за період з 22.09.2006р. по 02.12.2007р. позивачем помилково взято більшу кількість днів.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, необхідно покласти на рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116  Господарського процесуального кодексу  України, суд –

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Технооптторг-Центр" м. Вишгород до закритого акціонерного товариства  "Техінсервіс" м. Хмельницький про стягнення 39 440, 44 грн. задоволити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства  "Техінсервіс" м. Хмельницький, вул. Вінницьке шоссе, 6 (код 21345186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технооптторг-Центр" м. Вишгород, вул. Ватутіна, 71  (код 32201234) – 39 248, 64 грн. заборгованості (з яких 26 516, 74 грн. сума основного боргу, 1 850,31 грн. 3%річні та 10881, 59 грн. інфляційні),  а також витрати по оплаті державного мита в розмірі 392, 49 грн. та  118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

                              Суддя                                                                      Д.І. Радченя