Постанова

від 19.05.2008 по справі 11/80-1356

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/80-1356

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"19" травня 2008 р.Справа № 11/80-1356

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Сидорук А.М.             

при секретарі судового засідання  Шонь Ю.М.

Розглянув справу

за позовом  Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль

до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тернопільській області, вул. Шпитальна, 7/57, м. Тернопіль

про стягнення 1749 грн. 64 коп.

За участю представників сторін:

позивача:     Кадук М.О. –головний спеціаліст-юрисконсульт

відповідача: Гринів А.В. –головний спеціаліст

    Суть справи:  Тернопільське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тернопільській області, вул. Шпитальна, 7/57, м. Тернопіль про стягнення 1749 грн. 64 коп.

           Відповідач у запереченнях на позовну заяву позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тернопільській області не є правонаступником Тернопільського регіонального фонду охорони праці. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тернопільській області, так само як і Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, не були засновниками чи учасниками Тернопільського регіонального фонду охорони праці, регіональний фонд охорони праці не був їх філією, відділенням чи іншим відокремленим підрозділом. Випадки правонаступництва за податковими зобов'язаннями визначені п.13.1. ст.13 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними фондами”.

Відповідно до ч.1 п. 6 розділу VІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені статтями 49,51,59, 130 Кодексу адміністративного судочинства України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тернопільській області, вул. Шпитальна, 7/57, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 25887033 зареєстроване як юридична особа наказом Головної організації 08.09.2000р.

У відповідності до Закону України „Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Тернопільський регіональний фонд охорони праці допустив заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 1749 грн. 64 коп., що підтверджується Звітом про нараховані внески та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням з тимчасовою втратою працездатності за 1Y квартал 2001р.

Відповідно  до п.3 розділу 12 перехідних положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України „Про охорону праці”, які ліквідуються. Таким чином, як зазначено в позовній заяві, правонаступником Тернопільського регіонального фонду охорони праці є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тернопільській області.

Однак, висновки Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо правонаступництва Тернопільського регіонального фонду охорони праці Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тернопільській області господарський суд вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству України з наступних підстав:

Так, відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.   

Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2001р. №1444 “Про реалізацію п. 3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” визначає порядок ліквідації державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці. Зазначеною Постановою постановлено Державному   департаменту  з  нагляду  за  охороною  праці Міністерства праці та соціальної  політики,  міністерствам,  іншим центральним  органам  виконавчої влади,  Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, районним, Київській та Севастопольській міським державним     адміністраціям,     органам    місцевого самоврядування створити ліквідаційні комісії  для  ліквідації  відповідно державного,   галузевих  та  регіональних  фондів  охорони  праці; забезпечити подання ліквідаційними комісіями  звітів  щодо кредиторської та дебіторської заборгованості фондів охорони праці,

що не є юридичними особами:     державного та галузевих фондів охорони праці - до  виконавчої дирекції  Фонду  соціального  страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;     регіональних фондів охорони праці - до відповідних  управлінь виконавчої  дирекції  Фонду  соціального  страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних  захворювань  в  Автономній Республіці Крим,  областях,  районах, містах Києві та Севастополі, містах обласного значення.

Як вбачається з довідки Головного управління статистики у Тернопільській області від 17.04.2008р. № 31-172, станом на 17 квітня 2008 року в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться юридична особа Тернопільський регіональний фонд охорони праці, ідентифікаційний код 21157533.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Фонд соціального страхування від нещасних випадків, робочі органи виконавчої дирекції Фонду мають свої печатки, найменування, емблему, яка затверджується його правлінням, є окремим юридичними особами, мають самостійні кошториси.

Відповідно до Статуту Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за № 14 від 18.04.2000р., Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є некомерційною самоврядною організацією, що створена відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” і є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України „Про охорону праці”, які ліквідуються.

Відповідно до Положення про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тернопільській області, Управління є робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що утворюється відповідно до Закону України„Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Стаття 13 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” надає випадки правонаступництва за податковими зобов'язаннями, згідно з якої, випадки такого правонаступництва можливі за таких обставин:

- якщо реорганізація здійснюється шляхом зміни назви, організаційно-правового статусу або місця реєстрації платника податків, такий платник податків після реорганізації набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових  зобов'язань або податкового боргу, які виникли до його реорганізації;

- якщо реорганізація здійснюється шляхом об'єднання двох або більшої кількості платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об'єдналися, такий об'єднаний платник податків набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань або податкового боргу всіх платників податків, що об'єдналися;

- якщо реорганізація здійснюється шляхом розподілу платника податків на дві або більше особи з ліквідацією такого платника податків, усі платники податків, які виникнуть після такої реорганізації, набувають усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань чи податкового боргу, які виникли до такої реорганізації. Зазначені зобов'язання чи борг розподіляються між новоствореними платниками податків пропорційно часткам балансової вартості активів, отриманим ними у процесі реорганізації згідно з розподільчим балансом. У разі коли одна чи більше новостворених осіб не є платниками податків, щодо яких виникли податкові зобов'язання або борг платника податків, який був реорганізований, зазначені податкові зобов'язання чи борг повністю розподіляються між особами, що є платниками таких податків, пропорційно часткам отриманих ними активів, без урахування активів, наданих особам, що не є платниками таких податків.

У відповідності до п. 12.3 ст. 12 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі, коли внаслідок ліквідації платника податків або скасування реєстрації фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності частина його податкових зобов'язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв'язку з недостатністю його активів, така частина погашається за рахунок активів засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків згідно із законодавством, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи, незалежно від того, чи є вона платником податку, збору (обов'язкового платежу), стосовно якого виникло податкове зобов'язання або виник податковий борг таких філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.

В інших випадках податкові зобов'язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається із матеріалів справи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Тернопільському районі не було засновником чи учасником Тернопільського регіонального фонду охорони праці, регіональний фонд охорони праці не був їх філією, відділенням чи іншим відокремленим підрозділом. Тернопільський регіональний фонд охорони праці на момент розгляду справи є окремою юридичною особою, яка знаходиться в Державному реєстрі підприємств, установ та організацій.

Отже, матеріалами справи та нормами чинного законодавства не доведено, що відповідач по справі є правонаступником зобов'язань Тернопільського регіонального фонду охорони праці, а тому позовні вимоги з вищезазначених підстав не підлягають до задоволення.

Відповідно до статті п.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 7, 17, 18, 69, 71, 86, 94, 158, 160, 162, 163 та п. 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          В позові відмовити.

2. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, а протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження подати апеляційну скаргу.

Суддя                                                            А.М. Сидорук