Постанова

від 23.06.2008 по справі 9/2358-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/2358-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"23" червня 2008 р.                                                            Справа №9/2358-А

За позовом  Державної податкової інспекції у Городоцькому районі м. Городок    

до Відкритого акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне

     підприємство" м. Городок   

про стягнення 631800,00 грн. заборгованості по бюджетних позичках

Третя  особа,  яка не заявляє  самостійних вимог  на предмет спору, на стороні позивача, - Головне управління державного  казначейства    України у  Хмельницькій області, м.Хмельницький

                    Суддя  Олійник Ю.П.                    Секретар судового засідання Морзюк О.А.           

Представники сторін:

від позивача -     Цвігун А.І. -  за дов. від 10.01.08 ,          

від відповідача-    Сороколіт О.Г. -   за дов. від 12.05.08,

від Третьої особи –Овчарук А.С. –за дов. від 5.06.08

У судовому    засіданні   оголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст. 160 КАС України.

Постанова оголошується 23.06.08, оскільки у судовому засіданні 29.05.08 та 13.06.08 оголошувались перерви.

 Позивач у позовній заяві та представник у судовому засіданні просять стягнути з відповідача заборгованість за позичками 1995-1997 років в сумі 631800,00грн. Позовні вимоги обґрунтовують тим, що дана заборгованість виникла у зв'язку з прийняттям заборгованості від підприємств при міжобласному переміщенні зерна в сумі 631800,00грн. згідно актів приймання-передачі 1996-1999 років. Крім того, посилаються на  акт перевірки, яким встановлено відображення  заборгованості в бухгалтерському обліку відповідача. У додаткових поясненнях позивач посилається на те, що такий вид податку як заборгованість згідно бюджетних позичок до переліку загальнодержавних податків та зборів згідно Закону України „Про систему оподаткування”  не входить, відповідно на неї не розповсюджуються норми Закону України „Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” щодо граничних строків стягнення податкового боргу.

Відповідач у письмових запереченнях та його представник  у судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. В підтвердження своїх доводів посилаються на п.п.6.1, 7.1,7.2.Порядку надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року, яким  визначені зобов'язання сторін в ході виконання державного замовлення 1996 року та використання державних ресурсів зерна.  Вважають, що акти приймання-передачі заборгованості за бюджетними позичками не є доказом, що підтверджує прострочення зобов'язання по поверненню бюджетної позички, оскільки не містить інформації стосовно отримання   Звертає увагу суду на те, що згідно з п.4 ст. 17 Бюджетного кодексу України органи стягнення застосовують механізм стягнення, передбачений законом для стягнення не внесених у строк податків у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення наданих позичок . Посилаються, що не існує доказів, що підтверджують отримання відповідачем бюджетних позичок. Вважає, що позивачем не дотримано встановлених Законом України „Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” граничних строків стягнення боргу, що є однією із підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.  У додаткових запереченнях  відповідач посилається на те, що ксерокопії актів приймання-передачі не відповідають механізму передачі заборгованості, довідки про надання та повернення бюджетної позички не  не можуть бути допустимим доказом по справі, не долучено до матеріалів справи зведений реєстр урегульованої заборгованості  сільгоспвиробників станом на 01.01.2000р. за отримані у 1994-1999р.р. бюджетні позички, не долучені до матеріалів справи акти приймання-передачі заборгованості по бюджетній позичці ДАК „Хліб Україні” через Хмельницьке ОДП ДАК „Хліб України” , бухгалтерська звітність не є засобом доказування , оскільки  на рахунку обліковується і заборгованість, яка не є предметом спору та інша , термін погашення якої більше 12 міс.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління державного казначейства України у Хмельницькій області у письмовій позиції з приводу поданого позову та її представник  в судовому засіданні повідомили, що відповідно до п.3 ст. 36 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” повернення бюджетних позичок, наданих на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1994-1997 років є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України. Відповідно до ст. 63 Закону, в 2008 році заборонено списання заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, крім заборгованості суб'єктів господарювання, визнаних у встановленому порядку банкрутами, вимоги щодо погашення заборгованості яких не були задоволені у зв'язку з недостатністю їх активів. Статтею 20 даного Закону органи державної податкової служби України визначені в 2008 році органами стягнення заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі (яка надходить за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2801440 та 3511630). Наголошує, що протягом 1995-1997р.р. надавались за рахунок коштів державного бюджету безвідсоткові бюджетні позички відповідно до Закону України „Про поставки продукції до державних потреб”, Указу Президента України від 16.01.1995р. № 51 „Про державний контракт на сільськогосподарську продукцію на 1995 рік”, Указу Президента України від 18.01.1996 р. № 62 „Про задоволення державних і регіональних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік”, постанови Кабінету Міністрів України  від 12.03.1996 р. № 323 „Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік”, постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.1997 р. № 124 „Про задоволення державних потреб у зерні в 1997 році”.  Звертається увага, що згідно Порядку надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року, затверджений наказом Міністерства фінансів України та Міністерства сільського господарства та продовольства від 11.04.1996 р. № 72/113 бюджетні позички надавались заготівельним підприємствам за рахунок коштів державного бюджету на умовах забезпечення повернення і відповідальності за цільове і ефективне використання коштів. Зокрема, згідно п. 6.1. Порядку при внутрісистемному переміщенні зерна з одного підприємства на інше одночасно передається заборгованість по бюджетній позичці, виходячи з його облікової вартості, а при переміщенні продуктів його переробки (борошно, крупи) - за затвердженими в установленому порядку нормативами повернення заготівельними підприємствами бюджетної позички. Передача заборгованості по бюджетній позичці оформляється актами передачі-прийому, які  і є наявні в матеріалах справи .  Крім того, звертають увагу на те, що у   акті   інвентаризації заборгованості   відповідачем  підтверджувалась, посилаються також на   надані докази, у   т.ч. Зведений Реєстр  по урегулювання заборгованості.  Зазначають, що граничні строки стягнення  податкового боргу , встановлені Законом  України „Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не розповсюджуються на стягнення заборгованості ща бюджетними позичками. На підставі викладеного підтримує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість по поверненню бюджетної позички, яка підтверджується актами приймання-передачі заборгованості.

          Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

          Позивачем проведено планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства від 25.02.08, результати якої зафіксовані в акті №221/23/00952479. В ході перевірки встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку відповідача кредиторська заборгованість по бюджетних позичках на момент перевірки становить 693026,11грн., в т.ч. заборгованість по бюджетних позичках 1995р.-53589,05грн., 1996р. - 493816,22грн., 1997р. –145620,84грн.  Згідно даних УДК у Городоцькому районі за відповідачем станом на 01.02.08 рахується заборгованість по бюджентних позичках 1995-1997 років в сумі 687,9тис.грн., в т.ч. про прострочена , що підлягає поверненню  станом на 01.02.08 –631,8тис.грн., що підтверджується даними бухгалтерського обліку відповідача.

         Передача заборгованості по бюджетній позичці оформлялась актами приймання-передачі  заборгованості по бюджетній позичці при міжобласному переміщенні зерна 1996-1999 років, які надані позивачем в матеріали справи.

         Управління державного  казначейства  у Городоцькому  районі  направлено позивачу  три подання   від  4.02.08 на стягнення заборгованості з відповідача   по бюджетних позичках  на загальну суму 631800,00грн.

         Згідно Даних про заборгованість підприємств АПК  перед бюджетом по  бюджетних позичках  1994-1997 років  ( лист Управління Державного казначейства у Городоцькому районі від 8.02.08 )  заборгованість відповідача   за    1995 рік  склала- 29500 грн., за  1996 рік-  485600 грн.,  за 1997 рік-  116700 грн.

          В матеріали справи третьою особою надані копії актів інвентаризації заборгованості по бюджетній позичці  станом на 01.01.09, звіту про погашення заборгованості станом на 01.04.01, довідок про надання та повернення бюджетної позички станом на 01.08.01 за державним замовленням 1996р. та  1997р. , Зведений реєстр про урегулювання  заборгованості  по обслуговуючих, заготівельних  та переробних підприємствах , з якими сільгосптоваровиробники  уклали угоди на поставку зерна до державних  ресурсів  та державних резервів  за отримані  в 1994-1999 роках  бюджетні позички, що затверджений управлінням сільського господарства і продовольства    райдержадміністрації.

Досліджуючи  надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається  наступне.

         Протягом 1995-1997р.р. за рахунок коштів Державного бюджету  України  відповідно до Закону України „Про поставки продукції до державних потреб”, Указу Президента України від 16.01.1995р. № 51 „Про державний контракт на сільськогосподарську продукцію на 1995 рік”, Указу Президента України від 18.01.1996 р. № 62 „Про задоволення державних і регіональних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік”, постанови Кабінету Міністрів України  від 12.03.1996 р. № 323 „Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік”, постанови Кабінету Міністрів України  від 04.02.1997 р. № 124 „Про задоволення державних потреб у зерні в 1997 році” сільгоспвиробникам надавались безвідсоткові бюджетні позички .

          Відповідно до Порядку надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року, затвердженого наказом Міністерства фінансів України та Міністерства сільського господарства та продовольства від 11.04.1996 р. № 72/113, бюджетні позички надавались заготівельним підприємствам за рахунок коштів державного бюджету на умовах забезпечення повернення і відповідальності за цільове і ефективне використання коштів. Відповідно до п. 6.1 Порядку при внутрісистемному переміщенні зерна з одного підприємства на інше одночасно передається заборгованість по бюджетній позичці, виходячи з його облікової вартості, а при переміщенні продуктів його переробки (борошно, крупи) - за затвердженими в установленому порядку нормативами повернення заготівельними підприємствами бюджетної позички.

Позивачем за поданням УДК у Городоцькому районі встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку відповідача за останнім рахується заборгованість по поверненню бюджетних позичок при міжобласному переміщенні зерна   станом на 01.02.08 та на даний момент   в сумі 631,8 тис.грн., яка прийнята відповідачем згідно підписаних останнім та наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі заборгованості по бюджетниій позичці при міжобласному переміщенні зерна, які складені відповідно до чинного законодавства і  надані  в матеріали справи. Дані акти вказують саме на факт прийняття на себе заборгованості відповідачем.  Крім того, заборгованість відповідача підтверджується  наданими третьою особою копіями актів інвентаризації заборгованості по бюджетній позичці  станом на 01.01.09, звіту про погашення заборгованості станом на 01.04.01, довідкок про надання та повернення бюджетної позички станом на 01.08.01 за державним замовленням 1996р. та  1997 р., Зведеними реєстрами про урегулювання  заборгованості  по обслуговуючих, заготівельних  та переробних підприємствах , з якими сільгосптоваровиробники  уклали угоди на поставку зерна до державних  ресурсів  та державних резервів  за отримані  в 1994-1999 роках  бюджетні позички.

         Доводи відповідача по погашення   заборгованості з посиланням  на   акти  передачі-прийому бюджетної позички ДАК „Хліб України”  судом до уваги не приймаються, враховуючи, що  ці акти не свідчать про погашення  саме   заявленої заборгованості, оскільки всього заборгованості відповідача по бюджетних позичках більше , зокрема, згідно Зведеного реєстру про урегулювання  заборгованості ,  985061 грн.

          Крім того,  судом враховується, що відповідачем  в судовому  порядку не визнавались  недійсними вказані акти приймання-передачі заборгованості.

            За таких обставин , суд вважає правомірними та обгрунтованими позовні вимоги позивача про стягнення 631800,00грн. заборгованості по бюджетних позичках.

             При цьому твердження відповідача про пропуск позивачем при зверненні з позовною заявою до суду строків визначених ст.15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, судом до уваги не приймається, оскільки   п.15.2 Закону визначаються граничні строки стягнення податкового боргу, яким в силу ст.1 Закону є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. До заявленої до стягнення позивачем суми заборгованості не застосовується  процедура узгодження, що є необхідною передумовою для визначення останньої податковим боргом.  Зазначене підтверджується також преамбулою  зазначеного  Закону , згідно  Закон  не  регулює  питання  погашення  та обслуговування кредитів, наданих за рахунок бюджетних коштів або позик, залучених державою чи під державні гарантії, інших зобов'язань, що випливають з угод, укладених державними органами та/або від імені держави, які регулюються нормами цивільного законодавства та іншими законами з питань державного боргу та його обслуговування.

             При зверненні з позовною заявою до суду позивачем не порушено також і строки давності визначені статтею 257 Цивільного Кодексу України, оскільки приписами ст.1 ЦК України визначено, що до бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлене законом.

При цьому доводи  відповідача з посиланням на ст.99 КАС України  для застосування   річного строку звернення до суду  безпідставні , оскільки не враховують ч.3 ст. 99 КАС України.

  Згідно п. 11  ст. 10 Закону України  “Про державну податкову службу в Україні” від 4.12.90 державні податкові інспекції в районах,  містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції  подають   до  судів  позови  до  підприємств,  установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими  фондами  за  рахунок  їх майна.

Згідно ч.4 ст.17 Бюджетного кодексу України у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам та організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом про стягнення не внесених у строк податків та неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна божника.

Згідно  ст. 20 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” органи державної податкової служби України визначені в 2008 році органами стягнення заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі (яка надходить за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2801440 та 3511630).

Судом враховується, що  відповідно до п.3 ст. 36 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” повернення бюджетних позичок, наданих на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1994-1997 років є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2007 рік. Відповідно до ст. 63 Закону, в 2008 році заборонено списання заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, крім заборгованості суб'єктів господарювання, визнаних у встановленому порядку банкрутами, вимоги щодо погашення заборгованості яких не були задоволені у зв'язку з недостатністю їх активів.

           За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 104, 105, 158-163, 167, 254-255, п.6 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД

П О С Т А Н О В И В :

Позов Державної податкової інспекції у Городоцькому районі м. Городок  до Відкритого акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне  підприємство" м. Городок   про стягнення 631800,00 грн. заборгованості по бюджетних позичках задовольнити .

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне  підприємство" м. Городок   /вул. Щорса, 1, код 00952479/ на користь Державної податкової інспекції у Городоцькому районі м. Городок  /вул. Грушевського, 90, код 33930976/ 631800,00 грн. (шістсот тридцять одна тисяча вісімсот гривень 00 коп. )  заборгованості по бюджетних позичках.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС Україин сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до  апеляційного  суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      Ю.П. Олійник