Рішення

від 23.03.2009 по справі 5020-9/437-11/406-3/323

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-9/437-11/406-3/323

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"23" березня 2009 р. справа № 5020-9/437-11/406-3/323

За позовом          Державного підприємства “Українське агентство з авторських та

суміжних прав” Міністерства освіти і науки України

(01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 34)

до                    приватного підприємства “Телерадіокомпанія “Балаклавія”

(99018, м. Севастополь, вул. Крестовського, 28-а),

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1.          Телерадіокомпанії Військово-Морських Сил Збройних Сил України “Бриз”

(99011, м. Севастополь, вул. 4-а Бастіонна, 5, а/с 140),

2.          Акціонерного товариства закритого типу “Українська незалежна ТВ-корпорація”

(01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 30),

3.          Товариства з обмеженою відповідальністю “Музичний канал “О-ТВ”

(01024, м. Київ, вул. Богомольця, 4, 9-ї поверх ),

4.          Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелорама”

(01054, м. Київ, вул. Рейтарська, 35-А)

про стягнення компенсації за порушення авторських прав в сумі 59250 грн., витрат пов'язаних з відшкодуванням вартості проїзду, добових витрат на відрядження в розмірі 4729,44 грн.

                                                                                                                         Суддя Головко В.О.

Представники сторін:

позивача  –Зінченко Р.В., довіреність №1 від 08.01.2009;

відповідача  – не з'явився;

третіх осіб:  ТРК ВМС ЗС України “Бриз” –не з'явився,

                      АТЗТ “Українська незалежна ТВ-корпорація” –не з'явився,

                      ТОВ “Музичний канал “О-ТВ” –не з'явився,

                      ТОВ “Мелорама” –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У листопаді 2004 року державне підприємство “Українське агентство з авторських та суміжних прав” Міністерства освіти і науки України (далі –ДП „УААСП”) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства “Телерадіокомпанія “Балаклавія” (далі –ПП „ТРК „Балаклавія”) про стягнення компенсації за порушення авторських прав в сумі 75840,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем майнових авторських прав на музичні твори (пісні) шляхом публічного сповіщення цих творів під час ретрансляції програм телевізійних каналів “О-ТВ” та “Інтер” без укладання авторських договорів і без сплати авторської винагороди.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24.02.–04.03.2005 у задоволенні позову ДП „УААСП” відмовлено. Прийняте рішення мотивовано відсутністю з боку відповідача порушення прав авторів (т.1, арк.с.51-55).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16–23.06.2005 рішення господарського суду міста Севастополя від 24.02.-04.03.2005 у справі №20-9/437 скасовано, позовні вимоги ДП „УААСП” задоволені у повному обсязі. Постанову апеляційної інстанції мотивовано посиланням на встановлення факту порушення відповідачем 27.02.2004 авторських майнових прав на музичні твори шляхом їх публічного сповіщення через ретрансляцію програм організацій мовлення без укладення відповідного договору з позивачем та без виплати авторської винагороди (т.1, арк.с.168-175).

Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2005 рішення господарського суду міста Севастополя від 24.02-04.03.2005 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16-23.06.2005 у даній справі скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя (т.3, арк.с.53-58).

Суд касаційної інстанції, скасовуючи прийняті зі справи судові рішення, у своїй постанові від 18.10.2005 зазначив, що для правильного вирішення даного спору необхідно:

- встановити, які саме об'єкти авторського права (музичні твори, аудіовізуальні твори, інше) використано відповідачем у кожному окремому випадку (з огляду на необхідність дослідження фактичних обставин використання кожного зазначеного позивачем твору в межах ретрансляції програм кожного телевізійного каналу окремо);

- визначити, чи належать автори (кожен окремо), інтереси яких у даному судовому процесі представляє позивач, до кола суб'єктів авторських прав на твори, які фактично використано відповідачем.

Ухвалою від 14.11.2005 справа №20-9/437 прийнята до провадження суддею Бакумовюї Л.Є., справі привласнений номер 20-9/437-10/247.

Ухвалою Верховного Суду України від 22.12.2005 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 18.10.2005 по цій справі.

Ухвалою від 02.02.2006 на виконання розпорядження голови господарського суду міста Севастополя від 01.02.2006 №5 справа №20-9/437-10/247 прийнята до провадження суддею Євдокимовим І.В. з привласненням номеру 20-9/437-10/247-5/038.

 Ухвалою суду від 01.03.2006 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучені: телерадіокомпанія Військово-Морських Сил Збройних Сил України “Бриз” (далі –ТРК „Бриз”); акціонерне товариство закритого типу “Українська незалежна ТВ-корпорація” (далі –АТЗТ “Українська незалежна ТВ-корпорація”); товариство з обмеженою відповідальністю “Музичний канал  “О-ТВ” (ТОВ „Музичний канал „О-ТВ”).

Ухвалою суду від 13.04.2006 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено товариство з обмеженою відповідальністю “Мелорама” (далі –ТОВ „Мелорама”).

Ухвалою голови господарського суду міста Севастополя від 12.05.2006 задоволена заява представника позивача про відвід судді Євдокимова І.В., справа №20-9/437-10/247-5/038 передана до провадження судді Харченку І.А.

Ухвалою від 16.05.2006 справа прийнята до провадження суддею Харченком І.А., справі привласнений номер 20-9/437-10/247-5/038-12/086.

Заявою від 14.03.2007 (вх. №8219) позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача компенсацію за порушення авторських прав в розмірі 59250,00 грн. та витрати, пов'язані з відшкодуванням вартості проїзду до місця виклику та назад, добові витрати на відрядження в розмірі 4729,44 грн., всього –63979,44 грн. (т. 6, арк.с.105-106).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 21.03.2007 у справі №20-9/437-10/247-5/038-12/086, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2007, у задоволенні позовних вимог відмовлено (т.6, арк.с.114-116, 144-155). Прийняті рішення також мотивовані відсутністю з боку відповідача порушення авторських прав.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.09.2007 рішення господарського суду міста Севастополя від 21.03.2007 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2007 у справі №20-9/437-10/247-5/038-12/086 скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя (т.6, арк.с.175-180).

Суд касаційної інстанції, скасовуючи прийняті у справі судові рішення, у своїй постанові зазначив, що ані місцевим, ані апеляційним господарськими судами не виконані вказівки, що містяться у постанови Вищого господарського суду України від 18.10.2005 в цій справі. Крім того, суд касаційної інстанції зазначив про те, що попередніми судовими інстанціями:

-          не встановлено, чи мало місце безпосереднє використання твору (тексту, музики) щодо кожного зі спірних об'єктів авторського права або цей твір використано лише у складі аудіовізуального твору (якого саме);

-          не визначено коло суб'єктів авторського права, інтереси яких ДП “УААСП” представляє на підставі угод з Некомерційним партнерством “Незалежна агенція авторських прав”, з Російським авторським товариством та з приватним підприємством “Українське музичне видавництво”;

-          не досліджено наявність у відповідача права на використання кожного зі спірних об'єктів авторського права (як музичних творів, так і творів аудіовізуальних);

-          не з'ясовано, чи сплачував відповідач авторську винагороду за фактично використані твори (музичні та аудіовізуальні).

Ухвалою від 19.10.2007 справа №20-9/437-10/247-5/038-12/086 прийнята до провадження суддею Дмитрієвим В.Є. з привласненням номеру 20-9/437-10/247-5/038-12/086-11/432.

Ухвалою суду від 14.01.2008 в порядку пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України позов ДП „УААСП” залишений без розгляду.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.03.2007 ухвалу господарського суду міста Севастополя від 14.01.2008 у справі №20-9/437-10/247-5/038-12/086-11/432 скасовано, справу направлено до господарського суду міста Севастополя для розгляду по суті.

Ухвалою від 08.04.2008 справа №20-9/437-10/247-5/038-12/086-11/432 прийнята до провадження суддею Ілюхіною Г.П., справі привласнений номер №5020-9/437-10/247-5/038-12/086-11/432-7/145.

Ухвалою від 09.06.2008 на виконання розпорядження голови господарського суду міста Севастополя від 30.05.2008 №51 справа №5020-9/437-10/247-5/038-12/086-11/432-7/145 прийнята до провадження суддею Остаповою К.А., з привласненням справі номеру 5020-9/437-10/247-5/038-12/086-11/432-7/145-4/242.

Ухвалою від 15.09.2008 на виконання розпорядження голови суду від 08.09.2008 №101 справа № 5020-9/437-10/247-5/038-12/086-11/432-7/145-4/242 прийнята до провадження суддею Шевчук Н.Г., справі привласнений номер 5020-9/437-10/247-5/038-12/086-11/432-7/145-4/242-2/347.

Ухвалою голови суду від 30.09.2008 задоволено заяву судді Шевчук Н.Г. про самовідвід та справу передано до провадження судді Дмитрієва В.Є.

Ухвалою від 06.10.2008 справа №5020-9/437-10/247-5/038-12/086-11/432-7/145-4/242-2/347 прийнята до провадження суддею Дмитрієвим В.Є. з привласненням номеру 5020-9/437-10/247-5/038-12/086-11/432-7/145-4/242-2/347-11/406.

Ухвалою від 26.12.2008 на виконання розпорядження голови суду від 24.12.2008 №156 справа № 5020-9/437-10/247-5/038-12/086-11/432-7/145-4/242-2/347-11/406 прийнята до провадження суддею Головко В.О., справі привласнений номер 5020-9/437-10/247-5/038-12/086-11/432-7/145-4/242-2/347-11/406-3/323.

Розпорядженням голови суду від 26.12.2008 №159 у зв'язку з неможливістю внесення до автоматизованої бази „Діловодство господарського суду” інформації з великою кількістю символів номер справи 5020-9/437-10/247-5/038-12/086-11/432-7/145-4/242-2/347-11/406-3/323 змінений на номер 5020-9/437-11/406-3/323 (т.8, арк.с. 91).

Відповідач позовні вимоги не визнав з мотивів, викладених у відзиві на позов (вх. №27270 від 24.11.2004), основні з яких полягають у тому, що передачі (програми) організацій мовлення, які ретранслюються організаціями кабельного мовлення  є об'єктами суміжних прав, а відтак ПП „ТРК „Балаклавія” не має правових авторських зобов'язань перед творчим колективом, який створив цей аудіовізуальний твір – телевізійну програму (т.1, арк.с.62-65).

Третя особа –ТОВ “Музичний канал “О-ТВ” письмово пояснила (вх. №8134 від 31.03.2006), що телепрограми є окремими об'єктами інтелектуальної власності, на використання яких відповідач отримав дозвіл законного власника таких прав –ТОВ “Музичний канал „О-ТВ” відповідно до договору, більш нічиїх дозволів згідно з чинним законодавством відповідач не повинен був отримувати (т.3, арк.с.139-141).

Треті особи –АТЗТ “Українська незалежна ТВ-корпорація” та ТОВ “Мелорама” письмово пояснили (вх. №8136 від 31.03.2006, вх. №12106 від 11.05.2006), що позивач не є власником і йому не передавалися майнові права на аудіовізуальний твір –телевізійну версію концерту “Пісня-2004”, а тому позовні вимоги безпідставні та задоволенню не підлягають (т.4, арк.с. 1-2, арк.с. 127-128).

Відповідач та треті особи явку повноважних представників у судові засідання 04.02.2009, 18.02.2009, 25.02.2009, 23.03.2009 не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, згідно з поштовими реквізитами, наявними в матеріалах справи, зокрема, відповідач –за адресою, вказаною у позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.8, арк.с.114-116).

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходженням  юридичної особи –є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Місцезнаходження юридичної особи визначається засновниками в установчих документах та вказується в реквізитах реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, яка подається реєструючому органу під час державної реєстрації (наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 квітня 2007 року № 54).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи –учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством “Українське агентство з авторських та суміжних прав” (Агентство) були укладені угоди на управління майновими правами автора (далі –Угоди) з наступними суб'єктами авторського права (т.1, арк.с.13-21):

-          з Рибчинським Ю.Є., № 57682 від 29.03.2002;

-          з Петрашом М.М.,  № 53715 від 24.04.2004;

-          з Кірющенко А.А.,  № 36631 від 18.03.2004;

-          з Куровським В.В.,  № 33415 від 10.01.2003;

-          з Ахріменко Р.В., № 02845 від 03.12.2002.

Пунктом 1 цих Угод встановлено, що Автор передає Агентству виключне право на управління своїми майновими правами на твори (як на ті, що існують на момент підписання цих Угод, так і на ті, що будуть створені під час дії даних Угод) при їх використанні шляхом: публічного виконання творів; публічного показу; публічного сповіщення; відтворення та запису; відтворення і розповсюдження творів образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва.

Згідно з пунктом 3 Угод Автори передають Агентству виключне право укладати з юридичними і фізичними особами –користувачами творів ліцензійні угоди на використання творів способами, зазначеними в пункті 1 цих Угод, і збирати на користь Авторів належну винагороду (гонорар).

05.01.1999 між ДП „УААСП” та Некомерційним партнерством “Незалежне Агентство Авторських Прав” (далі –НААП) укладений договір № 21/ПИ, відповідно до умов якого НААП доручає, а ДП „УААСП” бере на себе зобов'язання по управлінню майновими правами авторів музикальних Творів з текстом або без тексту, які на даний час входять або протягом строку дії Договору увійдуть до каталогу НААП. Під Творами, що входять до каталогу НААП, слід розуміти Твори, що охороняються авторським правом, виключними правами, на виконання яких під час дії цього Договору володіє НААП (т.1, арк.с. 25-27).

Відповідно до умов пункту 7 Договору ДП „УААСП” зобов'язується:

-          укладати з особами, які використовують Твори з каталогу НААП, Договори, умовами яких повинно бути надання невиключних прав на використання цих Творів засобами, вказаними в пункті 4 Договору, а також виплата ДП „УААСП” авторської винагороди за відповідне використання цих творів;

-          збирати та здійснювати розподіл  зібраної авторської винагороди, яка належить авторам;

-          здійснювати будь-які юридичні дії, які необхідні для захисту прав, управлінням яких займається ДП „УААСП”.

Зокрема, дія цього Договору розповсюджується на твори Дербеньова Л.П. на підставі договору №А-48-98 про управління майновими правами автора, укладеного 24.02.1998 між НААП та спадкоємцем автора – Дербеньовою В.І. (т.2, арк.с. 13-17).

01.09.2000 між позивачем та Російським авторським товариством (далі –РАТ) укладений Договір про взаємне представництво інтересів в області публічного виконання („малі права”). Відповідно до частини першої статті 1 цього Договору РАТ надає ДП „УААСП” виключне право видавати на території, яка входить до сфери діяльності останнього дозволи на всі публічні виконання музикальних творів з текстом або без тексту, що охороняються відповідно з положеннями національних законів, двосторонніх угод та багатосторонніх міжнародних конвенцій про авторське право, як нині діючих, як і тих, які, можливо, вступлять в силу в період дії цього Договору. Повноваження сторін, які надаються цим виключним правом, встановлені статтею 2 Договору (т. 1, арк.с.28-33).

Дія цього Договору, зокрема, розповсюджується на твори авторів, на підставі укладених між ними та РАТ договорів про управління майновими правами: Метова К.Е. (псевдонім - Кай Метов) (договір №43062 від 23.07.2001), Парамонова В.В. (договір №54172 від 20.06.2000), Степанова В.О. (договір №62377 від 29.02.2000), Шаганова О.О. (договір №81316 від 08.02.2000), Кавалеряна К.А. (договір №50170 від 06.03.2000), Матвієнка І.І. (договір №42517 від 15.05.2000), Кузьміна В.Б. (договір №35303 від 21.03.2000),  Дунаєвського М.І. (договір №20646 від 15.07.2001), Гуревича В.І. (договір №15000 від 07.08.2001, укладений зі спадкоємцем автора –Агатовим В.Г.) (т.2, арк.с.8-12, 35-41, т.8, арк.с.140-142).

05.01.2003 між ДП „УААСП” та Приватним підприємством „Українське Музичне Видавництво” (далі –ПП „УМВ”) укладений договір №П1/03 від 05.01.2003, відповідно до умов якого Видавництво передає виключно позивачу право здійснювати управління на колективній основі майновими правами на публічне виконання, публічне сповіщення, як це визначено в Законі України „Про авторське право та суміжні права”, музичних творів з текстом або без тексту, які на даний час входять або протягом строку дії цього Договору увійдуть до Каталогу Видавництва (т.1, арк.с.34-36).

Дія цього Договору, зокрема, розповсюджується на твори: Кузнєцова С.Б. (авторський договір №А3-90, укладений 20.12.2002 між Кузнєцовим С.Б. та Музичним Видавництвом „Ліга Прав”; договір про використання виключних авторських прав №4007/04, укладений 22.12.2003 між Музичним Видавництвом „Ліга Прав” та ПП „УМВ”), Воронова О.В. (псевдонім –Ковалевская О.) (авторський договір про передачу виключних прав №09/02, укладений 28.02.2002 між Вороновим О.В. та ТОВ „Перше Музичне видавництво”; договір про використання виключних авторських прав №4001/04, укладений 22.12.2003 між товариством з обмеженою відповідальністю „Перше Музичне видавництво” та ПП „УМВ”) (т.2, арк.с. 18-34).

Таким чином, вищевикладене свідчить, що позивач має право звертатись до господарського суду для захисту порушеного авторського права вищезгаданих авторів музичних творів.

Як стверджує позивач (згідно із заявою про уточнення позовних вимог від 14.03.2007), 27 лютого 2004 року в період часу з 16:43 до 22:05 ПП “ТРК „Балаклавія”, ретранслюючи шляхом публічного сповіщання по кабелю аудіовізуальні твори, які містились в програмах каналів “О-ТV” та “Інтер”, використало музичні твори авторів (далі –Музичні твори), виключне право управління якими належить ДП „УААСП”:

ВиконавецьНазва творуАвтор творуАвтор музики

Ретрансляція телеканалу „О-ТВ”

Кузьмін В. Б.“Зачем уходишь ты”Кузьмін В.Б.Кузьмін В.Б.

Юрій Шатунов“Седая ночь”Кузнєцов С.Б.Кузнєцов С.Б.

Михайло Поплавський“Шаланды”Гуревич В.І.

Андрій Губін“Девушки как звезды”Клементьев А.В.Клементьев А.В.

Лері Він“Бумажный корабль”Дятлов В.І.Кірющенко А.А.

гурт „Корни”“Плакала береза”

Матвієнко І.І.

гурт „Краски”“Мамочка моя”Воронов О.В.Воронов О.В.

Ретрансляція телеканалу „Інтер”

гурт „Премьер Министр”“Простая арифметика”Кавалерян К.А.

гурт „Фабрика”“Девушки фабричные”Шаганов О.О.Матвієнко І.І.

Авраам Русо“Все пройдет”Дербеньов Л.П.Дунаєвський М.І.

Аліна Гросо“Лодочка”Куровський В.В.Ахріменко Р.В.

Таїсія Повалій“Возвращаю”Рибчинський Ю.Є.Петраш М.М.

Маша Распутіна“Роза Чайная”Степанов В.О.Метов К.Е.

Анастасія Стоцька“Вены-реки”Парамонов В.В.Парамонов В.В.

Факт ретрансляції відповідачем програм телеканалів з аудіовізуальними творами у склад яких увійшли музичні твори вищевказаних авторів був зафіксований актом фіксації публічного сповіщення творів шляхом передачі по кабелю від 27.02.2004 (т.1, арк.с.15).

Вказаний акт складений на квартирі Худякової К.Є. (абонент відповідача) за адресою: місто Севастополь, вулиця Новикова, буд. 10 кв. 59, трьома представниками позивача та особами, що мешкають в цій квартирі –Худяковою К.Є. та Худяковим В.П.

Державне підприємство “Українське агентство з авторських та суміжних прав” кваліфікувало цей факт як порушення авторських прав та звернулось до господарського суду з позовом про захист порушеного права, посилаючись на статті 15, 32, 50, 52 Закону  України “Про авторське право та суміжні права”.

Особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва –авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення –суміжні права охороняє Закон України “Про авторське право і суміжні права” (далі –Закон).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема:

-          музичні твори з текстом і без тексту;

-          аудіовізуальні твори.

Відповідно до статті 1 Закону аудіовізуальний твір –це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Одним із способів використання твору за частиною третьою статті 15 Закону є його публічне сповіщення (доведення до загального відома), тобто передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Частиною першою статті 15 Закону передбачено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:

а)          виключне право на використання твору;

б)          виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Частиною другою статті 15 Закону передбачено виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право), що дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів. Розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.

Згідно зі статтею 17 Закону авторами аудіовізуального твору є: режисер-постановник; автор сценарію і (або) текстів, діалогів; автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього; художник-постановник; оператор-постановник.

Одна і та сама фізична особа може суміщати дві або більше із наведених у цій частині авторських функцій.

Якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і (або) комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.

Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.

Таким чином, музичні твори з текстом і без тексту, як окремий об'єкт авторського права можуть бути складовою частиною іншого об'єкту авторського права –аудіовізуального твору.

Пунктом „в” статті 35 Закону встановлено, що об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, зокрема, є передачі (програми) організацій мовлення.

Згідно зі статтею 36 Закону суб'єктами суміжних прав є:

а)          виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань;

б)          виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм;

в)          виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм;

г)          організації мовлення та їх правонаступники.

Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів виконуваних творів та інших суб'єктів авторського права. Виробники фонограм, виробники відеограм повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права і виконавців. Організації мовлення повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм (відеограм).

Статтею 1 Закону встановлені наступні форми організацій мовлення: організація ефірного мовлення чи організація кабельного мовлення.

Відповідно до Ліцензії на право користування каналами мовлення серії НР №0157 від 06.02.2002 ПП „ТРК „Балаклавія” є організацією кабельного мовлення, тобто телерадіоорганізацією, яка відповідно до статті 1 Закону здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі на віддаль сигналу за допомогою того чи іншого виду наземного, підземного чи підводного кабелю (провідникового, оптоволоконного чи іншого виду) (т.1, арк.с. 90).

Таким чином у своїй діяльності будь-яка організація кабельного мовлення, у тому числі і ПП „ТРК „Балаклавія” використовує саме об'єкти суміжних прав –передачі і програми мовлення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що 27.02.2004 відповідач здійснював ретрансляцію передач (програм) телеканалів „О-ТВ” та „Інтер”, які є об'єктами суміжного права, і до складу яких увійшли аудіовізуальні твори з музичними творами, виключне право управління якими на території України належить ДП „УААСП”.

Однак, як встановлено раніше судом, автори музичних творів відповідно до частини першої статті 36 Закону не можуть бути суб'єктами суміжних прав, а саме на програми та передачі організацій мовлення.

Стаття 5 Закону України "Про авторське право та суміжні права" та частина 1 статті 10 Цивільного кодексу України передбачають, що чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у передбаченому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом національного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору.

31.05.1995 Законом України № 189/95-ВР "Про приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів" Верховна Рада України ратифікувала Бернську конвенцію про охорону літературних і художніх творів (далі –Бернська конвенція), а відтак цей чинний міжнародний договір є частиною внутрішнього законодавства України та має вищу юридичну силу.

Зокрема, Бернська конвенція визначає, що автори літературних і художніх творів користуються виключним правом дозволяти: передачу своїх творів в ефір або публічно сповіщувати ці твори будь-яким іншим способом бездротової передачі знаків, звуків або зображень.

Вказана частина правомочності автора належить як до звукових радіопередач, так і телепередач.

Зазначена вище Конвенція визначає, що автори літературних і художніх творів користуються виключним правом дозволяти будь-яке публічне сповіщення, чи то по дротах або засобами бездротового зв'язку, повторно передаваного в ефір твору, якщо таке сповіщення здійснюється іншою організацією, ніж первинна.

Отже, для повторного публічного сповіщення (чи то по дротах або засобами бездротового зв'язку) твору іншою особою ніж первинна організація (якими в даному випадку є канали "О-ТV" та "Інтер"), оператор кабельного телебачення є суб'єктом, який зобов'язаний отримати від авторів (чи уповноваженої ними особи) окремий дозвіл на використання їхніх творів у такий спосіб.

За таких обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем авторських прав та обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статті 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав. Суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Позивачем заявлено до стягнення компенсацію в розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожен об'єкт авторського права, що в сукупності становить 59250,00 грн. (т.6, арк.с.105-106).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд знаходить його вірним, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір штрафу становить 5925,00 грн.    (59250,00 грн.*10%).

Суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в доход Державного бюджету України в розмірі 5925,00 грн.

Разом з тим суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення витрат, пов'язаних із відшкодуванням вартості проїзду до місця вчинення правопорушення та назад, а також добових витрат на відрядження в загальній сумі      4729,44 грн., виходячи з наступного.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на статтю 44 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В пункті 1 Роз'яснень від 04.03.1998 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" Вищий арбітражний суд України зазначає, що до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).

Отже, витрати позивача, пов'язані із відшкодуванням вартості проїзду до місця вчинення правопорушення та назад, а також добових витрат на відрядження в сумі      4729,44 грн. не належать до судових в розумінні наведених положень законодавства, тому стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Телерадіокомпанія "Балаклавія" (99018, м. Севастополь, вул. Крестовського, 28-А, ідентифікаційний код 30026630, відомості про рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" Міністерства освіти і науки України (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 34, ідентифікаційний код 31025266, відомості про рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) компенсацію за порушення майнових авторських в сумі 59250,00 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч двісті п'ятдесят гривень 00 коп.)

3.          Стягнути з Приватного підприємства "Телерадіокомпанія "Балаклавія" (99018, м. Севастополь, вул. Крестовського, 28-А, ідентифікаційний код 30026630, відомості про рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України суму штрафу в розмірі 5925,00 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять гривень 00 коп.)

4.          В частині стягнення витрат, пов'язаних із вартістю проїзду до місця виклику і назад, добових витрат на відрядження в розмірі 4729,44 грн. –в позові відмовити.

5.          Стягнути з Приватного підприємства "Телерадіокомпанія "Балаклавія" (99018, м. Севастополь, вул. Крестовського, 28-А, ідентифікаційний код 30026630, відомості про рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України судові витрати: державне мито в сумі 651,75 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Суддя                                                                                                                            В.О.Головко

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 21.04.2009.

РОЗСИЛКА:

1.          ДП “Українське агентство з авторських та суміжних прав”

Міністерства освіти і науки України

(01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 34)

2.          ПП “Телерадіокомпанія “Балаклавія”

(99018, м. Севастополь, вул. Крестовського, 28-а),

3.          Телерадіокомпанія ВМС Збройних Сил України “Бриз”

(99011, м. Севастополь, вул. 4-а Бастіонна, 5, а/с 140),

4.          АТ закритого типу “Українська незалежна ТВ-корпорація”

(01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 30),

5.          ТОВ “Музичний канал “О-ТВ”

(01024, м. Київ, вул. Богомольця, 4, 9-ї поверх ),

6.          ТОВ “Мелорама”

(01054, м. Київ, вул. Рейтарська, 35-А)

7.          Справа