Ухвала

від 06.11.2013 по справі 826/4000/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4000/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю. При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Текстиль-Контакт» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Текстиль-Контакт», (далі - позивач) пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби (правонаступник - Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві), (далі - відповідач), про скасування податкового повідомлення-рішення №0000082250/251 від 10.01.2013 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка позивача з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Стартрейд» (код ЄДРПОУ 37249155) за період з 01.01.2011 p. по 31.01.2011 p., за результатами якої, відповідачем було складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Текстиль-Контакт» (код ЄДРПОУ 30606568) з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Стартрейд» (код ЄДРПОУ 37249155) за період з 01.01.2011 p. по 31.01.2011 p. від 20.12.2012 р. №7392/22-50/30606568 (надалі - Акт перевірки №7392/22-50/30606568).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки №7392/22-50/30606568, позивачем порушено вимоги п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 157386,00 грн., в т.ч. за січень 2011 року у сумі 157386,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки №7392/22-50/30606568 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000082250/251 від 10.01.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 157387,00 грн., з яких 157386,00 грн. - за основним платежем, а 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналогічні положення встановленні нормами Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Згідно із частиною другою ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Товариством з обмеженою відповідальністю „»Текстиль-Контакт», як покупцем, та ПП «Стартрейд», як продавцем, був укладений Договір купівлі-продажу №1 від 02.09.2010 року (надалі - Договір №1), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець приймає та сплачує товари (тканини) згідно замовленням EXW (склад продавця) або на умовах СІР (склад покупця). Загальний обсяг купівлі-продажу по цьому договору (ціна договору) становить 240000000,00 гривень, враховуючи ПДВ. Ціна товару включає вартість його доставки Покупцю.

На виконання умов Договору №1 ПП «Стартрейд» поставило позивачу товар на загальну суму 944318,72 грн., в т.ч. ПДВ 157386,45 грн., що підтверджується, зокрема, накладними: №09 від 04.01.2011 р. на суму 299370,00 грн., в т.ч. ПДВ 49895,00 грн.; №10 від 04.01.2011 р. на суму 56696,72 грн., в т.ч. ПДВ 9449,45 грн.; №11 від 04.01.2011 р. на суму 290454,00 грн., в т.ч. ПДВ 48409,00 грн.; №12 від 04.01.2011 р. на суму 297798,00 грн., в т.ч. ПДВ 49633,00 грн.

Судом встановлено, що ПП «Стартрейд» були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 944318,72 грн., в т.ч. ПДВ 157386,45 грн. (№09 від 04.01.2011 р. на суму 299370,00 грн., в т.ч. ПДВ 49895,00 грн.; №10 від 04.01.2011 р. на суму 56696,72 грн., в т.ч. ПДВ 9449,45 грн.; №11 від 04.01.2011 р. на суму 290454,00 грн., в т.ч. ПДВ 48409,00 грн.; №12 від 04.01.2011 р. на суму 297798,00 грн., в т.ч. ПДВ 49633,00 грн.).

Зазначені податкові накладні оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Факт оплати позивачем товарів, отриманих від ПП «Стартрейд» за Договором №1 підтверджується банківськими виписками, дослідженими судом.

На час існування спірних правовідносин, контрагент позивача, - ПП «Стартрейд» було належним чином зареєстроване як юридична особа та як платник податку на додану вартість, відтак мало належний обсяг правосуб'єктності для здійснення господарських операцій.

Згідно з дослідженою судом, наданою позивачем податковою декларацією з ПДВ з додатками, зокрема, в розрізі контрагентів за січень 2011 року, всі господарсько-фінансові операції позивача з ПП «Стартрейд» та третіми особами знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі. Зауважень по наданій декларації, порядку її оформлення представник відповідача не заявив.

Судові рішення, що встановлювали б недійсність правочинів, укладених між цими підприємствами - відсутні.

Докази про скасування чи припинення державної реєстрації ПП «Стартрейд» та анулювання його свідоцтва про сплату податку на додану вартість на момент виконання договорів, укладених між цією юридичною особою та позивачем, відсутні.

Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Щодо посилання податкового органу на відсутність реального характеру зазначеного правочину через неспроможність контрагенту його виконання у зв'язку з відсутністю належних ресурсів, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено кількість працівників контрагентів та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагента для виконання передбачених вказаними договорами операцій, а тому такі посилання податкового органу є необґрунтованими.

Також, відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Отже, на підтвердження виконання вказаних правочинів (договорів) надавались первинні бухгалтерські документи, які повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Вимоги правочинів (договорів) виконані в повному обсязі, сторони претензій не мають, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Колегія суддів зазначає, що придбаний за Договором №1 товар придбавався з метою використання у власній господарській діяльності, що підтверджується Договором поставки №ПЗ/ЦЗА-122782/НЮ від 10.12.2012, укладеного між позивачем, як постачальником, та ДТГО «Південно-Західна залізниця», як покупцем». Факт виконання умов даного Договору №ПЗ/ЦЗА-122782/НЮ підтверджується відповідними накладними та банківськими виписками.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що операції позивача з ПП «Стартрейд» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент здійснення правовідносин із ПП «Стартрейд», позивач та контрагент були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи останніх не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб контрагента, правовідносини відбувалися на підставі договору, виконання якого та сплата коштів за яким підтверджується відповідними документами, виписками з банку по особових рахунках, згідно до чого ПП «Стартрейд» на адресу позивача були виписані податкові накладні, сума ПДВ за якими була включена позивачем до податкового кредиту за відповідний період.

За таких умов, витрати позивача на підставі договору з ПП «Стартрейд» безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю та підтвердженні належним чином оформленими первинними документами, з урахуванням чого у відповідача були відсутні належні правові підстави для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, а відтак, і для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що реальність товарності угод укладених між позивачем та контрагентом підтверджуються матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

В.Ю. Ключкович

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Ключкович В.Ю.