Постанова

від 22.10.2013 по справі 2а-1129/10/2470

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Справа № 26030/10

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

з участю секретаря судового засідання Андрушків І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної інспекції з енергозбереження на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року у справі за позовом Державної інспекції з енергозбереження до Кельменецького виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення підвищеної плати,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2010 року Державна інспекція з енергозбереження звернулася до суду з позовом до Кельменецького виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення з відповідача економічних санкцій за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в дохід спеціального фонду Державного бюджету України у сумі 2976,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що факти нераціонального (неефективного) використання відповідачем паливно-енергетичних ресурсів зафіксовані в акті комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів. Згідно з висновком вищезазначеного акта перевірки Кельменецького виробничого управління житлово-комунального господарства, нераціональні перевитрати паливно-енергетичних ресурсів по підприємству складають встановлені перевитрати електричної енергії внаслідок перевищення нормативної величини індивідуальних технічних норм використання питної води далі ІТНВПВ, що суперечить вимогам наказів Міністерства з питань ЖКГ України від 27.06.2008 року № 189 та від 15.11.2004 року № 205. Сумарні перевитрати разом складають

2976,44 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що приймаючи рішення про застосування фінансової санкції (підвищеної плати) за перевитрати електричної енергії внаслідок перевищення нормативної величини індивідуальних технічних норм використання питної води ІТНВПВ (нормативна величина ІТНВПВ - 27,14%, фактична за 1 квартал 2009 року - 33,3%), позивач не врахував, що за результатами діяльності за рік (на момент коли проводилася перевірка) відповідачем не було допущено порушення вказаного технологічного нормативу. А порушення, яке мало місце в першому кварталі, було допущено в результаті об'єктивних факторів, тобто без вини відповідача, що не було враховано при проведенні перевірки.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що позивач при прийняття спірного рішення діяв всупереч вимог ст. 19 Конституції України, та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема спірне рішення прийняте всупереч повноважень та у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України; не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому вказане рішення як протиправне не підлягає виконанню.

В ході судового розгляду позивач не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення, а тому в задоволенні його позову слід відмовити повністю.

Не погодившись з вищенаведеною постановою, Державна інспекція з енергозбереження подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати.

Доводи апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною і необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В процесі апеляційного розгляду позивач звернувся до Львівського апеляційного адміністративного суду з клопотанням про проведення процесуального правонаступництва Державної інспекції з енергозбереження, яке реорганізовано у Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України.

Враховуючи надані докази реорганізації та положення ст. 55 КАС України, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Як встановлено судом, посадовими особами Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Чернівецькій області було проведено планову перевірку Кельменецького виробничого управління житлово-комунального господарства з питань стану підготовки підприємства до роботи в осінньо-зимовий період, за результатами якої складено акт від 28.10.2009 року №15-24/24.

Як вбачається з даного акту, під час перевірки було встановлено наявність нераціональних перевитрат відповідачем паливно-енергетичних ресурсів, а саме перевитрати електричної енергії внаслідок перевищення нормативної величини індивідуальних технічних норм використання питної води далі ІТНВПВ (нормативна величина ІТНВПВ - 27,14%, фактична за 1 квартал 2009 року - 33,3%), що суперечить вимогам наказів Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.08 р № 189, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.08.2008 року за № 750/15441 «Про внесення змін до Галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.02.2004 року № 33» та від 15.11.2004 року № 205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.12.2004 року за №1556/10155 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води».

На підставі результатів даної перевірки Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Чернівецькій області 28.10.2009 року винесло припис про усунення порушень, виявлених під час перевірки та прийняло постанову від 28.10.2009 року № 15-24/17 про застосування економічних санкцій, якою до Кельменецького виробничого управління житлово-комунального господарства було застосовано підвищену плату за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 2976,44 грн.

Відповідно до п. п. 15, 16 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04 серпня 2000 року № 64, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000 року за № 653/4874, який був чинним на час подання позовної заяви, Рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати (додаток 3). Перший примірник постанови залишається в Інспекції, а другий примірник у триденний термін після оформлення постанови надсилається (видається повноважному представнику) підприємству для сплати ним підвищеної плати. Підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування.

Відповідач отримав один примірник постанови про застосування економічних санкцій, однак не сплатив даних санкцій у встановлений законодавством 30-денний строк, а також не оскаржив її у встановленому законодавством порядку, отже, вона є чинною і підлягає виконанню.

А згідно з п. 17 цього Порядку у разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що спірні економічні санкції слід стягнути з відповідача.

Доводи відповідача, з яким погодився суд першої інстанції, про неправомірність прийнятої Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Чернівецькій області постанови про застосування до нього економічних санкцій, колегія суддів не бере до уваги, оскільки оцінка їх законності перебуває поза межами даного судового провадження.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення економічних санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення цих санкцій в судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому питання правомірності застосування санкцій не охоплюється предметом даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, якими відповідні санкції застосовано, не є предметом позову у даній справі, а отже, суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОИВ:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з енергозбереження (правонаступником якої є Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України) залишити задовольнити повністю.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року по справі № 2а-1129/10/2470 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Стягнути з Кельменецького виробничого управління житлово-комунального господарства економічні санкції за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в розмірі 2976 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят шість) грн. 44 коп. в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, код бюджетної класифікації 21081200 «Штрафні санкції за порушення законодавства з питань забезпечення енергетичних ресурсів», одержувач: УДК в Чернівецькій області, банк - ГУ ДКУ у Кельменецькому районі Чернівецької області, розрахунковий рахунок 31217202700101, ЄДРПОУ 23246229, МФО 856135.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.Б.Заверуха

Судді О.М. Гінда

В.В. Ніколін

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 24.10.2013 року