Рішення

від 05.06.2008 по справі 11/2522

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/2522

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" червня 2008 р.Справа № 11/2522

За позовом  Дочірнє підприємство  "Хмельницьке спеціалізоване управління  "Стальконструкція"  № 129 Відкритого акціонерного товариства "Центростальконструкція" м. Хмельницький   

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутаавтогаз" м. Славута

про стягнення 75 615, 37 грн.

                   Суддя   Радченя Д.І.

за участю представників сторін:

від позивача      Дзяворук О.М.  - представник за довіреністю №28 від 17.01.2008р.

Від відповідача : не з'явився

Позивач –ДП “Хмельницьке спеціалізоване управління “Стальконструкція” №129 ВАТ “Центростальконструкція” звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача –ТОВ „Славутаавтогаз” на свою користь заборгованості в розмірі 75 615, 37 грн., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 01.11.2007р. договору на виконання підрядних робіт,  за №29, з яких 67 934, 40 грн. сума основного боргу, 2 400, 38 грн. сума пені, 4830, 53 грн. сума інфляційних витрат  та 450,06 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 25.04.2008 року порушено провадження у справі № 11/2522.  Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі та відкладення розгляду справи сторонам направленні рекомендованими листами.

Розгляд справи відкладався через неявку в засідання суду представника відповідача.

В судовому засіданні 05.06.2008р. представник позивача позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

В судове засідання 05.06.2008р. повноважний представник відповідача не з'явився, витребуваних судом документів не подав та позовні вимоги не оспорив.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

01 листопада 2007 року між ТОВ „Славутаавтогаз” (замовник) та П “Хмельницьке спеціалізоване управління  “Стальконструкція” №129  (підрядник) укладено договір на виконання підрядних робіт,  за №29.

У відповідності до умов даного договору замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобовёязання  виконати роботи по улаштуванню каркасу АГНКС на території Кордишевської сільської ради Шумського району Хмельницької області згідно креслень: 21/07-АС1 листи 1-14.

Орієнтована вартість робіт, згідно пункту 2.1. Договору, складає 251072, 40 грн., в т.ч. ПДВ 41845, 40 грн. Кошторис підлягає коригуванню у випадку збільшення об'єму робіт, зміни вартості будматеріалів на ринку, умов праці.

На виконання умов даного договору позивачем виконано підрядні роботи вартість яких становить 277 934, 40 грн., підтвердженням чого є акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних робіт. В зв'язку з цим відповідачу виставлено рахунки на оплату.Пунктом 2.2 договору сторонами обумовлено, що замовник перераховує підряднику 15.11.2007 року аванс 100 000,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Згідно п. 2.3 договору, подальша оплата здійснюється на підставі акту приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та витрат, підписаних уповноваженими представниками сторін. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10-ти банківських днів після підписання поданих документів.

Свої зобов'язання щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт відповідачем виконано   частково та перераховано позивачу 10.08.2007р. авансовий платіж в сумі 70 000, 00 грн., 07.12.2007р. кошти в сумі 40 000, 00 грн. та 19.02.2008р. - 100 000, 00 грн. Всього в сумі 210 000, 00 грн., підтвердженням чого є виписки з особового рахунку.

Станом на момент звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права за відповідачем рахується заборгованість в сумі 67 934, 40 грн.

Відповідно до п.п. б п. 4.1 договору, за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник слачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від несплаченої суми за кожен день прострочки.

На підставі цього та ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 400, 38 грн. пені, 4830, 53 грн. інфляційних витрат  та 450,06 грн. 3% річних.

Дослідивши зібрані у справі докази  та давши їм правову  оцінку в сукупності   суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності  до ст.. 538  Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний  сплати  суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором,  або законом.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань», платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в   розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.  Розмір  пені,  передбачений  даним законом, обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116  Господарського процесуального кодексу  України, суд –

вирішив:

Позов дочірнього підприємства “Хмельницьке спеціалізоване управління “Стальконструкція” №129 ВАТ “Центростальконструкція” м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю „Славутаавтогаз” м. Славута про стягнення 75 615, 37 грн. задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Славутаавтогаз” м. Славута, вул. Привокзальна, 1а (код 33617284) на користь дочірнього підприємства “Хмельницьке спеціалізоване управління “Стальконструкція” №129 ВАТ “Центростальконструкція” м. Хмельницький, вул. Свободи, 6-А (код 01412973) заборгованості в розмірі 75 615, 37 грн., (з яких 67 934, 40 грн. сума основного боргу, 2 400, 38 грн. сума пені, 4830, 53 грн. сума інфляційних витрат  та 450,06 грн. 3% річних), а також витрати по оплаті державного мита в розмірі 756, 15 грн. та  118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      Д.І. Радченя