Рішення від 05.11.2013 по справі 903/1046/13

   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 05 листопада 2013 р.                        Справа № 903/1046/13           Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі за позовом  Управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську   до відповідача:         Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганскшахтострой"          про стягнення 26 903,52грн.                                                                                                     Суддя: С.В. Бондарєв           ПРЕДСТАВНИКИ: від позивача: н/з від відповідача: н/з В судовому засіданні 05.11.2013 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення. СУТЬ СПОРУ: Позивач- Управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до відповідача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганскшахтострой", в якому просить стягнути з відповідача 26 903,52грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за червень, липень 2013р. Ухвалою суду від 08.10.2013р. порушено провадження по справі та зобов'язано сторін  представити суду: позивача-оригінали, долучених до позову доказів; відповідача-письмові пояснення (обгрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог; статут. 30.10.2013р. через канцелярію до суду надійшло клопотання позивача від 24.10.2013р. №7017/09-04 (вх. №01-29/12234/13) про розгляд справи без участі представника. Позивач в судове засідання 05.11.2013р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду спору, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 15.10.2013р. №4301031953175.            Відповідач в судове засідання не з'явився, вимог суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив. Ухвала суду від 08.10.2013р. повернулась до суду органами поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання". За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова,  Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"). За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала суду від 08.10.2013 р. вручена відповідачу належним чином.           Враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, - встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганскшахтострой" - здійснює діяльність пов'язану із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці. Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Як вбачається із матеріалів справи, поточна заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за червень, липень 2013    року становить 26 903,52грн., що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за червень-липень 2013 року та розрахунком ціни позову (а.с. 4-8). Управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області направляло відповідачу претензію № 5080/09-04 від 16.08.2013 року про сплату заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 26 903,52 грн. (а.с. 9), однак остання залишена відповідачем без реагування. Згідно п. 6.8 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Волинської області від 26.02.2013 р. порушено провадження у справі № 903/153/13-г про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганскшахтострой" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Постановою господарського суду Волинської області від 10.09.2013р. у справі №903/153/13-г Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганскшахтострой", м. Нововолинськ визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. В газеті "Голос України" №178 від 25.09.2013р. надруковане оголошення про визнання ТзОВ "Луганскшахтострой" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У відповідності до ст. 38 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом. Відповідно до ч. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю в сумі 26 903,52грн. Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються: Пенсійний фонд України та його органи. Відповідно до п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" та приписів ст. 49 ГПК України в разі, коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Відповідно до ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. В даному випадку це - 1 720,50 грн. Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені статтею 49 ГПК України, та приписи статей 3, 6 Закону України "Про судовий збір" щодо обов'язковості справляння та сплати судового збору, та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, результати вирішення спору та відсутність правових підстав для звільнення відповідача від його сплати, з відповідача належить стягнути 1 720, 50грн. на користь спеціального фонду Державного бюджету України судового збору за результатами розгляду позовної заяви. Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України та на підставі ч. 2 Прикінцевих положень закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, - в и р і ш и в: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганскшахтострой" (вул.    Автобусна, 3, м. Нововолинськ, код ЄДРПОУ 37057801) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську (вул. Дружби, 8, м. Нововолинськ, код ЄДРПОУ 20124939) 26 903,52грн. заборгованості. 3.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганскшахтострой" (вул.    Автобусна, 3, м. Нововолинськ, код ЄДРПОУ 37057801)           в доход Державного бюджету України            1 720,50 грн. судового збору. Повне  рішення складено                     08.11.2013р.           Суддя                                                                      С. В. Бондарєв