Рішення

від 06.11.2013 по справі 173/2238/13-ц

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/2238/13-ц

Провадження №2/173/981/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 р. Верхньодніпровський районний суд

Дніпропетровської областіВ складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.

При секретарі - Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3, Малоолександрівська сільська рада, відділ державного земельного кадастру, про визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3, Малоолександрівська сільська рада, відділ державного земельного кадастру, про визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась позивач ОСОБА_1, з позовом про визнання права власності до відповідача ОСОБА_2О , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Малоолександрівська сільська рада, відділ держкомзему Верхньодніпровського району Дніпропетровської області згідно якої просить визнати за нею право власності на ? частину спадкового майна у вигляді двох земельних ділянок посилаючись на наступне: 26.10.2013 року помер її син ОСОБА_4

Після смерті сина відкрилась спадщина, до складу якої увійшли дві спірні земельні ділянки, розташовані на території Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області: земельний пай № 299 площею 6.2935 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1221086600-01-029-0299 та земельна ділянка площею 1.000 га,. для ведення селянського господарства, кадастровий номер 12211086600-01-026-0012.

Після смерті сина та відкриття спадщини було 4-ри спадкоємця за законом першої черги : вона - мати померлого, відповідач ОСОБА_2, - дружина померлого, ОСОБА_5В,, - син померлого та ОСОБА_1Г,, - батько померлого.

Вона та ОСОБА_1Г, подали заяви до приватного нотаріуса Вільногірського міського округу: вона про прийняття спадщина, а ОСОБА_1Г,. про відмову від прийняття спадщини на її користь і відповідач про відмову від спадщини на користь свого малолітнього сина ОСОБА_5

Таким чином їй та її малолітньому онуку належить по 1/2 частині спірного майна.

Проте 18.05.2013 року приватним нотаріусом Вільногірського міського нотаріального округу була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії на тій підставі, що спадкодавець за своє життя на зареєстрував своє право власності на зазначені земельні ділянки, що й стало підставою звернення до суду.

Відповідач ОСОБА_2О,. звернулась з зустрічною позовною заявою в інтересах її неповнолітнього сина до ОСОБА_1 треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3, Малоолександрівська сільська рада, відділ держкомзему Верхньодніпровського району Дніпропетровської області про визнання права власності на ? частину спадкового майна, у вигляді двох земельних ділянок за її неповнолітнім сином в якій зазначила підстави фактично викладені в первісній позовній заяві.

В судовому засіданні позивач за первісною позовною завою та відповідач за зустрічною позовною заявою позовні вимоги за первісною позовною заявою підтримала, при цьому пояснила, що спірні земельні ділянки раніше належали її матері. Після смерті матері вона відмовилась від прийняття спадщини на користь свого сина. Син отримав свідоцтво про право на спадщину, але не встиг зареєструвати земельні ділянки та отримати державні акти про право приватної власності на вказані земельні ділянки так як захворів, і через короткий час помер. Вона вважає, що відповідачці потрібно відмовити у задоволенні позовних вимог за її зустрічною позовною заявою, так як онука вона до неї з чоловіком не пускає, сама не ходить і якби свого часу вона не відмовилась від даних земельних ділянок на користь сина , то ці землі були б її.

Відповідач за первісною позовною заявою та позивач за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги за первісною позовною заявою не визнала, позовні вимоги за зустрічною позовною заявою підтримала, при цьому пояснила, що її та померлого син на даний час є неповнолітнім, тому його не можна позбавляти права на спадщину після смерті батька.

Третя особня, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3, позовні вимоги за первісною позовною заявою підтримав, пояснивши, що він подав заяву про відмову від спадщини після смерті сина користь своєї дружини. Крім того дані землі, належали матері його дружини, тому вважає, що вони повність повинні належати їй.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог представник Малоолександрівської ради в судове засідання не зВ»явився подавши заяву про слухання справи у його відсутність проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог відділу державного земельного кадастру Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в судове засідання не зВ»явилася, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги за первісною та зустрічною позовною заявою підлягають задоволенню за наступними підставами: судом встановлено, що 26.10.2012 року помер ОСОБА_4, що підтверджується копіє свідоцтва про смерть.

Після смерті ОСОБА_4, відкрилась спадщина на майно, яке належало померлому в тому числі на дві земельні ділянки розташовані на території Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області: земельний пай № 299 площею 6.2935 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1221086600-01-029-0299 та земельна ділянка площею 1.000 га,. для ведення селянського господарства, кадастровий номер 12211086600-01-026-0012, що підтверджується копіями свідоцтва про право на спадщину від 14.09.2013 року, та витягами про реєстрацію у спадковому реєстрі.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обв»язків ( спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним,якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_4А,. за життя був власником двох спірних земельних ділянок в порядку їх спадкування за законом. При цьому, не встигнувши оформити правовстановлюючі документи на спірні земельні ділянки, ОСОБА_4, помер.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги за законом були: ОСОБА_1П,, та ОСОБА_3, - батьки померлого та ОСОБА_2, та ОСОБА_5, - дружина та син померлого.

При цьому, спадкоємець ОСОБА_1Г,. відмовився від прийняття своєї частини спадщини на користь своєї дружини ОСОБА_1, а спадкоємець ОСОБА_2, відмовилась від своєї частки спадщини користь свого сина ОСОБА_5, що підтверджується їхніми поясненнями наданими в судовому засіданні.

Таким чином судом встановлено, що позивачка - ОСОБА_1, та неповнолітній ОСОБА_5, є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4

Позивачі за первісною та зустрічною позовною заявою звернулись до приватного нотаріуса Вільногірського міського нотаріального округу з заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину після померлого ОСОБА_4 Проте їм було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину в зв»язку з відсутністю правовстановлюючого документу, що підтверджується постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.05.2013 року та від 30.09.2013 року

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року « ? - право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами ( зі збереженням її цільового призначення) при підтверджені цього права спадкодавця державним актом про право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Право власності на спірні земельні ділянки померлого ОСОБА_4, підтверджується свідоцтвами про право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 ( тобто іншими правустановлюючими документами)

Підстави припинення права власності передбачені ст. 346, 378 ЦК України, ст. 140 ЗК України, але ці норми не містять таку правову підставу припинення права власності, як неоформлення правовстановлюючого документу, зокрема державного акту на право власності на земельну ділянку.

Позивачка ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_5, є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4

За таких обставин суд вважає за можливе визнати спадкоємцями ОСОБА_3, та ОСОБА_5, право власності в порядку спадкування за законом на ? частину ( за кожним) земельної ділянки (паю ), № 299 загальною площею 6.2935 га., розташованої на території Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, та на ? частину ( за кожним) земельної ділянки площею 1.000 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 12211086600- 01-026-0012 розташованої на землях Малоолександрівської сільської ради, які належали ОСОБА_4, померлому 26.10.2012 року

Посилання позивача ОСОБА_1, на те, що за нею повинно бути визнано право власності на спірні земельні ділянки в повному об»ємі, суд вважає безпідставними, так як відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Тому при наявності двох спадкоємців однієї черги, виходячи з обставин справи підстав для збільшення частки одного із спадкоємців або для визнання право на всю спадщину за одним із спадкоємців немає.

Крім того відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, що беруть участь у справі.

Позивачка за первісним позовом ОСОБА_1, згідно своїх позовних вимог просила визнати за нею право власності на спірні земельні ділянки в розмірі їх ? частини. Тому вимоги про визнання за нею права власності в порядку спадкування на спірні земельні ділянки в повному розмірі виходять за межі її позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Так як, позовні вимоги позивачів і за первісною і за зустрічною позовною заявою задоволені, позивачами судовий збір сплачений в однаковій сумі відповідно до вартості частки спадкового майна, на яке за ними визнано право власності, тому понесені ними витрати по сплаті судового збору взаємозараховується.

Керуючись ст. 10, 60,2012, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити

Визнати за ОСОБА_1, право власності в порядку спадкування за законом на ? частину земельної ділянки (паю ), № 299 загальною площею 6.2935 га., розташованої на території Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, та на ? частину земельної ділянки площею 1.000 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 12211086600- 01-026-0012 розташованої на землях Малоолександрівської сільської ради, які належали ОСОБА_4, померлому 26.10.2012 року

Визнати за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за законом на ? частину земельної ділянки (паю ), № 299 загальною площею 6.2935 га., розташованої на території Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, та на ? частину земельної ділянки площею 1.000 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 12211086600- 01-026-0012 розташованої на землях Малоолександрівської сільської ради, які належали ОСОБА_4, померлому 26.10.2012 року

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Верхньодніпровського районного суду. Особи, які приймали участь у розгляді справи, але не були присутні підчас проголошення судового рішення мають право подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя Петрюк Т.М