Рішення

від 30.10.2013 по справі 103/3756/13-ц

БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

30.10.2013 103/3756/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 103/3756/13-ц

30 жовтня 2013 року м. Бахчисарай, АРК

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Нікіщенко М.І.

при секретарі Княгницькій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисарай цивільну справу №103/3756/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Кримської республіканської установи В«Бахчисарайський історико-культурний заповідникВ» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

25.07.13 ОСОБА_1 звернулась до Бахчисарайського районного суду АРК з позовом до КРУ В«Бахчисарайський історико-культурний заповідникВ» (далі КРУ В«БІКЗВ») про визнання наказу №129-л від 18.07.13р. В«Про звільнення ОСОБА_1С.В» незаконним та скасування; поновлення на посаді консультанту з маркетингу відділу маркетингу та реклами КРУ В«БІКЗВ» ; зобов'язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу; зобов'язання відшкодувати моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

У ході судового розгляду позивачем неодноразово уточнювали позовні вимоги у частині визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, так заявою від 27.09.2013 просила стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 4993,39 грн (з 19 липня по 16 вересня 2013)

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивача під психологічним тиском та погрозою звільнення керівництво КРУ В«БІКЗВ» змусило написати заяву на переведення з посади завідуючого екскурсіоним відділом на посаду консультанта по маркетингу. Своєї згоди на переведення позивач фактично не надавала. Вказану заяву вона відкликала одразу після написання, при цьому відповідач двічі (при прийомі на роботу та при переведенні) встановив випробувальний термін.

Спірним наказом про звільнення позивач була звільнена під час непрацездатності (з діагнозом - вагітність), що суперечить вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим також просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду, оскільки вона зазнала глибоких душевних страждань, події того часу викликають у неї негативні емоції, негативно відобразились на її стану вагітності.

У судовому засіданні позивач та її представник за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представники відповідача - генеральний директор ОСОБА_3 та представник за довіреністю ОСОБА_4 проти позовних вимог заперечували у повному обсязі. Зазначали, що позивач була звільнена у зв'язку з непроходженням випробувального терміну, про вагітність на час звільнені директор був не повідомлений . Крім того, представники відповідача посилались на наказ відповідача від 27.09.13 про скасування оскаржуваного наказу та рішення Бахчисарайського районного суду АРК від 16.09.2013 про визнання наказу відповідача про переведення позивача на посаду консультанту з маркетингу незаконним та його скасування, зазначили, що рішення суду набрало законної сили.

Додатково представник відповідача за довіреністю ОСОБА_4 вказувала на те, що

позивачем при зверненні до суду за вимогу про стягнення моральної шкоди не був сплачений

судовий збір.

Суд, заслухавши пояснення позивача, її представника та представників відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Наказом КРУ В«БІКЗВ» від 17.04.2013р. №52-л, підписаного в.о. генерального директора ОСОБА_5, ОСОБА_1 прийнято на посаду заступника завідуючого екскурсійним відділом з 18 квітня 2013 року з випробувальним терміном 3 місяця з оплатою згідно з штатним розкладом - 1806 грн. (а.с.4).

Наказом КРУ В«БІКЗВ» від 03.06.2013р. №99-л, підписаного генеральним директором ОСОБА_3, ОСОБА_1, заступника завідуючої екскурсійним відділом, переведено до відділу маркетингу з 03.06.2013 з оплатою згідно з штатним розкладом - 1235 грн. з випробувальним терміном 2 місяці (а.с.5). Підстава - заява ОСОБА_6, штатний розклад.

Позивач при ознайомленні з наказом 04.06.2013р. не погодилась з останнім, посилаючись на те, що заява про переведення була відібрана під психологічним тиском та була нею відкликана, що підтверджується особистим підписом позивача в наказі (а.с.5).

Наказом КРУ В«БІКЗВ» від 18.07.2013р. №129-л, підписаного генеральним директором ОСОБА_3, ОСОБА_1, консультанта з маркетингу звільнено як таку, що не пройшла випробувальний термін (ст. 28 КЗпП) (а.с.6).

Зі змісту довідки Бахчисарайської районної лікарні № 230 від 12.07.2013 року слідує, що ОСОБА_1 мала діагноз вагітність 4-5 тижнів (а.с. 7), шо також підтверджується протоколом УЗД Бахчисарайської ТМО від 30.07.2013 - вагітність 7-8 тижнів (а.с.58), листком непрацездатності серія АГТ № 399880 з 11.07.13 по 15.07.2013 (а.с.70).

Рішенням Бахчисарайського районного суду АРк від 16.09.2013 року у цивільній справі № 103/3755/13-ц позов ОСОБА_1 задоволений частково; визнано наказ №99-л від 03.06.2013р. В«Про переведення ОСОБА_1С.В» в частині переведення незаконним та скасовано; визнано наказ №99-л від 03.06.2013р. В«Про переведення ОСОБА_1С.В» в частині встановлення 2-х місячного випробувального терміну незаконним та скасовано; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника завідуючого екскурсійним відділом КРУ В«Бахчисарайський історико-культурний заповідникВ» ; зобов'язати КРУ В«Бахчисарайський історико-культурний заповідникВ» виплатити ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи в сумі 1245,66 грн.; зобов'язати КРУ В«Бахчисарайський історико-культурний заповідникВ» відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 500 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с. 108-111).

Наказом КРУ В«БІКЗВ» від 20.09.2013р. № 152-л на виконання рішення Бахчисарайського районного суду АРК від 16.09.2013 року у цивільній справі № 103/3755/13-ц наказ №99-л від 03.06.2013р. В«Про переведення ОСОБА_1С.В» в частині переведення скасовано; наказ №99-л від 03.06.2013р. В«Про переведення ОСОБА_1С.В» в частині встановлення 2-х місячного випробувального терміну скасовано; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника завідуючого екскурсійним відділом КРУ В«Бахчисарайський історико-культурний заповідникВ» ; виплачено КРУ В«Бахчисарайський історико-культурний заповідникВ» виплатити ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи у межах платежу за один місяць (а.с.106).

27.09.2013 року Наказом КРУ В«БІКЗВ» № 157-л у зв'язку з набранням чинності рішення Бахчисарайського районного суду АРК від 16.09.2013 року у цивільній справі № 103/3755/13-ц наказ № 129-л від 18.07.2013 року В«Про звільнення ОСОБА_1С.В» за ст. 28 КзпП України (як таку, що не пройшла випробувальний термін) в частині звільнення ОСОБА_1 З посади консультанта з маркетингу скасований (а.с.107).

Отже, оскільки відповідачем скасований наказ оскаржуваний наказ №129-л від 18.07.13р. В«Про звільнення ОСОБА_1С.В» , вимоги про визнання його незаконним та скасування задоволенню не підлягають за відсутністю спору з цього приводу на момент розгляду справи судом.

Також суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про поновлені на роботі, зокрема на

посаді посаді консультанту з маркетингу відділу маркетингу та реклами КРУ В«БІКЗВ» , оскільки як

встановлено судом раніш рішенням Бахчисарайського районного суду АРК від 16.09.2013 року у

цивільній справі № 103/3755/13-ц, що набрало законної сили, визнано незаконним та скасований

наказ КРУ В«БІКЗВ» про переведення позивача на посаду консультанту з маркетингу відділу маркетингу та реклами КРУ В«БІКЗВ» .

Відповідно до положень ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, оскільки переведення на посаду було незаконним, вимоги позивача щодо поновлення на цій посаді є безпідставними.

Згідно зі ст.237-1 ЦПК України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 В«Про судову практику по справах про відшкодування морального (немайнового) шкодиВ» від 31.03.1995р. у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди повинне бути визначене, у чому складається цей збиток, якими неправомірними діями або бездіяльністю він заподіяний позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір збитку, і якими доказами це підтверджується.

Вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди як похідні вимоги від вимоги про поновлення на роботі, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення задоволенню також не підлягають.

Щодо тверджень представника відповідача про те, що позивачем при зверненні до суду не сплачена судовий збір за вимогу майнового характеру про стягнення моральної шкоди, суд зазначає, що відповідно до вимог ч.1 ст.5 Закону України В«Про судовий збірВ» від сплати судового збору, зокрема, звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Оскільки вимога про стягнення моральної шкоди є похідною від вимог про визнання незаконним та скасування наказу та поновлення на попередній роботі, остання не може розцінюватись як самостійна вимога, не пов'язана з трудовим спором, та не підлягає оплаті судовим збором.

У розумінні приписів ст.88 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Повний текст рішення складений відповідно до вимог ч. 3 ст. 209 ЦПК України 04.11.2013 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 374 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Кримської республіканської установи В«Бахчисарайський історико-культурний заповідникВ» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У раз подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: