Вирок

від 31.10.2013 по справі 127/19835/13-к

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/19835/13-к

Провадження № 1-кп/127/731/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2013 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді: Ковбаси Ю.П.,

при секретарі: Коровай А.А.,

за участю прокурора: Соловйова О.В., Семчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого директором ТОВ «Діпроцивільпромбуд», одруженого, раніше не судимого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 відповідно до наказу №1-к по особовому складу TOB «Діпроцивільпромбуд» від 26.03.2012 приступив до виконання обов'язків директора вказаного підприємства (юридична адреса: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 122, ідентифікаційний код 02497648).

Права та обов'язки ОСОБА_1 як керівника підприємства, визначені Статутом TOB «Діпроцивільпромбуд», який затверджено загальними зборами товариства та Колективним договором укладеним між адміністрацією та трудовим колективом.

В порушення вимог ч. 3 ст. 43 Конституції України, ч. 5 ст. 97, ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України, ч. 3 ст. 15, ч .1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», а також вимог Статуту, Колективного договору та трудових угод з працівниками, ОСОБА_1, будучи керівником підприємства, умисно, безпідставно, будучи зобов'язаним вчасно виплачувати заробітну плату, а також достовірно знаючи, що підприємство отримує кошти достатні для виплати заробітної плати та те, що виплата заробітної плати є пріоритетною та першочерговою перед іншими платежами, допустив невиплату заробітної плати, більш ніж за один місяць, працівникам товариства з 01.11.2012 по 31.05.2013, на загальну суму 123889,91 в період з грудня 2012 по травень 2013 на суму 5938,31 грн.; ОСОБА_2 за період з лютого по травень 2013 на суму 5746,39 грн.; ОСОБА_3 за період з листопада 2012 по травень 2013 на суму 12370, 98 грн.; ОСОБА_4 за період з січня по травень 2013 на суму 5429, 84 грн.; ОСОБА_5 за період з листопада 2012 по травень 2013 на суму 5517, 68 грн.; ОСОБА_6 за травень 2013 року на суму 800 грн.; ОСОБА_7 за період з листопада 2012 по травень 2013 на суму 15 293, 09 грн.; ОСОБА_8 за період з грудня 2012 по травень 2013 на суму 3764, 71 грн.; ОСОБА_9 за період з грудня 2012 по травень 2013 на суму 7416,77 грн.; ОСОБА_10 за період з листопада 2012 по травень 20113 на суму 8317, 1 грн.; ОСОБА_11 за період з січня по травень 2013 на суму 5745, 5 грн.; ОСОБА_12 за період з березня по травень 2013 на суму 960,65 грн.; ОСОБА_13 за період з лютого по травень 2013 на суму 4421,87 грн.; ОСОБА_14 за період з лютого по травень 2013 на суму 6337,51 грн.; ОСОБА_15 за період грудня 2012 по травень 2013 на суму 4262,94 грн.; ОСОБА_16 за період з грудня 2012 по травень 2013 на суму 7897,78 грн.; ОСОБА_17 за період з грудня 2012 по травень 2013 на суму 7078,64 грн.; Пугач Н.М. за період з квітня по травень 2013 на суму 537,64 грн.; ОСОБА_18 за період з грудня 2012 по травень 2013 на суму 4464, 07 грн.; ОСОБА_19 за період з грудня 2012 по травень 2013 на суму 8914,25 грн.

Директор ТОВ «Діпроцивільпромбуд» ОСОБА_1 мав реальну можливість погасити вказану заборгованість, оскільки за період з 01.10.2012 по 30.05.2013 на розрахунковий рахунок підприємства надійшло 583,8 тисяч грн., з яких на виплату заробітної плати протягом даного періоду було використано лише 215,2 тисячі грн., решту коштів, всупереч вимогам ч. 3 ст. 15 Закону України « Про оплату праці» та ст. 97 Кодексу законів про працю України, директор витратив на закупівлю матеріалів та послуг, податки та інші видатки, у листопаді 2012 року кошти на виплату заробітної плати взагалі не спрямовувались.

Таким чином, ОСОБА_1 як керівник підприємства, умисно не виплатив заробітну плату працівникам за період з 01.11.2012 по 31.05.2013 на загальну суму 123889, 91 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та суду пояснив, що вчинив злочини за вищевикладених обставин.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи пояснення обвинуваченого, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. Так, обвинувачений давав чіткі та послідовні пояснення стосовно обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, вказуючи на спосіб, мотив його вчинення. Надані обвинуваченим пояснення повністю узгоджуються зі встановленими судом фактичними обставинами справи.

За таких обставин суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 175 КК України, безпідставна невиплата заробітної плати працівникам більш ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, не залежно від форми власності.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисний злочин невеликої тяжкості, однак раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, у вчиненому розкаявся.

Обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, його негативного ставлення до вчиненого, обставин, які пом’якшують його покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, а покаранням, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді штрафу з позбавленням права займати керівні посади, на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності.

Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, та призначити йому за вказаною статтею покарання у виді штрафу у розмірі 8 500 гривень з позбавленням права займати керівні посади, на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності строком на 1 (один) рік.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Ю.П. Ковбаса