Постанова

від 18.03.2009 по справі 10/204

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/204

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2009 р.                                                                                Справа №  10/204

      м. Чернівці                                                                                             17-10 год.

За позовом виробничого підприємства “Черемош” Українського товариства глухих, м. Чернівці

до 1) Державної податкової інспекції у м. Чернівці

    2) Головного Управління Державного казначейства України у Чернівецькій області

про визнання протиправною бездіяльності, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 50635  грн.

Суддя       Т.І. Ковальчук

Секретар судового засідання –Гаврилюк І.С.

За участю представників:

Від позивача –Симоненко О.В., керівник, Кирилюк Ю.Я., дор. від 18.03.2009 р. № 5

Від відповідачів –1) Ткач Д.Б., дов. від 23.09.2008 р. № 34736/10-012, Скакун О.П., дов. від 23.09.2008 р. № 34735/10-012,  р., Гунько С.С., дов. від 02.02.2009 р. № 2902/10-012

                             2) не з'явився

У засіданні приймали участь:  прокурор Пацарен В.Я.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідачів і просить визнати протиправною бездіяльність ДПІ у м. Чернівці по складанню та наданню висновку про суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2007 року та стягнути з державного бюджету бюджетне відшкодування з ПДВ за березень 2007 р. у сумі 50635 грн.

У ході розгляду справи позивач змінив позовні вимоги і з урахуванням заяви про відкликання заяви про зміну позовних вимог  від 02.03.2009 р. просить визнати протиправною бездіяльність ДПІ у м. Чернівці по складанню та наданню висновку про підтвердження бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2007 року та стягнути з державного бюджету на поточний банківський рахунок позивача суму бюджетного відшкодування за квітень 2007 р. у розмірі 50635 грн. (а.с. 80-82, 95, 112).

У відповідності до ст.ст. 51, 137 КАС України позивач протягом всього часу судового розгляду має право змінити позовні вимоги, відтак, справу розглянуто в межах змінених позовних вимог відповідно до адміністративного позову в редакції, поданій позивачем 14.11.2008 р. (а.с. 80-82).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачем подано до ДПІ у м. Чернівці декларацію з податку на додану вартість за квітень 2007 р., розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за квітень 2007 р. у сумі 97265,00 грн., з якої позивачеві відшкодовано 46630 грн., а 50635 грн. не відшкодовано всупереч чинному законодавству та внаслідок протиправної бездіяльності відповідача ДПІ у м. Чернівці у зв'язку з не проведенням в установлений строк необхідних перевірок.  Чинне законодавство, продовжує позивач, не ставить відшкодування податку на додану вартість в залежність від проведення податковим органом перевірок, посилання податкової інспекції на наказ ДПА України № 375 від 01.08.1998 р. є необґрунтованим, оскільки цей наказ не змінює встановленого законом порядку відшкодування ПДВ згідно Закону “Про податок на додану вартість”, а підставою для отримання бюджетного відшкодування є тільки дані податкової декларації за відповідний період.

Відповідач-1 ДПІ у м. Чернівці надав заперечення, в яких позов не визнав з  тих підстав, що в зв'язку з поданням ВП “Черемош” Українського товариства глухих заяви про бюджетне відшкодування податку на додану вартість за квітень 2007 року податковою інспекцією було проведено документальну перевірку з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ, за результатами якої  підтверджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 12305,00 грн. та направлено запити про проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, за результатами яких станом на 08.10.2008 р. не було підтверджено сплату до бюджету податку на додану вартість постачальниками позивача ТОВ “Тексіка” та ТОВ НТК “Львів”, що в свою чергу унеможливлює підтвердження суми бюджетного відшкодування в розмірі 50635,00 грн.

Відповідач-2 Головне Управління Державного казначейства України у Чернівецькій області надало заперечення, в яких вважає позов необґрунтованим з тих підстав, що з боку ДПІ у м. Чернівці не мало місця протиправної бездіяльності, навпаки, податкова інспекція діяла у відповідності до чинного законодавства та наказу ДПА України № 350 від 18.05.2005 р., бюджетне відшкодування –це сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом України “Про податок на додану вартість”, а у випадку з позивачем такого не встановлено, безпідставними є також додатково заявлені у заяві про зміну позовних вимог вимоги стягнути суму бюджетного відшкодування з урахуванням індексу інфляції, оскільки таке не передбачено чинним законодавством.

Представники позивача в судовому засіданні 18.03.2009 р. позов підтримали, пояснили, що через бездіяльність відповідача-1, який в установлений законодавством термін не завершив проведення зустрічних перевірок і не склав висновку про бюджетне відшкодування податку на додану вартість на залишок невідшкодованої суми, кошти бюджетного відшкодування позивачу не повернуто, що вкрай негативно відображається на його господарській діяльності.

Представники відповідача-1 проти позову заперечували, пояснили, що діяли у відповідності до чинного законодавства і по мірі надходження відповідей за зустрічними перевірками частково підтверджували окремі суми відшкодування.

Представник відповідача-2 у судове засідання 18.03.2009 р. не з'явився, однак це не перешкоджає вирішенню спору, оскільки відповідача-2 належним чином повідомлено про місце, дату і час судового засідання, ним також подані мотивовані заперечення на позов.

Прокурор просив у позові відмовити з тих підстав, що в діях ДПІ у м. Чернівці не вбачається порушення чинного законодавства чи протиправної бездіяльності.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правові відносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Так, судовим розглядом справи встановлено наступне.

21.05.2007 р. позивач подав до ДПІ у м. Чернівці заяву про суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 97265 грн. відповідно до декларації з ПДВ та розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2007 року (а.с. 8-11).

04.07.2007 р. відповідачем-1 проведено виїзну позапланову перевірку Чернівецького виробничого підприємства “Черемош” Українського товариства глухих з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2007 року, оформлену актом від 04.07.2007 р. № 2832/23-2/31396353 (а.с. 113-124). В акті зазначено, що підприємство згідно пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість” та наданого дозволу № 156 як підприємство громадської організації інвалідів користується пільгою, а саме оподаткування за нульовою ставкою ПДВ операцій з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім визначених), що безпосередньо ним виготовляються.

Згідно з вказаним актом перевіркою правильності визначення суми податку на додану вартість, належної до відшкодування з бюджету позивачеві згідно податкової декларації за квітень 2007 р., сумнівних операцій не виявлено, не встановлено порушення ведення податкового обліку, підтверджено правомірність визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за квітень 2007 р. у сумі 97265 грн., визначено, що причиною виникнення бюджетного відшкодування по ПДВ є застосування нульової ставки згідно пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість”, направлено запити на проведення зустрічних перевірок з низкою контрагентів позивача. В акті зафіксовано, що ЧВП “Черемош” фактично оплачено постачальникам товарів (послуг) у попередньому звітному періоді –березні 2007 року ПДВ в сумі 99258,81 грн. (а.с. 122 на звороті). Згідно з висновками акту перевірки  підтверджено заявлену Чернівецьким ВП “Черемош” суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2007 р. у сумі 12305,00 грн. та визначено неможливість підтвердження решти бюджетного відшкодування на суму 84960 грн., що пов'язано з відсутністю відповідей.

Протягом часу до звернення позивача з даним позовом до суду по мірі надходження довідок за зустрічними перевірками ним отримано бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2007 року ще на суму 34325 грн., а всього 46630 грн. (а.с. 45-49). Спору щодо суми, яка відшкодована позивачеві за квітень 2007 р., між сторонами немає, відповідач-1 пояснив, що не підтверджено суму бюджетного відшкодування на суму 50635,00 грн. по господарських операціях позивача з контрагентами ТОВ “Тексіка” та ТОВ НТК “Львів”, проти чого не заперечує позивач, у зв'язку з чим судом не витребовувалися документи, пов'язані з доказуванням обставин і сум уже проведеного бюджетного відшкодування.

Як видно з матеріалів справи та випливає з пояснень представників відповідача-1,   податковою інспекцією не підтверджено бюджетне відшкодування на суму 50635,00 грн. у зв'язку з тим, що на запити ДПІ у м. Чернівці відповідними податковими інспекціями не проведено зустрічні перевірки по операціях з ТОВ “Пегас” (друга ланка в ланцюзі ВП “Черемош”-ТОВ “Тексіка”-ТОВ “Пегас”)  та з ТОВ НТК “Львів”.

Так, згідно довідок ДПІ у Галицькому районі м. Львів  та ДПІ у Московському районі м. Харкова ТОВ НТК “Львів” не знаходиться за своєю юридичною адресою (а.с. 52, 53, 54 на звороті, 65), а з довідок ДПІ у Петровському районі м. Донецька видно, що ТОВ “Пегас” відсутній за своїм місцезнаходженням, судовим рішенням його визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та внесено відповідний запис до ЄДР (а.с. 56,61).

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України “Про податок на додану вартість” (далі –Закон).

Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Відповідно до п.п. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону за нульовою ставкою оподатковуються операції, зокрема, з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

Спору щодо наявності у позивача права на нульову ставку між сторонами немає.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону бюджетне відшкодування визначене як сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.   

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків установлені пунктом 7.7 ст. 7 Закону.

Згідно з абз. 1 пп. 7.7.1 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.  

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як доводиться матеріалами справи, за квітень 2007 р., щодо якого позивач звернувся із заявою про бюджетне відшкодування, порушень чинного законодавства чи невідповідності звітних даних при визначенні сум податкового зобов'язання та сум податкового кредиту відповідних звітних періодів не встановлено.

Пп. 7.7.2 ст. 7 Закону (в редакції до внесення змін Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI) установлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Проведеними відповідачем-1 перевіркою позивача установлено, що позивачем дійсно сплачено своїм постачальникам у березні 2007 року ПДВ в сумі 99258,81 грн., що більше ніж заявлено до бюджетного відшкодування за квітень 2007 р.

Порядок звернення платника податку за бюджетним відшкодуванням визначений пп. 7.7.4 ст. 7 Закону. Зазначений порядок позивачем дотримано.

Згідно з пп. 7.7.5 ст. 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 ст. 7 Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як видно з матеріалів справи, відповідачем-1 проведено позапланову документальну перевірку позивача з питань визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування за квітень 2007 року, за результатами якої не встановлено невідповідності сум бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації позивача та встановлено фактичну сплату позивачем зазначених сум своїм постачальникам. Позивач також не відноситься до осіб, які згідно з пп. 7.7.11 ст. 7 Закону не мають права на отримання бюджетного відшкодування.

Виходячи з системного аналізу пп. 7.7.5, 7.7.6 ст. 7 Закону, право платника на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання декларації податковим органом.

Посилання відповідача-1 на ненадання висновків про бюджетне відшкодування у зв'язку з непроведенням зустрічних перевірок ТОВ “Пегас” та ТОВ НТК “Львів”, як це передбачено наказами і розпорядженнями Державної податкової адміністрації України, не приймається судом до уваги, оскільки порядок і строки бюджетного відшкодування визначені безпосередньо нормами Закону, окрім того, не проведення зустрічних перевірок та відсутність висновків за ними не змінює порядок відшкодування, встановлений Законом.

Окрім того, з матеріалів справи видно, що провести зустрічні перевірки цих підприємств фактично є неможливим, оскільки вони відсутні за своїм місцезнаходженням, а один, до того ж визнаний банкрутом. Разом з тим,  з інформації, наданої на запити ДПІ у м. Чернівці, видно, що обидва підприємства були платниками ПДВ та декларували податкове зобов'язання з ПДВ за березень 2007 р., задекларовані суми не є меншими, ніж суми, які їм сплачено позивачем. Несплата контрагентами платника податку задекларованого ПДВ до бюджету, якщо така мала місце, не є тією обставиною, з якою Закон пов'язує можливість проведення бюджетного відшкодування.

Таким чином, у справі не встановлено обставин, які унеможливлюють бюджетне  відшкодування податку на додану вартість позивачеві.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.ст. 10,11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” до компетенції державних податкових інспекцій віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функції щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків. Відтак, проведення зустрічних перевірок є обов'язком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податків та проведення зустрічних перевірок не може продовжити визначений законом строк відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

За таких обставин, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено правильність визначення позивачем суми бюджетного відшкодування за квітень 2007 року на загальну суму 97265 грн. і доведено факт не отримання бюджетного відшкодування цих коштів у сумі 50635 грн. у встановлений Законом строк за відсутності підстав для відмови у такому відшкодуванні, вимоги позивача щодо стягнення з державного бюджету суми 50635 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Разом з тим, вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності ДПІ у м. Чернівці по складанню та наданню висновку про підтвердження правомірності бюджетного відшкодування за квітень 2007 року є необґрунтованими, оскільки в ході розгляду справи суд такої бездіяльності не встановив, у зв'язку з чим у відповідній частині в позові належить відмовити (а.с. 50-68,96-102, 113-124).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 6-12, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          У задоволенні вимог про визнання протиправною бездіяльності державної податкової інспекції в м. Чернівці відмовити.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь виробничого підприємства “Черемош” Українського товариства глухих (м. Чернівці, проспект Незалежності, 34, р/рахунок 2600601711552 в ЧФ ВАТ “Укрексімбанк”, код ЄДРПОУ 31396353) 50635 грн. бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порядок апеляційного оскарження

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАС України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

У судовому засіданні 18 березня 2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови підписано 20 березня 2009 р.

Суддя                                                                           Ковальчук Т.І.