Рішення

від 14.10.2008 по справі 11/4856

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/4856

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" жовтня 2008 р.Справа № 11/4856

За позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НовоФарм" м. Дніпропетровськ   

до Сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство " Городищенське" с. Городище Шепетівського району

про стягнення 73 277, 32 грн.

                   Суддя   Радченя Д.І.

за участю представників сторін:

від позивача      Сидоренко О.І. –представник за довіреністю від 29.08.2008р.

Від відповідача : не з'явився

Позивач –ТОВ з іноземними інвестиціями „НовоФарм” звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача –СВАТ „ Городищенське” на свою користь заборгованості в розмірі 73 277,32 грн., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 09.08.2005р. договору про надання послуг,  за №Н5У-05, з яких 41 092, 00 грн. сума основного боргу, 27 341, 02 грн. - індекс інфляції за весь період прострочення  та 3% річних у сумі 4 844,30 грн.

Ухвалою господарського суду від 10.09.2008 року порушено провадження у справі № 11/4856.  Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі та відкладення розгляду справи сторонам направленні рекомендованими листами. Підтвердженням факту отримання відповідачем ухвали суду є поштове повідомлення №4121869, з датою  вручення 15.09.2008р.

Розгляд справи відкладався через неявку в засідання суду представника відповідача.

В судовому засіданні 14.10.2008р. повноважний представник позивача заявлений позов підтримує, мотивуючи тим, що він заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Повноважний представник відповідача  в судові  засідання  не  з'явився, витребуваних судом документів не подав та позовні вимоги не оспорив.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

09 серпня 2005 року між ТОВ з іноземними інвестиціями „НовоФарм” та СВАТ „Городищенське” укладено договір про надання послуг № Н5У-05, у відповідності до умов якого відповідачеві надано сільськогосподарські послуги зі збирання зернових культур на суму 194 187,00 грн., у тому числі ПДВ - 32 364,50 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт від 06.09.2005р.

У зв'язку з цим, відповідачеві виставлено на оплату наданих послуг рахунок-фактуру від 06.09.2005р. №СФ-0000455.

Відповідно до п.5.1 договору оплата за послуги повинна проводитись шляхом безготівкових розрахунків на підставі виставлених рахунків після підписання актів приймання-передачі виконаних робіт протягом п'яти банківських днів.

Тобто, відповідач повинен був оплатити послуги у строк до 12.09.2005р. включно.

Свої зобов'язання відповідач належним чином не виконав і в результаті чого, починаючи з 13.09.2005р., порушено право позивача, як виконавця, на отримання плати за надані послуги.

13 жовтня 2005р. відповідачеві пред'явлено претензію за №104 на суму 194 187,00 грн. після чого відповідачем перераховано на рахунок позивача 20 000,00 грн.

29 грудня 2005р. між відповідачем, ВАТ „Шепетівський цукровий комбінат” та ТОВ з ІІ „НовоФарм” укладено договір про переведення боргу б/н згідно якого частину боргу у сумі 133 095,00 грн. переведено з відповідача на ВАТ «Шепетівський цукровий комбінат».

На підставі цього договору борг за договором у цій частині було закрито шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог з ВАТ „Шепетівський цукровий комбінат”, що підтверджується видатковою накладною №ВНГ-8629 від 29.12.2005р. та заявою позивача до ВАТ „Шепетівський цукровий комбінат” про припинення зобов'язання заліком зустрічних однорідних вимог від 29.12.2005р.

Таким чином, станом на 30.12.2005р. залишок боргу відповідача за договором №Н5У-05 становив 41 092,00 грн.

Станом на 20.07.2008р. зобов'язання відповідача за договором залишились не виконаними у сумі 41 092,00 грн.

Крім суми основного позивачем згідно ст.. 625 ЦК України, нараховано до стягнення з відповідача 27 341, 02 грн. – інфляційних втрат  та 3% річних у сумі 4 844,30 грн.

Дослідивши зібрані у справі докази  та давши їм правову  оцінку в сукупності   суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст.. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.. 509 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності  до ст.. 538  Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

У відповідності до ст.. 520 ЦК України, боржник  у  зобов'язанні  може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116  Господарського процесуального кодексу  України, суд –

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „НовоФарм” с. Кільчень  Новомосковського району Дніпропетровської області до сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства „ Городищенське” с. Городище Шепетівського району про стягнення  73  277, 32 грн. задоволити.

Стягнути з сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства „ Городищенське” с. Городище Шепетівського району (код 00387358) на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „НовоФарм” с. Кільчень  Новомосковського району Дніпропетровської області, вул.. Привокзальна, 1а (код 31040792) заборгованості в розмірі 73 277,32 грн. (з яких 41 092, 00 грн. сума основного боргу, 27 341, 02 грн. - індекс інфляції за весь період прострочення  та 3% річних у сумі 4 844,30 грн.), а також витрати по оплаті державного мита в розмірі 732, 77 грн. та  118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      Д.І. Радченя