Постанова

від 18.10.2013 по справі 821/1708/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2013 р. 09 год.51 хв.Справа № 821/1708/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Палінічак К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (відповідач) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.04.13:

- № 0001851702 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 57245 грн. та застосування 12512 грн. штрафу,

- № 0001841702 про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 33205 грн. 22 коп. та застосування 8301 грн. 30 коп. штрафних санкцій.

Позивач стверджує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у м. Херсоні всупереч нормам податкового законодавства та без урахування положень Цивільного кодексу України. Відповідач не має повноважень встановлювати, що правочини суперечать інтересам держави та суспільства чи вчинені удавано, з метою заниження сплати податків. Контрагент позивача ПП "Шеду" був зареєстрований платником ПДВ, мав право видавати позивачу податкові накладні, які були задіяні для формування податкового кредиту. Придбані товари використані у власній господарській діяльності, їх вартість сплачено постачальнику у повному обсязі, в тому числі ПДВ у складі вартості поставлених товарів, з чого слідує виконання підприємством всіх умов чинного законодавства під час формування податкового кредиту, при цьому всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку на придбання товару офор мленні у відповідності до вимог Податкового кодексу України. Законодавство передбачає відповідальність за неналежне виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті ПДВ до бюджету саме для платника ПДВ - юридичної особи, а не покупця товарів. Також, відповідачем не надано належних доказів, що інформація, яку містять документи позивача, не відповідає дійсності, а також, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства.

Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач) заперечує проти позову, мотивуючи тим, що при проведені перевірки ФОП ОСОБА_3 було виявлено відсутність постачальників товарів, робіт за місцезнаходженням, а також відсутність у позивача та його контрагентів-продавців достатніх трудових ресурсів, машин, майна, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності. На думку відповідача, відсутні докази товарності операцій. Позивачем порушено ч. І ст. 201, ч. 1-6 ст. 203, ст. 215, ст. 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків. Товар по вказаних правочинах не був переданий. У результаті нікчемності правочинів позивачем завищено суму валових витрат та податкового кредиту за перевіряємий період. Також було встановлено невідображення ФОП ОСОБА_3 в податкових зобов'язаннях сум ПДВ по реалізованим товарам.

Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

ОСОБА_3 зареєстрований фізичною особою-підприємцем в 2002 році, є платником податків, в тому числі податку на додану вартість. В 2011-2012 рр. знаходився на звичайній системі оподаткування.

Державною податковою інспекцією у м. Херсоні була проведена документальна виїзна планова перевірка ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства період з 01.01.10 по 31.12.12, за результатами перевірки складено акт від 21.03.2013 № 1792/17.2/НОМЕР_3.

Перевіркою було встановлено не ведення підприємцем книги обліку доходів та витрат. ФОП ОСОБА_3 не використовував майна, транспорту, працю найманих працівників. За 2011 рік було встановлено завищення валових витрат на суму 208470 грн. внаслідок включення до складу витрат вартості товару, придбаного у ПП "Шеду" у вересні 2011 року. ДПІ вважає, що операції з ПП "Шеду" не мають реального товарного характеру, здійснені для штучного формування валових витрат, оскільки ні позивач, ні ПП "Шеду" не мали матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарських операцій в задекларованих обсягах, ПП "Шеду" відсутнє за юридичною адресою, що унеможливлює проведення зустрічної звірки. Сума заниження податку на доходи ФОП ОСОБА_3 у 2011 році склала 33205 грн. 23 коп.

Заниження податку на додану вартість на 57245 грн. сталось внаслідок заниження податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту. При дослідженні формування приватним підприємцем податкових зобов'язань по ПДВ, було виявлено їх заниження на суму 15544 грн., в тому числі в січні 2010 року підприємцем не відображені податкові зобов'язання на суму 896 грн. та в березні 2010 року на суму 1111,02 грн. по господарським правочинам з ПП "Пресс-центр", в серпні 2010 року - занижено на 4658 грн. 70 коп. внаслідок не відображення в податкових зобов'язаннях суми 448 грн. по контрагенту ПП "Пресс-центр" та 4210 грн. по ПП "Котломонтажналадка-Інвест", в грудні 2010 року - занижено податкове зобов'язання в декларації на 7911,76 грн. по ПП "Котломонтажналадка-Інвест", у вересні 2011 р. - занижено на 966,67 грн. по ТОВ "Радуга Таврії". Порушення відбулись внаслідок того, що ФОП ОСОБА_3 видавав покупцям податкові накладні, які останні задіяли для формування податкового кредиту, але в своїх зобов'язаннях декларацій та в додатках 5 позивач не відобразив взагалі ці операції. На перевірку позивач не надав первинних документів, що підтверджують обсяги продажу товарів, тільки податкові накладні. Крім того, товари, які були позивачем реалізовані у вересні 2011 року ТОВ "Радуга Таврії", були придбані ОСОБА_3 у ПП "Шеду", яке на думку відповідача не мало можливості поставляти товар (щебінь, пісок річний, кирпич) внаслідок відсутності основних засобів, трудових ресурсів, транспорту.

Також було виявлено завищення ФОП ОСОБА_3 податкового кредиту на загальну суму 41059 грн., в т.ч. за липень 2010 року податковий кредит завищено на 3000 грн. внаслідок включення сум по податкових накладних ТОВ "Володимир-В", в той час як ТОВ не задекларувало податкові зобов'язання на цю суму, позивачем надано до перевірки тільки податкову накладну. За грудень 2010 року податковий кредит завищено на 25283 грн. внаслідок відображення суми ПДВ 4283,33 грн. по ФОП ОСОБА_4 та 21000 грн. ПП "Консалтингова фірма "БЕТА", ці контрагенти не задекларували податкові зобов'язання, позивач крім податкових накладних ніяких інших первинних документів до перевірки не надав. Податковий кредит березня 2011 року завищений на суму 7054 грн. та податковий кредит вересня 2011 року завищений на суму 5722 грн. внаслідок відображення ПДВ за накладними ПП "ШЕДУ". Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів, надання послуг (виконання робіт) ПП "ШЕДУ" платнику податків ФОП ОСОБА_3 що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України зазначені правочини є нікчемними і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

На підставі висновків перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.04.2013:

- № 0001851702, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 57 245 гривень за основним платежем, 12512 гривень штрафних санкцій,

- № 0001841702, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 33 205,22 гривень за основним платежем, 8301,30 гривень штрафних санкцій.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.

Згідно ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 оподатковуваним доходом фізичної особи - підприємця вважався сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручка у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Витрати мали бути документально підтвердженими, тобто суб'єкт підприємницької діяльності повинен мати всі первинні документи, визначені чинним законодавством для того чи іншого виду діяльності (наприклад, чеки, платіжні доручення, прибутково-видаткові накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг) тощо). Аналогічні приписи містить ст. 177 Податкового кодексу України. До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (пункт 177.4). Витрати мають бути документально підтвердженими, тобто суб'єкт підприємницької діяльності повинен мати всі первинні документи, визначені чинним законодавством для того чи іншого виду діяльності.

Правила формування податкового кредиту за період, що був предметом перевірки, визначались Законом України "Про податок па додану вартість" та Податковим кодексом України, згідно яких податковий кредит - сума, на яку платник податку мас право зменшити податкове зобов'язання чинного періоду, визначена згідно з ним Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких втрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких роби (послуг) (підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"). Відповідно до ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг. Пунктом 198.6 ст.198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 займається оптовою торгівлею залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням, ремонтом, технічним обслуговуванням верстатів, будівельною діяльністю, оптовою торгівлею будівельними матеріалами, роздрібною торгівлею на ринках тощо. В акті перевірки зазначено про наявність у позивача квартири та легкового автомобіля, відсутність найманих працівників. Суду не надано договору між позивачем та ПП "Шеду", тільки податкові та видаткові накладні.

Основні види діяльності постачальника позивача - ПП "Шеду", за господарськими операціями з яким по придбанню у даного контрагента будівельних матеріалів, битума, мастики, склопластику, труб, щебеня, піску, обладнання, податкова інспекція не приймає витрати та податковий кредит березня, вересня 2011 року, є видання газет, журналів, будівництво будівель, посередництво в торгівлі деревиною та будівельними матеріалами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі. У ПП "Шеду" також не обліковувалось основних засобів, трудових ресурсів, що підтверджується його податковою звітністю. Перевірити діяльність даного підприємства неможливо через відсутність за юридичною адресою, тому податкова інспекція не має можливості встановити яку саме фінансово-господарську діяльність проводило підприємство та яким чином оформлювались правочини, чи правомірно нараховувались та сплачувались податки. Ці обставини підтверджуються наданим суду актом ДПІ у Вишгородському районі Херсонської області від 13.07.12 № 160/22-00/37239000 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Шеду" у зв'язку з внесенням до ЄДР 02.02.12 запису про відсутність підприємства за юридичною адресою. З акту вбачається, що свідоцтво платника ПДВ у приватного підприємства "Шеду" було анульовано 11.04.12. Остання звітність по податку на прибуток подана до податкового органу за період діяльності 2011 рік, відомості цієї декларації свідчать про значні обсяги господарських операцій (розмір доходів та витрат понад 29 млн.) при наявності працюючої особи тільки директора підприємства та одночасно невеликій сумі податку на прибуток за рік, усього 48 грн. Останню декларацію з податку на додану вартість ПП "Шеду" подало за вересень 2011 року, в якій задекларовано податкових зобов'язань - 1 014 839 грн.; податкового кредиту - 1 008 601 грн.; а сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет - 6 238 грн. В декларації з ПДВ за вересень 2011 року ПП "Шеду" зазначає 67 покупців товарів, робіт, послуг, в той же час основним продавцем є ПП "Таврія Пак", м. Херсон, (сума ПДВ 992897 грн.), яке має ознаки фіктивності.

ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від ДПІ у м. Херсоні отримано акт від 22.11.2011 року №67/15-2/35329385 про результати проведення зустрічної звірки ПП "Таврія-Пак" (код ЄДРПОУ 35329385) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень 2011, за результатами якого встановлено: за юридичною адресою м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 15, офіс 409, посадових осіб ПП "Таврія Пак" встановлено не було, директор ТОВ "Гордне Брідж", де знаходиться офіс ПП, ОСОБА_5 повідомила, що 28.09.2011р. уклала договір про оренду приміщення з директором ПП "Таврія Пак" ОСОБА_6, проте після укладання договору ніколи службових осіб підприємства ПП "Таврія Пак" не бачила. Під час огляду орендованого ПП "Таврія Пак" приміщення податковою службою встановлено, що відсутні жодні ознаки діяльності підприємства (вивіски з назвою підприємства та розкладом роботи). Під час бесіди з співробітниками, які займають сусідні офіси встановлено, що за цією адресою вони нікого вже давно не бачили. Гр-н ОСОБА_6 обіймав посаду директора на ПП "Таврія Пак" до 28.09.2011, але відмовився давати будь-які пояснення щодо діяльності підприємства, документообігу, механізму укладання договорів з постачальниками/покупцями, заповнення і подання звітності до ДПІ, виду та стану рахунків відкритих в банківських установах, обставин укладання договорів на придбання та реалізацію ТМЦ, ким саме та за яких умов були підписані документи. Місцезнаходження наступного директора ПП "Таврія Пак" гр. ОСОБА_7 не встановлено у зв'язку з відсутністю реєстрації його за даними АДС ВГІРФО УМВС у Херсонській області.

За таких обставин суд погоджується з тим, що по ланцюгу постачання ПП "Таврія Пак" - ПП "Шеду" - ФОП ОСОБА_3 відсутнє реальне здійснення фінансово-господарської діяльності внаслідок відсутності трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, які необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Свідок ОСОБА_9 (директор ПП "Шеду" в період здійснення господарських відносин з позивачем) в судовому засіданні 15.07.13 підтвердив знаходження підприємства в м. Херсоні, адреса ПП є місцем проживання його сім'ї, не заперечував фактів поставки товарів. Разом з тим, жодного документа у колишнього директора, які б стосувались господарської діяльності ПП, не має, передані новому власнику. Його свідчення носять загальний характер, не конкретизовано, що і як придбавалось, яким транспортом доставлялось.

Що стосується висновків податкової інспекції про нікчемність правочину між позивачем та ПП "Шеду" в акті перевірки, то суд зазначає, що це є припущеннями ревізора-інспектора ДПС, який проводив перевірку. Посадовим особам ДПС не надано право визначати дійсність договорів в залежності від наявності у сторін договору основних фондів, приміщень, чисельності персоналу, наявності транспорту або інших підстав. Цей висновок не має для позивача юридичних наслідків, акт перевірки оцінюється судом у сукупності з іншими доказами по справі. Правочини між позивачем та його постачальниками є оспорюваними, тобто, є правомірними, поки їх недійсність не буде встановлена судом.

Разом з тим, наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. У разі встановлення факту протиправних дій платника податків, невизнання судами недійсними правочинів не є перешкодою для відмови у задоволенні позову.

Що стосується помилкової, на думку позивача, видачі податкових накладних таким контрагентам, як ПП "Пресс-центр", ПП "Котломонтажналадка-Інвест", то суд приймає до уваги, що останні задіяли отримані податкові накладні позивача для формування податкового кредиту, задекларований ними податковий кредит не кореспондується з податковими зобов'язаннями позивача, що суперечить суті податку на додану вартість та механізму його нарахування. Крім того, до перевірки позивач не вчиняв ніяких дій щодо усунення цих помилок, хоч мав достатньо часу, податкові накладні були видані ще в 2010 році.

Заниження податкового зобов'язання по такому покупцю як ТОВ "Радуга Таврії", відбулось внаслідок того, що ФОП ОСОБА_3 документував продаж ТОВ товару, придбаного у ПП "Шеду". Крім того, позивач не обґрунтував наявності господарської мети та доцільності продажу товарів ТОВ "Радуга Таврії", директором якого є ОСОБА_3

Що стосується факту завищення податкового кредиту по таким постачальникам як ТОВ "Володимир-В", ФОП ОСОБА_4, ПП "Консалтингова фірма "БЕТА", суд погоджується з висновками податкової інспекції з урахуванням того, що контрагенти не задекларували податкові зобов'язання, позивач, крім податкових накладних, ніяких інших первинних документів до перевірки не надав. Податковий кредит позивача не кореспондувався з податковими зобов'язаннями його постачальників, оскільки декларації по податку на додану вартість за спірний період не відображали однакові суми ПДВ за наслідками проведених між суб'єктами господарювання операцій, що є необхідною умовою для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям. Відображення сум ПДВ по операціям з купівлі-продажу товарів, робіт (послуг) мають містити ідентичні показники в податковій звітності задля підтвердження факту реального здійснення господарських операцій, уникаючи ти самим порушень вимог податкового законодавства задля отримання податкової вигоди.

ПП "Консалтингова фірма "Бета" (директор ОСОБА_9) була майже єдиним постачальником робіт та товарів за декларацією позивача по ПДВ грудня 2010 року, надані суду накладні на поставку позивачу піску, щебеню, цементу, акти на роботи по переукладці газопроводу не є достатніми доказами реальності операцій, у зв'язку з відсутністю доказів використання придбаних ТМЦ у господарській діяльності, договору та кошторису на виконання робіт. Акти здачі - приймання робіт (послуги з сертифікації) не відповідають вимогам, які пред'являються до первинних бухгалтерських документів, вони містять тільки загальну вартість робіт, не вказано переліку та найменування робіт, їх ціну за одиницю робіт, трудомісткість, відсутні відомості про кількісний обсяг послуг та залежність розміру цих послуг від будь-яких факторів. Мету придбання позивачем цих робіт та використання в господарській діяльності неможливо встановити з актів виконаних робіт. Отже, наявність лише актів виконаних робіт та податкових накладних не може бути беззаперечним доказом проведення самої господарської операції. Інші докази, на підставі яких можна було б зробити висновок про реальність виконання зазначених операцій, у справі відсутні, так само, як відсутнє посилання позивача на наявність таких доказів.

В даному спорі про необґрунтованість формування позивачем податкового кредиту свідчать підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин, як-то :

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Позивач придбавав ТМЦ у осіб, які податкова інспекція не має можливості перевірити з метою виявлення безтоварних операцій, коли угоди між транзитними підприємствами відбуваються лише на папері, а насправді фактичне виконання здійснюється від іншого постачальника або взагалі не здійснюється. Відповідні суми ПДВ не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених документів або сплати грошових коштів.

Позивач є суб'єктом господарювання, повинен бути обізнаним з порядком укладання договорів та складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, вживати заходи запобігання будування схем ухилення від сплати податків за його участі.

За таких обставин, суд вважає правомірними дії ДПІ по збільшенню зобов'язання по податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень.

В задоволенні позовних вимог відмовляється. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Відмовити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 в задоволенні позову про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 05.04.13 № 0001851702, № 0001841702.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 жовтня 2013 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1