Рішення

від 23.03.2009 по справі 34-20-13/159-07-4056

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34-20-13/159-07-4056

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" березня 2009 р.Справа  № 34-20-13/159-07-4056

за позовом  Державного підприємства „Укрспецобладнання”       

до відповідача  Малого приватного підприємства "Украгент"    

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області;   Міністерства транспорту та зв'язку України

про стягнення на суму 30909,97грн.

                                                                                                                          Суддя Фаєр Ю.Г.

В судовому засіданні приймали участь представники

від позивача: не з'явилися;  

від відповідача: Єфремов А.А., діючий на підставі довіреності від 07.01.09р.;

від Регіонального відділення ФДМ України по Одеській області: Скріпа К.І., діюча на підставі довіреності №5 від 08.01.09р.;

від Міністерства транспорту та зв'язку України: не з'явилися;  

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державне підприємство „Укрспецобладнання” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Малого приватного підприємства „Украгент” про стягнення збитків у вигляді вартості витрат, пов'язаних з вивозом та знищенням вантажу в сумі 30909,97грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.05.07р. порушено провадження у справі №13/159-07-4056.

07.06.07р. рішенням господарського суду Одеської області по справі №13/159-07-4056 у позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.07р. рішення господарського суду Одеської області від 07.06.07р. скасовано, позов Державного підприємства „Укрспецобладнання” задоволено, стягнуто з Малого приватного підприємства "Украгент" збитки в сумі 30909,97грн, державне мито 309,10грн., та витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 118грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.11.07р. рішення господарського суду Одеської області від 07.06.07р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.07р. у справі №13/159-07-4056 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області, розгляд якої доручено судді Щавинській Ю.М.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.12.07р. суддя Щавинська Ю.М. прийняла справу №13/159-07-4056 до свого провадження з присвоєнням справі №20-13/159-07-4056.

При новому розгляді справи ТОВ „Контейнерний термінал „Юсеком” подано клопотання про здійснення правонаступництва шляхом заміни позивача ДП „Укрспецобладнання” його правонаступником ТОВ „Контейнерний термінал „Юсеком”. Зазначене клопотання було мотивоване припиненням діяльності позивача шляхом реорганізації через приєднання до орендаря ТОВ „Контейнерний термінал „Юсеком”, з яким Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області 14.09.2007р. було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу.

У задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено у зв'язку з недоведенням  факту припинення юридичної особи відповідно до ст.104 ЦК України, оскільки матеріали свідчать про наявність позивача у Єдиному державному реєстрі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.03.2008р. по справі №20-13/159-07-4056 позов задоволено повністю; стягнуто з МПП „Украгент” на користь ДП „Укрспецобладнання” збитки в сумі 30909,97грн., держмито у розмірі 309,10коп. та витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 118грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2008р. касаційну скаргу Малого приватного підприємства „Украгент” задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області від 03.03.2008р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2008р. у справі №20-13/159-07-4056 скасовано з передачею справи на новий розгляд до цього ж господарського суду в іншому складі суду, розгляд якої доручено судді Фаєр Ю.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.10.2008р. справа №34-20-13/159-07-4056 прийнята суддею Фаєр Ю.Г. до провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.11.2008р. залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Міністерство транспорту та зв'язку України.

За клопотанням сторін ухвалою господарського суду Одеської області від 17.12.2008р. строк розгляду справи продовжено по 29.01.09р. на підставі ч.4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.01.2009р. за клопотанням сторін та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача строк розгляду справи продовжено по 29.03.09р. в порядку ч.4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у поясненні, посилаючись на те, що підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності. Відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення є підставою для звільнення особи від відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Крім того, відповідач зазначає, що з його боку не було здійснено порушень умов договору зберігання на митному ліцензійному складі №УК-1/2003 та на погляд відповідача, відсутні будь-які підстави для задоволення позову та відшкодування витрат, пов'язаних із знищенням вантажу, який належить ПП „Мушкан”.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області надало суду пояснення вих№10-11-07720 від 24.12.2008р. (вх№26777 від 26.12.2008р.), в якому зазначило, що предметом спору є договірні відносини, що виникли внаслідок господарської діяльності підприємства та на які регіональне відділення не уповноважено впливати.

Міністерство транспорту та зв'язку України позовні вимоги підтримує, письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог суду не надало.

Згідно довідки відділу державних реєстраторів Одеської міської ради від 23.03.09р. Приватне підприємство „МУШКАН” (65091, м.Одеса, вул.Разумовського, буд. 5, кв.7; код 32178771) відсутнє в ЄДР.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників судового процесу, суд встановив.

20.02.2003р. між Державним підприємством „Укрспецобладнання” (виконавець) та Малим приватним підприємством "Украгент" (експедитор) укладено договір №УК-1/2003 зберігання на митному ліцензійному складі, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався на підставі заявки експедитора та при наявності вільної площі на митному ліцензійному складі (МЛС) прийняти на зберігання вантаж, поставлений експедитором на МЛС за адресою: м.Іллічівськ, вул.Транспортна, 17 склад №1 та забезпечити його зберігання.

Зобов'язання сторін за цим договором передбачені розділом другим даного договору, а порядок розрахунків та відповідальність сторін, розділом третім та четвертим договору.

Додатком №1 до цього договору встановлені тарифи на послуги виконавця.

Додатком №2 від 19.02.2004р. та доповненнями №3 від 19.02.2005р. та №4 від 30.12.2005р. до вказаного договору продовжувався строк дії договору щорічно та встановлений до 29.12.2006р.

05.05.2003р. між приватним підприємством „Мушкан” та малим приватним підприємством "Украгент" укладено договір №60 на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажних перевезень, згідно умов якого сторони здійснюють співробітництво у галузі транспортно-експедиторського обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України, країн СНД та в міжнародному сполученні, а також надання супутніх послуг на умовах цього договору.

Як вбачається із матеріалів справи, рейсом 30.03.2003р. за коносаментом MSCUMU 315232 від 24.02.2003р., згідно інвойсу №SP/01/02-03 від 07.02.03р. в контейнері TPHU6286746 до Ілічівського морського торгівельного порту на т/х „MSC Biscay” на адресу ПП „Мушкан” (65091 м. Одеса вул. Розумовські, 5 к.7) із Індії надійшов вантаж зубної пасти „Sparkle” у кількості 14220кг. (790картонних коробів).

Згідно довіреності №б/н від 07.02.2003р. адміністрація ПП „Мушкан” доручила експедиторській компанії „Украгент” здійснити всі необхідні дії, пов'язані із внутрішньопортовим експедируванням в порту Іллічівськ, отриманням та подальшою доставкою до місця призначення вищезазначеного вантажу.

06.05.2003р. на адресу Державного підприємства „Укрспецобладнання” надійшов лист МПП „Украгент” (вх№744), в якому останній просив розмістити на митному ліцензійному складі вантаж ПП „Мушкан” 20-ти тоні контейнерів зубної пасти та крему для гоління із оформленням вантажу в митному режимі ІМ-74.

Згідно наряду №24/995 від 06.05.2003р. контейнер №ТРНU6286746 опломбований пломбою №496021/319234, автотранспортом МПП „Украгент” доставлений для зберігання на митному ліцензійному складі ДП „Укрспецобладнання”.

20.08.2004р. в результаті проведення Центральною санітарно-епідеміологічною станцією на водному транспорті експертизи зубної пасти „Sparkle” у кількості 1422кг (790 картонних коробів) нетто, яка надійшла у Іллічівський морський торгівельний порт на т/х „MSC Biscay” рейс 30.03.2003р. з Індії у контейнері №ТРНU6286746 за коносаментом MSCUMU 315232 від 21.02.2003р. на адресу ПП „Мушкан”, було виявлено перевищення вмісту МАФАМ, фактично 30000 КОЕ/г, при допустимому рівні не більше - 1000 КОЕ/г.

За результатами цієї перевірки 20.08.2004р. Головним державним санітарним лікарем водного транспорту України винесена постанова №58 про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства, а саме ст.16 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994р. та ДОСТ 7983-82.

30.08.2004р. прокурором м. Іллічівська внесено припис начальнику Чорноморської регіональної митниці про усунення порушень санітарного законодавства з вимогою прийняття негайних заходів щодо усунення порушень закону, для чого не проводити митне оформлення вказаної продукції.

Листом від 20.12.2005р. вих№ГПУСО/СЭ/1146 Державне підприємство „Укрспецобладнання” звернулося до МЧП «Украгент», яким повідомило про те, що 28.05.2006р. закінчується термін зберігання вантажу (зубної пасти), розміщеного на митному ліцензійному складі по митній декларації №50004/3/012888 від 28.05.2003р., у зв'язку з чим просило прийняти заходи стосовно розпорядження зазначеним вантажем у відповідності з вимогами чинного законодавства та знайти можливість вивезення вантажу зі складу до закінчення трьохрічного строку зберігання.

06.03.2006р. Одеською митницею проведений огляд територій і приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де перебувають або можуть перебувати товари й транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено законом на митні органи.

За результатами перевірки складського приміщення митного ліцензійного складу ДП „Укрспецобладнання” Одеською митницею складено акт про продовження зберігатися на складі товару (зубної пасти „Sparkle”), розміщеного у режимі митного складу за ВМД 50004/3/011127 від 08.05.2003р., термін придатності якої вичерпано у січні 2006р.

Листом від 29.03.2006р. вих№21/28-05/2559 Одеська митниця звернулася до ДП „Укрспецобладнання” з вимогою повідомити митницю про здійснення заходів щодо випуску зі складу зазначеного вище товару (вивезення за межі митної території України, знищення під контролем митного органу тощо) у термін до 29.04.2006р. та попередженням про те, що у разі невиконання у встановлений термін вказаних вимог, на підставі пункту 8.2(б) Положення про експлуатацію та відкриття митних ліцензійних складів, затвердженого наказом Держмитслужби України від 31.12.96р. №592 (зі змінами та доп.), дія ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу ДП „Укрспецобладнання” від 14.05.2001р. № 50000/054СВ-00644 буде тимчасово зупинена на термін до трьох місяців.

Листами від 05.04.2006р. вих№ГПУСО/Ю-166, від 16.05.2006р. вих№ГПУСО/Ю-219 позивач повторно звернувся до МПП „Украгент” з проханням вжити термінових заходів по вивезенню вантажу зі складу.

Листом від 10.05.06р. вих№21/28-05/3909 Одеська митниця проінформувала позивача про необхідність здійснення заходів щодо випуску зі складу зазначеного вище товару та попереджено про відповідальність за порушення митного законодавства.

Листом від 23.05.2006р. вих№054 МПП „Украгент” повідомило позивача, що з січня 2004р. не має можливості знайти представників ПП „Мушкан”, на адресу якого надійшов вантаж, але завірило ДП „Укрспецобладнання”, що ним негайно будуть прийняті усі можливі заходи по вивезенню та утилізації вантажу з дотриманням вимог Митного кодексу України.

Крім того, листом від 18.08.2006р. вих№115 МПП „Украгент” доповнило, що у зв'язку з неможливістю зв'язатися з представниками ПП „Мушкан” та нібито відсутністю останнього в ЄДР з 1995р., відповідач звернувся з листом до відправника вантажу –компанії „Sherus Pharma LTD” за роз'ясненням щодо вантажу. За наслідками телефонної розмови з відправником вантажу відповідачем отримано інструкції щодо повернення вантажу із України на адресу представництва відправника у Турції у режимі транзиту через МЛС. Проте, відповідач зазначив про відсутність будь-яких письмових документів та розпоряджень, необхідних для подальшого митного оформлення вантажу з метою відвантаження його на судно та відправки в порт Стамбул.

Листом від 22.08.2006р. вих№29/28-37/7566 Одеська митниця запропонувала ДП „Укрспецобладнання” з'явитися 23.08.06р. до ВМО №1 митного поста „Іллічівськ” Одеської митниці для надання пояснень та вирішення питання щодо складання протоколу про порушення митних правил за ст.346 Митного кодексу України, у зв'язку з тим, що на даний час вказаний товар знаходиться на МЛС та не заявлений до обраного митного режиму.

У відповідь на цей лист ДП „Укрспецобладнання” листом від 28.08.06р. вих№ДПУСО/СЭ/387 повідомило Одеську митницю про те, що воно не є власником товару зубної пасти „Sparkle” і не може розпоряджатися даним товаром на свій розсуд, відповідальними юридичними особами по даній проблемі є власник товару ПП „Мушкан” і МПП „Украгент” у рамках законодавства України, а саме, згідно ст.6 Закону України „Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції”, власник продукції зобов'язаний вилучити з обігу неякісну та небезпечну продукцію, привести її, при можливості, у відповідність з вимогами відповідних нормативно-правових актів і нормативних документів або забезпечити переробку, утилізацію чи знищення такої продукції у порядку, передбаченому цим Законом.

Крім того, зазначеним листом позивач звернувся до Одеської митниці з проханням переглянути позицію щодо застосування санкцій до ДП „Укрспецобладнання” та прийняти заходів до власника товару і експедитора.

Листом вих№ГПУСО/СЭ від 31.08.2006р. ДП „Укрспецобладнання” звернулося до відповідача по справі з проханням терміново надати письмову згоду на утилізацію товару під митним контролем.

У відповідь на даний лист відповідач листом вих№122 від 31.08.2006р. повідомив ДП „Укрспецобладнання”, що відповідно до договору на транспортно-експедиторське обслуговування, укладеного між МПП „Украгент” та ПП „Мушкан”, відповідач лише виконував умови цього договору, а саме, здійснював портове експедування вантажу та надавав послуги по зберіганню цього вантажу на МЛС. Крім того, відповідач зазначив, що надати згоду на утилізацію залишку вантажу, який надійшов на адресу ПП „Мушкан” неможливо у зв'язку з тим, що він не має ніякого відношення до вказаного вантажу (право власності, розпорядження). Також, МПП „Украгент” зазначив, що відповідно до чинного законодавства України, до митного очищення товару право власності на вантаж належить лише відправнику вантажу , а саме індійській компанії „Sherus Pharma LTD”.

Наказом Одеської митниці №530 від 23.08.2006р. „Про призупинення дії ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу” призупинена дія ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу ДП „Укрспецобладнання” від 14.05.01р. №50000/054СВ-00644 на термін з 28.08.2006р. по 28.11.2006р.

На виконання даного наказу ДП „Укрспецобладнання” уклало договір №0609/ТЛС від 04.09.2006р. з ТОВ „Грін-Порт” на знищення неякісної продукції -  партії зубної пасти „Sparkle” загальною вагою 12320кг.

05.09.2006р. позивач звернувся до Одеської митниці із заявою про видачу дозволу на застосування митного режиму знищення або руйнування, після отримання якого, здійснив митне оформлення товарів у зазначений режим, сплативши митні платежі та збори на суму 6189,97грн.

Вартість робіт по знищенню товарів, передбачена додатком №1 до договору, яка становить 23654,4грн., сплачена ДП „Укрспецобладнання” згідно наявних банківських та податкових документів в повному обсязі.

13.10.2006р., на виконання договору №0609/ТЛС від 04.09.2006р., ТОВ „Грін-Порт” прийняла від ДП „Укрспецобладнання” партію неякісної продукції (зубної пасти „Sparkle”) загальною вагою 12320кг для знищення на Комплексі високотемпературного знищення відходів Ін-50.4, про що свідчить Акт прийняття для знищення партії неякісної продукції.

16.10.2006р. проведено знищення (руйнування) товарів, заявлених у митний режим знищення або руйнування за ВМД №500040000/6/038463 від 11.10.06р., а саме зубної пасти „Sparkle” у кількості 616коробів (88704 туба вагою 12320кг), про що свідчить Акт №500040000/6/0386463 про знищення (руйнування) товарів та Акт виконаних робіт №870 від 17.10.2006р.

Посилаючись на відмову МПП „Украгент” сплатити рахунок №429/ск від 03.11.2006р. в сумі 30909,97грн., ДП „Укрспецобладнання” звернулося до суду із позовом до Малого приватного підприємства „Украгент” про стягнення збитків у вигляді вартості витрат, пов'язаних з вивозом та знищенням вантажу в сумі 30909,97грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст.526, 629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За невиконання зобов'язань за договором ст.611 Цивільного кодексу України та ст.224 Господарського кодексу України передбачена цивільно-правова відповідальність особи, що порушила зобов'язання, зокрема у вигляді відшкодування збитків.

За ст.614 Цивільного кодексу України підставою відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка порушила зобов'язання, якщо інше на встановлено договором або законом.

За приписами ст.22 Цивільного кодексу України під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.2 ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачаться, що об'єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Згідно до ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності у майбутньому.

Водночас оскільки спірний вантаж знаходився на Митному-ліцензійному складі то до спірних правовідносин слід застосувати приписи Митного кодексу України.

Відповідно до ст.214 Митного кодексу України вантаж не може перевищувати термін зберігання на митному складу більш як три роки. Товари, ввезені із-за меж митної території України, що зберігаються у режимі митного складу, до закінчення строків зберігання, установлених частинами першою та другою цієї статті, повинні бути задекларовані власником або уповноваженою ним особою до іншого митного режиму.

Згідно ст.171 цього кодексу вантаж, що зберігається підприємствами на складах митних органів чи під митним контролем, можуть бути видані їм лише після митного оформлення. Товари можуть бути видані лише власнику або особі, до якої протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними.

Враховуючи вищезазначені приписи, а також нез'явлення власника вантажу, ПП «Мушкан», не набуття відповідачем права власності на зазначений вантаж, у відповідача не було правових підстав змінювати митний режим товару, вивезти його за межи митного складу. Доказів в обґрунтування наявності правочностей у відповідача на вчинення цих дій позивач суду всупереч вимог ст.33 ГПК України не надав.

Поряд з цим, ст.172 Митного кодексу України запроваджено, що товари, що зберігаються під митним контролем та за якими власник не звернувся до закінчення строку зберігання, підлягає реалізації, про що відповідний орган повідомляє власника.

Оскільки товар згідно висновку Санітарно-Епідеміологічної станції зіпсувався, відповідно до нього застосовується митний режим згідно ст.ст.243-245 Митного кодексу України.

Так, зокрема відповідно до ст.243 Митного кодексу України знищення або руйнування - митний режим,  відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання  до товарів, що знищуються або руйнуються. Знищення або руйнування товарів допускається з письмового дозволу митного органу, який надається за умови наявності дозволів інших органів державної влади, що здійснюють відповідно до їхньої компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон України. Такий дозвіл митним органом не видається, якщо знищення товарів може завдати істотної шкоди навколишньому природному середовищу, а також в інших випадках, що визначаються спеціально уповноваженим центральним органом  виконавчої  влади  в галузі митної справи спільно з іншими органами державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів  через  митний кордон України.

У відповідності до приписів ст.244 цього кодексу знищення або руйнування товарів здійснюється за рахунок їх власника чи іншої заінтересованої особи.

При цьому відповідно п.4 Заключних положень Порядку застосування митного режиму знищення або руйнування до товарів, які знаходяться під митним режимом, затвердженого наказом Державної митної служби України від 24.12.2003р. за №905 (зі змінами та доп.) митні органи не несуть фінансової відповідальності у випадках, якщо товар підпадає під режим «знищення або руйнування».

Проте позивачем не доведено суду на підставі належних та допустимих доказів, що відповідачем подавалася заявка на знищення вантажу, що відповідачем надавалася згода на знищення вантажу у відповідності до ст.214 Митного кодексу України, тобто позивачем не доведено що відповідач є заінтересованою особою для покладення на нього відповідальності за понесені позивачем в сумі 30909,97грн. витрати з вивозу та знищення вантажу, власником якого був ПП „Мушкан”.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не є власником товару і не було уповноважено власником на розпорядження товаром, що свідчить про відсутність у відповідача відповідних повноважень на переведення товару до іншого митного режиму, визначеного ст.243 Митного кодексу України, а відтак відповідач не є відповідальним за порушення строку зберігання товару на митному ліцензійному складі, що свідчить й про відсутність порушення останнім умов договору зберігання на митному ліцензійному складі №УК-1/2003.

Натомість позивач як заінтересована особою, маючи законі підстави визначені ст.243 Митного кодексу України здійснив знищення товару - неякісної продукції - партії зубної пасти „Sparkle” загальною вагою 12320кг, для запобігання завдання істотної шкоди здоров'ю людей, а також поновлення дії ліцензії на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу ДП „Укрспецобладнання”, зупиненої наказом Одеської митниці №530 від 23.08.2006р., а відтак, понесені позивачем витрати в результаті знищення є прямими витрати ДП „Укрспецобладнання”.

Враховуючи вищевикладене, заявлені позивачем вимоги про стягнення з Малого приватного підприємства "Украгент" збитків у вигляді вартості витрат, пов'язаних з вивозом та знищенням вантажу в сумі 30909,97грн. не підлягають задоволенню.

На підставі зазначеного, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.У позові відмовити.  

   Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя