Справа № 308/14071/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
22.10.2013 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі: головуючого - судді Данко В.Й.,
при секретарі Павлюх Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервоод» про стягнення заборгованості по заробітній платі при звільнені працівника, компенсації у розмірі середньої заробітної плати за весь час затримки по день фактичного розрахунку та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервоод» про стягнення заборгованості по заробітній платі при звільнені працівника, компенсації у розмірі середньої заробітної плати за весь час затримки по день фактичного розрахунку та моральної шкоди. Мотивуючи свої вказує на те, що 01.06.2011 року по 27.06.2012 року ОСОБА_1 перебувала з ТОВ «Інтервоод» у трудових відносинах, а саме працювала на посаді головного бухгалтера. При звільненні позивачки з роботи на підставі наказу №19 від 27.06.2012 року в якості остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату за період березень - червень 2012 року в загальній сумі 10842,18грн., в тому числі компенсацію за 26 календарних днів невикористаної щорічної відпустки в сумі 2355,34грн. Після всіх обов’язакових відрахувань ТОВ «Інтервоод» при звільненні повинно було виплатити ОСОБА_1 суму 8884,08грн., яка на сьогоднішній день не виплачена. Оскільки відповідач не виплатив належну позивачці зарплату при звільненні, вважає, що з відповідача також слід стягнути середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. У зв’язку з цим, просить суд задовольнити позов та винести рішення, яким стягнути з ТОВ «Інтервоод» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату при звільненні в розмірі 8884,08грн., середню заробітку плату за період затримки виплати кінцевого розрахунку при звільненні за період з 27.06.2012 року по 12.08.2013 року в розмірі 25636,97грн., моральну шкоду в розмірі 10000грн., судові витрати покласти на відповідача.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнила позовні вимоги. Пояснила, що розмір середньої заробітної плати за період затримки виплати кінцевого розрахунку при звільненні за період із 27.06.2012 року по 21.10.2013 року становить 30166,47грн. А тому просила суд винести рішення, яким стягнути з ТОВ «Інтервоод» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату при звільненні в розмірі 8884,08грн., середню заробітку плату за період затримки виплати кінцевого розрахунку при звільненні за період з 27.06.2012 року по 21.10.2013 року в розмірі 30166,47грн., моральну шкоду в розмірі 10000грн., судові витрати покласти на відповідача. Дану справу просила розглянути у відсутності представника відповідача. Проти проведення заочного розгляду справи не заперечила.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився повторно, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, а тому суд приходить до переконання про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача згідно вимог ст.74, ч. 4 ст. 169 ЦПК, ч. 1 ст. 224 ЦПК України та ухвалює заочне рішення.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим та підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
По справі встановлено, що Наказом від 01.06.2011 року №6 ОСОБА_1 прийнята на роботу ТОВ «Інтервоод» на посаду головного бухгалтера з 01.06.2011 року.
Наказом від 27.06.2012 року №19 ОСОБА_1 була звільнена з роботи за власник бажанням з 27.06.2012 року (ст. 38 КЗпП України).
За приписами ст.21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 43 Конституції України кожен має право на заробітну плату. Згідно ч. 7 ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. В даному випадку днем звільнення ОСОБА_1 є 27.06.2012 року.
Однак судом встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 з роботи на підставі наказу №19 від 27.06.2012 року в якості остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату за період березень - червень 2012 року в загальній сумі 10842,18грн., в тому числі компенсацію за 26 календарних днів невикористаної щорічної відпустки в сумі 2355,34грн.
Однак, як вбачається з наявного в матеріалах справи листа №05-12/61 від 14.08.2012 року Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, після всіх обов’язакових відрахувань ТОВ «Інтервоод» при звільненні повинно було виплатити ОСОБА_1 суму 8884,08грн., яка на сьогоднішній день не виплачена.
Відповідно до ч.5 п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року N13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.
Згідно ст. 117 КЗпП України, якою регулюється питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Судом встановлено, що такий розрахунок в день звільнення ОСОБА_1 не проводився. У зв’язку з чим, очевидним є і той факт, що день фактичного розрахунку теж не настав.
Як зазначає Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у своєму рішенні від 16.01.2008 року «Про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, витрат на правову допомогу» вимога позивача щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідає нормам діючого законодавства, а саме положенню ст. 117 КЗпП України.
У відповідності до наданого позивачки розрахунку цього заробітку, розмір останнього за період з 27.06.2012 року по 21.10.2013 року становить 30166,47грн.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.99 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Окрім того, судом встановлено, що такими діями з боку відповідача ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, яка полягає в стресовому стані позивачки, пов’язаним невиплатою заробітної плати, що поставило її та її родину в скрутне матеріальне становище.
У відповідності до п.3 ч.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000грн. підлягає частковому задоволенню та встановлює її розмір в сумі 2000грн.
На підставі наведеного, суд визнає, що позовні вимоги у даній справі є повністю обґрунтованими та доведеними, а відтак з ТОВ «Інтервоод» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 8884,18грн. та середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, розрахованого за період з 27.06.2012 року по 21.10.2013 року в розмірі 30166,47грн., а також моральну шкоду в розмірі 2000грн.
Керуючись ст.ст. 3, 79, 119, 218, 228, 367 ЦПК України, ст.ст. 47, 94, 95, 97, 115, 116, 117, 232, 233, 235, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 21, 24, 33 Закону України «Про оплату праці», ч.5 п.25, п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року N13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервоод» про стягнення заборгованості по заробітній платі при звільнені працівника, компенсації у розмірі середньої заробітної плати за весь час затримки по день фактичного розрахунку та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервоод» (код за ЄДРПОУ 37493627), що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Швабська, 64-а на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1 невиплачену заробітку плату при звільненні в розмірі 8884/вісім тисяч вісімсот вісімдесят чотири/грн. 08коп., середню заробітку плату за період затримки виплати кінцевого розрахунку при звільненні за весь час затримки за період з 27.06.2012 року по 21.10.2013 року в розмірі 30166/тридцять тисяч сто шістдесят шість/грн. 47коп., а також моральну шкоду в розмірі 2000/дві тисячі/грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервоод» (код за ЄДРПОУ 37493627), що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Швабська, 64-а на користь держави судовий збір в розмірі 490/чотириста дев’яносто/грн. 50коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів до апеляційного суду і набере законної сили в разі неподання такої в установлений строк.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: ОСОБА_2
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2013 |
Оприлюднено | 20.01.2014 |
Номер документу | 34648214 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Данко В. Й.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні