Рішення

від 22.10.2013 по справі 923/1235/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 р. Справа № 923/1235/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергос" в особі Ліквідаційної комісії з припинення цього господарського товариства, м. Берислав Херсонської області

про зобов'язання визнати грошові вимоги та включити до реєстру кредиторів

за участю представників сторін:

від позивача - Богонос В.А., уповн. представник, довіреність № 21 від 17.09.2013р.;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна компанія" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергос", в особі Ліквідаційної комісії з припинення цього господарського товариства (відповідач), про зобов'язання вказаної ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги позивача до відповідача у загальному розмірі 1 497 433,12 грн. та включити ці грошові вимоги позивача до проміжного ліквідаційного балансу відповідача.

Складовими зазначеної суми грошових вимог є 1 321 030,34 грн. заборгованості з оплати товару позивача, з урахуванням відсотків за користування товарним кредитом (15% річних), 7 383,29 грн. річних (3 %), 36 916,46 грн. пені та 132 103,03 грн. штрафу. В обґрунтування позовних вимог стверджується про виникнення у відповідача вказаної заборгованості, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № ПНП-0164 від 19.01.2012р. поставки насіння на умовах товарного кредиту, а також, про ухилення ліквідаційної комісії з припинення відповідача від розгляду письмової заяви позивача про визнання грошових вимог позивача до відповідача у загальному розмірі 1 497 433,12 грн., яку позивач надіслав на адресу відповідача у встановлений учасниками відповідача строк для заявлення кредиторами відповідача своїх вимог.

Ухвалу суду від 12.09.2013р. про порушення справи та ухвалу суду від 03.10.2013р. про відкладення розгляду справи на 22.10.2013р. відповідачеві надіслано поштою, відповідно до ст. 64 ГПК України, за зареєстрованим на час розгляду даної справи місцезнаходженням відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, згідно витягу на відповідача з цього реєстру (а.с.82-84). Першу з цих ухвал надіслано рекомендованим листом з повідомленням, іншу - рекомендованим листом. Обидва вказані листи повернулися до суду, без вручення відповідачу, з довідками відділення поштового зв'язку (ф.20), у яких причиною невручення листів відповідачу вказано: "за зазначеною адресою відсутній", та долучені судом до матеріалів справи (а.с.45-48, 86-88). За таких обставин, згідно з п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", із змінами та доповненнями, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 22.10.2013р., як і у засідання 03.10.2013р., не прибув. Відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву та витребуваних від відповідача судом документів. Про причини вказаного відповідач суду не повідомив.

Від сторін не надходило заяв або клопотань щодо судового засідання 22.10.2013р.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Суд не визнавав обов'язковою явку представників сторін в судове засідання 22.10.2013р. Неявка представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/1235/13. Розгляд справи за відсутності представника відповідача, якого належним чином повідомлено про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 22.10.2013р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд, -

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна компанія" (надалі - позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергос" (надалі - відповідач) уклали 19.01.2012р. між собою договір № ПНП-0164 поставки насіння на умовах товарного кредиту (надалі - договір). Відповідно до п.1.1. договору позивач (постачальник за договором) зобов'язався передати у власність відповідачу (покупцю за договором) насіння сільськогосподарських культур врожаю 2011 року (надалі - товар), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей товар в сумі, строки та на умовах договору. Згідно з п. 1.2. договору найменування товару, його кількість, номенклатура, асортимент, ціна одиниці товару та загальна вартість товару, строк та базис поставки, а також, інші умови поставки, визначаються сторонами договору у додатках (специфікаціях) до договору, які є невід'ємними складовими договору. Згідно з п. 1.3. договору товар за якістю має відповідати вимогам відповідних державних стандартів. Відповідно до п. 1.4. договору поставка товару здійснюється на умовах EXW франко-склад позивача (відповідно до Інкотермс 2010), місцезнаходження якого вказано у специфікації до договору. Згідно з п. 1.5. договору датою переходу права власності на товар до відповідача є дата передачі товару, яка вказана у видатковій накладній.

Відповідно до п.2.1. договору поставка товару здійснюється на умовах відстрочення платежу строком на 12 (дванадцять) місяців, облік якого розпочинається з моменту передачі товару. Згідно з п. 2.2. договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок позивача. При цьому, відповідач зобов'язаний сплатити 100 % від загальної вартості товару та нараховані відсотки за користування товарним кредитом з дня поставки, який вказано у видатковій накладній, шляхом перерахування на поточний рахунок позивача грошових коштів у вказаний у специфікаціях до договору строк. Відповідно до п.1.4. договору загальна вартість товару, щодо поставки якого укладений договір, складає 1 189 640,00 грн., в тому числі, 889 640,00 грн. (без ПДВ) згідно специфікації № 1 до договору та 300 000,00 грн. (без ПДВ) згідно специфікації № 2 до договору. Згідно з п. 2.5. договору за право користування товарним кредитом за договором відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві відсотки, що розраховуються за кожен день відстрочення з моменту поставки товару до дати фактичної оплати, яка має бути підтверджена банківською випискою позивача, із розрахунку 15 % річних (для розрахунку приймається фактична кількість календарних днів у році - 365 днів). Згідно з п.1.7. договору загальна вартість товару, який поставка якого здійснюється на умовах договору, визначається сторонами виходячи з усіх укладених додатків (специфікацій) до договору. Відповідно до п. 5.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Підписавши специфікацію № 1 від 19.01.2012р. до договору позивач та відповідач домовилися між собою про поставку позивачем відповідачеві насіння соняшнику ПР63А90 у кількості 920 мішків, загальною вартістю 889 640,00 грн. (з ПДВ), зі строком поставки до 30.03.2012р. (по готовності насіння), на умовах поставки франко-склад позивача, з місцезнаходженням Харківська обл., м. Богодухів, а також про оплату 100 % вартості цього товару у строк до 20.03.2013р. Також, згідно з цією специфікацією позивач та відповідач узгодили, що сума відсотків за товарний кредит, що розрахована за період з 20.03.2012р. по 20.03.2013р. - 365 днів, згідно п. 2.5. договору складає 133 446,00 грн., а загальна вартість товару, поставка якого здійснюється за даною специфікацією, з урахуванням відсотків за товарний кредит, становить 1 023 086,00 грн.

Підписавши специфікацію № 2 від 19.01.2012р. до договору позивач та відповідач домовилися між собою про поставку позивачем відповідачеві насіння ячменю у кількості 100 мішків, загальною вартістю 300 000,00 грн. (з ПДВ), зі строком поставки до 30.03.2012р. (по готовності насіння), на умовах поставки франко-склад позивача, з місцезнаходженням Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Відродження, а також про оплату 100 % вартості цього товару у строк до 20.03.2013р. Також, згідно з цією специфікацією позивач та відповідач узгодили, що сума відсотків за товарний кредит, що розрахована за період з 20.03.2012р. по 20.03.2013р. - 365 днів, згідно п. 2.5. договору складає 45 000,00 грн., а загальна вартість товару, поставка якого здійснюється за даною специфікацією, з урахуванням відсотків за товарний кредит, становить 345 000,00 грн.

За текстами вказаних специфікацій мають місце по дві описки у зазначенні дати договору до якого укладено ці специфікації, а також, у даті складання кожної з цих специфікацій: вказано, "19.01.2011.", замість правильного "19.01.2012р." Разом з тим, за текстом специфікацій, неодноразово, вказано й правильну дату укладення договору, а саме, 19.01.2012р. При зазначенні за текстом вказаних специфікацій реквізитів договору у всіх випадках вказано номер договору № ПНП-0164, якій відповідає номеру укладеного між позивачем та відповідачем 19.01.2012р. договору № ПНП-0164 поставки насіння на умовах товарного кредиту. Саме виходячи з цього, суд й дійшов висновку про помилковість дати "19.01.2011." та про правильність дати "19.01.2012р." з двох дат, які зазначено у цих специфікація як дати укладання договору - складовими якого є дані специфікації.

На виконання умов договору позивач передав відповідачеві товар, насіння ячменю та соняшнику, загальною вартістю 1 153 840,04 грн. (з ПДВ), на підставі видаткових накладних № 488 від 01.04.2012р. на суму 79 200,00 грн. (з ПДВ), № 492 від 02.04.2012р. на суму 889 640,04 грн. (з ПДВ), № 416 від 06.04.2012р. на суму 185 000,00 грн. (з ПДВ), згідно з довіреностями відповідача від 12.03.2012р. № 159, від 26.03.2012р. № 161 та від 05.04.2012р. № 163. Ці видаткові накладні підписано уповноваженими представниками відповідача та скріплені печаткою відповідача без будь-яких зауважень та заперечень. Доказів іншого під час розгляду даної справи відповідачем не надано.

У встановлений договором строк, до 20.03.2013р., а також, до теперішнього часу відповідач не здійснив повну або часткову оплату вказаного отриманого від позивача на підставі договору товару. Доказів іншого під час розгляду даної справи відповідачем не надано.

За текстом позовної заяви вказано про те, що сума нарахованих позивачем відповідачеві відсотків за користування товарним кредитом з дати поставки товару по 20.03.2013р., включно, дати, в яку відповідач повинен був здійснити повний розрахунок за товар на умовах договору, складає 167 190,30 грн.

З метою перевірки правильності розрахунку вказаної суми відсотків за користування товарним кредитом на умовах договору судом здійснено власний розрахунок таких відсотків, за результатами якого встановлено наступне.

За видатковою накладною № 488 від 01.04.2012р. відповідачеві був переданий товар вартістю 79 200,00 грн. (з ПДВ). Розмір відсотків за користування товарним кредитом у розмірі вартості цього товару з дати його передачі відповідачу 01.04.2012р. (згідно дати вказаної накладної) по 20.03.2013р., включно, або за період часу тривалістю 354 дні складає 11 521,97 грн.

11 521,97 грн. = ((79 200,00 грн. х 354 дні х 15 % ) / 100 % ) / 365 днів

За видатковою накладною № 492 від 02.04.2012р. відповідачеві був переданий товар вартістю 889 640,04 грн. (з ПДВ). Розмір відсотків за користування товарним кредитом у розмірі вартості цього товару з дати його передачі відповідачу 02.04.2012р. (згідно дати вказаної накладної) по 20.03.2013р., включно, або за період часу тривалістю 353 дні складає 129 058,74 грн.

129 058,74 грн. = ((889 640,04 грн. х 353 дні х 15 % ) / 100 % ) / 365 днів

За видатковою накладною № 416 від 06.04.2012р.відповідачеві був переданий товар вартістю 185 000,00 грн. (з ПДВ). Розмір відсотків за користування товарним кредитом у розмірі вартості цього товару з дати його передачі відповідачу 06.04.2012р. (згідно дати вказаної накладної) по 20.03.2013р., включно, або за період часу тривалістю 350 днів складає 26 533,56 грн.

26 609,59 грн. = ((185 000,00 грн. х 350 днів х 15 % ) / 100 % ) / 365 днів

Загальна сума вказаних відсотків за користування товарним кредитом становить 167 190,30 грн.

167 190,30 грн. = 11 521,97 грн. + 129 058,74 грн. + 26 609,59 грн.

Таким чином, виходячи з умов договору правомірним та фактично обґрунтованим є нарахування відповідачеві 167 190,30 грн. відсотків за користування товарним кредитом на умовах даного договору за період з 01.04.2012р. по 20.03.2013р., включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 6 цієї ж статті до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі - продажу. Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Згідно з ст. 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит, зокрема, з відстроченням платежу. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Наявність у відповідача заборгованості перед позивачем з оплати 1 321 030,34 грн. вартості товару, який відповідач отримав від позивача на підставі договору, з урахуванням відсотків за товарний кредит, з яких, 1 153 840,04 грн., безпосередньо, вартості товару та 167 190,30 грн. відсотків за користування товарним кредитом, підтверджується такими первинними документами, як, безпосередньо, договір, з специфікаціями № 1 та № 2 до договору, видаткові накладні № 488 від 01.04.2012р., № 492 від 02.04.2012р., № 416 від 06.04.2012р. та довіреності відповідача від 12.03.2012р. № 159, від 26.03.2012р. № 161 та від 05.04.2012р. № 163.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду будь-яких заперечень щодо наявності у відповідача вказаної, у розмірі 1 321 030,34 грн., заборгованості за договором перед позивачем. Також, відповідач не надав суду доказів повної або часткової сплати вказаної заборгованості

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язанний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з ч. 2 цієї ж статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно з ч. 3 цієї ж статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно з ст. 3 цього ж Закону розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2. договору відповідач несе відповідальність за прострочення оплати товару, в вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діятиме на відповідний момент, від суми простроченого платежу. Якщо порушення умов оплати, відповідно до умов договору, буде перевищувати 3 (три) банківські дні, відповідач додатково сплачує на користь позивача штраф в розмірі 10 % (десять відсотків) від суми простроченого платежу.

За неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором позивачем нараховано відповідачеві річні (3 %) у сумі 7 383,29 грн., пеня у сумі 36 916,46 грн. та штраф у сумі 132 103,03 грн.

Нарахування позивачем відповідачеві за неналежне виконання останнім зобов'язань за договором річних (3 %) у сумі 7 383,29 грн. за період часу з 21.03.2013р. по 27.05.2013р., тривалістю 68 днів, є правомірним та фактично обґрунтованим. Зокрема, нарахування позивачем відповідачеві вказаної суми річних відповідає приписам ч. 2 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 625 Цивільного кодексу України, не суперечить умовам договору та здійснено у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором. Розрахунок вказаних річних (а.с.40) судом перевірений та встановлено, що він є правильним.

Під час розгляду даної справи відповідач не надав будь-яких заперечень щодо правильності розрахунку розміру річних (3 %) у сумі 7 383,29 грн., а також, доказів повної або часткової сплати вказаної суми річних.

Нарахування позивачем відповідачеві за неналежне виконання останнім зобов'язань за договором пені у сумі 36 916,46 грн. за період часу з 21.03.2013р. по 27.05.2013р., тривалістю 68 днів, є правомірним та фактично обґрунтованим. Зокрема, нарахування позивачем відповідачеві вказаної суми пені відповідає приписам ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 549 Цивільного кодексу України, здійснено позивачем відповідно до п. 7.2. договору та у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором. Розрахунок вказаної пені (а.с.40) судом перевірений та встановлено, що він є правильним.

Під час розгляду даної справи відповідач не надав будь-яких заперечень щодо правильності розрахунку розміру пені у сумі 36 916,46 грн., а також, доказів повної або часткової сплати вказаної суми пені.

Нарахування позивачем відповідачеві за неналежне виконання останнім зобов'язань за договором штрафу у сумі 132 103,03 грн. є правомірним та фактично обґрунтованим. Зокрема, нарахування позивачем відповідачеві вказаної суми штрафу відповідає приписам ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 549 Цивільного кодексу України, здійснено позивачем відповідно до п. 7.2. договору та у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором.

До 20.03.2013р - це встановлений договором строк для оплати відповідачем товару, який отримано ним від позивача на підставі договору. З 21.03.2013р. відповідач є таким, що прострочив перед позивачем виконання зобов'язання з оплати вказаного товару. Станом на час розгляду даної справи (жовтень 2013 року) оплату цього товару відповідач не здійснив. Тобто, прострочення строку платежу явно перевищує 3 (три) банківські дні, що є фактичною підставою для нарахування зазначеного штрафу. Розрахунок штрафу (а.с.40) судом перевірений та встановлено, що він є правильним.

Визнаючи правомірним нарахування відповідачу як штрафу, так і пені, за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання суд враховує, що чинне законодавство України не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам ст. 61 Конституції України ("Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення"), оскільки згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій. Тобто, пеня та штраф не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір штрафних санкцій.

Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором, з урахуванням штрафних санкцій, становить на час розгляду даної справи 1 497 433,12 грн., з яких 1 321 030,34 грн. - вартість товару, з урахуванням відсотків за товарний кредит, 7383,29 грн. - річні (3%), 36 916,46 грн. - пеня, 132 103,03 грн. - штраф.

З витягу на відповідача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.82-84) слідує, що засновниками відповідача прийняте рішення про припинення відповідача та визначено 17.07.2013р. строком для заявлення кредиторами своїх вимог до відповідача. У цьому ж витязі вказано, що головою комісії з припинення відповідача (ліквідаційної комісії відповідача) є Черненко Аліна Романівна.

10.07.2013р. позивачем вручено особисто вказаній особі (Черненко А.Р.), під розпис, заяву від 27.05.2013 р. вих.№27/05/13-03 під назвою "Заява з вимогами до боржника" (а.с.20-22), яка адресовано голові ліквідаційній комісії з припинення відповідача - Черненко А.Р. та містить у собі вимоги визнати позивача кредитором відповідача на суму 1 497 433,12 грн., включити кредиторські вимоги позивача у сумі 1 497 433,12 грн. до проміжного ліквідаційного балансу та повідомити про прийняте рішення письмово в передбачений законодавством України строк. Вимоги вказаної заяви обґрунтовано за її текстом твердженнями про неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань за договором, копію якого, разом з копіями видаткових накладних позивача № 488 від 01.04.2012р., № 492 від 02.04.2012р., № 416 від 06.04.2012р. та довіреностей відповідача від 12.03.2012р. № 159, від 26.03.2012р. № 161 та від 05.04.2012р. № 163 додано до заяви.

Додатково, копію цієї ж заяви позивача, заяви від 27.05.2013 р. вих. .№ 27/05/13-03, разом з додатками до неї, було надіслано відповідачу поштою 15.07.2013р. рекомендованим листом з повідомленням та вручено 19.07.2013р. особисто Черненко А.Р., що слідує з повідомлення підприємства поштового зв'язку про вручення вказаного листа. Вказане відповідачем під час розгляду даної справи не заперечується.

Станом на дату подання позивачем до суду позовної заяви, за якою розпочато провадження у даній справі, а також, на час розгляду даної справи позивач не отримав від відповідача будь-якої відповіді на свою заяву від 27.05.2013р. вих. № 27/05/13-03.

Відповідно до ч. 1 та ч. 7 ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ними органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках передбачених цих Кодексом, - за рішенням суду; скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру; суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності; такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Господарського кодексу України та ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно з ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України при відмові ліквідаційної комісії задовольнити вимоги кредитора або ухиленні ліквідаційної комісії від розгляду цих вимог, кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду з позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Відповідно до ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результати розгляду цих вимог. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся з вимогою до відповідача та з позовною заявою до суду у встановлений законом строк.

Вимогу позивача отримано відповідачем, в особі голови ліквідаційній комісії з припинення відповідача, 10.07.2013р. У зв'язку з цим, встановлений ч.6 ст.105 Цивільного кодексу України 30-ти денний строк для розгляду та прийняття рішення за такою вимогою сплинув 08.08.2013р. За вказаних обставин, останнім днем з встановленого ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України місячного строку для звернення позивача до суду з відповідною заявою було 08.09.2013р. Позовну заяву відправлено поштою до суду 06.09.2013р.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється у повному обсязі, у зв'язку із цим судовий збір у сумі 1 147,00 грн. у повному обсязі має бути покладено на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна компанія" (місцезнаходження - 04050, м.Київ, вул. Мельникова, буд.12; ідент. код ЄДР - 37469662) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергос" (місцезнаходження - 74300, Херсонська обл., м. Берислав, вул. Луначарського, буд. 5 ; ідент. код ЄДР - 31550794) у загальній сумі 1 497 433 (один мільйон чотириста дев'яносто сім тисяч чотириста тридцять три) грн. 12 коп ., зі сплати заборгованості, з урахуванням штрафних санкцій, за договором № ПНП-0164 поставки насіння на умовах товарного кредиту від 19.01.2012р., з яких 1 321 030 (один мільйон триста двадцять одна тисяча тридцять) грн. 34 коп . заборгованості з оплати товару, з урахуванням відсотків за користування товарним кредитом, 7 383 (сім тисяч триста вісімдесят три) грн. 29 коп . в якості річних (3 %), 36 916 (тридцять шість тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. 46 коп. пені, 132 103 (сто тридцять дві тисячі сто три) грн. 03 коп. штрафу.

3. Ліквідаційній комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергос" (місцезнаходження - 74300, Херсонська обл., м. Берислав, вул. Луначарського, буд. 5 ; ідент. код ЄДР - 31550794), в особі голови ліквідаційній комісії з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергос", визнати кредитором Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна компанія" (місцезнаходження - 04050, м.Київ, вул.Мельникова, буд.12; ідент. код ЄДР - 37469662) із загальною сумою вимог 1497433 (один мільйон чотириста дев'яносто сім тисяч чотириста тридцять три) грн. 12 коп ., з яких заборгованість з оплати товару, з урахуванням відсотків за користування товарним кредитом, у сумі 1 321 030 (один мільйон триста двадцять одна тисяча тридцять) грн. 34 коп ., річні (3 %) у сумі 7 383 (сім тисяч триста вісімдесят три) грн. 29 коп ., пеня у сумі 36 916 (тридцять шість тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. 46 коп. та штраф у сумі 132 103 (сто тридцять дві тисячі сто три) грн. 03 коп. та включити ці вимоги до реєстру кредиторів та проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергос".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергос" (місцезнаходження - 74300, Херсонська обл., м. Берислав, вул. Луначарського, буд. 5 ; ідент. код ЄДР - 31550794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна компанія" (місцезнаходження - 04050, м.Київ, вул. Мельникова, буд.12; ідент. код ЄДР - 37469662) 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. компенсації по сплаті судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.11.2013р.

Суддя К.В. Соловйов