Рішення

від 04.11.2013 по справі 924/1218/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" листопада 2013 р.Справа № 924/1218/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінгспор" м. Великі Мости Сокальського району Львівської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

про стягнення 84 256,97 грн., в тому числі 27 005,44 грн. - основного боргу, 57 251,53 грн. - пені

Представники сторін: не з'явилися

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 84 256,97 грн., в тому числі 27 005,44 грн. - основного боргу, 57 251,53 грн. - пені.

В обґрунтування позову зазначає, що 22.03.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено дистрибуторську угоду №20, згідно якої позивач продає, а відповідач купує абразивні матеріали на умовах, визначених угодою. На підставі угоди та згідно видаткової накладної №51790837 від 09.08.2012р. відповідач отримав від позивача у власність абразивну продукцію на загальну суму 37 679,24 грн. Відповідач 12.12.2012р. повернула частину товару, загальною вартістю 10 673,80 грн. На момент пред'явлення позову заборгованість відповідача становить 27005,44 грн. В зв'язку з простроченням виконання зобов'язання, позивач відповідно до п.10.2 дистрибуторської угоди № 20 від 22.03.2010р. нарахував відповідачу 57 251,53 грн. пені.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав. Судом враховується, що відповідно до ст. 64 ГПК України із змінами, внесеними згідно Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010р. №2453-VІ, які вступили в дію 30.07.2010р., ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином. Аналогічна позиція викладена в п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвали суду від 24.09.2013р., 07.10.2013р. та 21.10.2013р. надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте, повноважних представників в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень по суті позовних вимог не подав.

Тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено:

Згідно видаткової накладної № 51790837 від 09.08.2012р., позивач передав, а відповідач отримав абразивні матеріали на загальну суму 37679,24 грн., що підтверджується підписом відповідача на накладній, скріпленим печаткою.

12.12.2012р. відповідач повернула позивачу частину товару, загальною вартістю 10 673,80 грн. згідно накладних про повернення № 98 від 12.12.2012р. та № 99 від 12.12.2012р., що не заперечується позивачем.

Вартість отриманого та неоплаченого товару складає 27005,44 грн.

В зв'язку з несплатою коштів за отриманий товар, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення заборгованості та пені за прострочення оплати, яку нарахував відповідно до п. 10.2 дистрибуторської угоди № 20 від 22.03.2010р.

На підтвердження позовних вимог позивачем подано в матеріали справи дистрибуторську угоду № 20 від 22.03.2010р. та додатки № 1-4 до неї, які укладені між ТОВ "Клінгспор" та ФОП ОСОБА_2, а також додаток від 01.06.2012р. до дистрибуторської угоди № 11 від 31.12.2010р., укладений між позивачем та відповідачем.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що підставою для стягнення заборгованості та пені позивач зазначає неналежне виконання відповідачем обов'язку по оплаті отриманого згідно дистрибуторської угоди № 20 від 22.03.2010р. товару за видатковою накладною № 51790837 від 09.08.2012р. І саме дистрибуторська угода № 20 від 22.03.2010р. та вказана видаткова накладна, на думку позивача, є підставою для стягнення вартості неоплаченого відповідачем товару та пені.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п. п. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 206 ЦК України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу. Так, позивач передав відповідачу товар (абразивні матеріали), а останній зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму.

Наявна в матеріалах справи видаткова накладна № 51790837 від 09.08.2012р. свідчить про отримання відповідачем товару на загальну суму 37679,24 грн.

Судом встановлено, що відповідач повернула позивачу частину товару, загальною вартістю 10 673,80 грн., що підтверджується накладними про повернення № 98 від 12.12.2012р., № 99 від 12.12.2012р. та не заперечується позивачем.

Вартість неоплаченого товару складає 27005,44 грн.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Пунктом 1 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п.3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не подано в матеріали справи доказів оплати заборгованості, що є предметом позову, а також не спростовано факту отримання товару.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 27005,44 грн. основного боргу обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

При цьому судом не приймаються до уваги положення дистрибуторської угоди № 20 від 22.03.2010р., на яку посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог, оскільки остання була укладена позивачем з ФОП ОСОБА_2, а не з відповідачем по справі.

Згідно з ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 57251,53 грн. відповідно до п. 10.2 дистрибуторської угоди № 20 від 22.03.2010р.

Судом встановлено, що дана угода була укладена позивачем із ФОП ОСОБА_2. Тому її положення не можуть бути підставою для стягнення пені із відповідача.

За таких обставин у стягненні 57 251,53 грн. пені слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (32,05%).

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінгспор" м. Великі Мости Сокальського району Львівської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Хмельницький про стягнення 84 256,97 грн., в тому числі 27 005,44 грн. - основного боргу, 57251,53 грн. - пені задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінгспор" (юридична адреса: Львівська обл., Сокальський р-н, м. Великі Мости, вул. Львівська, 2б, поштова адреса: м.Львів, пр-т В.Чорновола, 63/208, код 35749131) 27 005,44 грн. (двадцять сім тисяч п'ять гривень 44 коп.) основного боргу, 551,42 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 42 коп.) судового збору.

Видати наказ.

У стягненні 57251,53 грн. пені відмовити.

Повне рішення складено 07.11.2013р.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи;

2 - позивачу (79058, м.Львів, пр-т В.Чорновола, 63, офіс 208) - рекомендованим;

3 - відповідачу (АДРЕСА_1) - рекомендованим.