5020-5/686
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"06" квітня 2009 р. справа № 5020-5/686
до Приватного підприємства „Монтажбудсервіс” (99006 м. Севастополь, вул. Готська, 34);
про стягнення заборгованості в розмірі 200000,00 грн.
Суддя Євдокімов І.В.
Представники сторін:
Позивач - Єзерська Оксана Володимирівна, представник, довіреність № б/н від 16.02.2009 ТОВ "Будівельна компанія Форум Крим";
Відповідач - Андреєва Марина Євгенівна, представник довіреність № б/н від 22.01.2009 ПП "МонтажБудСервіс";
Суть спору:
Позивач, ТОВ „Будівельна компанія Форум Крим”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Монтажбудсервіс”, про стягнення заборгованості за договором підряду № 1/7-08 від 07.03.2008 в розмірі 200000,00 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо виконання робіт за договором.
Позивач, також, звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.
Підстав для забезпечення позову суд не вбачає, так як позивач недотримався вимог ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що свої зобов'язання за договором він виконав в повному обсязі.
Відповідачем заявлено клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для визначення обсягу виконаних робіт.
Відповідач проти призначення експертизи заперечує на підставі відсутності потреби у спеціальних знаннях для встановлювання фактичних даних, які входять до предмету доказування.
Суд відмовив з задоволенні вказаного клопотання на підставі того, що відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/424 від 11.11.1998 „Про деякі питання практики призначення судової експертизи” судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, тобто у випадку коли висновок експерту не можуть замінити інші засоби доказування.
Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд, -
ВСТАНОВИВ:
07.03.2008 між позивачем (Замовник) та відповідачем (Підрядник) був укладений договір підряду № 1/7-08.
Відповідно до умов даного договору відповідач зобов'язався виконати роботи по реконструкції будівлі ВАТ „Побутрадіотехніка” розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Рєпіна, 19, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.
Загальна вартість робіт за договором складає 315178,80 грн., (договірна ціна (а.с. 16-17).
Відповідач зобов'язався виконати свої зобов'язання з договором протягом 214 календарних днів з моменту початку робіт. (п. 3.2 договору).
Згідно з п. 3.1.2 договору, початок робіт –протягом 3-х днів з моменту надходження авансу на розрахункових рахунок Підрядника.
На виконання умов договору позивач платіжним дорученням № 247 від 26.03.2008 перерахував на рахунок відповідача грошову суму в розмірі 200000,00 грн. (а.с. 19).
Проте, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, не приступив до виконання робіт протягом 3-х днів з моменту отримання авансу, тобто з 29.03.2008.
Зобов'язання по фінансуванню робіт позивачем виконувались належним чином, та своєчасно, але робота відповідачем проведена не була, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 200000,00 грн.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Твердження відповідача про те, що у період з 29.03.2008 по 18.04.2008 на виконання умов договору ним були придбані будівельні матеріали та виконанні будівельні роботи на загальну суму 239000,00 грн., судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.
По-перше, відповідач не надав суду документів, які підтверджують факт придбання матеріалів та акт прийому-передачі матеріалів позивачу.
По-друге, відповідно до п. 4.5.2 договору, Підрядник до 25-го числа кожного місяця письмово погоджує з Замовником специфікацію будівельних матеріалів, які постачаються на об'єкт протягом наступного місяця Замовником, їх вартість та строки поставки. Проте, Замовник та Підрядник не узгоджували специфікації, вартість матеріалів, тощо. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач не міг придбати матеріали, не погодив з позивачем специфікацію.
Також, відповідач вказує на те, що 22.04.2008 ним були направлені на адресу позивача акти виконаних робіт, акти прийому-передачі будівельних матеріалів, оригінали та копії накладних на будівельні матеріали.
Але, по твердженню позивача він не отримував вищезгадані матеріали.
Також, відповідач не надав суду доказів відправлення наказних документів позивачу.
Згідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Лист позивача № п-73 від 18.04.2008 не підтверджує факт виконання відповідачем робіт за договором. Даним листом позивач повідомив про необхідність виконання робіт тільки після письмового підтвердження на роботи.
Листом № П-113 від 23.05.2008 позивач відмовився від договору та звернувся до відповідача з вимогою про повернення авансу в розмірі 200000,00 грн.
Згідно зі ст. 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 3 статті 651 ЦК України, передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Також, суд відмовив відповідачу з задоволенні клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи на підставі того, що відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/424 від 11.11.1998 „Про деякі питання практики призначення судової експертизи” судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, тобто у випадку коли висновок експерту не можуть замінити інші засоби доказування.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми боргу обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 2000,00 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Монтажбудсервіс” (99006 м. Севастополь, вул. Готська, 34, код ЄДРПОУ 33727692, п/р 26001035801700 в СФ АКІБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія Форум Крим” (99014 м. Севастополь, Камишове шосе, 10, код ЄДРПОУ 34271848, п/р 26000300001306 в СФ АКБ „Форум”, МФО 384931) заборгованість в сумі 200000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2000,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.В. Євдокімов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
09.04.2009
Розсилка:
1. ТОВ „Будівельна компанія Форум Крим” (99014 м. Севастополь, Камишове шосе, 10)
2. ПП „Монтажбудсервіс” (99006 м. Севастополь, вул. Готська, 34);
3. Справа
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 06.04.2009 |
Оприлюднено | 05.05.2009 |
Номер документу | 3465350 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Євдокимов І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні