Рішення

від 19.03.2009 по справі 6/12-09-239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/12-09-239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2009 р.Справа  № 6/12-09-239

Позивач: Закрите акціонерне товариство "Виробниче об'єднання "КОНТІ"

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина"

про  стягнення 1351028 грн.    

          Суддя                              Демешин О. А.

Представники:

Від позивача: Кисельов В. С. –за довіреністю.

Від відповідача: Присяжнюк В. В. –за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:  Закрите акціонерне товариство „Виробниче об'єднання „Конті” (далі –позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім „Сонячна долина” (далі –відповідач) про стягнення штрафних санкцій за порушення виконання зобов'язань за Договором та збитків, завданих внаслідок його невиконання на загальну суму 1351028 грн.

          Відповідач позов не визнав у повному обсязі, з підстав зазначених у відзиві на позов           вх. суду № 95 від 05.02.2009 року.

          У судовому засіданні 05.03.2009 року оголошувалась перерва до 19.03.2009 року.

В С Т А Н О В И В:

06.02.2008 року між ЗАТ „ВО „КОНТІ” та ТОВ „ОТД „Сонячна долина” було укладено Договір № 301/14.2/8/В/4847, відповідно п. 1.1. якого відповідач (постачальник) зобов'язався в порядку та на умовах Договору передати у власність позивача (покупець) сировину для кондитерської промисловості (товар).

Відповідно до пункту 3.2. вказаного Договору позивач (покупець) зобов`язався здійснювати оплату по безготівковому розрахунку з використанням платіжних доручень на підставі Договору, шляхом перерахування попередньої оплати на поточний рахунок відповідача (постачальника) в розмірі 100% за кожну поставку.

Асортимент, кількість та період постачання були визначені Сторонами в таблиці до пункту 1.1. Договору, а ціни на весь період дії Договору  - у пункті 1.2. договору.

07.02.2008 року Сторони уклали Додаткову угоду № 1 до вказаного Договору, відповідно якої пункт 1.1. Договору доповнили абзацом про можливість щомісячних обсягів поставки товару.

У випадку зміни щомісячного обсягу товару, сторони повинні були вказувати конкретну кількість товару у Специфікації. Кількість товару, вказаного в Специфікації вважалась остаточною кількістю, яку відповідач повинен передати, а позивач прийняти та оплатити у визначений місяць поставки. Якщо Специфікацією щомісячний обсяг не змінювався, то вважалось, що відповідач зобов'язується передати, а позивач прийняти та оплатити ту кількість товару, що вказано у даному пункті Договору.

Позивач ґрунтує свої позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій за порушення виконання зобов'язань за Договором та збитків, завданих внаслідок його невиконання, всього у сумі 1 351 028 грн. посилаючись на  порушення відповідачем  строків поставки товару узгоджених сторонами в Специфікаціях до договору та у п.1.1 Договору.

Відповідно до пункту 5.4 Договору у випадку порушення строків передачі товару відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 1 (один) % від суми не поставленого товару за кожний день прострочення за кожне виявлене порушення.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. № 2988/11.4./453 від 21.10.2008 року з вимогою сплатити штрафні санкції за порушення строків передачі товару. Але відповідач у відповіді на претензію вих. № 778 від 12.11.2008 року вимоги позивача не визнав та відмовився в добровільному порядку сплатити позивачу суму нарахованих штрафних санкцій.

Згідно до пункту 5.9 Договору нарахування штрафних санкцій, передбачених даним Договором, припиняється в момент фактичного виконання зобов'язання у натурі. При цьому, згідно з п.5.11 Договору, сплата збитків та неустойки не звільняє винну сторону від виконання зобов'язань в повному обсязі по даному договору, якщо договором не встановлено інше.

Відповідно до п.7.1 Договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими на то особами і діє по 31.07.2008 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків за даним договором. Оскільки Відповідачем зобов'язання з поставки товару, що був недопоставлений у період з березня 2008 року по червень 2008 року (включно) у строки, встановлені у Специфікаціях №1 - №4, так і не були виконані до 31.07.2008 року, Позивач з 01.08.2008 року втратив інтерес з подальшого виконання Відповідачем зобов'язання з поставки недопоставленого їм товару, оскільки починаючи з серпня 2008 року закупівля такого товару здійснювалось ним у іншого постачальника.

Таким чином, на Підставі пунктів 5.4, 5.9 Договору позивач нарахував відповідачу штраф за період з 01.05.2008 р. по 31.07.2008 р. у розмірі 1 % від суми не поставленого товару за кожний день прострочення, сума якого складає 1 297 632,00 (один мільйон двісті дев'яносто сім тисяч шістсот тридцять дві грн. 00 коп.) (розрахунок додається).

Після того, як позивач отримав від відповідача лист за № 418 від 09.07.2008 р. про неможливість виконання відповідачем поставки товару у липні 2008 року, позивачем, згідно до ч. З ст. 226 ГК України, були здійснені невідкладні заходи, щоб уникнути завдання збитків внаслідок простою чи зриву безперервного виробничого процесу.

Так, 11.07.2008 р. листом вих. № 1921-а/14.2 позивач звернувся з проханням на поставку аналогічної продукції до ТОВ «Агрокосм» саме в період з 14.07.2008 р. по 31.07.2008 р.,. тобто в період коли постачання товару, як вважає позивач,  повинно було здійснюватись відповідачем. Відповідно до п.1.2 Договору № 14 від 08.01.2008 р., між позивачем та ТОВ «Агрокосм»була підписана Специфікація № 5 від 12.07.2008 року на поставку товару, що не був поставлений відповідачем.

При цьому, позивач зазначає, що ТОВ «Агрокосм»була встановлена більш вища ціна на деякі позиції товару, з якою позивач вимушений був погодитися з огляду на необхідність уникнення збитків у більшому розмірі, які могли би виникнути внаслідок простою виробництва.

Товар за Специфікацією № 5 від 12.07.2008 року з урахуванням Додаткової угоди від 25.07.2008 року, був прийнятий позивачем у ТОВ «Агрокосм»окремими партіями на підставі видаткових накладних, а також оплачений позивачем у повному обсязі, що підтверджено  відповідними платіжними дорученнями.

Позивач посилається на ч.1 ст. 225 ГК України, відповідно якого до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання іншою стороною.

Таким чином, як стверджує позивач, наслідок необґрунтованого невиконання відповідачем зобов'язань з постачання товару у липні 2008 року, позивачем були понесені додаткові витрати на придбання необхідного для використання в безперервному виробничому процесі товару. Розмір таких додаткових витрат склав 64 200,00 грн. (шістдесят чотири тисячі грн. 00 коп.).

За розрахунками позивача відповідач внаслідок порушення зобов'язань з постачання товару за Договором зобов'язаний сплатити позивачу штрафні санкції, нараховані за період з 01.05.2008 р. по 31.07.2008 р.  у сумі 1 286 828,00 грн., а також збитки, які зазнав позивач, що складаються з суми додаткових витрат на придбання товару, не поставленого відповідачем у липні 2008 року в кількості, встановленої п.1.1 Договору, у розмірі 64 200,00 грн., а всього 1 351 028.00 грн.

          Відповідач, заперечуючи проти позову посилається на те, на протязі всього періоду, у якому відповідач прийняв на себе зобов'язання передавати у власність позивача товар, обумовлений Специфікаціями № 2 від 28.03.2008 року, № 3 від 23.04.2008 року та № 4 від 26.05.2008 року , позивач не виконував умови Договору , в частині здійснення 100% передоплати кожної одноразової поставки товару.

          Тобто, як вважає відповідач, з його боку порушення відповідного зобов'язання не відбувалось, а зміна строків поставки деяких партій товару було спричинена відсутністю оплати з боку позивача.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що  у задоволенні позову  слід відмовити, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Правові наслідки порушення зобов'язання, встановлені ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника ( в даному випадку –відповідача) не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (позивача).

Частиною 1, 2  ст. 613 ЦК України встановлено, що кредитор (позивач по справі)  вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник (відповідач по справі) не міг виконати свого обов'язку.

Якщо кредитор (позивач) не вчинив дії, до вчинення яких боржник (відповідач) не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України зазначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи наведені норми чинного Законодавства України та обставини справи, суд  вважає, що  вина відповідача у прострочені поставки товару відсутня, оскільки, відповідно умов Договору позивач мав здійснити 100% передплату за цей товар.

Тобто –у даному випадку мало місце прострочення кредитора, яке звільнює від відповідальності боржника  та відстрочує  виконання останнім зобов`язання на час прострочення кредитора, оскільки зазначення у специфікаціях термінів поставок –не змінювало умов договору щодо здійснення позивачем попередньої оплати за ці поставки.

На підставі викладеного в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Закритого акціонерного товариства „Виробниче об'єднання „Конті” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім „Сонячна долина” про стягнення 1351028 грн. штрафних санкцій та збитків –відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

                                                      Рішення підписано 24.03.2009р.

Суддя                                                                                       Демешин О.А.