Рішення

від 18.10.2013 по справі 459/74/13- ц

ЧЕРВОНОГРАДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 459/74/13- ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2013 року Червоноградський міський суд Львівської області складі:

головуючого - судді Новосада М.Д.

при секретарі Смолій О.Я.

за участю: позивача ОСОБА_1

представників відповідачів ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Червонограді, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Львіввугілля», ДП «Центрально-Західна Компанія «Вуглеторфреструктуризація», Ліквідаційної комісії ДП «Шахта «Бендюзька» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків внаслідок професійного захворювання,-

В С Т А Н О В И В :

10.01.2013 р. позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, мотивуючи тим, що з 03.12.1984 року по 10.04.1994 рік, він працював на шахті №2 «Великомостівська», з повним робочим днем під землею. Внаслідок тривалої роботи зі шкідливими умовами праці на шахті, погіршився стан його здоров»я, внаслідок чого він неодноразово звертався за медичною допомогою. Актом розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 від 06.06.1994 року встановлено, що профзахворювання виникло в результаті тривалого, багатократного контакту з вугільно-природнім шахтним пилом в концентраціях завищених вище значень ГДК.

Висновком Сокальської районної МСЕК від 27.06.1994 р. йому вперше встановлена III група інвалідності та 60% втрати професійної працездатності.

Висновком Сокальської МСЕК від 24.09.1996 р. йому змінено відсоток втрати професійної працездатності з 60 % на 50 %.

Подальшими переоглядами МСЕК, йому було підтверджено наявність профзахворювання та інвалідності.

11.09.2008 року висновком міжрайонної спеціалізованої профпатологічної МСЕК МСЕК йому безтерміново встановлено III групу інвалідності та 50 % втрати професійної працездатності.

Вважає, що йому було заподіяно моральну шкоду, оскільки, безстроково на 50% втратив працездатність внаслідок профзахворювання, що значно посилює його фізичні і моральні страждання, відчуває постійні незручності у повсякденному житті, змушений терпіти фізичні болі, що призвело до зміни ритму та порядку життя. Розмір моральної шкоди оцінює у 30000 грн. та просить такий стягнути з відповідачів.

Позивач в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, пояснив, що впродовж 1984 -1994 р.р. працював на шахті №2 «Великомостівська», яка згодом була переіменована на шахту «Бендюзька». 27.06.1994 року йому вперше встановлено ІІІ групу інвалідності та 60% втрати професійної працездатності. Подальшими переоглядами йому підтверджено наявність у нього професійного захворювання та інвалідності. Висновком МСЕК від11.09.2008 р. йому безтерміново встановлено ІІІ групу інвалідності та 50% втрати професійної працездатності. Протипоказана важка праця, та рекомендоване санітарно-курортне лікування. Через значну втрату працездатності суттєво змінився його спосіб життя, що негативно відобразилось на здоров’ї. Вважає, суму заявленої моральної шкоди обґрунтованою та просить позов задовольнити.

Представник відповідача ДП «Львіввугілля» - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, щодо задоволення позову заперечила, в обґрунтування яких повідомила, що наказом МПЕ України від 19.01.2006 р. було створено ДП «Шахта «Бендюзька» шляхом виділення із складу ДП «Львіввугілля» відокремленого підрозділу шахти «Бендюзька». Наказом Мінвуглепрому від 29.05.2006 р. було створено ліквідаційну комісію ДП «шахта «Бендюзька». Окрім цього замовником та виконавцем робіт з ліквідації шахти було визначено на Центрально-Західну компанію «Вуглеторфреструктуризація».

Також зазначила, що позивачем пропущений трьохмісячний термін звернення до суду передбачений КЗпП України. Крім цього, у наданих медичних документах немає покликання про отримання позивачем фізичних та душевних страждань внаслідок отриманого захворювання.

Представник ДП ЦЗК «Вуглеторфреструктуризація» - ОСОБА_4 в судовому засіданні позов заперечив, пояснив, що згідно статуту вони являються замовником і виконавцем робіт з ліквідації шахт. Окрім цього вони не були роботодавцем позивача, а тому обов’язок відшкодування моральної шкоди відсутній. Правонаступником ДП «Шахта «Бендюзька» є ліквідаційна комісія ДП «Шахта «Бендюзька», яка діє на даний час.

Представник ліквідаційної комісії ДП «шахта «Бендюзька» до суду не з’явився, не повідомив про причини неявки.

Заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що з впродовж 1984-1994 р.р. позивач працював на шахті №2 «Великомостівська», що стверджується копією трудової книжки виданою на його ім’я.

Внаслідок роботи зі шкідливими та тяжкими умовами праці, ОСОБА_1 отримав професійне захворювання.

Так, 06.06.1994 року комісією було складено акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння), та зроблено висновок про те, що професійне захворювання виникло в результаті тривалого, багатократного контакту з вугільно-природнім шахтним пилом в концентраціях завищених вище значень ГДК.

Висновком Сокальскьої МСЕК від 27.06.1994 р. позивачу вперше встановлено IIІ група інвалідності та 60 % втрати професійної працездатності по профзахворюванню.

Подальшим переоглядом Сокальської МСЕК від 24.09.1996 року позивачу зменшено відсоток втрати працездатності з 60% до 50 %.

Подальшими переоглядами МСЕК, позивачу підтверджено наявність професійного захворювання та інвалідності.

Актом міжрайонної профпатологічної МСЕК №880 від 11.09.2008 р. ОСОБА_1 безтерміново встановлено ІІІ групу інвалідності та 50% втрати працездатності, рекомендаввано санітарно-курортне лікування.

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року, діючого на час виниклих спірних правовідносин, відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв»язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого вважається страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно вимог п. 4 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров»я, пов»язаним з виконанням ним трудових обов»язків» затверджених Постановою КМУ від 23.06.1994 року №472 відшкодування шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров»я (потерпілому) складається з: виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності; виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам сім»ї та утриманцям померлого); компенсації витрат на медичну та соціальну допомогу (посилене харчування, протезування, сторонній догляд тощо). За наявності факту моральної шкоди потерпілому відшкодовується моральна шкода.

Пунктом 11 Постанови пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1997 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності.

Під моральною шкодою, згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 21.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", слід розуміти: втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Також, на підставі ч.1 п.9 вищезазначеної Постанови Пленуму ВСУ, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого- спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно ч.2 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 p., ушкодження здоров’я заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов’язків, незалежно від ступеня втрати працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що знайшли підтвердження обставини заподіяння позивачеві моральної шкоди, яка обумовлена моральним та фізичним стражданням з приводу ушкодження здоров'я, внаслідок професійного захворювання при виконанні своїх трудових обов'язків, в зв'язку з якими йому у 1994 р. було вперше встановлено ІІІ групу інвалідності та 60 % втрати професійної працездатності, а в 2008 р. встановлено 50 % втрати професійної працездатності та ІІІ групу інвалідності безтерміново. Він не має можливості повноцінно працювати а для організації свого життя доводиться докладати додаткові зусилля.

Суд не погоджується із твердженнями відповідачів про необхідність застосування тримісячного строку позовної давності, відповідно до ст. 233 КЗпП України виходячи із наступного.

До вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, дійсно застосовується тримісячний строк звернення до суду, однак до інших вимог про відшкодування моральної шкоди, як вимог, що випливають з порушення особистих немайнових прав, згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", строк позовної давності відповідно до норм ЦК Української РСР ( в редакції 1963 року ) - не застосовується.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди з ДП «Львіввугілля» та ДП «Центрально-Західна Компанія «Вуглеторфреструктуризація» суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач працював на шахті №2 «Великомостівська», яка згодом була перейменована на «Шахта» Бендюзька» ДП «Львіввугілля».

Наказом МПЕ України від 19.01.2006р. №30 "Про створення державного підприємства «Шахта "Бендюзька» створено Державне підприємство «Шахта «Бендюзька» (ДП «Шахта «Бендюзька») шляхом виділення із складу ДП «Львіввугілля» відокремленого підрозділу «Шахта «Бендюзька». Пунктом 6 даного наказу передбачено, що ДП «Шахта «Бендюзька» є правонаступником майнових прав та обов’язків Державного підприємства «Львіввугілля», пов’язаних з діяльністю його відокремленого підрозділу "Шахта "Бендюзька" згідно з розподільчим балансом.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію від 02.03.2006 р. № 591481 місцезнаходженням шахти є с. Бендюга, Сокальського району.

Наказом Мінвуглепрому від 29.05.2006р. № 305 " Про утворення ліквідаційної комісії та здійснення заходів з ліквідації ДП "Шахта "Бендюзька" було створено ліквідаційну комісію ДП "Шахта "Бендюзька".

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.08.2013 р., ліквідаційна комісія ДП "Шахта "Бендюзька" на даний час не ліквідована і перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 5.9 Наказу Мінвуглепрому від 29.05.2006р. № 305 " Про утворення ліквідаційної комісії та здійснення заходів з ліквідації ДП "Шахта "Бендюзька", ДП «Центрально-Західна Компанія «Вуглеторфреструктуризація» було призначено замовником і виконавцем робіт, передбачених проектом ліквідації ДП "Шахта "Бендюзька". Правонаступником прав та обов’язків ДП "Шахта "Бендюзька" останні не стали.

Враховуючи наведене, вимоги про стягнення моральної шкоди з ДП «Львіввугілля» та ДП «Центрально-Західна Компанія «Вуглеторфреструктуризація» до задоволення не підлягають.

Оцінюючи розмір моральної шкоди суд враховує загальний стаж роботи позивача на підземних роботах з шкідливими умовами праці, що склав 10 років 3 місяців. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлений його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Суд враховує і ту обставину, що ОСОБА_1 у 1994 р. вперше встановлено 60 % втрати працездатності у зв’язку із професійним захворюванням, а в 2008 році ступінь втрати працездатності встановлено в розмірі 50 % на безтерміново.

Відповідно до п.11 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків» затверджених постановою КМУ №472 від 23.06.1993 р., розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати незалежно від інших будь-яких виплат.

Беручи до уваги наведене, з врахуванням глибини моральних страждань, ступеня вини, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до переконання, що з відповідача в користь позивача слід стягнути 2 000 грн. моральної шкоди, так як вимоги про стягнення 30000 грн. моральної шкоди є завищені та належним чином не обґрунтовані.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України судові витрати суд покладає на відповідача ДП «Львіввугілля».

Керуючись ст. ст. 10, 30, 60, 209, 212 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ДП «Львіввугілля», ДП «Центрально-Західна Компанія «Вуглеторфреструктуризація», Ліквідаційної комісії ДП «Шахта «Бендюзька» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.

Стягнути з Ліквідаційної комісії ДП «Шахта «Бендюзька», ідентифікаційний код № 34105422 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прож. ІНФОРМАЦІЯ_2 2000 (дві тисячі) грн. відшкодування моральної шкоди спричиненої внаслідок професійного захворювання.

Стягнути, з Ліквідаційної комісії ДП «Шахта «Бендюзька» 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок - судового збору в дохід держави (одержувач - УДКСУ у м. Червонограді, код ЄДРПОУ - 37983843, банк одержувача -ГУДК у Львівській обл., МФО- 825014, рахунок № 31218206700019, код платежу -22030001).

В решті позовних вимог та у вимогах до ДП «Львіввугілля», ДП «Центрально-Західна Компанія «Вуглеторфреструктуризація» - відмовити.

Рішення вступає в законну силу через десять днів з дня його проголошення, якщо не буде подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Львівської області протягом 10-ти діб з часу проголошення рішення, а особами, які не були присутні під час його проголошення, протягом цього ж строку з дня отримання копії рішення.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя: М. Д. Новосад