Постанова

від 17.03.2009 по справі 1/19/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/19/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2009 р. 11:50

Справа №  1/19/09

м. Миколаїв

За позовом: Приватного підприємства  “Лі-Ка Плюс”.                     /54018,  м. Миколаїв, вул. Васляєва, 36, кв.16/До відповідача: Державна податкова інспекція у                             Ленінському районі  м. Миколаєва                            /54028,  м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1/1/Третя особа на боці відповідача без самостійних вимог на предмет спору:                                                                                                     Державна податкова адміністрація                                                                                                     у Миколаївській області.                                                                                                    /54009, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6/про: скасування рішення від 10.12.2008 року № 0003792303 про застосування штрафних санкцій у сумі 21 248, 75 грн. та скасування рішення від 10.12.2008 року № 0003802303/0 про застосування штрафних санкцій у сумі 140 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Сорогіна А.В.

Представники:

Від позивача: Дзицюк А.М., довіреність від 03.12.2008р.  

Від відповідача: Бойко О.В., довіреність від 08.01.2009р.

Від 3 особи: Томашевський О.О., довіреність від 08.01.2009р.

                     Долгошея Ю.Я., довіреність від 04.03.2009р.

          Позивач звернувся з позовом про скасування рішення від 10.12.2008 року № 0003792303 про застосування штрафних санкцій у сумі 21 248, 75 грн. та скасування рішення від 10.12.2008 року № 0003802303/0 про застосування штрафних санкцій у сумі 140 грн. Свої вимоги позивач мотивує незаконністю проведення перевірки  та невідповідністю фактичних обставин справи висновкам акту перевірки.

Відповідач  та третя особа вважають позов необґрунтованим, оскільки  планова перевірка здійснена відповідно до статті 15 та 16  Закону України “Про застосування реєстраторів  розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та повноважень, визначених Законом України “Про державну податкову службу в Україні”. Позивачем допущено порушення Закону України “Про застосування реєстраторів  розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”,   та  Закону  України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

          Розглянувши надані сторонами докази, заслухавши представників сторін у  судовому засідання,  свідка - суд

встановив :

          05.11.2008 року  третьою особою  здійснено планову перевірку позивача  щодо дотримання ним  встановленого порядку здійснення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій,   про що складено  акт (довідку) № 0347/14/00/23/32188910 (а.с.12-13).

На підставі акту перевірки відповідач направив позивачу  два рішення: від 10.12.2008 року № 0003792303   про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 21 248, 75 грн. за порушення пунктів 1, 13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та від 10.12.2008 року № 0003802303/0   про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 140 грн. за порушення статті 7 Закону  України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, які позивач просить  скасувати.

В акті від 06.11.2008  року   зазначено про порушення позивачем пункту 1 та 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”: не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій  та невидача  розрахункового документу на суму покупки.

Позивач не заперечує проти вказаного факту порушення. Оскільки вказані  обставини визнаються сторонами, у суду не виникає сумнівів щодо їх достовірності, то відповідно до пункту 3 статті 72 вони не підлягають доказуванню.

В акті перевірки також зазначено про порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”: не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення  розрахунків сумі  коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій. За даними перевірки невідповідність склала  4 229, 75 грн., яка визначена третьою особою наступним чином 4 614 грн. (готівка та місці проведення розрахунків) –20 грн. (сума покупки) –364, 25грн. (денний звіт) = 4 229, 75 грн.

Суд не погоджується з висновком акту перевірки щодо порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Поняття місця проведення розрахунків встановлено статтею 2  вказаного закону: місце проведення   розрахунків   -  це   місце,  де  здійснюються розрахунки із покупцем  за  продані  товари  (надані  послуги)  та зберігаються  отримані  за  реалізовані  товари  (надані  послуги) готівкові кошти.

Допитана в судовому засіданні свідок Голубенко О.М., яка працює продавцем даної господарської одиниці, пояснила, що на місці проведення розрахунків, а саме в грошовому ящику, який знаходиться біля касового апарату, було 364 грн. В приміщенні магазину знаходилась металева шафа, в якій зберігались кошти позивача, а саме  4 230 грн.  На вимогу осіб, які здійснювали перевірку,  металевий ящик було відчинено і всі кошти, які в ньому знаходились,  були враховані як кошти, що знаходились на місці проведення розрахунків.

Приймаючі до уваги пояснення свідка, наказ від 01.09.2008 року № 39 (а.с.19). суд вважає, що третьою особою  невірно визначено суму коштів, яка знаходилась на місці проведення розрахунків (не вказана сума коштів, яка знаходилась на місці проведення розрахунків  та сума коштів, що була в металевому ящику),  правопорушення відсутнє, отже відсутні підстави для застосування штрафної санкції в сумі 21 148, 75 грн., передбаченої  статтею 22 “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

В акті перевірки також зазначено, що позивач порушив  вимоги статті 7 Закону  України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, а саме про відсутність торгового патенту, який дає право на здійснення торгівельної діяльності з  01.11.2008 року. В судовому засіданні позивачем надано торговий патент, який дійсний з 01.11.2008 року (а.с.20). Разом з тим, позивачем не надано доказів, що на час перевірки вказаний патент був розміщений у відповідності з вимогами, встановленими статтею 7 вказаного вище закону. Відповідальність за порушення порядку використання торгового   патенту встановлена статтею 8 цього ж закону у вигляді штрафу у  розмірі  вартості  торгового патенту за один календарний місяць.

Разом з тим штрафні санкції за порушення вимог статті 7 Закону  України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” та пунктів 1 та 13  статті 3 “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” застосуванню не підлягають з огляду на наступне:

Стаття  19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи  діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Пункт 1 статті 8 та пункт 2 статті 11 Закону України “Про державну податку службу” надають право податковим органам  здійснювати контроль за додержанням порядку проведення  готівкових   розрахунків   за   товари   (послуги)   у встановленому  законом  порядку.

Стаття 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначає також, що  контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності  порядку  проведення  розрахунків  за товари (послуги), інших  вимог  цього  Закону здійснюють органи державної податкової служби України   шляхом  проведення  планових  або  позапланових перевірок згідно із законодавством України.

          Єдиним законом України, який визначає повноваження податкового органу, в тому числі і щодо проведення перевірок,  є Закон України “Про державну податку службу”.          Положення статей 11, 11-1, 11-2 Закону України “Про державну податку службу” регламентують порядок проведення планових та позапланових перевірок, пов'язаних з своєчасністю, достовірністю, повнотою  нарахування та сплати податків та зборів. При цьому статтею 11-1 вищевказаного Закону встановлено, що  позаплановими  перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень  податкових   органів,   визначених  Законом  України "Про застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій  у  сфері торгівлі,  громадського   харчування   та   послуг".

          Отже, з огляду на загальні принципи проведення перевірок податковими органами, що визначені в статтях 11, 11-1, 11-2 Закону України “Про державну податку службу”, перевірки суб'єктів господарювання   з питань дотримання ними  встановленого порядку проведення  готівкових   розрахунків   за   товари   (послуги) повинні проводитись з дотримання таких умов:

-          перевірка повинна бути позаплановою;

-          здійснюватись на підставі наказу керівника податкового органу;

-          надання до початку перевірки під розписку направлення  на перевірку,  копії            наказу керівника податкового органу про проведення позапланової  виїзної перевірки.

Як свідчать матеріали справи, пояснення представників сторін, проведення перевірки  третьою особою здійснено з порушенням встановлених норм чинного законодавства.

Відповідно направлень на перевірку від 04.11.2008 року (а.с.14-15) та плану проведення перевірок на листопад 2008 року (а.с.47) була проведена планова перевірка, що є порушенням статті 11-1 Закону України “Про державну податку службу”, згідно якої перевірки з питань дотримання вимог Закону  України "Про застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій  у  сфері торгівлі,  громадського   харчування   та   послуг" є позаплановими.  

Приймаючи до уваги, що перевірка була здійснена з порушенням чинного законодавство,  тобто докази  не виконання   позивачем вимог Закону  України "Про застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій  у  сфері торгівлі,  громадського   харчування   та   послуг" , Закону  України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” одержані з порушенням закону, то відповідно пункту 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України  вони не приймаються судом, а рішення, прийняті за результатами перевірки, підлягають скасуванню.

Керуючись  ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 10.12.2008 року № 0003792303 про застосування штрафних санкцій у сумі 21 248, 75 грн.  

Скасувати рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 10.12.2008 року № 0003802303/0 про застосування штрафних санкцій у сумі 140 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь Приватного підприємства “Лі-Ка Плюс” /54018,  м. Миколаїв, вул. Васляєва, 36, кв.16, код ЄДРПОУ 32188910/ судовий збір в сумі 3, 40 грн. (три гривні 40 коп.).

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя