Постанова

від 17.03.2009 по справі 1/21/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/21/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2009 р. 12:50

Справа №  1/21/09

       м. Миколаїв

За позовом: Приватного підприємства  “Лі-Ка Плюс”.                     /54018,  м. Миколаїв, вул. Васляєва, 36, кв.16/До відповідача: Державна податкова інспекція у                             Ленінському районі  м. Миколаєва                            /54028,  м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1/1/Третя особа на боці відповідача без самостійних вимог на предмет спору:                                                                                                     Державна податкова адміністрація                                                                                                     у Миколаївській області.                                                                                                    /54009, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6/про: скасування рішення від 19.11.2008 року № 0003692303 про застосування штрафних санкцій у сумі 4 125 грн. та скасування рішення від 19.11.2008 року № 0003702303/0 про застосування штрафних санкцій у сумі 6 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Сорогіна А.В.

Представники:

Від позивача: Дзицюк А.М., довіреність від 03.12.2008р.  

Від відповідача: Бойко О.В., довіреність від 08.01.2009р.

Від 3 особи: Томашевський О.О., довіреність від 08.01.2009р.

                     Федорович О.О., довіреність від 04.03.2009р.

                     Шелест А.О., довіреність від 04.03.2009р.

          Позивач звернувся з позовом про скасування рішення від 19.11.2008 року № 0003692303 про застосування штрафних санкцій у сумі 4 125 грн. та скасування рішення від 19.11.2008 року № 0003702303/0 про застосування штрафних санкцій у сумі 6 грн. Свої вимоги позивач мотивує незаконністю проведення перевірки  та невідповідністю фактичних обставин справи висновкам акту перевірки.

Відповідач  та третя особа вважають позов необґрунтованим, оскільки  планова перевірка здійснена відповідно до статті 15 та 16  Закону України “Про застосування реєстраторів  розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та повноважень, визначених Законом України “Про державну податкову службу в Україні”. Позивачем допущено порушення Закону України “Про застосування реєстраторів  розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”,   та  Закону  України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

          Розглянувши надані сторонами докази, заслухавши представників сторін у  судовому засідання,  свідка - суд

встановив :

          05.11.2008 року  третьою особою  здійснено планову перевірку позивача щодо дотримання ним  встановленого порядку здійснення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій,   про що складено  акт (довідку) № 0345/14/00/23/32188910 (а.с.12-13).

На підставі акту перевірки відповідач направив позивачу  два рішення: від 19.11.2008 року № 0003692303 про застосування штрафних санкцій у сумі 4 125 грн. за порушення пунктів 1, 13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та від 19.11.2008 року № 0003802303/0   про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6  грн. за порушення статті 7 Закону  України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, які позивач просить  скасувати.

В процесі судового розгляду справи було встановлено, що третьою особою при складанні акту невірно зазначено місце знаходження господарської одиниці: в акті від 05.11.2008 року вказано м. Миколаїв, вул.. Червоних  Майовщиків,21. Фактичною адресою є м. Миколаїв, вул.. Лазурна, 21.

В акті від 06.11.2008  року   зазначено про порушення позивачем пункту 1 та 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”: не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій  та невидача  розрахункового документу на суму покупки.

Позивач заперечує проти вказаного факту порушення. Свідок Єрьоменко З.М., яка працює продавцем у позивача, пояснила, що не встигла  провести господарську операцію через реєстратор розрахункових операцій та видати фіскальний чек, оскільки закінчилась касова стрічка і вона попросила покупця (особу, що здійснювала перевірку) почекати. Але він сказав, що чек йому не потрібен. Через 2-3 хвилини до завершення касової операції  почалася перевірка.

Суд відхиляє доводи позивача стосовно відсутності порушення пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” з тих підстав, що вказаними нормами закону передбачено:

 1) проводити  розрахункові  операції  на  повну  суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку  та  переведені  у  фіскальний  режим  роботи  реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних  розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;

   2) видавати  особі,  яка отримує або повертає товар,  отримує послугу  або  відмовляється  від   неї,   розрахунковий   документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

          Отже, продавець повинна була спочатку провести операцію з покупки товару через реєстратор розрахункових операцій, а потім видати товар разом з розрахунковим документом. Вказані вимоги продавцем порушені, отже відповідач правомірно вказав в акті про недотримання позивачем  вимог, встановлених пунктами 1 та 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

          В акті перевірки також зазначено про порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”: не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення  розрахунків сумі  коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій. За даними перевірки невідповідність склала  740 грн., яка визначена третьою особою наступним чином : 1056 грн. (готівка та місці проведення розрахунків) –85 грн. (сума покупки) –231грн. (денний звіт) = 740 грн.

Суд не погоджується з висновком акту перевірки щодо порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Поняття місця проведення розрахунків встановлено статтею 2  вказаного закону: місце проведення   розрахунків   -  це   місце,  де  здійснюються розрахунки із покупцем  за  продані  товари  (надані  послуги)  та зберігаються  отримані  за  реалізовані  товари  (надані  послуги) готівкові кошти.

Допитана в судовому засіданні свідок Єрьоменко З.М, яка працює продавцем даної господарської одиниці, пояснила, що на місці проведення розрахунків, а саме в грошовому ящику, який знаходиться біля касового апарату, було 231 грн.   Кошти в сумі 740 грн. зберігались окремо, не мали відношення до місця розрахунків. На вимогу осіб, які здійснювали перевірку,   всі кошти, які знаходились в приміщенні,  були враховані як кошти, що знаходились на місці проведення розрахунків.

Приймаючі до уваги пояснення свідка, наказ від 01.09.2008 року № 39 (а.с.16). суд вважає, що третьою особою невірно визначено суму коштів, яка знаходилась на місці проведення розрахунків, враховані кошти, які не мають відношення до місця проведення розрахунків, правопорушення відсутнє, отже відсутні підстави для застосування штрафної санкції в сумі 3700 грн., передбаченої  статтею 22 “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

В акті перевірки також зазначено, що позивач порушив  вимоги статті 7 Закону  України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, а саме про відсутність торгового патенту.  В судовому засіданні позивачем надано торговий патент (а.с.54). Разом з тим, позивачем не надано доказів, що на час перевірки вказаний патент був розміщений у відповідності з вимогами, встановленими статтею 7 вказаного вище закону. Відповідальність за порушення порядку використання торгового   патенту встановлена статтею 8 цього ж закону у вигляді штрафу у  розмірі  вартості  торгового патенту за один календарний місяць.

Разом з тим штрафні санкції за порушення вимог статті 7 Закону  України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” та пунктів 1 та 13  статті 3 “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” застосуванню не підлягають з огляду на наступне:

Стаття  19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи  діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Пункт 1 статті 8 та пункт 2 статті 11 Закону України “Про державну податку службу” надають право податковим органам  здійснювати контроль за додержанням порядку проведення  готівкових   розрахунків   за   товари   (послуги)   у встановленому  законом  порядку.

Стаття 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначає також, що  контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності  порядку  проведення  розрахунків  за товари (послуги), інших  вимог  цього  Закону здійснюють органи державної податкової служби України   шляхом  проведення  планових  або  позапланових перевірок згідно із законодавством України.

          Єдиним законом України, який визначає повноваження податкового органу, в тому числі і щодо проведення перевірок,  є Закон України “Про державну податку службу”.          Положення статей 11, 11-1, 11-2 Закону України “Про державну податку службу” регламентують порядок проведення планових та позапланових перевірок, пов'язаних з своєчасністю, достовірністю, повнотою  нарахування та сплати податків та зборів. При цьому статтею 11-1 вищевказаного Закону встановлено, що  позаплановими  перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень  податкових   органів,   визначених  Законом  України "Про застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій  у  сфері торгівлі,  громадського   харчування   та   послуг".

          Отже, з огляду на загальні принципи проведення перевірок податковими органами, що визначені в статтях 11, 11-1, 11-2 Закону України “Про державну податку службу”, перевірки суб'єктів господарювання   з питань дотримання ними  встановленого порядку проведення  готівкових   розрахунків   за   товари   (послуги) повинні проводитись з дотримання таких умов:

-          перевірка повинна бути позаплановою;

-          здійснюватись на підставі наказу керівника податкового органу;

-          надання до початку перевірки під розписку направлення  на перевірку,  копії            наказу керівника податкового органу про проведення позапланової  виїзної перевірки.

Як свідчать матеріали справи, пояснення представників сторін, проведення перевірки  третьою особою здійснено з порушенням встановлених норм чинного законодавства.

Відповідно направлень на перевірку від 04.11.2008 року (а.с.14-15) та плану проведення перевірок на листопад 2008 року (а.с.52) була проведена планова перевірка, що є порушенням статті 11-1 Закону України “Про державну податку службу”, згідно якої перевірки з питань дотримання вимог Закону  України "Про застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій  у  сфері торгівлі,  громадського   харчування   та   послуг" є позаплановими.  

Крім того,  особи, що здійснювали перевірку,  перед її початком здійснили закупівлю товару на суму 85 грн. (а.с.45), кошти  продавцем були повернені.

Фактично працівниками податкової служби  під час перевірки була здійснена контрольна закупівля, що є перевищенням повноважень і порушенням вимог пункту 2 статті 8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, відповідно якого право на контрольну закупівлю надається оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності.

Приймаючи до уваги, що перевірка була здійснена з порушенням чинного законодавство,  тобто докази  не виконання   позивачем вимог Закону  України "Про застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій  у  сфері торгівлі,  громадського   харчування   та   послуг", Закону  України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” одержані з порушенням закону, то відповідно пункту 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України  вони не приймаються судом, а рішення, прийняті за результатами перевірки, підлягають скасуванню.

Керуючись  ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 19.11.2008 року № 0003692303 про застосування штрафних санкцій у сумі 4 125 грн.  

Скасувати рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 19.11.2008 року № 0003702303/0 про застосування штрафних санкцій у сумі 6 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь Приватного підприємства “Лі-Ка Плюс” /54018,  м. Миколаїв, вул. Васляєва, 36, кв.16, код ЄДРПОУ 32188910/ судовий збір в сумі 3, 40 грн. (три гривні 40 коп.).

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.I.Васильєва