Постанова

від 17.03.2009 по справі 1/22/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/22/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2009 р. 13:30

Справа №  1/22/09

       м. Миколаїв

За позовом: Приватного підприємства  “Лі-Ка Плюс”.                     /54018,  м. Миколаїв, вул. Васляєва, 36, кв.16/До відповідача: Державна податкова інспекція у                             Ленінському районі  м. Миколаєва                            /54028,  м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1/1/Третя особа на боці відповідача без самостійних вимог на предмет спору:                                                                                                     Державна податкова адміністрація                                                                                                     у Миколаївській області.                                                                                                    /54009, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6/про: скасування рішення від 19.11.2008 року № 0003672303 про застосування штрафних санкцій у сумі 3 754 грн. та скасування рішення від 19.11.2008 року № 0003682303 про застосування штрафних санкцій у сумі 1 056, 25 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Сорогіна А.В.

Представники:

Від позивача: Дзицюк А.М., довіреність від 03.12.2008р.  

Від відповідача: Бойко О.В., довіреність від 08.01.2009р.

Від 3 особи: Томашевський О.О., довіреність від 08.01.2009р.

                     Димчишина О.Й., довіреність від 04.03.2009р.

                     Романов К.Ю., довіреність від 04.03.2009р.

          Позивач звернувся з позовом про скасування рішення від 19.11.2008 року № 0003672303 про застосування штрафних санкцій у сумі 3 754 грн. та скасування рішення від 19.11.2008 року № 0003682303 про застосування штрафних санкцій у сумі 1 056, 25 грн. Свої вимоги позивач мотивує незаконністю проведення перевірки  та невідповідністю фактичних обставин справи висновкам акту перевірки.

Відповідач  та третя особа вважають позов необґрунтованим, оскільки  планова перевірка здійснена відповідно до статті 15 та 16  Закону України “Про застосування реєстраторів  розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та повноважень, визначених Законом України “Про державну податкову службу в Україні”. Позивачем допущено порушення Закону України “Про застосування реєстраторів  розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Положення про порядок ведення  касових  операцій у національній валюті України.   

Розглянувши надані сторонами докази, заслухавши представників сторін у  судовому засідання,  свідка - суд

встановив :

          05.11.2008 року  третьою особою  здійснена планову перевірку відповідача щодо дотримання ним встановленого порядку здійснення розрахунків за товари(послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій,   про що складено  акт (довідку) № 0343/14/00/23/32188910 (а.с.11-12).

На підставі акту перевірки відповідач направив позивачу  два рішення:  від 19.11.2008 року № 0003682303 про застосування штрафних санкцій у сумі 1 056, 25 грн. за порушення пунктів 9, 13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та від 19.11.2008 року № 0003672303 про застосування штрафних санкцій у сумі 3 754 грн. за порушення  пункту 2.6. Положення про порядок ведення  касових  операцій у національній валюті України, які позивач просить  скасувати.

В акті від 05.11.2008  року   зазначено про порушення позивачем пункту 9 статті  3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”: не забезпечення зберігання фіскального звітного чеку № 2162.

Суд вважає цей висновок акту таким, що не відповідає фактичним обставинам. Як пояснила свідок  Єрьоменко К.П., звітний чеку № 2162 був у наявності в момент перевірки і вона його показувала особам, що здійснювали перевірку, але цей чек був пошкоджений касовим апаратом. В судовому засіданні позивачем надано Книгу  обліку розрахункових операцій, в якій є в наявності вказаний чек (а.с.53). Отже підстави для застосування штрафної санкції в сумі 340 грн. відповідно до вимог статті 17  Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” відсутні.

В акті перевірки також зазначено про порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”: не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення  розрахунків сумі  коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій. За даними перевірки невідповідність склала  143, 25 грн., яка визначена третьою особою наступним чином 233, 35 грн. (готівка та місці проведення розрахунків)  –90, 10грн. (денний звіт) = 143, 25 грн.

Суд не погоджується з висновком акту перевірки щодо порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Поняття місця проведення розрахунків встановлено статтею 2  вказаного закону: місце проведення   розрахунків   -  це   місце,  де  здійснюються розрахунки із покупцем  за  продані  товари  (надані  послуги)  та зберігаються  отримані  за  реалізовані  товари  (надані  послуги) готівкові кошти.

Допитана в судовому засіданні свідок Єрьоменко К.П., яка працює продавцем даної господарської одиниці, пояснила, що на місці проведення розрахунків, а саме в грошовому ящику, який знаходиться біля касового апарату, було 90, 10 грн.  Кошти в сумі 143 грн. знаходились у неї в руках та були її особистими коштами, з якими вона вийшла з кіоску та йшла їх поміняти. На вимогу осіб, які здійснювали перевірку, ці кошти   були враховані як кошти, що знаходились на місці проведення розрахунків, незважаючи на заперечення та пояснення  продавця (а.с.56).

За таких обставин  суд вважає, що третьою особою невірно визначено суму готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сума 143 грн. не має  відношення  до місця проведення  розрахунків в розумінні статті 2  Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, правопорушення відсутнє, отже відсутні підстави для застосування штрафної санкції в сумі 716, 22 грн., передбаченої  статтею 22 “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

В акті перевірки також зазначено, що позивач порушив  вимоги пункту 2.6. Положення про порядок ведення  касових  операцій у національній валюті України.

Суд вважає цей висновок акту помилковим з огляду на наступне:

пунктом 26. Положення про порядок ведення  касових  операцій у національній валюті України визначено, що  у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є  здійснення  обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі  обліку  розрахункових  операцій  на  підставі  фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

          Судом оглянуто оригінал книги  обліку  розрахункових  операцій (а.с.51-52) та встановлено той факт, що три фіскальні чеки за  02.11.2008 року –04.11.2008 року вклеєні в  книгу. Тобто, фактично позивачем здійснено порушення порядку ведення книги обліку розрахункових операцій, а не порушення пункту 2.6. Положення про порядок ведення  касових  операцій у національній валюті України стосовно не оприбуткування готівки. Отже, підстави для застосування штрафної санкції в сумі    3 754 грн., визначеної рішенням  від 19.11.2008 року № 0003672303 відповідно пункту 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки “ відсутні.

Суд вважає за необхідне також зазначити:

стаття  19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи  діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Пункт 1 статті 8 та пункт 2 статті 11 Закону України “Про державну податку службу” надають право податковим органам  здійснювати контроль за додержанням порядку проведення  готівкових   розрахунків   за   товари   (послуги)   у встановленому  законом  порядку.

Стаття 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначає також, що  контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності  порядку  проведення  розрахунків  за товари (послуги), інших  вимог  цього  Закону здійснюють органи державної податкової служби України   шляхом  проведення  планових  або  позапланових перевірок згідно із законодавством України.

          Єдиним законом України, який визначає повноваження податкового органу, в тому числі і щодо проведення перевірок,  є Закон України “Про державну податку службу”.          Положення статей 11, 11-1, 11-2 Закону України “Про державну податку службу” регламентують порядок проведення планових та позапланових перевірок, пов'язаних з своєчасністю, достовірністю, повнотою  нарахування та сплати податків та зборів. При цьому статтею 11-1 вищевказаного Закону встановлено, що  позаплановими  перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень  податкових   органів,   визначених  Законом  України "Про застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій  у  сфері торгівлі,  громадського   харчування   та   послуг".

          Отже, з огляду на загальні принципи проведення перевірок податковими органами, що визначені в статтях 11, 11-1, 11-2 Закону України “Про державну податку службу”, перевірки суб'єктів господарювання   з питань дотримання ними  встановленого порядку проведення  готівкових   розрахунків   за   товари   (послуги) повинні проводитись з дотримання таких умов:

-          перевірка повинна бути позаплановою;

-          здійснюватись на підставі наказу керівника податкового органу;

-          надання до початку перевірки під розписку направлення  на перевірку,  копії            наказу керівника податкового органу про проведення позапланової  виїзної перевірки.

Як свідчать матеріали справи, пояснення представників сторін, проведення перевірки  третьою особою здійснено з порушенням встановлених норм чинного законодавства.

Відповідно направлень на перевірку від 04.11.2008 року (а.с.13-14) та плану проведення перевірок на листопад 2008 року (а.с.38) була проведена планова перевірка, що є порушенням статті 11-1 Закону України “Про державну податку службу”, згідно якої перевірки з питань дотримання вимог Закону  України "Про застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій  у  сфері торгівлі,  громадського   харчування   та   послуг" є позаплановими.  

Приймаючи до уваги, що перевірка була здійснена з порушенням чинного законодавства,   докази  одержані з порушенням закону, що також є підставою для скасування оспорюваних позивачем  рішень. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись  ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 19.11.2008 року № 0003672303 про застосування штрафних санкцій у сумі 3 754 грн.  

Скасувати рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 19.11.2008 року № 0003682303 про застосування штрафних санкцій у сумі 1 056, 25 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь Приватного підприємства “Лі-Ка Плюс” /54018,  м. Миколаїв, вул. Васляєва, 36, кв.16, код ЄДРПОУ 32188910/ судовий збір в сумі 3, 40 грн. (три гривні 40 коп.).

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.I.Васильєва