19/28
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.03.09 Справа № 19/28
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Державного підприємства „Шахта №3-біс”, м.Торез Донецької області
до Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м.Ровеньки Луганської області
про стягнення 14504 грн. 15 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача – Бараненко Г.Ю., дов.№102, від 13.02.2009;
від відповідача –Кощеєва Ю.В., дов.№1-3/3д-27, від 26.12.2008.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача 14504 грн. 15 коп.: заборгованості –10552 грн. 57 коп., пені –3951 грн. 58 коп.
Між Державним підприємством „Шахта №3-біс”, м.Торез Донецької області (позивачем) та Державним підприємством „Ровенькиантрацит”, м.Ровеньки Луганської області (відповідачем) 16.05.2006 був укладений договір №51у від 16.05.2006 (далі –договір), за умовами якого відповідач зобов”язався постачати позивачу вугілля АМ, а позивач зобов'язується приймати його та здійснювати оплату.
Пунктом 1.3 договору передбачено, що сума договору складає 1260157 грн. 14 коп., у тому числі ПДВ 210026 грн. 19 коп.
У п.2.2 договору сторони узгодили, що поставка товару по договору здійснюється залізничним транспортом протягом 30 днів з дня надходження суми попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника на умовах FCA-станція відправлення, згідно правил ІНКОТЕРМС 2000. Мінімальна партія –вагон (65 тон метричних).
Згідно п.2.10 договору поставка товару у кількості 3249 т здійснюється у термін травень-липень 2006 року.
Відповідно до п.3.2 договору платежі за договором здійснюються перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах 100% попередньої оплати згідно виставленого рахунку.
В червні-липні 2006 року позивач зробив передплату за вугілля АМ в сумі 1260131 грн. 14 коп. бюджетними коштами.
За період липень-серпень 2006 року відповідачем було поставлене вугілля в кількості 3166 т на суму 1226503 грн. 66 коп. Залишок суми попередньої оплати станом на 26.08.2006 склав 33627 грн. 48 коп.
За договором від 04.11.2005 №203 заборгованість позивача перед відповідачем за поставлене в 2005 році вугілля АМ склала 23074 грн. 91 коп. Була здійснена сплата заборгованості за договором № 203 від 04.11.2005 за рахунок грошових коштів по договору № 51у від 16.05.2006. Таким чином, залишок суми попередньої оплати склав 10552 грн. 57 коп.
Позивачем неодноразово надсилалися відповідачу листи, претензії про повернення суми заборгованості 10552 грн. 57 коп. (№1046 від 18.08.2006, №1381 від 05.12.2006. №655 від 25.04.2007, №448 від 12.05.2008), які залишені без відповіді.
Згідно п.5.2 договору за порушення строків поставки відповідач сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з моменту отримання бюджетних коштів, яка склала за розрахунком позивача за період з 06 серпня 2006 року 3951 грн. 58 коп.
У зв'язку з тим, що відповідач порушив зобов'язання за договором поставки позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.01.2009 було порушено провадження по справі та розгляд справи призначений на 16.02.2009. Розгляд справи неодноразово відкладався, у зв”язку з неявкою сторін у судові засідання. В судових засіданнях 16.02.2009, 26.03.2009, згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України були оголошені перерви.
Відповідач відзивом №71 від 16.02.2009 повідомив, що дійсно, 16.05.2006 між сторонами по справі було укладено договір поставки №51у/36-45 ГП та на виконання умов договору від позивача отримана передплата; що він не погоджується з вимогами позивача, оскільки відповідно п.2.2 договору мінімальна партія поставки-вагон (65 тон метричних), ціна за одну тону вугілля склала-373 грн. 12 коп., а сума, яка залишилась від передоплати після поставки вугілля склала 10552 грн. 57 коп. і дорівнює 28 тонам; тому позивач повинен був доплатити суму, якої не вистачало до вартості мінімальної норми поставки –вагон та оплати відповідно до п.3.4 договору вартість доставки до станції призначення; відповідач не порушував умов п.2.2 договору та у позивача немає правових підстав для стягнення суми пені згідно п.5.2 договору.
02.03.2009 позивач надав пояснення на відзив відповідача № 139 від 02.03.2009, в якому зазначив, що визнає недостатність залишку попередньої оплати для відвантаження мінімальної партії постачання. Однак, відповідачу було запропоновано поставити вугільну продукцію автотранспортом, але відповіді на дану пропозицію не отримано. З урахуванням викладеного позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У судовому засіданні 26.03.2009 представник відповідача надав доповнення до відзиву № 120 від 25.03.2009, в якому звертає увагу на п.8.4 договору, яким передбачено, що всі зміни та доповнення до договору дійсні при умові, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані обома сторонами. Але ніяких доповнень або змін до договору не були здійснені.
30.03.2009 позивач подав клопотання №148 від 27.03.2009 про зміну предмету позову, якою просить стягнути з відповідача суму передоплати у розмірі 10552 грн. 57 коп.
Доповненням до відзиву б/н, який був наданий відповідачем в судовому засіданні 30.03.2009 він повідомив, що на балансі підприємства дійсно мається переплата у розмірі 10552 грн. 57 коп. від позивача за договором № 51у/36-45 ГП від 16.05.2006.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами ст.173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З вищенаведеного вбачається, що на виконання умов договору поставки №51у від 16.05.2005 позивач зробив передоплату за вугілля АМ в сумі 1260131 грн. 14 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №172 від 13.06.2006, №179 від 27.06.2006, №195 від 12.07.2006 (а.с.13-14).
Позивач зробив передоплату бюджетними коштами, оскільки Наказом Міністерства палива та енергетики України №596 від 22.10.2003 зупинені гірничі роботи й Державне підприємство „Шахта №3-біс” переведено в ІІІ групу шахт (Наказ Міністерства палива та енергетики України №598 від 23.10.2003). Згідно листа Міністерства фінансів України від 27.11.2002 №031-103/13-11216 шахти ІІІ групи є планово-дотаційними та їх фінансування згідно Порядку фінансування вугледобувних підприємств, які повинні бути підготовлені до ліквідації (затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №223) провадиться з коштів, передбачених на реструктуризацію вугільної промисловості.
З листопада 2003 по серпень 2006 року позивач фінансувався згідно змін до плану використання бюджетних коштів та кошторису витрат, пов'язаних з фінансуванням заходів, необхідних для припинення діяльності шахт. Змінами до плану використання бюджетних коштів від 23.03.2006 та від 26.04.2006 та кошторисом витрат, пов'язаних з фінансуванням заходів, необхідних для припинення діяльності шахти на 2006 рік було передбачено вугілля на побутові потреби в сумі 1260131 грн. 14 коп.
За період з червня по серпень 2006 року відповідачем було поставлене вугілля на суму 1226503 грн. 66 коп. залишок передоплати позивача склав 33627 грн. 48 коп.
В той же час по договору від 04.11.2005 №203 заборгованість позивача перед відповідачем за поставлене у 2005 році вугілля АМ склала 23074 грн. 91 коп. Листом від 05.07.2006 №229 відповідач запропонував провести позивачу залік однорідних вимог на суму 23074 грн. 91 коп., що сторонами і було зроблено.
Таким чином у відповідача залишилась сума передоплати позивача, що ним не оспорюється, у розмірі 10552 грн. 57 коп., яка є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача, з урахуванням заяви позивача про зміну предмету спору.
Що стосується заявленої вимоги про стягнення пені у сумі 3951 грн. 58 коп., то вона є необґрунтованою, оскільки згідно п.5.2 договору за порушення строків поставки відповідач сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з моменту отримання бюджетних коштів.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що поставка товару по договору здійснюється залізничним транспортом протягом 30 днів з дня надходження суми попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника на умовах FCA-станція відправлення, згідно правил ІНКОТЕРМС 2000. Мінімальна партія –вагон (65 тон метричних). Залишку попередньої оплати позивача не вистачає для мінімальної партії, а змін чи доповнень до договору, відповідно до п.8.4 договору, укладено не було.
Тобто у задоволенні даної вимоги слід відмовити, оскільки відповідачем не були порушені умови п.2.2 договору, що підтверджується матеріалами справи.
Судові витрати покладаються на сторін відповідно задоволеним вимогам, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 30.03.2009 за згодою представників сторін були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 22, 33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, вул.Комуністична,6, м.Ровеньки Луганської області, код ЄДРПОУ 32320704 на користь Державного підприємства „Шахта №3-біс”, вул.Ташкентська, м.Торез Донецької області, код ЄДРПОУ 32367056 –суму передоплати у розмірі 10552 грн. 57 коп., державне мито у сумі 105 грн. 52 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 85 грн. 85 коп., видати наказ.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 06.04.2009.
Суддя Т.В.Косенко
Помічник судді С.А.Кулешова
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 30.03.2009 |
Оприлюднено | 05.05.2009 |
Номер документу | 3466153 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні