Рішення

від 25.03.2009 по справі 5020-2/118-9/043

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/118-9/043

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"25" березня 2009 р. справа № 5020-2/118-9/043

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство матеріально-технічного забезпечення „Авто-комплект” (99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 19-А)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” (99014, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 8)

про стягнення заборгованості в розмірі 1 636,43 грн.,

Суддя Рибіна С.А.

Представники сторін:

від позивача –не з'явився;

від відповідача –не з'явився;

Суть спору:

28.01.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю „Підприємство матеріально-технічного забезпечення „Авто-комплект” звернулось до господарського  суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” про стягнення заборгованості за поставлений по видатковій накладній №РНц-46656 від 24.05.2008 товар в розмірі 10 050,71 грн., яка складається з суми основного боргу –8000 грн., інфляційного відшкодування –1723,87 грн., 3% річних –326,84 грн.

Ухвалою суду від 29.01.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5020-2/118.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови господарського суду міста Севастополя №17 від 02.02.2009 справа №5020-2/118 передана до провадження судді       Рибіній С.А.

Ухвалою від 09.02.2009 справу прийнято до провадження суддею Рибіною С.А. з присвоєнням №5020-2/118-9/043.

В процесі судового розгляду від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягання суми основного боргу в розмірі 8000 грн. оскільки зазначена сума оплачена відповідачем згідно виписки банку №0000000039 від 29.01.2009. Просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 249,32 грн., інфляційне відшкодування в сумі 1387,11 грн. (арк.с. 41).

24.03.2009 від позивача надійшло уточнення позовних вимог, просить  стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 1322,80 грн. та 3% річних в сумі 312,75 грн., розрахованих виходячи з суми заборгованості за витратної накладної №РНц-47526 від 06.06.2008. У заяві позивач пояснив, що в позовної заяви помилково зазначена витратна накладна №РНц-46656 від 24.05.2008, фактично ж заборгованість виникла за витратною накладною №РНц-47526 від 06.06.2008.

Суд при вирішенні спору по суті не приймає до розгляду заяву про уточнення позовних вимог, яка надійшла до суду 24.03.2009, розглядає позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство матеріально-технічного забезпечення „Авто-комплект” від 23.01.2009 за вих. №25.

Сторони явку повноважних представників до судового засідання не забезпечили, ухвалу суду від 18.03.2009 не виконали, витребувані документи та докази не подали. Про дату, місце та час засідання повідомлено належним чином –рекомендованою кореспонденцією.  

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Справа розглядається за відсутністю відзиву на позовну заяву та витребуваних у відповідача судом документів, за наявними в ній матеріалами в порядку статті                               75 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представника позивача,  суд,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Підприємство матеріально-технічного забезпечення „Авто-комплект” (далі - позивач) поставило на  адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” (далі –відповідач) за видатковою накладною №РНц-46656 від 24.05.2008 товар на суму 17 460,00 грн. та виставило рахунок №СчБ-37032 від 24.05.2008 на зазначену суму (арк.с.7-8).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав товар (арк.с. 7, 9) та оплатив поставлений за видатковою  накладною №РНц-46656 від 24.05.2008 товар в повному обсягу відповідно до зазначених в акті звірки розрахунків банківських виписок №БВ-0000096 від 26.05.2008 та №БВ-0000102 від 03.06.2008, що не заперечується позивачем (арк.с. 11).

Таким чином, відповідачем добровільно сплачена сума заборгованості по заявленій вимозі в повному обсязі до пред'явлення позову до господарського суду міста Севастополя.

При зазначених обставинах, відповідно з пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 25.03.2009 суд припинив провадження у справі в частині позовних вимог про  стягання суми основного боргу в розмірі 8000 грн. за відсутністю предмету спору.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційного відшкодування в розмірі 1387,11 грн. та 3% річних в сумі 249,32 грн. суд визнає такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно вимог статей 202, 204 Цивільного кодексу України правочином є  дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною першою статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

На підставі вищевикладеного, дослідивши надані докази, суд встановив, що між сторонами був укладений правочин у письмовій формі, за яким позивач передав у власність відповідача товар з  оплатою з відстрочкою платежу.

Згідно наданих позивачем доказів видаткова накладна №46656 від 24.05.2008 на суму 17460,0 грн. була оплачена 26.05.2008 та 03.06.2008, тому підстави для нарахування санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань по цій угоді у позивача відсутні.

На підставі цього суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційного відшкодування несвоєчасну оплату за товар, отриманий за витратною накладною № 46656 від 24.05.2008.

Розглянувши заяву позивача б/н від 23.02.2009, суд не прийняв її до розгляду з наступних підстав.

Як вказує позивач, ним помилково заявлені позовні вимоги за видатковою накладною  №РНц-46656 від 24.05.2008, товар за якої був сплачений відповідачем в повному обсягу ще до звернення позивача з позовною заявою до суду, але розрахунок інфляційного відшкодування та 3% річних зроблений виходячи з суми заборгованості за видатковою накладною №РНц-47526 від 06.06.2008 (арк.с. 42-43).

Суд встановив, що у відповідності із статтями 202, 204, 205, 207 Цивільного кодексу України позивач та відповідач укладали в кожному окремому випадку отримання товару свій договір у письмовій формі, зміст якого зафіксований у видатковій накладній, довіреності та рахунку.

Зміна позивачем номеру витратної накладної та довіреності є зміною підстав позову (стягнення здійснюється на підставі іншої письмової угоди). Одночасно позивачем змінюється и розмір заявлених санкції.

У відповідності із вимогами статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право змінити підстави або предмет позову. Зміна одночасно і предмету і підстав позову протирічить вимогам Господарського процесуального кодексу України и не може бути прийнята судом.

При цьому суд роз'яснює позивачу, що він не позбавлений права звернутися з окремим позовом про стягнення заборгованості по витратній накладній № РНц-47526 від 06.06.2008 або штрафних санкцій за її несвоєчасну оплату.

В пор?ядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України  судом винесе?на на адресу керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель»окрему ухвалу.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 202, 204, 205, 207 Цивільного кодексу України,  статями 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційного відшкодування та 3% річних  відмовити повністю.

Копії  рішення надіслати на адресу сторін.

Суддя                                                                                                                             С.А. Рибіна

Рішення оформлено та підписано

у порядку ст. 84 ГПК України

30.03.2009.

Розсилка:

1.          ТОВ „Підприємство матеріально-технічного забезпечення „Авто-комплект” (99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 19-А)

2.          ТОВ „Созидатель” (99014, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 8)