Постанова

від 05.11.2013 по справі 815/6675/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6675/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Токмілової Л.М.,

при секретарі - Музика А.О.

за участю: представника позивача - Кудрявцева Т.В.,

представника відповідача - Копиця В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов Приватного підприємства Комерційної фірми "Будінвест групп" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.07.2013 року №0001512240 та №0001522240, -

В С Т А Н О В И В:

20 вересня 2013 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства Комерційної фірми "Будінвест групп" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.07.2013 року №0001512240 та №0001522240.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що покладені податковим органом в основу акту перевірки висновки про відсутність проведення господарських відносин із контрагентами здійснені без належного аналізу характеру конкретної угоди, її товарності та реальності та про відсутність об'єкту оподаткування ПДВ в розумінні податкового законодавства є такими, що не відповідають як наявним первинним документам, так і фактично здійсненим господарським операціям. Зазначене стало підставою для звернення до суду з позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві (а.с.3-7).

Представник відповідача позов не визнала, до суду надано письмові заперечення проти адміністративного позову, у яких, зокрема зазначено, що оскаржувані повідомлення-рішення № 0001512240, № 0001522240 від 01 липня 2013 року винесені на підставі акту позапланової виїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Комерційна фірма «Будінвест групп» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «БУДГЕРМЕТИК» (код ЄДРПОУ: 32378230) за період серпень 2011 року та Корпорація «ГАЛТРАНСРЕМБУД» (код за ЄДРПОУ: 36416824) за період вересень 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку. В результаті перевірки встановлені порушення пп. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем допущено заниження податку на прибуток на загальну суму 38381,00 грн., а також порушення п.198.1, 198.2., 198.3., 198.6. ст. 198, п.201.1, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 33373,00 грн. Враховуючи допущені порушення податкового законодавства, позивачу, відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0001522240 від 01.07.2013 року, окрім основного платежу з податку на прибуток штрафних санкцій не нараховано, а відповідно до податкового повідомлення-рішення № 000151240 від 01.07.2012 року, окрім основного платежу з податку на додану вартість донараховано 8343,00 грн. штрафних санкцій.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку про обґрунтованість позовної заяви та наявність правових підстав для її задоволення.

Як встановлено судом, приватне підприємство «Комерційна фірма «Будінвест групп» зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 08.10.2004 року, як юридична особа, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію № 1556102000001776, код ЄДРПОУ 33215714 (а.с.47).

ПП «КФ «Будінвест групп» взято на облік платників податків в органах державної податкової служби 19.10.2004 за № 13932 та перебуває на обліку у ДПІ у Приморському районі м. Одеси (код ДПІ-1553).

Державною податковою інспекцією у Приморському районі Одеської області ДПС в період з 29.05.2013 року по 03.06.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «КФ «Будінвест групп» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків TOB «БУДГЕРМЕТИК», код ЕДРПОУ 32378230 за серпень 2011 року та Корпорація «ГАЛТРАНСРЕМБУД» код ЄДРПОУ 36416824 за вересень 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку, та видано АКТ перевірки від 10.06.2013 р. № 3351/22-4/33215714.

На підставі зазначеного Акту перевірки ДПІ у Приморському районі винесено податкові повідомлення - рішення від 01.07.2013 р. за № 0001512240 - про сплату податку на додану вартість у сумі 33373,00 грн. за основним платежем та 8343,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та від 01.07.2013 р. за № 0001522240 - про сплату податку на прибуток у сумі 38381,00 грн. за основним платежем.

Як встановлено судом, ПП «КФ «БУДІНВЕСТ ГРУПП» не погодилось з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та 10.07.2013 р. за вих. № 42 та оскаржило їх до Державної податкової служби в Одеській області.

01.08.2013 року за № 409/10/15-32-10-02-07 Головним Управлінням Міндоходів в Одеській області прийнято рішення за результатами розгляду первинної скарги, а саме - залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 01.07.2013 року № 0001522240 та № 0001512240, а первинну скаргу ПП КФ «Будінвест групп» - без задоволення.

Як зазначає представник позивача, 13.08.2013 р. за № 45 підприємство оскаржило вказані податкові повідомлення-рішення до Міністерства доходів і зборів України та 04.09.2013 р. за № 10410/6/99-99-10-01-15 Міністерство доходів і зборів України прийнято рішення за результатами розгляду скарги, а саме - залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДШ у Приморському районі м. Одеси від 01.07.2013 р. № 0001522240, № 0001512240 та рішення про результати розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Податковим кодексом України, ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами і доповненнями) (далі - Закон «Про бухгалтерський облік»).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік», визначено загальне поняття та характеристика документу, на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формуються показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону «Про бухгалтерський облік», на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також, досліджуючи питання щодо недійсності угод, встановлено наступні обставини.

Під час перевірки відповідачем взято до уваги:

- Акт ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 14.06.2012 року № 1355/22-621-32378230 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БУДГЕРМЕТИК», код за ЄДРПОУ: 32378230, з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «ЕВМ Сервіс», код ЄДРПОУ 30305092 за червень, серпень 2011 року.

- Акт ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 26.07.2012 року № 1220/22-10/36416824 «Про результати позапланової виїзної перевірки Корпорація «Галтрансрембуд», код ЄДРПОУ 36416824 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04..2009 року по 31.03.2012 року., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року».

На підставі вказаних актів відповідачем по справі зроблено висновок про відсутність реальності господарських операцій між ПП КФ «Будінвест групп» та його контрагентами - ТОВ «БУДГЕРМЕТИК» та Корпорація «Галтрансрембуд», про що, зокрема, відповідач по справі наголошує у своїх запереченнях на адміністративний позов.

Зазначені висновки перевіряючих необґрунтовані, не відповідають дійсності, спростовуються фактичними обставинами та протирічать діючому податковому законодавству.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Враховуючи наведені норми чинного законодавства України, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій» ПП «КФ «Будінвест групп» є належні первинні документи, які містять всі необхідні обов'язкові реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції.

В акті перевірки не заперечується наявність у підприємства податкових накладних, на підставі яких сформований податковий кредит відповідного періоду. Зазначені податкові накладні враховані при подачі податкових декларацій за відповідний період, занесені в реєстр виданих та отриманих податкових накладних та додаток 5 до податкової декларації. Таким чином, в акті перевірки не спростовується виконання підприємством вимог законодавства щодо формування податкового кредиту. Крім того, перевіряючими досліджені інші документі: договір, видаткові накладні, а також платіжні доручення щодо оплати підприємством належних грошових коштів.

Так, на підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «БУДГЕРМЕТИК» Підприємство надало належним чином оформлені: - видаткову накладну № 281/4 від 09.08.2011 р. на суму 389,64 грн, у т.ч. ПДВ - 64,94 грн. (а.с.24), - податкову накладну № 277/004 від 09.08.2011 р. на суму 389,64 грн, у т.ч. ПДВ -64,94 грн., за грунт Блєск біозахист концентрат ХМББ (а.с.23), - платіжне доручення від 30.08.2011 р. № 17812 (а.с.35).

На підтвердження господарських взаємовідносин з Корпорація «Галтрансрембуд» Підприємство надало належним чином оформлені: копію договору підряду № 09/09-1 від -09.09.2011 р. (а.с.25-27), копію договору підряду № 09/09-2 від 09.09.2011 р. (а.с.28-30), копію податкової накладної № 35 від 30.09.2011 р. (а.с.31), копію податкової накладної № 19 від 16.09.2011 р. (а.с.32), копію довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року від 30.09.2011 р. (а.с.33), копію платіжного доручення № 18323 від 16.09.2011 р. (а.с.34).

Вищезазначеними договорами підряду, а саме п.1.1 передбачено, що замовник ПП «КФ «Будінвест групп» доручає, а підрядник Корпорація «Галтрансрембуд», в межах договірної ціни, зобов'язується власними і залученими силами виконати земельні роботи для будівництва «Матеріально-технічна база Львівського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості.

Таким чином, суд вважає неспроможним посилання відповідача на порушення пп.138.2 ст.138 та 198.6 ст.198 ПК України щодо не підтвердження господарських операцій відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, оскільки таки документи наявні, будь-яких зауважень щодо їх складання та заповнення в Акті перевірки не міститься, а тому не зрозуміло посилання на них в Акті перевірки як на підставу порушень ПП «КФ «Будінвест Групи» податкового законодавства України.

Відповідно до п. 14.1.181 от. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях в межах господарської діяльності платника податку. Пункти 198.1 та 198.2 визначають у разі здійснення яких операцій у платника податку виникає право віднесення сум податку на податковий кредит, а також дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, а саме дата тієї події, яка відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог закону.

Відповідно до пп. 139.1.9 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Висновки перевіряючих про порушення підприємством вищезазначених норм ПК України ґрунтується фактично на висновках Актів перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва та ДПІ у Сихівському районі м. Львова відносно контрагентів підприємств, з якими ПП «КФ «Будінвест групп» мало взаємовідносини.

В акті перевірки перевіряючими вказано про неможливість проведення зустрічної звірки та інші порушення податкового законодавства з боку контрагентів по ланцюгу господарських операцій що вказує на несумлінність платника податків - ПП «КФ «Будінвест групп» та є допустимим доказом вчинення суб'єктом господарювання незаконної господарської діяльності з метою мінімізації податкових зобов'язань та без економічної обґрунтованості укладених угод.

Суд вважає, що такі висновки перевіряючих суперечать діючому законодавству України, а також необґрунтовані посилання в обґрунтування висновків щодо порушення ПП «КФ «Будінвест групп» податкового законодавства на акти перевірок його контрагентів, оскільки сам акт - не є рішенням суб'єкта владних повноважень. Будь-які висновки акту відносно контрагента не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності ПП «КФ «Будінвест групп», так як саме у підприємства наявні всі первинні документи щодо формування податкового кредиту та валових витрат. ПП «КФ «Будінвест групп» не може нести будь-яку відповідальність за порушення податкового законодавства допущеного іншими суб'єктами господарювання.

На час здійснення господарських операцій контрагенти підприємства - і ТОВ «БУДГЕРМЕТИК» і Корпорація «Галтрансрембуд» були зареєстровані в ЄДР як діючі підприємства, а також зареєстровані як платники ПДВ. Щодо інших контрагентів по ланцюгу господарських операцій, то ПП «КФ Будінвест групп» з ними взаємовідносин не мало та не може нести будь-яку відповідальність за порушення податкового законодавства, допущеного іншими суб'єктами господарювання.

Відповідач в Акті перевірки не вказав жодного доказу щодо недостовірності цих обставин, а також жодного доказу про обізнаність підприємства про будь які недостовірні відомості відносно контрагентів або його обізнаність щодо будь-яких порушень податкового законодавства зі сторони контрагентів та причетність до цих порушень.

Отже, ПП «КФ Будінвест групп» не може нести відповідальність за дотримання податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, у тому числі як своїми контрагентами, так і контрагентами по ланцюгу. Жодна норма законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на інших осіб. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Зазначене підтверджується установленою судовою практикою, зокрема, Верховний Суд України неодноразово висловлював свою позицію стосовно того, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту (постанови Верховного Суду України від 31.01.2011 № 21 - 42а10 та від 31.01.2011 № 21 - 47а10).

Таким чином, у спірних правовідносинах податок на додану вартість та податок на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «БУДГЕРМЕТИК» та Корпорація «Галтрансрембуд» обчислювались правильно, господарські операції з контрагентами мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином.

Твердження відповідача про відсутність реальності господарських операцій за цими правочинами підлягає відхиленню, бо обґрунтовані посиланням на обставини, до яких підприємство не має відношення. В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» підприємство та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а тому є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Також, Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав посадові особи держаної податкової служби посилаються на фіктивність правочинів з вищезазначеними контрагентами.

Статтею 20 «Права органів державної податкової служби» ПК України не передбачено право органів державної податкової служби на визнання в актах перевірок правочинів нікчемними, недійсними чи фіктивними.

Відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена Законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Органи державної податкової служби можуть звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. У разі задоволення позову висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Постановою ВАСУ від 14 листопада 2012 року у справі № К/9991/50772/12 ВАСУ визнано неправильність і неправомірність висновків податкової про недійсність угод у зв'язку з їх фіктивністю, та визначено, що актами податкової перевірки недійсність угод встановлюватися не може.

Так, відповідно до зазначеної постанови, головною підставою вважати правочин нікчемним є її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку».

Таким чином, висновки про нікчемність правочинів відноситься до компетенції судів, а не податкових органів. Перевіряючи стверджуючи в акті перевірки, що господарські відносини підприємства не направлені на реальне здійснення господарських операцій, не вказали на належні докази цього твердження, в акті перевірки не доведено наявність будь-яких порушень податкового законодавства, зокрема ст.ст.139, 198 ПК України, по господарським операціям з ТОВ «БУДГЕРМЕТИК» та Корпорація «Галтрансрембуд» щодо формування валових витрат та податкового кредиту зі сторони ПП «КФ «Будінвест групп».

На підставі викладеного, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом, а тому посилання Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси на нікчемність правочинів, вчинених підприємством, є хибними та безпідставними.

Додатково суд звертає увагу на те, що податковим органом, під час проведення перевірки КФ «Будінвест групп», фактично не проаналізовано господарську діяльність самого позивача, втім висновки акту, та, як наслідок, винесені податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на інших актах перевірок податкових органів.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт правомірності прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0001512240 та № 0001522240 від 01.07.2013 року, а відтак вони підлягають скасуванню як у частині нарахування основних зобов'язань, так і за штрафними (фінансовими) санкціями.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вимог частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 31.10.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 7,8, 9, 14, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства Комерційної фірми "Будінвест групп" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.07.2013 року №0001512240 та №0001522240 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби від 01.07.2013 р. за № 0001512240 - про сплату податку на додану вартість у сумі 33373,00 грн. за основним платежем та 8343,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби від 01.07.2013 р. за № 0001522240 - про сплату податку на прибуток у сумі 38381,00 грн. за основним платежем.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Л.М. Токмілова

05 листопада 2013 року.