Рішення

від 01.04.2009 по справі 61/26-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61/26-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2009 р.                                                            Справа № 61/26-09

вх. № 785/4-61

Суддя господарського суду Рильова В.В. 

при секретарі судового засідання Гаврильєв О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Алексеєнко А.В., за довіреністю №76 від 14.01.2008р.  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер", с. П'ятигірське, Балаклійський район, Харківської області  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна", смт. Козача Лопань  

про стягнення 57888,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Курганський бройлер", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Фортуна" про стягнення 57888,32 грн., яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов"язань, передбачених договором оренди нежитлового приміщення №91 від 31.12.2005р.

Присутній в судовому засіданні 01.04.2009р. представник позивача позовні  вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 01.04.2009р., не з"явився, витребуваних ухвалою суду  документів не надав, про причини незявлення суд не повідомив.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 05.02.2009р., яку було направлено на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві (62310, Харківська область, Дергачівський район, смт. Казача Лопань, пров.Червоного партизана,б.16) , повернулась до суду з довідкою поштового відділення про неможливість вручення листа у зв"язку з тим, що дана особа за зазначеною адресою не проживає.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ  станом на 20.02.2009 року адресою відповідача є:  62310, Харківська область, Дергачівський район, смт. Козача Лопань, пров.Червоного партизана,б.16.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов'язок з'ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання  сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач – ТОВ "Фортуна", належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Присутній в судовому засіданні 01.04.2009р. представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представника  відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено, що 16.03.2007р. ТОВ з іноземними інвестиціями "Співдружність" змінило найменування на ТОВ "Справжні ковбаси", що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з протоколу № 38 від 28.12.06р. (арк. спр. 29) та п.1.1. статуту ТОВ "Справжні ковбаси"(арк. спр. 79).

14.01.2008р. відбулася реорганізація ТОВ "Справжні ковбаси" (код (31064415) шляхом припинення юридичної особи та приєднання до ТОВ "Курганський бройлер" (ЄДРПОУ 30773272), про що свідчить наявний в матеріалах справи протокол № 3 від 12.09.07р. загальних зборів учасників ТОВ "Курганський бройлер"  та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. спр. 38).

Відповідно до передавального акту від 09.01.2008 року всі активи та пасиви ТОВ "Справжні ковбаси" було передано ТОВ "Курганський бройлер".

Як свідчать матеріали справи 31.12.2005 року між ТОВ з іноземними інвестиціями "Співдружність" та ТОВ "Фортуна" було укладено договір оренди нежитлового приміщення №91. Відповідно до умов даного договору та акту прийому-передачі від 31.12.2005р. орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення : холодильні камери, загальною площею 47.6кв.м., які розташовані за адресою: м.Харків, вул.Роганська, 145.

Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата за орендовані приміщення складає 2,50 грн. за один квадратний метр на добу.

Пунктом 3.2. вищезазначеного договору, передбачено, що за орендоване приміщення Орендар на умовах 100% передплати, щомісячно до третього числа місяця перераховує на поточний рахунок орендодавця орендну плату.

Відповідно до п. 4.2.2 вказаного договору відповідач зобов"язався своєчасно здійснювати розрахунки за орендоване приміщення.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що відповідачем в порушення умов договору, а саме пункту 4.2.2,  не сплачено орендну плату за період з вересня 2006р. по грудень 2006 р. у сумі 14518,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № 91 від 31.12.05р. в частині своєчасної та повної  сплати орендних платежів не виконав,  наявну в нього заборгованість у сумі 14518,00 грн. не сплатив. Доказів на спростування зазначених обставин справи відповідач суду не надав. В матеріалах справи такі докази відсутні.

Згідно  зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11  Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.          

Таким чином, наведені обставини справи, з урахуванням приписів чинного цивільного законодавства, дають підстави суду дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог  ТОВ "Курганський бройлер" щодо стягнення з відповідача 14518,00 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 91 від 31.12.05р.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 статті 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 5.2 вказаного договору оренди  сторони передбачили, що у разі несвоєчасного  внесення відповідачем відповідних платежів у строки, встановлені даним договором, позивач має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який вона нараховується. Пеня сплачується за  кожен день прострочення, включаючи день сплати.

За прострочення виконання зобов'язання (несплату орендних платежів) позивач нарахував відповідачу пеню  у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на загальну суму 477,59 грн. , яка є обгрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позивачем обґрунтовано нараховано  відповідачу 3% річних на  суму заборгованості у розмірі 1004,73 грн., розрахунок перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства.          

Відповідндо до п. 8.1. договору оренди нежилого приміщення він  діяв до 31.12.2006р..

Згідно п. 2.4. договору, у випадку закінчення терміну дії договору Орендар зобов"язаний на протязі 5 діб повернути Орендарю орендоване приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повинен був звільнити та повернути холодильні камери до 05.01.2007р. включно.

Однак матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем свого обов"язку щодо вчасного повернення та на умовах, визначених договором, орендованого майна позивачу.

В позовній заяві ТОВ "Курганський бройлер" зазначає, що лише 30.06.2007р. орендовані приміщення були звільнені, але не повернуті орендодавцю належним чином, а саме відповідно до акту прийому-передачі.

В матеріалах справи  докази на підтвердження належного виконання відповідачем умов договору щодо вчасного повернення орендованогомайна за актом приймання-передачі позивачу  відсутні і відповідачем такі докази суду не надані.

Отже, у період з  05.01.2007р. по 30.06.2007р., орендар використовував майно без належних на то правових підстав .

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов"язки щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від нього сплати неустойки в розмірі подвійної оплати за користування річчю за час прострочення, тобто з 05.01.2007р. по 30.06.2007р. включно.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки у розмірі 41888,00грн. підлягають задоволенню.

З огляду на вказане, суд вважає обґрунтованими та доведеними позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 57888,32 грн., з яких: 14518,00 грн. заборгованість за орендними платежами, 477,59 грн. заборгованість по пені,1004,73 грн. – 3% річних та 41888,00 грн. неустойки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 579,58грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ст. 625, 610, 611, 785 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -   

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю "Фортуна"  (62310, Харківська область, Дергачівський район, смт. Козача Лопань, пров. Червоного партизана, б.16, р/р 26006001155 Банк "Грант" м. Харків, МФО 351607, код ЄДРПОУ 14333886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський Бройлер" (юридична адреса: 64252 Харківська область, Балаклійський район, село П"ятигірське, вул. Першотравнева, б.1, поштова адреса: 61172, м. Харків, вул. Роганська, 145, р/р 26000962482152 у філії ПУМБ у м. Києві, МФО 322755, код ЄДРПОУ 30773272) основну заборгованость у розмірі 14518,00грн., неустойку у розмірі 41888,00грн., 3% річних у розмірі 1004,73грн., пеню у розмірі 477,59грн., держмито у розмірі 579,58 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення піписано 02.04.2009 року.

Суддя                                                                                            Рильова В.В.