Рішення

від 14.04.2009 по справі 02/471

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/471

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

                   "14" квітня 2009 р.                                                                        Справа №  02/471

          Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Давиденко В.Г., за участю представників:

позивача: Суденко С.П. –за довіреністю,  відповідача: Харченко О.М. –за довіреністю,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Черкаської філії ВАТ “Укртелеком”

до   кооперативу «Радіотехніка»

про  стягнення 22 028 грн. 59 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 22 028 грн. 59 коп., в тому числі  20 781 грн. основного боргу за надані позивачем телекомунікаційні  послуги відповідно до договору № 803620-330 від 26 січня 2007 року за період червень - липень 2008 року,  627 грн. 81 коп. пені за прострочення проведення розрахунку із позивачем, 462 грн. 84 коп. донарахування  в зв'язку з інфляцією, 156 грн. 95 коп. три проценти річних.   

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позов у заявленій сумі, заперечила проти доводів відповідача  та пояснила, що позивачем надавалися послуги  на підставі договору № 803620-330 від 26 січня 2007 року і хоча в договорі вказано, що він діє до 31.12.2007 (а по додатковій угоді – до 06.02.2008), однак, послуга позивачем продовжувала надаватися, вона  щомісяця оплачувалася відповідачем, у червні та липні 2008 року також була надана послуга позивачем і в такому ж порядку прийнята  відповідачем, про що сторони (як і раніше) склали та підписали Акти здавання-приймання наданих позивачем основних загальнодоступних та інших основних послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку  від 30.06.2008 та від 31.07.2008 на загальну суму 79 768,32 грн., на сплату яких позивач виставляв відповідачу рахунки, по яких відповідач частково розрахувався в сумі 58 987,32 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок позивача, в зв'язку з чим створився залишок боргу  в сумі 20 781 грн.;  у вказаних актах зазначене посилання на надані послуги  відповідно до договору № 803620-330 від 26 січня 2007 року; сторони підписали Протоколи проведення розрахунків від 30.06.2008 та від 31.07.2008, у яких підтвердили факти отримання відповідачем послуг відповідно до цього  ж договору; відповідач підтвердив у листі від 26.02.2009 факт отримання послуг по договору  № 803620-330 від 26 січня 2007 року та пояснив причину створення боргу і просив відстрочити сплату боргу та не нараховувати пеню.  Представник позивач просила задовольнити позов у заявленій сумі.   

Представник відповідача у відзиві на позов та у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив повністю, вважаючи, що заявлені позивачем вимоги не підлягають до задоволення, а провадження у справі має бути припинено, оскільки у період з червня по липень 2008 року Кооператив “Радіотехнік” не перебував у договірних відносинах із позивачем, тому не міг порушувати договірні зобов'язання;  позадоговірних зобов'язань до ВАТ “Укртелеком” також не має, відповідач вважає, що позивачем, всупереч ст. 33 ГПК України,  до суду не надано доказів існування в період з червня по липень 2008 року обов'язку  відповідача сплачувати на користь позивача  кошти за отримані від нього телекомунікаційні послуги, термін дії договору закінчився 06.02.2008 і сторонами не продовжувався. Представник відповідача просив припинити провадження у справі через відсутність предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України та стягнути з позивача на користь відповідача 2200 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

У судовому засіданні оголошувалася перерва із 02.04.2009 по 07.04.2009 та по 14.04.2009 на підставі статті 77 ГПК України.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи  представників сторін, суд  встановив наступне.

ВАТ «Укртелеком»в особі заступника Голови Правління з питань маркетингу та продажу послуг Сиротенка І.В., який діяв на підставі довіреності від 03.10.2006 року № 167,  та кооператив «Радіотехнік»в особі Голови Заїки А.Ф., який діє на підставі Статуту, уклали Договір № 803620-330 про надання телекомунікаційних послуг від 26.01.2007 року, відповідно до якого, п.п.1.1. п.1, позивач та відповідач домовилися про взаємне надання телекомунікаційних послуг у точках взаємоз'єднання мереж, організованих для пропуску міжміського та міжнародного телефонного трафіку в селах Червона Слобода, Хацьки, Худяки Черкаського району Черкаської області, а також порядок та умови розрахунків за ці послуги.

У п.п.1.3. п. 1 договору вказаний перелік  телекомунікаційних послуг, які позивач зобов'язався надавати відповідачу.  

За умовами п.п.3.11 п. 3  договору  позивач зобов'язався до 7 числа кожного місяця надавати відповідачу Акти здавання-приймання наданих послуг за кожним їх видом за формою, наведеною в додатках № 9 та № 10.  

В п.п.3.12. п.3 визначено порядок розрахунків за надані телекомунікаційні послуги на підставі підписаних позивачем та відповідачем Актів здавання-приймання наданих послуг, які є достатньою підставою для надсилання рахунків на оплату наданих послуг. До 10 числа місяця, що настає за звітним, позивач та відповідач надсилають один одному рахунки за надані у звітному періоді телекомунікаційні  послуги відповідно до умов даного договору.

Як вбачається із поданих суду матеріалів та не спростовано відповідачем, позивач надав відповідачу вказані послуги, що підтверджується підписаними позивачем і відповідачем та скріпленими печатками Актами здавання-приймання основних загальнодоступних та інших основних послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку  від 30.06.2008 та від 31.07.2008 на загальну суму 79 768,32 грн. У цих актах  вказане посилання на Договір № 803620-330 від 26.01.2007 та зазначено, що послуги, які передбачені цим договором, надані у червні та липні 2008 року  належним чином та сторони не мають  взаємних претензій.  Про надання позивачем послуг на вказані суми  відповідно до договору № 803620-330 від 26.01.2007 вказано і у Протоколах проведення розрахунків від 30.06.2008 року та від 31.07.2008 року, підписаних повноважними представниками сторін та скріпленими їх печатками.  

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату від 30.06.2008 та від 31.07.2008, на які відповідач посилався, сплачуючи кошти 31.07.2008 та 28.08.2008 (а.с. 36).

Відповідач оплатив виставлені рахунки лише частково в сумі 58 987,32 грн., в тому числі заліком  в сумі 32 808,72 грн. та шляхом перерахування коштів на рахунок позивача  в сумі 26 178,60 грн.  Таким чином, залишок боргу відповідача складає 20 781 грн.  

Відповідно до пункту 3.13 договору оплата сторонами  рахунків проводиться протягом 20 днів з дати  направлення рахунків,  але не пізніше останнього числа місяця, що настає після звітного періоду.  Позивач рахує прострочення оплати відповідачем вартості отриманих послуг  із 06.08.2008 та із 06.09.2008 на кожну суму окрему, що не суперечить умовам договору.

Згідно статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку,  що встановлені договором.   

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності,  суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та надуманість заперечень відповідача, виходячи із наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що договір дійсно діяв до 31.12.2007, а додатковою угодою без дати дія договору була продовжена до 06.02.2008.  Сторони дійсно не підписали додаткову угоду до договору про продовження його дії.

Однак, суд вважає, що відсутність документа під назвою “Додаткова угода” не може однозначно свідчити про відсутність договірних відносин між сторонами у вказаний в позові період –червень-липень 2008 року.

Згідно частини 1 статті 179 Господарського кодексу України  майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами –юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В частині 1 статті 181 ГК України вказано,  що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вказаний у названій статті перелік не є вичерпним, тому суд, проаналізувавши характер відносин між сторонами та документи, якими оформлялися їх відносини у червні-липня 2008 року, приходить до висновку, що позивач та відповідач взаємно погодили продовження договірних відносин  після 06 лютого 2008 року на невизначений строк, що відповідає їх праву та не суперечить закону.  Суду не подано доказів зміни умов договору, тому суд вважає, що договірні відносини продовжені на тих же умовах.

Із матеріалів справи та із пояснень представників відповідача вбачається, що питання дії договору у вказаний період не виникло б, якби абонент с. Ч.Слобода Валашенко не  створив цей борг, скориставшись послугою за номером 8-900 на значну суму (про це  вказав відповідач у листі від 26.02.2009 на адресу позивача).  

Доводи представника відповідача про відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем у червні –липні 2008 року суд вважає надуманими та такими, що спростовуються матеріалами справи, зокрема, Актами здавання-приймання наданих послуг від 30.06.2008 року та 31.07.2008 року, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими їх печатками, у  яких визначено перелік послуг, наданих відповідачу, які передбачені договором № 803620-330 від 26.01.2007 року про телекомунікаційні послуги, на них відсутні будь-які зауваження  чи заперечення відповідача, не вказано наявності спору між сторонами щодо  вартості та переліку наданих послуг, є посилання на договір.     

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо  у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 193 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення зобов'язань, які  згідно зі статтями  193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.  

Факти надання позивачем та отримання відповідачем послуг протягом червня-липня 2008 року і наявності заборгованості відповідача у заявленій сумі підтверджуються матеріалами справи. Відповідач не спростував встановлені судом факти,  не подав суду доказів сплати коштів за отримані послуги.

Отже, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу борг в сумі 20 781 грн.

Відповідно до п.п.4.2. п.4 даного договору та статті 36 Закону України “Про телекомунікації” позивачем було нараховано пеню за прострочення оплати  послуг за період з 06.08.2008 року по 20.11.2008 року в сумі 627 грн. 81 коп. Вказана сума пені підлягає стягненню з відповідача як така, що відповідає праву позивача, ґрунтується на умовах договору, прострочення виконання грошового зобов'язання підтверджено матеріалами справи.   

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок трьох процентів річних за затримку оплати послуг позивача за період з 06.08.2008 року по 20.11.2008 року виконаний вірно, з відповідача підлягають стягненню три проценти річних в сумі 156 грн. 95 коп.

Вимога позивача про стягнення з відповідача  індексу інфляції  підлягає до задоволення в сумі 462 грн. 84 коп., яка заявлена у позовній заяві.  

Суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача проти позову та вважає  безпідставними доводи відповідача про припинення провадження у справі.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 220 грн. 28 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вимога відповідача про відшкодування понесених витрат на оплату послуг адвоката не підлягає задоволенню відповідно до припису  частини 5 статті 49 ГПК України.  

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд    

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

          Стягнути із кооперативу «Радіотехнік»(18000, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 34, поштова адреса: 18000, м. Черкаси, а/с 290, ідентифікаційний код 14187108) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (01030, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) борг в сумі 20 781 грн., 627 грн. 81 коп. пені, 462 грн. 84 коп. індексу інфляції, 156 грн. 95 коп. три проценти річних, 220 грн. 28 коп. витрат на сплату державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського   суду.  

               Суддя                                                                                               А.Д.Пащенко