Рішення

від 30.03.2009 по справі 16/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.09                                                                                 Справа № 16/25

       За позовом Луганського спеціалізованого воєнізованого аварійно-рятувального (гірничорятувального) загіну Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України,  м. Луганськ

до Закритого акціонерного товариства «Луганські акумулятори»,

м. Луганськ

про стягнення 1965 грн. 72 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

При секретарі судового засідання Маценко О.В.

За участю представників сторін:

Від позивача –Солдатова Н.В., дов. від 21.01.09. №6,

Від відповідача –не прибув,    

ВСТАНОВИВ:

          Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення заборгованості в сумі 1833,33грн. за договором на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування ЗАТ «Луганські акумулятори», укладеним між сторонами по справі від 22.12.05. №180/6, та пеню в сумі 132,39грн. за період з 21.02.08. по 03.02.09.

          Відповідач письмового відзиву на позов не надав, представник відповідача у судових засіданнях вимог позову не заперечив.

          Між сторонами у справі укладено договір на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування ЗАТ «Луганські акумулятори»від 22.12.05. №180/6 (з додатковими угодами на а.с.17,18), на підставі якого виконавець послуг по аварійно- рятувальному обслуговуванню (позивач) зобов'язався забезпечувати надання послуг споживачу (відповідачу) з метою своєчасного реагування при виникненні надзвичайних ситуацій на об'єктах відповідача, а споживач зобов'язався оплачувати надані послуги позивачем у розмірі 500грн. кожного місяця на підставі акту приймання виконаних робіт до 20 числа місяця, послідуючого за звітним (п.п.3.2 вказаного договору).

За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг і відповідає інституту правових норм глави 63 Цивільного кодексу України (ст.ст.901-903).

На виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачеві послуги спеціалістами своїх служб  в період з 01.06.08. по 20.09.08., про що сторони узгодили ціну в актах приймання-передачі виконаних робіт (а.с.19-27).

Відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору про надання послуг не оплатив позивачу надані послуги у повному обсязі, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути на свою користь борг в сумі 1833,33грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання обов'язків по оплаті послуг, позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 132,39грн. за період з 21.02.08. по 03.02.09. (по кожному акту окремо), яку відповідач зобов'язаний сплатити в разі порушення свого обов'язку по договору і згідно з вимогою п.5.3 вказаного договору.

Відповідач вимог позивача не оспорив по суті спору, відзиву на позов не надав, правом на ознайомлення з матеріалами справи не скористався і у судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини відсутності.  

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи,  вислухав представника позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог до суті спору, їх  належність, допустимість, достовірність кожного  окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити гроші, надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських   договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених Господарським  кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.  

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений договором строк. Договором на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування ЗАТ «Луганські акумулятори», укладеним між сторонами по справі від 22.12.05. №180/6, визначено порядок виконання відповідачем зобов'язань по сплаті вартості наданих послуг і, відповідно до ч.1ст.530 ЦК України, строку права вимоги у позивача.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджено належним чином факт надання позивачем і отримання відповідачем послуг, часткової оплати відповідачем наданих позивачем послуг та заборгованість на суму 1833,33грн.  Таким чином, позивач виконав свої обов'язки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.

Статті 901-903 ЦК України зобов'язують відповідача виконати обов'язок по оплаті наданих послуг  у відповідності до умов договору і вимог закону.

Вимоги про стягнення пені у сумі 132,39грн. за період з 21.02.08. по 03.02.09. (по кожному акту окремо) цілком відповідають вимогам ст.ст.230-232 ГК України –сторона, яка порушила грошовий обов'язок по договору (оплаті послуг), зобов'язана сплатити неустойку у вигляді пені, та умовам укладеного сторонами договору, який зобов'язує відповідача оплачувати щомісячно кожний акт приймання виконаних послуг.

За таких підстав, з відповідача слід стягнути борг на користь позивача за договором на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування ЗАТ «Луганські акумулятори»в сумі 1833,33грн.,  пеню у сумі 132,39грн. за період з 21.02.08. по 03.02.09. (по кожному акту окремо) та позов слід задовольнити повністю, оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаним договором і заборгованість відповідача в розмірі позову.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.173,193,230-232 ГК України, ст.ст.526,ч.1ст.530,ст.629,901-903 ЦК України, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд  

В И Р І Ш И В :

1.             Позов задовольнити.

           2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Луганські акумулятори», м. Луганськ, вулиця «Оборонна», 105, ід. код 30877831 на користь  Луганського спеціалізованого воєнізованого аварійно-рятувального (гірничорятувального) загіну Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України,  м. Луганськ, вул. «50 років утворення СРСР», 63, ід. код 33922698 борг у сумі 1833,33грн.,  пеню 132,39грн., витрати по держмиту у сумі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. Видати наказ.

Рішення підписане 03.04.09.

Суддя                                                                         Р. Шеліхіна