Рішення

від 06.04.2009 по справі 07/36-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/36-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2009 р.                                                            Справа № 07/36-09

вх. № 967/5-07

Суддя господарського суду Інте Т.В. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Панова С.Ф., дов. б/н від 10.03.09 р.;  відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Нікос Агро Харків", м. Харків  

до  ПП "Ан - Медіа", м. Харків  

про стягнення 57260,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікос Агро Харків" просить стягнути з Приватного підприємства "Ан - Медіа" 18538,80 грн. основного боргу, 3707,76 грн. штрафних санкцій, 27807,00 грн. пені та 7207,20 грн. збитків, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з оплати поставленого позивачем палива за договором № ДГ-0030/10-07 від 30.10.07 р.

06.04.09 р. позивачем надано пояснення по справі, відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідача 18538,80 грн. основного боргу, 3707,76 грн. штрафних санкцій, 27807,00 грн. пені та 9169,52 грн. збитків.

Таким чином, вказані пояснення фактично є збільшенням заявлених позовних вимог (в частині вимоги про стягнення збитків), які не приймаються судом до розгляду у зв'язку з ненаданням позивачем доказів на підтвердження доплати державного мита у встановлених чинним законодавством України порядку та розмірі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № ДГ-0030/10-07 від 30.10.07 р. (а.с. 14), відповідно до умов якого продавець (відповідач) поставляє, а покупець (позивач) приймає та оплачує бензин: А-76, А-80, А-92, А-95, Дизельне паливо, масло дизельне (товар) в асортименті та по кількості, вказаній у рахунку - фактурі, що є невід'ємною частиною договору.

04.10.07 р. відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ - 365 на оплату за дизельне паливо в кількості 7880 літрів за ціною 3,88 грн. за літр на загальну суму 30574,00 грн.

04.10.07 р. позивачем перераховано на рахунок відповідача суму 30574,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 140 від 04.10.07 р. (а.с.10). Вказана сума за своє правовою природою є попередньою оплатою, що перерахована позивачем в рахунок майбутньої поставки товару (палива).

Відповідно до п. 3.1 договору, поставка товару здійснюється на таких умовах: доставка за домовленістю.

Таким чином, сторонами не встановлено строк виконання відповідачем обов'язку з поставки товару позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

23.01.08 р. позивачем було направлено відповідачу вимогу № 1 (яку відповідачем отримано 24.01.08 р.), відповідно до якої позивач вимагав від відповідача протягом 15 діб поставити пальне на суму 19538,80 грн.

Крім того, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 1 від 14.03.08 р. (а.с.12) з вимогою про оплату заборгованості в сумі 19538,80 грн., тобто, фактично з вимогою про повернення попередньої оплати у вказаній сумі.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання з повернення позивачу попередньої оплати.

Відповідач свої зобов'язання за вказаним договором виконав неналежним чином та 30.10.07 р. поставив відповідачу паливо лише в кількості 2420 літрів на суму 11035,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-377 від 30.10.07 р.

Крім того, відповідачем було перераховано позивачу 1000,00 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою.

Таким чином, відповідачем не повернено позивачу 18538,80 грн. попередньої оплати.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач товар, передбачений договором позивачу не поставив, 18538,80 грн. попередньої оплати позивачу не повернув та не надав суду жодних доказів, які б підтверджували таке повернення.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 09.02.09 р. прострочив виконання зобов'язання з поставки товару за договором № ДГ-0030/10-07 від 30.10.07 р. та з 26.03.09 р. прострочив виконання зобов'язання з повернення позивачу попередньої оплати.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону,

Згідно з ч.2 ст. 693 ЦК, у випадку якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 18538,80 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.  

Відповідно до ст. 546-547 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження вчинення між сторонами в письмовій формі правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання відповідача поставити позивачу товар за договором № ДГ-0030/10-07 від 30.10.07 р., у вигляді штрафу чи пені. Договором № ДГ-0030/10-07 також не передбачене забезпечення будь - яких зобов'язань штрафом чи пенею.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 3707,76 грн. та пені в сумі 27807,00 грн. визнаються судом необґрунтованими, неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд вважає за необхідне в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 7207,20 грн. збитків відмовити з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 22, 611, 623 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права,  має право  на їх  відшкодування.

Для  застосування  такої  міри відповідальності,  як  відшкодування  збитків,  потрібна наявність повного  складу  цивільного  правопорушення,  як-то: протиправна поведінка,  дія чи бездіяльність особи;  шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Згідно з частиною другою статті 623 ЦК розмір збитків, завданих порушенням  зобов'язання, доказується кредитором.

Позивачем не надано суду доказів в обґрунтування розміру заявленої суми збитків, а заявлені позивачем до стягнення збитки не носять обов'язкового характеру і не перебувають в необхідному причинному зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору та понесенням позивачем збитків саме в заявленому розмірі (7207,20 грн.).

Враховуючи викладене, суд визнає вимогу про стягнення з відповідача 7207,20 грн. збитків неправомірною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. cт. 22, 525, 526, ч.1 ст. 530, ст. ст. 546-547, 611, ч.1 ст. 612, ст. 623, ч.1 ст. 625, ч.1 ст. 692, ч.2 ст. 693 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Ан - Медіа" (вул. Богдана Хмельницького, 12-а, м. Харків, 61050, код ЄДРПОУ 32761140, р/р 26005052299430 в ХГРУ № 14 в Приватбанку м. Харкова, МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікос Агро Харків" (вул. Остапа Вишні, 38/2, м. Харків, 61177, код ЄДРПОУ 34756551, р/р 26006000054509, МФО 351715) 18538,80 грн. попередньої оплати, 185,39 грн. державного мита та 38,20 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог про стягнення з відповідача 7207,20 грн. штрафу в сумі 3707,76 грн. та пені в сумі 27807,00 грн., в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 13 квітня 2009 року.

Суддя                                                                                            Інте Т.В.