Рішення

від 06.04.2009 по справі 5020-5/089

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/089

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"06" квітня 2009 р. справа № 5020-5/089

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Нешкідливі технології і продукти „Грін Оул”  (33010, м. Рівне, вул. Макарова, 16)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплексстрой-юг” (99002 м. Севастополь, вул. За городянського, 13/2),

про стягнення заборгованості  в розмірі 150563,18   грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач - Черненко Юрій Петрович, представник довіреність № 35  від 02.04.2009  ТОВ "Нешкідливі технології і продукти „Грін Оул";

Позивач - Савінський Станіслав Веніамінович, директор довідка з ЄДР АА № 142655 від 12.02.2009 ТОВ "Нешкідливі технології і продукти „Грін Оул";

Відповідач - не з'явився, ТОВ "Комплексстрой-юг";

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Західбудагросервіс”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплексстрой-юг”,  про стягнення заборгованості  в розмірі 150563,18  грн., з яких: 80243,20 грн. –основна заборгованість, 10415,54 грн. –вартсіть невикористаних матеріалів, 50000,00 грн. –пеня, 3798,91 грн. –штрафні санкції, 5215,80 грн., - збитки від інфляції, 890,36 грн. –3% річних, також позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути невикористані матеріали.

Відповідно до рішення загальних зборів учасників товариства (протокол № 28 від 04.02.2001) назва товариства була змінена з Товариства з обмеженою відповідальністю „Західбудагросервіс” на Товариств з обмеженою відповідальністю „Нешкідливі технології і продукти „Грін Оул”.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо виконання робіт за договором.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у позовній заяві та у довідці статистики.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, відповідно до п. 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/164 від 18.03.2008  „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році”, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представника відповідача.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані позивачем докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2007 між позивачем (Замовник) та відповідачем (Підрядник) був укладений договір будівельного підряду № 01/2007, відповідно до умов якого, відповідач зобов'язався виконати роботи по будівництву чотирьох садових будиночків у Нахімовському районі м. Севастополя, а позивач зобов'язався оплатити вартість виконаних робіт.

Згідно з п. 4.1 договору, загальна сума складається з витрат Підрядника та вартості усіх робіт, що виконуються Підрядником, яка становить 2727000,00 грн.

Відповідно до п. 4.4 договору, оплата здійснюється Замовником Підряднику згідно з графіком платежів (додаток № 4) з урахуванням фактично виконаних обсягів робіт Підрядником на підставі актів виконаних робіт.

Зобов'язання по оплаті позивачем виконувались належним чином, що підтверджується платіжними дорученнями, які долучені до матеріалів справи (а.с. 98-126).

Проте, відповідач з лютого 2008 року роботи по об'єкту не виконував.

У зв'язку з чим, позивач на виконання п. 8.1.1 договору, 08.09.2008 направив на адресу відповідача вимогу про розірвання договору та повернення суми перерахованого авансу, проте відповіді на адресу позивача не надійшло.

За весь час дії договору позивачем сплачено авансових платежів на суму 1142500,00 грн., а фактично виконано робіт на суму 1062256,80 грн.

Зобов'язання по фінансуванню  робіт позивачем виконувались належним чином, та  своєчасно, але робота відповідачем проведена не була, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 80243,20 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням пені в розмірі 50000,00 грн., та штрафу в розмірі 3798,91 грн.,  суд вважає вказані вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Відповідно до п. 8.1.1 договору, за порушення терміну введення об'єкта в експлуатацію, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми недовиконаних робіт за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, позивач розраховує штрафні санкції в розмірі 3798,91 грн. з посиланням на ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, відповідно до якої штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається із  змісту договору, відповідач повинний був виконати будівельні роботи, що не є грошовим зобов'язанням, а тому, суд відмовляє позивачу в стягнені пені та штрафу.  

Також, суд відмовляє позивачу у зобов'язанні відповідача повернути невикористані будівельні матеріали на суму 10415,54 грн., виходячи з того, що у мотивувальній частині  позову позивач просить стягнути вказану суму та включає її до позовних вимог у загальну суму заборгованості, а у резолютивній частині позову просить суд зобов'язати відповідача повернути невикористані матеріали.

Крім того, позивачем не надані докази, того, що відповідач повинний повернути матеріали саме на цю суму.

Згідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суму основного боргу позивач просить стягнути урахуванням 3% річних та збитків від інфляції.

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку, сума збитків від інфляції складає  5215,80 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Сума 3% річних нарахована позивачем складає 890,36 грн., яка підлягає стягненню частково, на підставі того, що позивачем невірно розраховані вказані санкції.

Як вбачається із матеріалів справи позивач нарахував 3% річних за період з вересня 2008 року по грудень 2008 року,  в той час як відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як слідує з матеріалів справи позивач направив на адресу відповідача вимогу про розірвання договору  09.09.2008 (а.с. 10), а тому  він повинний був нараховувати вказані санкції за період з 17.09.2008 по 31.12.2008.

Таким  чином,  з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 699,11 грн., з наступного розрахунку суду:

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

80243.217.09.2008 - 31.12.20081063 %699.11

Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 699.11 грн.

Формула розрахунку: сума боргу*3% : 365* кількість днів прострочення

80243,20*3% : 365*106 = 699,11 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 86158,11 грн., з яких: 80243,20 грн. –основна заборгованість,  699,11 грн. – 3% річних, 5215,80 грн. –збитки від інфляції.

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 861,58 грн.  і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 67,52 грн. покладаються  на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплексстрой-юг” (99002 м. Севастополь, вул. За городянського, 13/2,  код  ЄДРПОУ 34883173, відомостей про наявність поточних  рахунків в установах банків немає) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Нешкідливі технології і продукти „Грін Оул”  (33010, м. Рівне, вул. Макарова, 16, код ЄДРПОУ 31640891, р/р 2600901653329 в РФ ВАТ „Укрексімбанк” м. Рівне, МФО 333539) заборгованість в 86158,11 грн., з яких: 80243,20 грн. –основна заборгованість,  699,11 грн. –3% річних, 5215,80 грн. –збитки від інфляції., витрати по сплаті державного мита в сумі 861,58 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 67,52 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          В інший частині позовних вимог  Товариству з обмеженою відповідальністю „Нешкідливі технології і продукти „Грін Оул "  відмовити.

    Суддя                                                                                                    І.В.  Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

09.04.2009

Розсилка:

1.          ТОВ „Нешкідливі технології і продукти „Грін Оул””  (33010, м. Рівне, вул. Макарова, 16)  

2.          ТОВ „Комплексстрой-юг” (99002 м. Севастополь, вул. Загородянського, 13/2),

3.          Справа