Рішення

від 08.04.2009 по справі 45/29-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/29-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2009 р.                                                            Справа № 45/29-09

вх. № 1011/5-45

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Скляр О.В., довіреність № 1 від 05.11.2008 року

відповідача - не з"явився   

розглянувши справу за позовом ТОВ "Інженерний центр теплопостачання", м. Київ  

до  ТОВ "Теплоквар", м. Харків  

про стягнення 18038,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача  суму в розмірі 17273,53 грн., яка складається з основного боргу та індексу інфляції, а також відсотки річних в розмірі 764,90 грн. мотивуючи неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань щодо оплати отриманого товару за накладною № 1-2091 від 29 вересня 2006 року.  Також до стягнення позивачем заявлені судові витрати які складаються із сплаченого державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В засіданні суду 25 березня 2009 року позивач позовні вимоги підтримує повністю, надав суду для огляду оригінали витребуваних документів.

Відповідач в судовому засіданні 25 березня 2009 року визнає суму заборгованості перед позивачем в розмірі 11840,03 грн. за отриманий товар. Відповідач зазначає про те, що правовідносини між сторонами носять позадоговірний характер, а отже є безпідставним нарахування та стягнення з відповідача сум інфляційних та річних починаючи з жовтня 2006 року.

З метою надання позивачем суду  рахунку-фактури № 1-1451 від 04.09.2006 року та відповідно до ст. 77 ГПК України, суд оголосив перерву  в  судовому засіданні до 08 квітня 2009 року.

08 квітня 2009 року розгляд справи було продовжено.

Позивач 08 квітня 2009 року надав до матеріалів справи витребуваний рахунок-фактуру.

Відповідач в засідання суду 08 квітня 2009 року після перерви не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.  

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 04 березня 2009 р. сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх  нез'явлення в засідання суду, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими частковому задоволенню з наступних підстав:

за усною домовленістю між сторонами позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 59200,03 грн. Факт передачі товару від позивача відповідачу підтверджується видатковою  накладною № 1-2091 від 29 вересня 2006 року на якій містяться відмітка позивача про  відвантаження та відмітки відповідача про отримання товару, і яка знаходяться в матеріалах справи. Відповідач, після отримання товару, здійснив його часткову оплату на суму 37360,00 грн. (копія банківської виписки, аркуш справи 16) і таким чином сума його заборгованості становить 11840,03 грн. Оскільки сторонами не було визначено строків здійснення розрахунків, накладна не містить визначення таких строків оплати, позивач в порядку ст. 530 ЦК України направив на адресу відповідача вимогу від 18 червня 2008 р. Направлення вимоги відповідачеві підтверджується поштовим описом та поштовим повідомленням із відміткою відповідача про одержання - 24 червня 2008 року (аркуш справи 11).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте відповідач після отримання вимоги повну оплату вартості товару не здійснив, заборгованість відповідача становить   11840,03 грн.

Відповідно  до  ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази  подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази                          для підтвердження   своїх  вимог  стосовно основної суми заборгованості в розмірі    11840,03  грн.

Відповідно ст. 625  ЦК України  боржник, який прострочив виконання  грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.   За таких обставин позовні вимоги позивача в сумі 260,75 грн. інфляційних та 141,69 грн. річних (за період, починаючи з 02 липня 2008 року) обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню. В іншій частині інфляційних та річних суд відмовляє позивачу у зв'язку із безпідставним пред'явленням до стягнення (враховуючи вимоги ст. 530 ЦК України).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог позивача, відповідно ст. 49 ГПК України, судові витрати по сплаті державного мита, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно покласти на відповідача,.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -    

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з  ТОВ "Теплоквартал", 61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11 (в тому числі з р/р 260013013544 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931, код ЗКПО 31798274) на користь ТОВ "Інженерний центр теплопотсачання", 03190,                м. Київ, вул. Черняхівського, 16/30 (р/р 2600839016864 в КРФ ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 300830, код ЗКПО 31777042) 11840,03  грн. основного боргу, 260,75 грн. інфляційних, 141,69 грн. річних, 122,42 грн. державного мита та 118 грн. судових витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 09 квітня 2009 року.  

Суддя