Рішення

від 03.04.2009 по справі 34/19-09-443

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/19-09-443

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" квітня 2009 р.Справа  № 34/19-09-443

за позовом Прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області  

до   відповідачів  Фермерського господарства "Маяк"

                               Дмитрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області

про визнання недійсним договору оренди

                                                                                                                            Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від прокурора: Шпаченко С.М., діючий на підставі  довіреності від 22.01.2009р.

від Комінтернівської РДА Одеської області: не з'явилися;

від відповідачів: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області звернувся до суду з позовною заявою №Н-3-004-09 від 26.01.09р.(вх№862 від 10.02.2009р.), в якій просить визнати недійсним договір оренди землі від 27.10.08р., укладений між Дмитрівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області в особі голови сільської ради Мандєвої Н.І. та головою фермерського господарства "Маяк" Калашніковим С.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №34/19-09-443.

Приймаючи до уваги необхідність повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2009р. до участі у справі у якості іншого відповідача залучено Дмитрівську сільську раду Комінтернівського району Одеської області.

Представник прокуратури позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні посилаючись на те, що передача в оренду вищевказаної земельної ділянки Дмитрівською сільською радою Фермерському господарству "Маяк" здійснено без проведення земельних торгів, земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту, у зв'язку з чим Дмитрівська сільська рада взагалі не мала повноважень на укладення договору оренди даної земельної ділянки.

Позивач  - Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області, про місце та час судових засідань, згідно повідомлень про вручення поштового відправлення, повідомлявся вчасно та належним чином. Проте, свою позицію щодо позову суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Відповідач - Дмитрівська сільська рада Комінтернівського району Одеської області про місце та час судового засідання, згідно повідомлення про вручення, повідомлена вчасно та належним чином. В судове засідання представники не з'явилися.

Відповідач - Фермерське господарство "Маяк" про місце та час судових засідань повідомлявся судом за адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.01.2009р. наданими суду прокурором. В судове засідання представники не з'явилися.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Рішенням Дмитрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області №439-V від 23.09.08р. «Про заяву Калашникова С.Г.»попередньо погоджено надання в оренду земельної ділянки Фермерському господарству "Маяк"  загальною площею 7,8га ріллі із земель запасу Дмитрівської сільської ради з заключенням тимчасового договору оренди строком на один урожайний рік за ставкою 150грн. за 1 га ріллі.

27.10.2008р. між Дмитрівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області (орендодавець) та Фермерським господарством "Маяк" (орендар) укладено договір оренди, відповідно до умов якого орендодавець взяв на себе зобов'язання надати, а орендар - прийняти в короткострокове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с.Дмитрівка, Дмитрівська сільська рада.

Згідно п.2 цього договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,8га ріллі із земель запасу Дмитрівської сільської ради.

В п.5 названого договору вказано, що нормативна грошова земельна ділянка не здійснювалася.

Зазначений договір укладено терміном на один урожайний рік (п.8 договору оренди).

Відповідно до п.9 вказаного договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1170грн. в рік, з розрахунку 0,15грн. за 1кв.м в рік.

Згідно п.10 зазначеного договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 11 названого договору визначено, що орендна плата вноситься  щомісячно в сумі 97,5грн.

Відповідно до п.18 вказаного договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Пунктом 20 цього договору встановлено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у триденний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Умовами договору сторони погодили також й повернення земельної ділянки, відповідальність за неналежне виконання взятих зобов'язань.

Договір оренди від 27.10.2008р. зареєстровано Дмитрівською сільською радою в книзі записів реєстрації договорів оренди на право тимчасового користування землею від 27.10.2008р. за №6.

Відповідно до акту приймання-передачі об'єкта оренди до договору оренди землі від 27.10.2008р. Дмитрівська сільська рада та ФГ „Маяк” засвідчили те, що об'єкт оренди відповідає умовам договору оренди, а саме: земельна ділянка загальною площею 7,8га, у т.ч. 7,8га ріллі із земель запасу Дмитрівської сільської ради, яка розташована за адресою: с.Дмитрівка, Комінтернівський район Одеської області (за межами населеного пункту).

 В матеріалах справи наявна надана Дмитрівською сільською радою Інформація на виконання листа прокуратури Комінтернівського району №20 вих.09 від 16.01.2009р. „Про проведення перевірки договорів оренди земельних ділянок” №07/СР-19-10/28 від 22.01.2009р. відповідно до якої проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок наданих у користування, зокрема, господарству „Маяк”, не розроблявся у зв'язку з тим, що на дану ділянку Комінтернівською районною державною адміністрацією надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, план-схема ділянки, кадастровий план, акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не складався, нормативно-грошова оцінка вказаної земельної ділянки не проводилася із-за відсутності коштів у бюджеті Дмитрівської сільської ради, земельні торги при передачі в оренду цієї ділянки не проводилися із-за відсутності заяв на одну і ту ж земельну ділянку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст.ст.13, 41 Конституції України від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

За змістом п.1 ст.124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальної власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Детальне регулювання відносини найму земельної ділянки міститься в Законі України «Про оренду землі».

Так, згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Закон України «Про оренду землі»(ст.15) встановлює перелік таких істотних умов договору оренди землі: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст.ст. 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ч.6 ст.123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної  адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Згідно ст.50 Закону України “Про землеустрій” у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок, складаються проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до п.2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №677, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли: земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення; земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення; земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»встановлює, що державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Відповідності до ст.9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно ст.35 названого закону результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для  прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією. Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель,  види яких визначені законом,  а також  матеріалами  і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної  експертизи,  без  позитивних висновків державної експертизи забороняється.

Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально  уповноваженим  органом  виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення  щодо об'єктів державної експертизи.

Крім того, згідно п.11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №677, після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оцінку землі»нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Разом з тим, згідно статті 2 Закону України «Про плату за землю»плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення у порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про плату за землю»платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно п.12 Перехідних положень земельного кодексу до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Приписами статті 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1. Зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу.

Отже, відповідність змісту правочину Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, натомість його суперечність зазначеним вимогам і є підставою для визнання такого договору недійсним.

Матеріали справи не містять доказів дотримання сторонами положень діючого законодавства при укладенні договору оренди земельної ділянки.  

Враховуючи вищевикладене, відсутність у договорі оренди зазначених істотних умов є підставою для визнання договору оренди земельної ділянки від 27.10.2008р., укладеного  між Дмитрівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області та фермерським господарством "Маяк", недійсним на підставі статті 215 Цивільного кодексу України.

Додатково слід зазначити, що ч.2 ст.236 Цивільного кодексу України, згідно з якою якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється, не встановлює винятків із правил ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України. Натомість ч.2 ст.236 Цивільного кодексу України конкретизує норму абз.1 ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України,  згідно з якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Саме, ч.2 ст.236 Цивільного кодексу України встановлює,  що за нікчемним правочином  та  за  правочином,  визнаним  судом недійсним, не виникають не тільки ті права та обов'язки, настання яких сторони передбачали з моменту укладення правочину, а й ті, виникнення яких передбачалося лише в майбутньому.

Отже, момент, з  якого  нікчемний  правочин або правочин,  визнаний судом недійсним, є таким, а також припинення можливості настання у майбутньому прав та обов'язків за такими правочинами,  імперативно встановлені частинами першою та другою  статті  236  Цивільного кодексу  України,  і  не  можуть  бути  змінені  судом, внаслідок чого суд, задовольняючи позов про визнання правочину недійсним в рішенні не вказує ні момент, з якого правочин є недійсним, ні про припинення можливості настання прав та обов'язків за правочином у майбутньому.

Відповідно до ч.2 п.4 Роз'яснень Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»від 12.03.99р. N02-5/111 (із змінами і доповненнями) прокурор, звертаючись до господарського суду в інтересах держави з заявою про визнання договору недійсним, зазначає у ній позивачем державний орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах і визначає відповідачами, як правило, обох контрагентів за договором. Виняток можуть становити випадки, коли одним з контрагентів є названий орган (установа, організація) - у такому разі відповідачем визначається другий контрагент.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути солідарно з відповідачів на користь бюджету витрати по сплаті держмита на суму 42,50грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 59грн. з кожного.

Керуючись ст.ст.44, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,8га ріллі із земель запасу Дмитрівської сільської ради від 27.10.2008р., укладений між Дмитрівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області та фермерським господарством "Маяк".

3.Стягнути з фермерського господарства "Маяк" (67532, Одеська область, Комінтернівський район, с.Дмитрівка, вул.Шкільна,29; код ЄДРПОУ 25027833) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, Банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області, МФО –828011, одержувач –ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ - 23213460), через ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, витрати по сплаті державного мита у сумі 42(сорок дві)грн. 50коп.

4.Стягнути з фермерського господарства "Маяк" (67532, Одеська область, Комінтернівський район, с.Сербка, вул.Котовського,3; код ЄДРПОУ 31141012) на користь бюджету (р/р 31217259700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460 банк-ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 59(п'ятдесят дев'ять)грн.

5. Стягнути з Дмитрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (67352 Одеська область, Комінтернівський район, с.Дмитрівка, вул.Східна, 52) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, Банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області, МФО –828011, одержувач –ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ - 23213460), через ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, витрати по сплаті державного мита у сумі 42(сорок дві)грн. 50коп.

6.Стягнути з Дмитрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (67352 Одеська область, Комінтернівський район, с.Дмитрівка, вул.Східна, 52) на користь бюджету (р/р 31217259700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460 банк-ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 59(п'ятдесят дев'ять)грн.

Рішення господарського суду Одеської області, підписане 08.04.09р., набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                       Фаєр Ю.Г.