9/56
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.04.09 Справа № 9/56
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Біокон", м. Київ
до Приватного підприємства "Мірена", м. Стаханов Луганської області
про стягнення 14 570 грн. 61 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача –не прибув,
від відповідача – не прибув
в с т а н о в и в:
суть спору: позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 14570,61 грн., у т.ч. основний борг - 10592,45 грн., пеня –620,0 грн., штраф –1059,25 грн., 3% річних –77,51 грн., інфляційні втрати –561,40 грн., проценти за користування чужими коштами –310,0 грн., крім того, суму витрат у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права –1350,0 грн. та судові витрати.
Клопотанням про зменшення позовних вимог за № 1749 від 30.03.09 позивач просить розглянути справи без участі його представника та у зв'язку з погашенням основного боргу відповідачем просить стягнути з нього 3978,16 грн., у т.ч. пеня –620,0 грн., штраф –1059,25 грн., 3% річних –77,51 грн., інфляційні втрати –561,40 грн., проценти за користування чужими коштами –310,0 грн., крім того, суму витрат у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права –1350,0 грн.
Оскільки позивач скористався своїм правом щодо зменшення розміру позовних вимог, наданим йому ч. 4 ст. 22 ГПК України, суд, вирішуючи цей спір, виходить із зменшеного розміру позову.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив.
В обгрунтування позовних вимог позивач, з урахуванням клопотання № 1635 від 17.02.09, посилається на договір поставки товару № 0539/07 від 07.06.07, за яким він як постачальник прийняв на себе зобов'язання щодо поставки у власність відповідачу (покупцю) лікарських засобів та виробів медичного призначення (далі –товар), а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та оплатити кожну партію протягом 30 календарних днів з моменту поставки (п. 3.1 договору).
Позивач виконав договірні зобов'язання у повному обсязі та поставив товар за відповідними накладними у період з 09.09.08 по 07.10.08 на загальну суму 10592,45 грн., однак відповідач не виконав грошове зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим його заборгованість на час звернення до суду складала 10592,45 грн.
Умовами договору передбачена відповідальність за прострочення оплати за отриманий товар у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення платежу (п. 7.3) та штрафу у розмірі 10% від суми несплаченої в строк суми (п. 7.2).
За цими умовами позивачем нарахована пеня у розмірі 620,0 грн. та штраф у розмірі 1059,25 грн.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував 3% річних –77,51 грн. та інфляційні втрати у розмірі 561,40 грн.
Посилаючись на ст.ст. 536 ч. 3, 692 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, позивач нарахував відповідачеві проценти у розмірі облікової ставки НБУ у розмірі 310,0 грн.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що за порушення договору винна сторона відшкодовує завдані такими діями (бездіяльністю) збитки, у т.ч. не отриманий прибуток та усі витрати, пов'язані з юридичним забезпеченням повернення заборгованості чи відновленням будь-якого порушеного права.
За цією умовою позивач просить відшкодувати витрати, понесені у зв'язку з юридичним забезпеченням повернення заборгованості, посилаючись на факт оплати юридичній фірмі "Евіденс" за договорами № 7/1-1 від 02.01.09 та № 7/1-2 від 12.01.09 суми 1350,0 грн. за юридичні послуги за платіжними дорученнями № 2 від 09.01.09 та № 30 від 13.01.09.
Позивачем, ТОВ "Аптека Біокон", надані письмові пояснення за № 1686 щодо застосування штрафних санкцій, у яких зазначено, що:
· застосування штрафу відбулося за допущення прострочки платежів з боку відповідача,
· застосування пені відбулося за порушення відповідачем термінів оплати отриманого товару.
Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, відповідача і надані докази, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Інтерес позивача полягає у стягненні з відповідача сум пені, штрафу, інфляційних втрат, 3% річних, процентів за користування чужими коштами та витрат, пов'язаних зі сплатою за юридичні послуги.
Судом встановлено, що за договором поставки товару № 0539/07 від 07.06.07 позивач поставив товар за відповідними накладними у період з 09.09.08 по 07.10.08 на загальну суму 10592,45 грн., однак відповідач не виконав грошове зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим його заборгованість на час звернення до суду складала 10592,45 грн., яка була погашена під час розгляду цієї справи.
Умовами договору передбачена відповідальність за прострочення оплати за отриманий товар у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення платежу (п. 7.3) та штрафу у розмірі 10% від суми несплаченої в строк суми (п. 7.2).
За цими умовами позивачем нарахована пеня у розмірі 620,0 грн. та штраф у розмірі 1059,25 грн.
Пунктами 7.2 та 7.3 договору сторони передбачили відповідальність за одне й теж порушення –несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання, однак у п. 7.2 відповідальність передбачена у вигляді штрафу, а у п. 7.3 –у вигляді пені.
Суд звертає увагу на те, що за одне й те ж порушення (прострочення грошового зобов'язання) договором не може передбачатися сплата і штрафу, і пені, оскільки це не відповідає вимогам чинного законодавства - відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного за одне й те саме правопорушення.
За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення штрафу у розмірі 1059,25 грн., виходячи з права позивача максимально захистити себе від правопорушення у сфері господарювання з боку відповідача шляхом застосування господарської санкції.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
За цією нормою позивачем правомірно нараховані 3% річних –77,51 грн. та інфляційні втрати у розмірі 561,40 грн.
Посилаючись на ст.ст. 536 ч. 3, 692 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, за якою штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання встановлюються в процентах, розмір яких передбачається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір процентів не передбачено законом або договором, позивач праовмірно нарахував відповідачеві проценти, виходячи з однієї облікової ставки НБУ у розмірі 310,0 грн.
Крім того, посилаючись на п. 7.1 договору, яким передбачено, що за порушення договору винна сторона відшкодовує завдані такими діями (бездіяльністю) збитки, позивач вимагає стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою юридичній фірмі "Евіденс" за договорами № 7/1-1 від 02.01.09 та № 7/1-2 від 12.01.09 суми 1350,0 грн. за юридичні послуги, сплаченої за платіжними дорученнями № 2 від 09.01.09 та № 30 від 13.01.09.
Матеріали справи містять копії договорів № 7/1-1 від 02.01.09 та № 7/1-2 від 12.01.09 з ідентичними умовами, укладених позивачем (замовник) з ПП "Юридична фірма "Евіденс" (виконавець) про надання юридичних послуг.
За цими договорами виконавець зобов'язався за винагороду у розмірі 675,0 грн. у т.ч.:
· здійснити претензійно-позовну роботу,
· представляти інтереси замовника у суді,
· здійснити контроль за термінами виконання та законністю виконавчого провадження,
· представляти інтереси замовника в усіх державних органах,
· здійснювати обробку інформації та пошук варіантів, які цікавлять замовника по розв'язанню спорів та розбіжностей, що виникли у замовника, тощо.
Крім того, позивач надав до матеріалів справи платіжні доручення № 2 від 09.02.09 та № 30 від 30.01.09 про сплату ним по 675,0 грн. виконавцю.
Суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача суми витрат на юридичні послуги не підлягає задоволенню з огляду на таке:
Ш сплата 675,0 грн. за кожним договором передбачає й дії, які не пов'язані з розглядом цієї справи,
Ш понесені збитки за отримані юридичні послуги у розмірі 1350,0 грн. не є обов'язковими для позивача і не можуть бути покладені на відповідача.
Виходячи з матеріалів справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
При подачі позову позивач сплатив державне мито платіжним дорученням № 22 від 28.01.09 у розмірі 147,0 грн., що перевищує розмір, встановлений чинним законодавством України, тому зайво сплачене держмито підлягає поверненню.
За таких обставин, виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відповідача, ПП "Мірена, 94016, Луганська обл., м. Стаханов, вул. Макарова, 12/2, код 30298693, на користь позивача, ТОВ "Аптека Біокон", 02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, код 30263519, кошти у розмірі 2008,16 грн., у т.ч. штраф –1059,25 грн., 3% річних –77,51 грн., інфляційні втрати –561,40 грн., проценти за користування чужими коштами –310,0 грн., крім того, витрати зі сплати держмита у розмірі 126,0 грн. і інформаційно-технічні витрати –102,05 грн.
3. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 620,0 грн. та збитків, пов'язаних зі сплатою коштів за отримані юридичні послуги у розмірі 1350,0 грн. –відмовити.
4. Повернути позивачу, ТОВ "Аптека Біокон", 02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, код 30263519, з державного бюджету зайво сплачене державне мито у розмірі 1,29 грн.
Підставою повернення зайво сплаченого держмита є це рішення, підписане та скріплене печаткою суду, оскільки оригінал платіжного документу знаходиться у матеріалах справи.
Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписане 13.04.09.
Суддя А.Г.Ворожцов
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2009 |
Оприлюднено | 05.05.2009 |
Номер документу | 3466722 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні