Постанова

від 24.03.2009 по справі 2/101-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/101-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "24" березня 2009 р.                                                           Справа № 2/101-08

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Гулової А.Г.

суддів:                                                                        Пасічник С.С.

                                                                                   Щепанської Г.А.

при секретарі                                                            Жарській І.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Орлової В.О. - представника за довіреністю №252 від 16.09.2008р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства науково-виробничої фірми "Елекомс",м.Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "28" січня 2009 р. у справі № 2/101-08 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Н.Говор, судді О.Балтак, О.Банасько)

за позовом Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж. Ес. Ем.", м.Київ

до Закритого акціонерного товариства науково-виробничої фірми "Елекомс",м.Вінниця

про стягнення 483984,83грн.,  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 28.01.2009р. у справі №2/101-08 позов ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." (м.Київ) до ЗАТ "Науково-виробнича фірма "Елекомс" (м.Вінниця) про стягнення 483984,83грн., серед яких 360829,63грн. боргу за надані послуги зв"язку, 94952грн. інфляційних нарахувань, 11997,55грн. - 3-х % річних та 16205,65грн. пені, задоволено.

Вважаючи, що вказане рішення прийняте з неповним з"ясуванням обставин справи, порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- судом першої інстанції не взято до уваги пояснення відповідача, з посиланням на докази на підтвердження того, що, в порушення умов укладеного між сторонами договору, позивач надавав рахунки, які ним не передбачені, а саме: за №№0612/5319, 0701/5587, 0702/5755, 0703/6014, 0704/6341, 0705/6737, 0706/7066, 0707/7509, 0708/7964, 0709/8334, 0710/8788, 0711/9128, 0712/9530, 0801/10111, 0802/10503, 0803/10929, котрі підписані тільки однією відповідальною особою і в цих рахунках вказано лише в одній стрічці "Послуги зв"язку" на загальну суму до сплати, а інші технічні звіти за весь період надання послуг, згідно пункту 4.3 вищевказаного договору між сторонами, такі як загальна кількість успішних з"єднань та загальну тривалість таких з"єднань по кожному напрямку для кожної точки взаємопідключення, відсутні. Тобто, представлені позивачем рахунки фактично є пропозицією на попередню оплату і в даному випадку це є порушенням укладеного договору;

- поза увагою місцевого господарського суду залишено й те, що до цього часу відсутні технічні звіти та акти наданих послуг, які мали складатись та підписуватись дирекцією ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." і направлятись до затвердження дирекції відповідача і завірятись печатками підприємств, що, в свою чергу, унеможливило виконати відповідачем розгляд виявлених розбіжностей або пред"явити претензії до позивача;

- оскільки договором прямо не передбачено укладення акту виконаних робіт, для встановлення взаєморозрахунків між сторонами на підставі п.11 договору №426/2006 від 29.08.2006р., відповідач шість разів направляв позивачеві листи з пропозицією про необхідність перегляду умов договору, які залишені позивачем без належного реагування.

Позивач заперечив проти апеляційної скарги, виклавши свою позицію письмово (письмові заперечення зареєстровані судом апеляційної інстанції 24.03.2009р. за вх.№02-01/1750/09). Просить рішення господарського суду Вінницької області у даній справі залишити без змін, а подану відповідачем апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти доводів та вимог апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився.

19.03.2009р. на адресу Житомирського апеляційного господарського суду від відповідача надійшла телеграма, в якій він просить відкласти розгляд справи у зв"язку з необхідністю отримання роз"яснювальних документів від державних структур, які б підтвердили фактичне надання позивачем послуг зв"язку.

Враховуючи, що відповідач був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги, що не позбавляло його скористатись наданим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України правом на участь у судовому засіданні його представника, надання відповідних пояснень, тощо, ту обставину, що свою позицію щодо оскарженого рішення відповідач висловив в апеляційній скарзі, а представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи з посиланням на те, що органи, до яких звернувся відповідач, не зможуть надати ніяких доказів про фактичне споживання відповідачем послуг зв"язку, оскільки останні фіксуються відповідною апаратурою позивача, беручи до уваги положення                         ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, судова колегія визнала можливим розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами й відхилити клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів  дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2006р. між Закритим акціонерним товариством "Київстар Дж.Ес.Ем." та Закритим акціонерним товариством Науково-виробничою фірмою "Елекомс" було укладено договір №426/2006 про надання телекомунікаційних послуг з додатками та додатковими угодами до нього (т.1 а.с.9-27), відповідно до якого на підставі взаємоз'єднання мереж ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." (за договором "Київстар") та  ЗАТ НВФ "Елекомс" (за договором "Оператор") сторони здійснюють надання наступних телекомунікаційних послуг:

- завершення трафіку від мережі Оператора на мережі Київстар, на мережах інших мобільних операторів України, фіксованій телефонній мережі загального користування України та на мережах країн далекого та близького зарубіжжя;

- завершення національного та вхідного міжнародного трафіку від мережі Київстар на мережі Оператора.

Зокрема, відповідно до п.3.2. Договору Київстар (позивач у справі) зобов'язався:

 - Забезпечити в порядку, передбаченому цим договором:

•          завершення національного трафіку від Мережі Оператора на Мережі Київстар, на мережах інших мобільних операторів України, фіксованій телефонній мережі загального користування України та на мережах країн далекого та близького зарубіжжя;

•          забезпечити якісне обслуговування в межах цього договору, вживати технічних та організаційних заходів щодо покращання якості послуг, що обумовлені умовами цього договору.

- Своєчасно оплачувати послуги Оператора, у відповідності з порядком, передбаченим договором, згідно додатку В до цього договору (т.1 а.с.26).

- За письмовим зверненням Оператора надавати інформацію, необхідну для виконання Оператором своїх зобов'язань в межах цього договору. За надання такої інформації  Київстар не стягує окремої оплати з Оператора.

Оператор (відповідач у справі) на підставі п.3.3 договору  зобов'язався:

- Забезпечити в порядку, передбаченому цим договором:

• завершення національного та вхідного міжнародного трафіку, що надійшов від Мережі Київстар, на Мережі Оператора;

• якісне обслуговування в межах цього договору, вживати технічних та організаційних заходів щодо покращання якості послуг, що обумовлені умовами цього договору.

- Своєчасно оплачувати послуги Київстар, у відповідності з порядком, передбаченим договором згідно додатку Б до цього Договору. (т.1 а.с.27).

- За письмовим зверненням Київстар надавати інформацію, необхідну для виконання Київстар своїх зобов'язань в межах цього договору. Таку інформацію Оператор надає Київстар безкоштовно.

Умови та порядок оплати послуг сторони обумовили в розділі 4 Договору, відповідно до п.4.2 якого щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, сторони виставляють одна одній за підписом уповноваженої особи, завірені печаткою, рахунки за послуги зв'язку, надані в межах договору протягом звітного періоду.

Рахунки включають перелік наданих послуг протягом звітного періоду, а саме: загальну кількість успішних з'єднань та тривалість таких з'єднань по кожному напрямку для кожної точки взаємопідключення, на суму оплати у національній валюті України (п.4.3 договору).

Згідно п.4.4 договору про надання телекомунікаційних послуг рахунки кожної із сторін даного договору повинні були бути оплаченими іншою стороною до 30 числа  місяця, наступного за звітним.

Пунктом 4.6 договору сторони погодили, що у разі виникнення розбіжностей щодо об'ємів трафіку та/або нарахованої суми оплати за послуги, надані згідно договору, у розмірі понад 2 %, сторона - дебітор оплачує рахунок у повному обсязі та до кінця місяця, наступного за звітним, направляє на адресу іншої сторони лист з ініціативою здійснити проведення деталізованої звірки біллінгових даних по напрямках та/або точках взаємоз'єднання, для яких зафіксовані розбіжності. Такий лист має містити докладну інформацію щодо власних даних обліку трафіку сторони, що оскаржує рахунок, та виявлених розбіжностей. Разом з таким листом сторона, що оскаржує рахунок, повинна надати іншій стороні власні деталізовані дані обліку трафіку в електронному вигляді, які мають містити інформацію стосовно кожного успішного з'єднання.

Відповідно до п.4.7 договору сторони домовилися, що скарги, подані із порушенням процедури, викладеної у п. 4.6 договору, розглядатись не будуть.

Якщо сторона, що отримала послуги, не надасть письмового повідомлення  про будь–яке оскарження виставленого рахунку до кінця місяця, наступного за звітним, то такий рахунок буде вважатися прийнятим, а сторона, що отримала такий рахунок, такою, що відмовилася від оскарження останнього (п.4.8 договору).

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6,627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і               ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Як встановлено ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено: у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).

Як свідчать матеріали справи, зокрема, виставлені Київстар рахунки №0709/8334 від 30.09.2007р., №0710/8788 від 31.10.2007р., 0711/9128 від 30.11.2007р., №0712/9530 від 31.12.2007р., №0801/10111 від 31.01.2008р., №0802/10503 від 29.02.2008р., №0803/10929 від 31.03.2008р. та детальні звіти про обсяг наданих послуг (т.1 а.с.30-49), за період з 01.09.2007р. по 31.03.2008р. відповідачу позивачем на підставі договору №426/2006 від 29.08.2006р. було надано послуги зв'язку на загальну суму 363166,67грн. з врахуванням ПДВ.

Докази вручення відповідачу цих рахунків наявні у матеріалах даної справи  (т.2 а.с.66-71).

Преамбулою Закону України “Про телекомунікації”, зокрема, встановлено, що цей Закон визначає права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами. Отже, Закон України “Про телекомунікації” є спеціальним законом, що регулює правовідносини з надання телекомунікаційних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.33 вказаного Закону споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги; виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.

Як встановлено ч.ч.1-3 ст.36 Закону України "Про телекомунікації", споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється  від  вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня. Сплата споживачем пені,  правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

Наведена норма знайшла своє втілення в укладеному між сторонами у справі договорі №426/2006 від 29.08.2006р.

Зокрема, як передбачено п.6.2 цього договору, у разі несвоєчасної або неповної оплати рахунків однією з сторін у відповідності до п.4.4 договору, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від загальної вартості неоплачених послуг, за кожний день прострочення. Оплата пені не звільняє винну сторону від виконання її обов"язків за договором у повному обсязі.

02.06.2008р. ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем.", посилаючись на неналежне виконання ЗАТ "Науково-виробнича фірма "Елекомс" своїх зобов'язань за договором про надання телекомунікаційних послуг, звернулось в господарський суд Вінницької області з позовом до ЗАТ про стягнення з відповідача 415986,26грн., з яких 363166,67грн. - борг за надані послуги зв'язку, 40202,61грн. - інфляційні нарахування за період з 31.10.2007р. по 01.05.2008р., 3190,18грн. - 3 % річних та 9426,80грн. - пеня за цей же період.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши у письмових поясненнях за №102 від 10.06.2008р. та №011 від 20.01.2008р. (т.1 а.с.74-76, т.2 а.с.94-96), що провести з позивачем розрахунки та скласти акт звірки взаємних розрахунків не має можливості у зв'язку із тим, що позивачем не складались і не надавались відповідачу надіслані ним позивачу для затвердження і підпису щомісячні акти наданих послуг              (т.1 а.с.87-163), які, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", є фінансовими документами, що підтверджують фактичні кошти, витрачені на виконання робіт або надання послуг у відповідності з укладеним договором.

Як стверджує відповідач, його пропозицію про необхідність внесення змін до договору №426/2006 від 29.08.2006р. щодо складання таких актів, викладену у листах №166 від 20.10.2006р., №084 від 25.05.2007р., №067 від 10.01.2008р.                                    (т.1 а.с.77-79,81,84-85,  позивач не прийняв, посилаючись на відсутність господарського інтересу та відсутність юридичних підстав (т.1 а.с.80,82-83).

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що в представлених позивачем рахунках вказано в розділі "Назва послуги" без розшифровки тільки однією стрічкою "Послуги зв'язку", а в розділі "Сума до сплати" – загальна сума коштів до оплати, а такі важливі позиції як кількість розмов, тривалість тарифохвилини, тарифна вартість, тарифні доходи по кожній державі і видах відсутні, на всіх додатках до рахунків позивача за період з 29.08.2006р. по 15.03.2008р. відсутні підписи керівника та головного бухгалтера.

У зв'язку з цим відповідач просив зобов'язати позивача змінити умови договору №426/2006 від 29.08.2006р. про надання телекомунікаційних послуг в частині, запропонованій ЗАТ НВФ "Елекомс", підписати і затвердити акти надання-приймання послуг зв'язку в щомісячному розрізі у відповідності до розробленого зразка між позивачем та відповідачем на підставі наданих послуг, скласти в щомісячному розрізі рахунки отриманих послуг у відповідності до розробленого зразка, а також покласти на позивача витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Тобто, по суті у письмових поясненнях на позовну заяву ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." відповідач, не дотримавшись, при цьому, правил Господарського процесуального кодексу України, фактично поставив вимоги позовного характеру, які не можуть розглядатися у даному спорі.   

У письмових поясненнях №196 від 05.11.2008р. (т.2 а.с.25-26) відповідач зазначив, зокрема, що позивач виставляв йому рахунки, в яких сума наданих послуг значно перевищує облікову суму ЗАТ НВФ "Елекомс", а від уточнення кількості та об'єму наданих послуг позивач ухиляється.

Позивач неодноразово подавав суду заяви про уточнення розміру позовних вимог, зокрема, збільшення позовних вимог до суми 486745грн.62 коп.

28.01.2009р. позивач подав заяву про остаточне уточнення розміру позовних вимог (т.3 а.с.2-11), якою просить суд стягнути із відповідача на користь позивача згідно укладеного між сторонами договору №426/2006 від 29.08.2006р. 483984,83грн., з яких: основний борг за послуги зв'язку за період з вересня 2007 року по березень               2008 року в сумі 360829,63грн., збитки від інфляції станом на 31.12.2008р. в сумі 94952грн., 3% річних станом на 31.12.2008р. в сумі 11997,55грн., а також пеня в сумі 16205,65грн.

Спростовуючи твердження відповідача, позивач в уточненій позовній заяві від 28.01.2009р. зазначає, що відсутність акту наданих послуг, не може бути доказом фактичного ненадання та споживання послуг по договору.

Вказує, що факт з'єднання підтверджується апаратурою сторін.

Посилаючись на ст.ст.179, 180 Господарського кодексу України, зазначає, що сторони, як господарюючі суб'єкти, погодили порядок надання і оплати послуг шляхом укладання угоди. Стверджує, що відсутність документу під назвою “акт” не свідчить про відсутність факту надання послуг. Наведеним позивач спростовує посилання відповідача на відсутність акту наданих послуг, як на причину наявної заборгованості за період з вересня 2007 року по березень місяць 2008 року.

Причиною виникнення спору стало питання про наявність підстав для стягнення вказаної позивачем суми заборгованості, у тому числі щодо правомірності стягнення з відповідача інфляційних нарахувань, 3-х % річних та пені.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу;

- господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували факт належного виконання ним зобов'язань по оплаті наданих позивачем телекомунікаційних послуг на підставі договору №426/2006 від 29.08.2006р., сплати рахунків позивача за період з вересня 2007 року по березень 2008 року в повному обсязі.

Факт надання позивачем послуг у період з вересня 2007 року по березень 2008 року в сумі 360829,63грн., як зазначалося вище, підтверджується матеріалами справи.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про відсутність на додатках до рахунків підписів керівника та головного бухгалтера, а також про відсутність документів, які свідчили б про приймання-передачу наданих відповідачеві послуг, оскільки договором №426/2006 від 29.08.2006р., волевиявлення на укладення якого сторони виявили шляхом його підписання без будь-яких застережень, не передбачено приймання-передачу наданих послуг стільникового зв'язку шляхом складання щомісячних актів надання-приймання послуг зв'язку.

Договором же, як вказувалося вище, сторони погодили, що підпис уповноваженої особи та печатку сторони має містити рахунок, виставлений стороною, яка надала послуги, а не будь-які додатки до рахунку.

Виставлені позивачем рахунки містять підпис уповноваженої особи - головним бухгалтером Самойлович Л.Є., (довіреність міститься в матеріалах справи) та печатку товариства.

Крім того, не беруться до уваги доводи відповідача про те, що відомості у рахунках є неповними, оскільки, відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження врегулювання питання щодо розбіжностей щодо об'ємів трафіку та/або нарахованої суми оплати за послуги у порядку, встановленому п.4.6 договору №426/2006 від 29.08.2006р.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 360829,63грн. за надані послуги зв'язку у період з вересня 2007 року по березень 2008 року, а також 11997,55грн. 3-х % річних, збитків від інфляції в сумі 94952грн., 16205,65грн. пені за періоди прострочення оплати кожного з рахунків, є правомірною й підтвердженою належними доказами та обґрунтованим розрахунком позивача.

Встановивши факт невиконання відповідачем грошового зобов'язання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 360829,63грн. боргу, 11997,55грн. 3-х % річних, 94952грн. інфляційних нарахувань та 16205,65грн. пені.

Доводи апеляційної скарги є непереконливими та спростовуються вищенаведеним.

Судом апеляційної інстанції не встановлено передбачених законом підстав для скасування рішення господарського суду Вінницької області від 28.01.2009р. у даній справі, а тому вказане рішення підлягає залишенню без змін, а подана відповідачем апеляційна скарга – без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 28 січня 2009 року у справі № 2/101-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу  Закритого акціонерного товариства науково-виробничої фірми "Елекомс", м.Вінниця - без задоволення.

2. Справу № 2/101-08 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Гулова А.Г.

судді:

                                                                                           Пасічник С.С.  

                                                                                           Щепанська Г.А.  

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - в наряд